Рішення

від 10.12.2019 по справі 904/3767/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2019Справа № 904/3767/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичак О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротрак"

про стягнення заборгованості в сумі 33 358,30 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойл Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротрак" про стягнення заборгованості в сумі 33 358,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки 3191009 від 11.04.2017 щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 №904/3767/19 на підставі п. 1 ч.1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Груп"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротрак" про стягнення 33 358,30 грн. з доданими до неї матеріалами передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 позовну Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротрак" про стягнення заборгованості в сумі 33 358,30 грн. передано для розгляду за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 904/3767/19 передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 904/3767/19 від 25.09.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Груп" залишено без руху.

10.10.2019 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3767/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.10.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що конверт з ухвалою суду повернутий на адресу суду відділом поштового зв`язку.

Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Водночас, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечення внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпротрак (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ойл Груп (далі - постачальник, позивач) укладено Договір поставки № 191009 (далі - Договір), в порядку та на умовах якого, постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати, оливи, мастила та технічні рідини (далі - товар).

Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна товару визначена сторонами у рахунках, видаткових накладних (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами в рахунках в національній валюті та відображаються у відповідних видаткових накладних. Ціна одиниці виміру товару включає ПДВ, порядок начислення котрого встановлюється положеннями Податкового кодексу України.

Згідно з п. 2.2 Договору ціна одиниці виміру товару, що визначена у рахунках відображена у відповідних видаткових накладних, визначається з урахуванням умов поставки, передбачених даним договором у п.п. 4.2 та 4.4.

У відповідності до п. 2.3 Договору загальна вартість Договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснена у відповідності з умовами даного Договору та підтверджена видатковими накладними.

За умовами п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.10.2018) розрахунок за кожну партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом тридцяти календарних днів з моменту фактичного отримання товару.

Відповідно до п. 4.2 Договору місце передачі товару покупцю (базис поставки) узгоджується сторонами при оформленні рахунку. Поставка товару, за домовленістю сторін, здійснюється на умовах EXW(передано на складі постачальника), або на умовах CPT (перевезення сплачено до місця, вказаного покупцем) згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів Інкотермс в редакції 2010 року.

Датою поставки товару є дата, яка вказана у видатковій накладній (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору кількість товару, що поставляється постачальником та прийнятого покупцем, визначається згідно супровідних документів, а якість товару, що поставляється постачальником, повинна відповідати діючим на території України державним стандартам, технічним умовам та підтверджуватись паспортом/сертифікатом якості виробника (чи іншим документом, що підтверджує якість товару) та/або сертифікатом відповідності Держстандарту України, для товару, що підлягає обов`язковій сертифікації.

Даний Договір набуває чинності з моменту його фактичного укладення і діє до 31.12.2019 (п. 8.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.10.2018).

Як зазначає позивач, що ТОВ Ойл Груп на виконання умов Договору здійснило поставку відповідачу товару на суму 40 000,28 грн., однак ТОВ Дніпротрак за отриманий товар розрахувалось лише частково, в зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 33 358,30 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 40 000,28 грн. згідно видаткових накладних № ДП2-271 від 29.10.2018 на суму 31 600,01 грн., № ДП2-278 від 12.11.2019 на суму 140,02 грн., № ДП2-289 від 05.12.2019 на суму 2 219,98 грн., № ДП2-309 від 16.01.2019 на суму 2 600,16 грн., № ДП2-318 від 29.01.2019 на суму 2 600,16 грн., № ДП2-333 від 27.02.2019 на суму 839,95 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

В підтвердження повноважень представника відповідача на отримання товару позивачем надано Довіреності № 27 від 29.10.2018, № 29 від 12.11.2018, № ДП2-289 від 05.12.2019, № ДП2-309 від 16.01.2019, № ДП2-318 від 29.01.2019, № ДП2-333 від 27.11.2019.

Також, в підтвердження належного виконання взятих на себе зобов`язань позивачем надано виставлені відповідачу рахунки № ДП2-698 від 29.10.2018 на суму 31 600,01 грн., ДП2-708 від 12.11.2019 на суму 140,02 грн., № ДП2-735 від 04.12.2018 на суму 2 219,98 грн., № ДП2-768 від 16.01.2019 на суму 2 600,16 грн., № ДП2-773 від 21.01.2019 на суму 2 600,16 грн., № ДП2-796 від 11.02.2019 на суму 839,95 грн.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За умовами п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.10.2018) розрахунок за кожну партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом тридцяти календарних днів з моменту фактичного отримання товару.

Як зазначає позивач, відповідачем оплачено отриманий товар частково, в зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 33 358,30 грн.

При цьому, стан розрахунків між сторонами підтверджується наявним у матеріалах справи Актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами без зауважень, відповідно до якого, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 33 358,30 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати поставленого товару у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 33 358,30 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання зобов`язань за Договором.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротрак (04107, м. Київ, вул.. Підгірна, 3; ідентифікаційний код: 40196727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ойл Груп (02191, м. Київ, вул. Харківське Шосе, 172Б; ідентифікаційний код: 40761026) заборгованість у розмірі 33 358 (тридцять три тисячі триста п`ятдесят вісім) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Спичак