ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
03.12.2019Справа № 910/13023/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продснаб"
про витребування майна
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи:
від позивача Якухно О. М. (представник за довіреністю);
від відповідача не з`явилися.
Вільний слухач ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 03.12.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 10.12.2019 року.
СУТЬ СПОРУ:
20 вересня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 17.09.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продснаб" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Продснаб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" згідно умов договору оренди № 0103/2015 від 01 березня 2015 року залишки неповернутого орендованого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Закревського, 42-а, наведене у п. 1 прохальної частини позовної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором оренди № 0103/2015 від 01 березня 2015 року, зокрема, після закінчення строку дії договору в повному обсязі не повернув орендоване майно, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом за захистом порушеного права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року у справі № 910/13023/19 позовну заяву б/н від 17.09.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продснаб" про витребування майна залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.
Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Житній базар, 8, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103052024823 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року у справі № 910/13023/19 вручено уповноваженому представнику позивача - 27.09.2019 року.
Відповідно до положень ч. 1ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 02.10.2019 року (включно).
03 жовтня 2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 24.09.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10779/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 05.11.2019 року.
В судовому засіданні 05.11.2019 року судом оголошувалася перерва.
В судовому засіданні 03.12.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання 03.12.2019 року не з`явився.
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Так, ухвали суду про відкриття провадження у даній справі від 08.10.2019 року та ухвалу-повідомлення від 05.11.2019 року було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Продснаб" за адресою: 04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас, суд звертає увагу, що поштові відправлення з ухвалами суду у даній справі не були вручені відповідачу та були повернуті до суду 23.10.2019 року та 13.11.2019 року з відмітками у довідках відділення поштового зв`язку на відповідних конвертах "за закінченням встановленого строку зберігання" - 11.10.2019 року, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення - виїхали - 12.11.2019 року.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвал суду від 08.10.2019 року та від 05.11.2019 року у справі № 910/13023/19 є 11.10.2019 року та 12.11.2019 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продснаб" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № 0103/2015 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (надалі - об`єкт оренди).
В п. 1.4. договору визначено, що конкретний перелік об`єкту оренди та його кількість, що фактично передається в оперативну оренду, вказується в акті приймання-передачі, який підписується сторонами під час отримання об`єкту оренди на складі орендодавця.
За умовами п. 2.1. договору, орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами акта прийому-передачі (видача) об`єкта оренди, за яким об`єкт оренди передається у користування орендарю (надалі - акт прийому-передачі в оренду).
Згідно з п. 3.1. договору, орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцю на склад не пізніше останнього робочого дня строку дії договору, якщо інше не передбачено цим договором, додатками, додатковою угодою до нього або нормами цивільного законодавства.
Відповідно до п. 3.7. договору, датою повернення об`єкту оренди вважається дата підписання акту прийому-передачі (повернення).
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2015 року (п. 9.1. договору).
Отже, враховуючи п. 9.1. договору та відсутність доказів його продовження чи укладення на новий термін, договір оренди припинив свою дію 31 грудня 2015 року.
На виконання умов договору позивач передавав, а відповідач прийняв в оренду майно, перелік якого зазначено у специфікаціях, які є додатками до договору та актах прийому-передачі в оренду № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 від 01.03.2015 року.
У матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені їх печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період березень 2015 року - вересень 2015 року, які підтверджують, що позивач надавав, а відповідач приймав послуги оренди майна (обладнання).
Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та в повному обсязі повернення орендованого майна позивачу в порядку, визначеному укладеним між сторонами договором після закінчення строку його дії, оскільки майно з оренди повернуте відповідачем частково.
Судом встановлено, що внаслідок неповного повернення з оренди майна, 25.06.2019 року позивач звернувся до відповідача з претензією (вимогою) № 1 від 19.06.2019 року про повернення орендованого майна або сплатити його вартість в сумі 310 668,92 грн. Факт направлення вказаної претензії (вимоги) підтверджується накладною № 1000812024489 та описом вкладення у поштове відправлення (копії містяться в матеріалах справи), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що залишок неповернутого майна становить 2411 одиниць на суму 310 668,92 грн., при цьому зазначає, що більшість майна це вироби з металу, на підтвердження чого надав зведену таблицю переданого та отриманого майна, а також опис неповернутого майна.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
За змістом частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 року у справі № 910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.
Як встановлено судом, відповідач після закінчення строку дії договору, в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення орендованого майна в повному обсязі. Вказане не було спростовано відповідачем при розгляді справи, зокрема, матеріали справи не містять та відповідачем не подано доказів повернення майна, яке є предметом розгляду у даній справі.
За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4660,03 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Продснаб" (ідентифікаційний код 22953002, адреса: 04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" (ідентифікаційний код 37448443, адреса: 10008, м. Житомир, вул. Житній базар, 8) згідно умов договору оренди № 0103/2015 від 01 березня 2015 року залишки неповернутого орендованого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Закревського, 42-а:
- щит 300x3300 мм Дока в кількості 8 шт. по ціні 2336,25 грн. за одиницю на суму 18 690,00 грн.;
- щит 600x3300 мм Дока в кількості 4 шт. по ціні 3084,00 грн. за одиницю на суму 12 336,00 грн.;
- щит 750x3000 мм універс. П./П. в кількості 2 шт. по ціні 3500,00 грн. за одиницю на суму 7000,00 грн.;
- щит 900x3000 мм універс. П./П. в кількості 1 шт. по ціні 3742,50 грн.;
- щит 450x2850 мм універс. П./П. в кількості 1 шт. по ціні 2280,00 грн.;
- розкос 1,3 м в кількості 6 шт. по ціні 350,00 грн. за одиницю на суму 2100,00 грн.;
- розкос 2,7 м в кількості 1 шт. по ціні 450,00 грн.;
- винт стяжний 1,0 м в кількості 210 шт. по ціні 27,56 грн. за одиницю на суму 5787,60 грн.;
- замок Пери в кількості 19 шт. по ціні 248,33 грн. за одиницю на суму 4718,27 грн.;
- замок Крокодил в кількості 48 шт. по ціні 248,33 грн. за одиницю на суму 11 919,84 грн.;
- замок Клиновий в кількості 65 шт. по ціні 204,17 грн. за одиницю на суму 13 271,05 грн.;
- замок Бинтовий в кількості 36 шт. по ціні 248,33 грн. за одиницю на суму 8939,88 грн.;
- замок Дока в кількості 379 шт. по ціні 204,17 грн. за одиницю на суму 77 380,43 грн.;
- замок в кількості 44 шт. по ціні 204,17 грн. за одиницю на суму 8983,48 грн.;
- болт Д в кількості 157 шт. по ціні 44,17 грн. за одиницю на суму 6934,69 грн.;
- кранова петля в кількості 4 шт. по ціні 918,75 грн. за одиницю на суму 3675,00 грн.;
- гайка 90 в кількості 584 шт. по ціні 20,21 грн. за одиницю на суму 11 802,64 грн.;
- стійка 3,5 м в кількості 186 шт. по ціні 329,00 грн. за одиницю на суму 61 194,00 грн.;
- тринога оц. в кількості 11 шт. по ціні 191,67 грн. за одиницю на суму 2108,37 грн.;
- з`єднувач в кількості 346 шт. по ціні 20,00 грн. за одиницю на суму 6920,00 грн.;
- вертикальний елемент 2 м в кількості 65 шт. по ціні 176,00 грн. за одиницю на суму 11 440,00 грн.;
- вертикальний елемент 1 м в кількості 5 шт. по ціні 88,00 грн. за одиницю на суму 440,00 грн.;
- вертикальний елемент 0,5 м в кількості 19 шт. по ціні 44,00 грн. за одиницю на суму 836,00 грн.;
- домкрат з головкой 400/300 мм в кількості 16 шт. по ціні 75,00 грн. за одиницю на суму 1200,00 грн.;
- поперечний елемент 1,25 м в кількості 84 шт. по ціні 104,00 грн. за одиницю на суму 8736,00 грн.;
- поперечний елемент 1,75 м в кількості 10 шт. по ціні 145,60 грн. за одиницю на суму 1456,00 грн.;
- головка підтримувача в кількості 3 шт. по ціні 33,33 грн. за одиницю на суму 99,99 грн.;
- балка будівельна 2,0 м в кількості 43 шт. по ціні 141,66 грн. за одиницю на суму 6091,38 грн.;
- балка будівельна 2,65 м в кількості 54 шт. по ціні 187,70 грн. за одиницю на суму 10 135,80 грн., всього 2411 предметів на загальну суму 310 668,92 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продснаб" (ідентифікаційний код 22953002, адреса: 04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" (ідентифікаційний код 37448443, адреса: 10008, м. Житомир, вул. Житній базар, 8) судовий збір - 4660,03 грн. (чотири тисячі шістсот шістдесят гривень 03 копійки).
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.12.2019р.
Суддя О.В. Котков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2019 |
Оприлюднено | 10.12.2019 |
Номер документу | 86208868 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні