Ухвала

від 09.12.2019 по справі 910/16979/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.12.2019Справа № 910/16979/19

Суддя Мудрий С.М., розглянувши

позовну заяву дочірнього сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Гвіздівці"

до Чернівецької обласної державної адміністрації

про визнання договору оренди поновленим

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Гвіздівці" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання договору оренди поновленим

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 грн.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачами надано:

- квитанцію №107 від 28.11.2019 року на суму 1 921,00 грн. в якій зазначено: платник: ч/з ОСОБА_1 призначення платежу:ДСП "АГРОФІРМА ГВІЗДІВЦІ ч/з ОСОБА_1, Господарський суд м. Києва.

Водночас, дослідивши зміст вищезазначеної квитанції встановлено, що платником судового збору є ОСОБА_1 , тоді як із позовною заявою до суду звернулась інша особа - дочірнє сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Гвіздівці".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Вказаною нормою Закону встановлюється можливість здійснення оплати судового збору іншою особою, але платником має бути особа, яка звертається до суду чи стосовно якої ухвалене судове рішення .

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті листа Державної судової адміністрації України від 14.09.2018 вих. № 6-17517/18 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Таким чином, враховуючи положення статті 2 Закону України "Про судовий збір", надана до суду квитанція №107 від 28.11.2019 року на суму 1 921,00 грн. відповідно до якої платником є ОСОБА_1 . не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви дочірнім сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Гвіздівці" до Чернівецької обласної державної адміністрації, оскільки ОСОБА_1 . не є особою, яка звертається до суду з даним позовом (позивачем).

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 910/23408/17, від 17.01.2019 у справі № 922/4734/16.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 164, 172, 174 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

4. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Мудрий