Рішення

від 02.12.2019 по справі 921/551/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/551/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Бурда З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД", Селянський узвіз, б.3-А, м Дніпро, 49000, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальні аптеки", вул. Л.Курбаса, буд. 2, приміщення 310, м. Тернопіль, 46016

про: стягнення боргу в сумі 2 268 333,53 грн., пені в сумі 407 165,11 грн., 10% штрафу в сумі 226 833,35 грн., 10% річних в сумі 150 288,78 грн., інфляційних втрат в сумі 324 675,36 грн. та 50 658,54 грн. судового збору.

За участю представників:

-позивача: Качуєвський М.О. - адвокат, довіреність № без номера від 14.01.2019, Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №1226 від 10.02.2004, присутній до виходу суду в нарадчу кімнату

-відповідача: Антюк І.П. - адвокат, ордер №065889 від 25.09.19, Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №000349 від 25.01.2019, присутній до виходу суду в нарадчу кімнату

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вента. ЛТД звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Соціальні аптеки про стягнення боргу в сумі 2268333,53 грн., пені в сумі 407165,11 грн., 10% штрафу в сумі 226833,35 грн., 10% річних в сумі 150288,78 грн., інфляційних втрат в сумі 324675,36 грн. та 50658,54 грн. судового збору.

Підставою звернення до суду із вказаним позовом позивач зазначає невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Соціальні аптеки умов договору поставки товару №1607 від 05 травня 2014 року щодо оплати поставленого на підставі відповідних товарно-транспортних накладних товару, чим спричинено виникнення заборгованості в заявленій до стягнення сумі, на яку нараховано штрафні санкції, 10% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого засідання на 25.09.2019 року на 11 год. 30 хв. Задоволено Клопотання №763/1 від 19.08.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" про витребування доказів та витребувано у Слідчого Управління фінансових розслідувань у Тернопільській області заступника начальника Слідчого Управління - підполковника поліції Дацка Андрія Олексійовича: оригінал договору №1607 від 05.05.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" (ідентифікаційний номер 21947206) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соціальні аптеки" (ідентифікаційний код 37943884) - для огляду суду, а також належним чином засвічену копію договору №1607 від 05.05.2014 (посвідчену у відповідності до вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003).

24.09.2019 від Слідчого Управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області на виконання ухвали про відкриття провадження у справі від 02.09.2019 по справі №921/551/19 через канцелярію суду надійшов Лист №2090/19-00-23 від 23.09.2019 (вх №17128) із доданою до нього копією договору №1607 від 05.05.2014.

Протокольною ухвалою суду від 25.09.2019 повідомлено учасників справи про перерву в підготовчому засіданні до 04.10.2019 до 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 04.10.2019 відкладено підготовче засідання на 04.11.2019 на 15:00 год. та витребувано від Головного управління ДФС у Тернопільській області належним чином засвідчені копії отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю Соціальні аптеки податкових накладних (реєстрів податкових накладних), розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних разом з квитанціями про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по операціях між Товариством з обмеженою відповідальністю Вента. ЛТД та Товариством з обмеженою відповідальністю Соціальні аптеки за період з 04.09.2018 по 30.09.2018 на виконання договору поставки товару №1607 від 05 травня 2014 року з додатковою угодою від 05 травня 2018 року; податкових декларацій з ПДВ за період з 04.09.2018 по 30.09.2018 з додатком №5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , які засвідчують облік Товариством з обмеженою відповідальністю Соціальні аптеки оподатковуваних господарських операцій за період з 04.09.2018 по 30.09.2018 на виконання договору поставки товару №1607 від 05 травня 2014 року з додатковою угодою від 05 травня 2018 року.

Ухвалою від 04.11.2019 за клопотанням відповідача продовжено строк проведення підготовчого провадження до 02.12.2019 включно .

04.11.2019 через канцелярію суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов Супровідний лист №1574/10-5/19-00-54-03/27819 від 04.11.2019, до якого, на виконання ухвали суду від 04.10.2019 по справі №921/551/19, надано витребувані судом документи.

Протокольною ухвалою суду від 18.11.2019 повідомлено учасників справи про перерву в підготовчому засіданні до 27.11.2019 до 09 год. 15 хв.

Ухвалою від 25.11.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.12.2019 на 11 год. 00 хв.

Іншою ухвалою від 25.11.2019 в задоволенні Клопотання №без номера від 18.09.2019 відповідача про витребування доказів у справі №921/551/19 у порядку ст. 80, 81 ГПК України, доданого до Відзиву на позов у справі №без номера від 18.09.2019 (вх. №16888 від 19.09.2019) відмовлено. В задоволенні Клопотання № без номера від 04.11.2019 (вх. №19961 від 04.11.2019) відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи у справі №921/551/19 відмовлено. Клопотання відповідача про витребування документів в порядку ст.81 ГПК України, викладене в п. 3 Клопотання №без номера від 04.11.2019 (вх.19961 від 04.11.2019) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №921/551/19, залишено без розгляду. В задоволенні Клопотання №без номера від 04.11.2019 (вх. № 19962 від 04.11.2019) відповідача про зупинення провадження у справі №921/551/19 (у порядку п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України) відмовлено.

Ухвалою від 28.11.2019 виправлено допущену описку в ухвалі суду від 18.11.2019, занесеної до протоколу судового засідання від 18.11.2019 по справі №921/551/19, та правильним вважати дату проведення наступного підготовчого засідання 25 листопада 2019 року замість 27 листопада 2019 року.

В судовому засіданні 02.12.2019 судом оголошено судове засідання по даній справі відкритим. Суд перевіривши явку учасників справи, встановивши можливість проведення судового засідання, перейшов до розгляду справи по суті та заслухав вступне слово учасників справи.

В судове засідання 02.12.2019 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві, письмових Поясненнях, Відповіді на відзив та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача з`явився, проти позову заперечив, з підстав, викладених у Відзиві на позов у справі та письмових Клопотаннях.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі посилаючись, зокрема, на те, що директор ТОВ Соціальні аптеки - ОСОБА_1 не підписував Додаткової угоди до Договору поставки товару від 05.05.2018, довіреність №1 від 01.09.2018 на отримання від ТОВ Вента. ЛТД матеріальних цінностей ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю Соціальні аптеки не видавалась та є недостовірною, підписи у графі Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача у відповідних товарно-транспортних накладних (перелік яких наведений у Відзиві на позов) належать не директору ТОВ Соціальні аптеки ОСОБА_1, а є підробленими невідомими особами, що свідчить про відсутність зазначених господарських операцій. Крім того, у товарно-транспортних накладних (перелік яких наведений у Відзиві на позов) у графі Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача взагалі відсутні підписи уповноважних осіб відповідача.

Разом з тим, на доданих копіях довіреності, додаткової угоди та зазначених товарно-транспортних накладних міститься відтиск печатки, який візуально схожий на печатку ТОВ Соціальні аптеки , а на думку відповідача даний відтиск печатки також є фіктивним і виготовлений ймовірно за допомогою відповідних технічних засобів. Відповідач з метою встановлення ким, коли, при яких обставинах і з якою метою підроблені надані позивачем копії товарно-транспортних накладних та довіреності, подано 18.09.2019 заяву про злочин до відповідного правоохоронного органу.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, судом встановлено наступні фактичні обставини.

05.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соціальні аптеки" (далі - Покупець) укладено Договір поставки товару №1607, згідно п. 1.1 якого "Постачальник" зобов`язується поставляти і передавати у власність "Покупця" лікарські препарати та медичні товари, далі іменовані Товар, передбачені Договором, а покупець зобов`язується приймати вищавказаий товар і вчасно оплачувати його на умовах, передбачених Договором.

Асортимент, кількість і ціна Товару, що поставляється, визначаються в специфікаціях чи накладних, що визнаються сторонами специфікаціями, що складаються на кожну партію Товару, що поставляється і є невідємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 1.4. Договору загальна ціна Договору визначається сумою всіх товарів, отриманих за накладними протягом всього терміну дії Договору і орієнтовно складає

У п. 3.2. Договору зазначено, що сторони використовують до Договору умови DDP (доставка товару в пункт, вказаний Покупцем), згідно Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, які застосовуються з врахуванням внутрішньодержавного характеру Договору.

Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі (п. 4.1. Договору).

Згідно п.4.2. Договору термін оплати Покупцем кожного конкретного постачання Постачальник вказує у відповідній накладній при цьому перебіг терміну оплати починається з першого дня дати відвантаження товару Покупцю. У випадку, якщо Постачальником у накладній не зазначений конкретний терімн чи дата оплати, оплата Покупцем повинна бути здійснена в повному обсязі в термін не більш десяти календарних днів з дня відвантаження товару. У випадку наявності у покупця заборгованості за товар по двом або більше накладних всі платежі, що покупець перераховує Постачальнику, зараховуються насамперед в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному документі.

За несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець на вимогу Постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує десять відсотків річних з простроченої суми. Якщо порушення строків оплати триває більш ніж 30 календарних днів, Покупець додатково на вимогу Постачальника оплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно оплаченого товару (п. 5.1. Договору).

Згідно п. 8.1. Договору №1607 від 05.05.2014 Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині виконання грошових зобовязань - до повного завершення. У випадку відсутності повідомлення від сторін про намір розірвати договір у період не менш ніж за два тижні до закінчення терміну дії Договору, останній вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.

Умовами п. 9.1. Договору визначено, що усі зміни і доповнення до Даного договору оформляються в письмовому виді і є його невід`ємною частиною.

Сторони домовились, що при підписанні Договору та інших, повязаних з ним документів факсимільні копії мають юридичну чинність. В подальшому сторони обмінюються оригіналами вказаних документів у строк чотирнадцять календарних днів (п. 9.2. Договору).

Договір складений у двох оригінальних примірниках по одному для кожної із сторін (п. 9.4. Договору).

Крім того, 05.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соціальні аптеки" (далі - Покупець) укладено Додаткову угоду до Договору поставки товару № 1607 від 05.05.2014 про наступне:

1. П. 8.1. змінити тавикласти в наступні редакції: Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 05.05.2019, а в частині виконання грошових зобов`язань - до повного завершення. У випадку відсутності повідомлення від сторін про намір розірвати Договір у період не менш, ніж за два тижні до закінчення терміну дії Договору, останній вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.

Дана додаткова угода є невідємною частиною Договору.

Додаткова угода до Договору укладена в двох примірниках, які є автентичними, мають однакову юридичну силу, вступає в силу з моменту підписання Сторонами і діє до повного виконання сторонами обовязків по Договору.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов Договору поставки № 1607 від 05.05.2014 позивачем було здійснено поставки товару за 121 товарно-транспортними накладними на загальну суму 2 303 210 грн. 04 коп. за період з 06.09.2018 по 18.09.2018, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які додані до позовної заяви, а саме:

- №2625604 від 06.09.2018 на суму 49631,38 грн.

- №2629537 від 06.09.2018 на суму 511,68 грн.

- №2625843 від 06.09.2018 на суму 626,04 грн.

- №2629533 від 06.09.2018 на суму 795,54 грн.

- №2629529 від 06.09.2018 на суму 1186,62 грн.

- №2625844 від 06.09.2018 на суму 1445,69 грн.

- №2625724 від 06.09.2018 на суму 1575,30 грн.

- №2629516 від 06.09.2018 на суму 1651,92 грн.

- №2625726 від 06.09.2018 на суму 3021,84 грн.

- №2625976 від 06.09.2018 на суму 3117,72 грн.

- №2629642 від 06.09.2018 на суму 3467,88 грн.

- №2629119 від 06.09.2018 на суму 3889,50 грн.

- №2629304 від 06.09.2018 на суму 4372,20 грн.

- №2625605 від 06.09.2018 на суму 5564,04 грн.

- №2629535 від 06.09.2018 на суму 7694,52 грн.

- №2629139 від 06.09.2018 на суму 10310,89 грн.

- №2625723 від 06.09.2018 на суму 14684,78 грн.

- №2625975 від 06.09.2018 на суму 28465,67 грн.

- №2629528 від 06.09.2018 на суму 29257,75 грн.

- №2629118 від 06.09.2018 на суму 43862,21 грн.

- №2629641 від 06.09.2018 на суму 46206,86 грн.

- №2629517 від 06.09.2018 на суму 46632,73 грн.

- №2625725 від 06.09.2018 на суму 50528,01 грн.

- №2629303 від 06.09.2018 на суму 56404,03 грн.

- №2629536 від 06.09.2018 на суму 62239,98 грн.

- №2629532 від 06.09.2018 на суму 64212,87 грн.

- №2629534 від 06.09.2018 на суму 101394,18 грн.

- №2637345 від 10.09.2018 на суму 612,00 грн.

- №2635501 від 10.09.2018 на суму 1428,00 грн.

- №2633427 від 10.09.2018 на суму 2825,23 грн.

- №2637490 від 10.09.2018 на суму 3129,23 грн.

- №2635500 від 10.09.2018 на суму 3508,32 грн.

- №2637413 від 10.09.2018 на суму 13676,40 грн.

- №2637344 від 10.09.2018 на суму 16396,97 грн.

- №2637770 від 11.09.2018 на суму 75,24 грн.

- №2637787 від 11.09.2018 на суму 75,24 грн.

- №2637769 від 11.09.2018 на суму 1628,86 грн.

- №2637786 від 11.09.2018 на суму 1628,86 грн.

- №2637649 від 11.09.2018 на суму 2367,90 грн.

- №2637752 від 11.09.2018 на суму 4842,90 грн.

- №2637751 від 11.09.2018 на суму 5736,88 грн.

- №2637648 від 11.09.2018 на суму 9429,33 грн.

- №2637768 від 11.09.2018 на суму 23597,00 грн.

- №2637785 від 11.09.2018 на суму 25051,10 грн.

- №2641083 від 12.09.2018 на суму 146,40 грн.

- №2640752 від 12.09.2018 на суму 163,74 грн.

- №2640753 від 12.09.2018 на суму 183,24 грн.

- №2644396 від 12.09.2018 на суму 524,22 грн.

- №2644397 від 12.09.2018 на суму 644,27 грн.

- №2641115 від 12.09.2018 на суму 952,50 грн.

- №2640754 від 12.09.2018 на суму 1659,64 грн.

- №2642433 від 12.09.2018 на суму 3244,95 грн.

- №2641150 від 12.09.2018 на суму 3907,08 грн.

- №2641190 від 12.09.2018 на суму 4284,00 грн.

- №2641149 від 12.09.2018 на суму 4335,89 грн.

- №2641116 від 12.09.2018 на суму 4406,11 грн.

- №2644403 від 12.09.2018 на суму 5574,24 грн.

- №2643662 від 12.09.2018 на суму 5921,04 грн.

- №2643967 від 12.09.2018 на суму 12007,65 грн.

- №2641082 від 12.09.2018 на суму 14631,03 грн.

- №2644574 від 12.09.2018 на суму 15971,95 грн.

- №2644395 від 12.09.2018 на суму 18584,52 грн.

- №2642432 від 12.09.2018 на суму 30920,49 грн.

- №2641191 від 12.09.2018 на суму 33043,13 грн.

- №2643661 від 12.09.2018 на суму 33206,43 грн.

- №2644402 від 12.09.2018 на суму 41381,89 грн.

- №2641148 від 12.09.2018 на суму 42324,73 грн.

- №2641114 від 12.09.2018 на суму 51817,79 грн.

- №2640751 від 12.09.2018 на суму 59485,47 грн.

- №2648023 від 13.09.2018 на суму 18,78 грн.

- №2648199 від 13.09.2018 на суму 1375,28 грн.

- №2644715 від 13.09.2018 на суму 2015,76 грн.

- №2648329 від 13.09.2018 на суму 2443,50 грн.

- №2644883 від 13.09.2018 на суму 2656,50 грн.

- №2648243 від 13.09.2018 на суму 2789,63 грн.

- №2648242 від 13.09.2018 на суму 6257,28 грн.

- №2648073 від 13.09.2018 на суму 10198,62 грн.

- №2644882 від 13.09.2018 на суму 11126,68 грн.

- №2648022 від 13.09.2018 на суму 11528,33 грн.

- №2648328 від 13.09.2018 на суму 22892,45 грн.

- №2648072 від 13.09.2018 на суму 27229,79 грн.

- №2644663 від 13.09.2018 на суму 28235,33 грн.

- №2648241 від 13.09.2018 на суму 35517,19 грн.

- №2644714 від 13.09.2018 на суму 36767,21 грн.

- №2651556 від 14.09.2018 на суму 960,42 грн.

- №2651555 від 14.09.2018 на суму 1199,92 грн.

- №2648703 від 14.09.2018 на суму 24193,98 грн.

- №2652131 від 15.09.2018 на суму 661,32 грн.

- №2651964 від 15.09.2018 на суму 726,53 грн.

- №2652181 від 15.09.2018 на суму 1629,24 грн.

- №2652246 від 15.09.2018 на суму 2443,62 грн.

- №2651963 від 15.09.2018 на суму 4228,44 грн.

- №2652180 від 15.09.2018 на суму 5905,56 грн.

- №2651792 від 15.09.2018 на суму 13842,86 грн.

- №2652245 від 15.09.2018 на суму 26680,34 грн.

- №2651962 від 15.09.2018 на суму 49465,28 грн.

- №2652179 від 15.09.2018 на суму 51825,01 грн.

- №2652130 від 15.09.2018 на суму 68219,19 грн.

- №2656322 від 18.09.2018 на суму 83,28 грн.

- №2657164 від 18.09.2018 на суму 327,53 грн.

- №2656288 від 18.09.2018 на суму 528,31 грн.

- №2657161 від 18.09.2018 на суму 578,23 грн.

- №2657342 від 18.09.2018 на суму 680,65 грн.

- №2657093 від 18.09.2018 на суму 826,04 грн.

- №2657095 від 18.09.2018 на суму 958,29 грн.

- №2656290 від 18.09.2018 на суму 1024,80 грн.

- №2657153 від 18.09.2018 на суму 4225,03 грн.

- №2657154 від 18.09.2018 на суму 4477,09 грн.

- №2657160 від 18.09.2018 на суму 4946,82 грн.

- №2657343 від 18.09.2018 на суму 5505,24 грн.

- №2656289 від 18.09.2018 на суму 5547,96 грн.

- №2656323 від 18.09.2018 на суму 7405,18 грн.

- №2657163 від 18.09.2018 на суму 10618,98 грн.

- №2657094 від 18.09.2018 на суму 12622,86 грн.

- №2657152 від 18.09.2018 на суму 18017,22 грн.

- №2657341 від 18.09.2018 на суму 20641,00 грн.

- №2657159 від 18.09.2018 на суму 39180,39 грн.

- №2657151 від 18.09.2018 на суму 162762,62 грн.

- №2657162 від 18.09.2018 на суму 172596,70 грн.

- №2657092 від 18.09.2018 на суму 223503,09 грн.

Також позивач в позовній заяві зазначає наступне: в кожній товарно-транспортній накладній є посилання на Договір №1607 від 05.05.2014 та зазначена кількість днів відстрочення платежу за відповідною накладною (або 15, або 60) і кінцева дата належної оплати. При цьому, на кожній товарно-транспортній накладній містяться печатки та підписи уповноважених осіб сторін.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано довіреність №1 від 01 вересня 2018 року, яка видана 01 вересня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ Соціальні аптеки - Рубленику Борису Борисовичу документ, що засвідчує особу: паспорт №001045322 від 04.10.2017; на отримання від ТОВ Вента.ЛТД цінностей: за накладними , довіреність дійсна до 30.09.2018, Найменування цінностей, які належить отримати: медикаменти.

На вказаній вище довіреності міститься підпис особи, що одержала довіреність, підпис керівника підприємства та відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Соціальні аптеки .

Обгрунтованість зарахування суми платежів підтверджується пунктом 4.2 Договору з врахуванням вимог статті 534 ЦК України "Черговість погашення вимог кредитора".

Як зазначає позивач у позовній заяві (з врахуванням Пояснень щодо виправлення технічних помилок на сторінці 4 Позовної заяви №1421 від 14.11.2019, долучених до Супровідного листа №1415 від 14.11.2019 (вх.209601)), поставка за накладною №2625604 від 06.09.2019 на суму 49 631 грн. 38 коп. була частково оплачена Відповідачем 26.12.2018 в сумі 34 876 грн. 51 коп. Решта суми оплати 265 123,49 грн. (з 300 000 грн. згідно банківської виписки від 26.12.2018) зарахована згідно умов п.4.2 Договору в рахунок оплати за раніше відвантажений товар на суму 266 305 грн.15 коп. Неоплачений борг по накладній №2625604 від 06.09.2018 (в переліку накладних в позові №1) складає 14 754,87 грн. Решта накладних (з №2 по №121 в першому наведеному переліку) відповідач не оплатив взагалі в порушення пункту 4.2 Договору."

З виписки банківської установи по рахунку позивача за 26.12.2018 (копія виписки в справі) вбачається проведення відповідачем 26.12.2019 оплати в сумі 300 000, 00 грн. Крім того, в матеріалах справи знаходиться платіжне доручення №39 від 26.12.2018 (додане до матеріалів справи відповідачем) на суму 300000,00 грн. платник ТОВ Соціальні аптеки одержувач ТОВ Вента. ЛТД .

При цьому, до позовної заяви додано (серед неоплачених накладних) копії оплачених накладних, а саме: №2619077 від 04.09.2018 на суму 58 917,42 грн, №2621696 від 05.09.2018 на суму 13085,84 грн, №2622314 від 05.09.2018 на суму 54544,07 грн, №2622326 від 05.09.2018 на суму 51921,48 грн, №2622375 від 05.09.2018 на суму 57354,34 грн, №2625512 від 06.09.2018 на суму 29089,76 грн, №2625513 від 06.09.2018 на суму 1392,24 грн.

Із цієї суми 300 000 грн. 00 коп. (яка сплачена 26.12.2018) в рахунок оплати за накладними (зазначені вище в кількості 7 шт.) зараховано суму 265 123 грн. 49 коп.

За період з 06.09.2018 по 18.09.2018 включно (станом на 14.06.2019) борг ТОВ Соціальні аптеки перед позивачем склав 2 268 333 грн. 53 коп. (Розрахунок суми боргу міститься в позовній заяві).

Позивач надав до матеріалів справи Супровідним листом №1471 від 19.11.2019 (вх №21451) Довідку №1472 від 19.11.2019 про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем та позивача перед відповідачем в період з 13.06.2016 по 03.09.2019 та в період з 05.05.2014 по 16.06.2016.

Крім того, до Супровідного листа №1415 від 14.11.2019 (вх №20961) позивачем додано Довідку №1416 від 14.11.2019 про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем станом на 04.09.2018 із розрахунком суми боргу та доданими доказами часткової сплати відповідачем товару. У Довідці позивач відображає, що вихідний залишок на 03.09.2018 становив 00 грн. 00коп. Вихідний залишок на 04.09.2018 року становив 00 грн. 00 коп. З 04.09.2018 по 26.12.2018 позивачем виконано на користь відповідача поставок на суму 2 688 333 грн. 53 коп. Відповідачем виконано на користь позивача платежі на суму 420 000 грн. 00 коп. (розрахунок наводиться). Несплачений борг на 26.12.2018 та на 14.11.2019 є незмінним та становить 2268333 грн. 53 коп.

Позивач в підтвердження наведеного в Довідці додав до матеріалів справи копії накладних №2618225 від 04.09.2018 на суму 1459,70 грн, №2618612 від 04.09.2018 на суму 20368,28, №2618793 від 04.09.2018 на суму 24493,66 грн, №2618794 на суму 1320,48 грн, №2619078 від 04.09.2018 на суму 7412,34 грн, №2621555 від 05.09.2018 на суму 15106,63 грн, №2621556 від 05.09.2018 на суму 268,20 грн, №2621610 від 05.09.2018 на суму 22704,72 грн, №2622315 від 05.09.2018 на суму 4597,98 грн, №2622376 від 3594,95 грн, №262622327 від 05.09.2018 на суму 4205,94 грн, №2623180 від 05.09.2018 на суму 5249,10 грн, №2623181 від 05.09.2018 на суму 1596,00 грн, №2624673 від 05.09.2018 на суму 5915,53 грн, №2624674 від 05.09.2018 на суму 576,12 грн. та витяг з банківської виписки по рахунку ТОВ Вента. ЛТД станом на 07.11.2018.

Разом з тим, 01.11.2019 представником відповідача до матеріалів справи надано із супровідним листом №без номера від 01.11.2019 (вх. №19906) офіційну Довідку від 01.11.2019 за підписом директора ТОВ Соціальні аптеки Рубленик Б.Б., в якій повідомляється, що заборгованість перед позивачем до 04.09.2018 відсутня . Також відповідачем додано до справи платіжне доручення №39 від 26.12.2018 та платіжні доручення про проведені оплати ТОВ Соціальні аптеки (одержувач ТОВ Вента. ЛТД ) за період квітня місяця 2017 року, а саме: №202 від 03 квітня 2017р. на суму 100 000,00 грн, №204 від 04 квітня 2017р. на суму 130000,00 грн, №206 від 05 квітня 2017р. на суму 100000,00 грн, №213 від 12 квітня 2017р. на суму 80000,00 грн, №214 від 13 квітня 2017р. на суму 80000,00 грн, №229 від 26 квітня 2017р. на суму 18333,40 грн.

Таким чином, за отриманий товар відповідач розрахувався частково, що вбачається із наявних в матеріалах справи банківських виписок від 07.11.2018 та від 26.12.2018, які позивач надав суду про проведені відповідачем оплати в сумі 120 000 грн. 00 коп. та в сумі 300 000 грн. 00 коп. наданого відповідачем платіжного доручення №39 від 26.12.2018 на суму 300000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені сторонами обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності (виходячи із змісту спірних правовідносин), суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов`язків сторін є укладення між ними договору.

В силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, тобто сплати боргу.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Між сторонами виникли правовідносини з поставки товару на підставі Договору поставки товару №1607 від 05.05.2014.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За статтею 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Підтвердженням виконання поставки товару (асортименту, кількості та ціни товару) сторони у п. 1.2 Договору №1607 від 05.05.2014 домовились, що асортимент, кількість і ціна Товару, що поставляється, визначаються в специфікаціях чи накладних, що визнаються сторонами специфікаціями, що складаються на кожну партію Товару, що поставляється і є невід`ємною частиною Договору. А згідно п. 4.3 цього Договору розрахунок за поставлений товар вважається здійсненим покупцем після надходження в повному обсязі коштів на поточний рахунок постачальника.

Як зазначалося вище у Відзиві на позов у справі та, зокрема, в судовому засіданні 02.12.2019 відповідач стверджує, що підписи у графі Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача у відповідних товарно-транспортних накладних (перелік яких наведений у Відзиві на позов) належать не директору ТОВ Соціальні аптеки ОСОБА_1, а у товарно-транспортних накладних №2629533 від 06.09.2018, №2629118 від 06.09.2018, №2629119 від 06.09.2018, №2629534 від 06.09.2018, №2629536 від 06.09.2018, №2629303 від 06.09.2018, №2652130 від 15.09.2018, №2651962 від 15.09.2018, №2652180 від 15.09.2018, №2656289 від 18.09.2018, №2657160 від 18.09.2018 взагалі відсутні підписи уповноважених осіб відповідача, що свідчить про відсутність між сторонами господарських операцій.

Разом з тим, в судовому засіданні 25.11.2019 суд за Заявами самого позивача про огляд документів, оглянув оригінали довіреності №1 від 01.09.2018, Додаткової угоди від 05 травня 2018 року, спірних товарно-транспортних накладних (копії яких додані позивачем до позовної заяви), які представник відповідача вважав за необхідне оглянути , а саме: №2629533 від 06.09.2018, №2629118 від 06.09.2018, №2629119 від 06.09.2018, №2629534 від 06.09.2018, №2629536 від 06.09.2018, №2629303 від 06.09.2018, №2657160 від 18.09.2018. Щодо решти товарно-транспортних накладних, представник відповідача зазначив про відсутність потреби в їх огляді.

Оригінали зазначених документів після огляду, проведеного судом, були одразу повернуті представнику позивача. За результатами проведеного огляду судом встановлено, що оригінали оглянутих документів відповідають їх належним чином засвідченим копіям, які знаходяться в матеріалах справи.

Позивач у Відповіді на відзив на позовну заяву вих. №1200 від 01.10.2019(вх №17930 від 04.10.2019) наголошує на тому, що відповідач не заперечував проти правильності оформлення повністю оплачених відповідачем накладних в кількості 7 шт., як і не заперечував проти отримання ним товару, а відтак з огляду на положення частини 4 статті 165 ГПК України визнає, що товар за цими накладними отриманий, а також накладна №2625604 від 06.09.2019 на суму 49631 грн. 38 коп. сплачена в сумі 34876 грн. 51 коп., а тому проведена відповідачем часткова оплата вартості товару свідчить про схвалення правочину як Договору №1607 від 05.05.2014 так і Додаткової угоди від 05.05.2018 (ст. 241 ЦК України) та про прийняття пропозиції (ст. 642 ЦК України).

Також, позивач у своїх доводах посилається на те, що твердження відповідача про неналежність підписів директору ТОВ Соціальні аптеки на Додатковій угоді, довіреності та товарно-транспортних накладних не може спростовувати факт здійснення поставки товару за наявності інших належних доказів.

Позивач звертає увагу суду на те, що зареєстровані ним податкові накладні є одним із ряду доказів факту здійснення поставки, однак не єдиним наявним свідченням цього.

До матеріалів справи від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов Супровідний лист №1574/10-5/19-00-54-03/27819 від 04.11.2019 із доданими копіями податкових декларацій з ПДВ за період вересень 2018, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до декларації за вересень 2018 року); податкова накладна від 10.09.2018 №8256419, виписана постачальником ТОВ Вента. ЛТД покупцю ТОВ Соціальні аптеки , квитанція №9198789848 від 27.09.2018 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; податкова накладна від 10.09.2018 №8256339, виписана постачальником ТОВ Вента. ЛТД покупцю ТОВ Соціальні аптеки , квитанція №9198797055 від 27.09.2018 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; податкова накладна від 20.09.2018 №8257507, виписана постачальником ТОВ Вента. ЛТД покупцю ТОВ Соціальні аптеки , квитанція №9209672479 від 27.09.2018 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; податкова накладна від 20.09.2018 №8257206, виписана постачальником ТОВ Вента. ЛТД покупцю ТОВ Соціальні аптеки , квитанція №9209594396 від 27.09.2018 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних, доданих ГУ ДПС у Тернопільській області до матеріалів справи з Листом №1574/10-5/19-00-54-03/27819 від 04.11.2019 та Реєстру видаткових накладних до зведених податкових накладних (ЗНП), доданих позивачем до Відповіді на відзиву №1200 від 01.10.2019, наявна реєстрація відповідачем зведених податкових накладних :

№ 8256339 від 10.09.2018 на суму 1006023 грн. 73 коп.;

№ 8257207 від 20.09.2018 на суму 123634 грн. 74 коп.;

№ 8257206 від 20.09.2018 на суму 1494247 грн. 32коп.;

№ 8256419 від 10.09.2018 на суму 64 427 грн. 76 коп.

До Реєстру видаткових накладних до зведеної податкової накладної (ЗНП) №8256339 від 10.09.2018 включено наступні накладні (на які позивач посилається як на підставу позовних вимог):

№2625604 від 06.09.2018,

№2625844 від 06.09.2018,

№2629139 від 06.09.2018,

№2625723 від 06.09.2018,

№2625975 від 06.09.2018,

№2629528 від 06.09.2018,

№2629118 від 06.09.2018,

№2629641 від 06.09.2018,

№2629517 від 06.09.2018,

№2625725 від 06.09.2018,

№2629303 від 06.09.2018,

№2629536 від 06.09.2018,

№2629532 від 06.09.2018,

№2629534 від 06.09.2018,

№2633427 від 10.09.2018,

№2637490 від 10.09.2018,

№2635500 від 10.09.2019,

№2637413 від 10.09.2018,

№2637344 від 10.09.2018.

До Реєстру видаткових накладних до зведеної податкової накладної (ЗНП) №8256419 від 10.09.2018 включено наступні накладні (на які позивач посилається як на підставу позовних вимог):

№2629537 від 06.09.2018,

№2625843 від 06.09.2018,

№2625533 від 06.09.2018,

№2629529 від 06.09.2018,

№2625724 від 06.09.2018,

№2629516 від 06.09.2018,

№2625726 від 06.09.2018,

№2625976 від 06.09.2018,

№2629642 від 06.09.2018,

№2629119 від 06.09.2018,

№2629304 від 06.09.2018,

№2629605 від 06.09.2018,

№2629535 від 06.09.2018,

№2629345 від 10.09.2018,

№2635501 від 10.09.2018,

До Реєстру видаткових накладних до зведеної податкової накладної (ЗНП) №8257206 від 20.09.2018 включено наступні накладні (на які позивач посилається як на підставу позовних вимог):

№2637769 від 11.09.2018,

№2637786 від 11.09.2018,

№2637751 від 11.09.2018,

№2637648 від 11.09.2018,

№2637768 від 11.09.2018,

№2637785 від 11.09.2018,

№2644397 від 12.09.2018,

№2640754 від 12.09.2018,

№2642433 від 12.09.2018,

№2641149 від 12.09.2018,

№2641116 від 12.09.2018,

№2643967 від 12.09.2018,

№2643661 від 12.09.2018,

№2644402 від 12.09.2018,

№2641148 від 12.09.2018,

№2644395 від 12.09.2018,

№2641114 від 12.09.2018,

№2644574 від 12.09.2018,

№2640751 від 12.09.2018,

№2641191 від 12.09.2018,

№2642432 від 12.09.2018,

№2648199 від 13.09.2018,

№2648241 від 13.09.2018,

№2648072 від 13.09.2018,

№2644714 від 13.09.2018,

№2644663 від 13.09.2018,

№2644882 від 13.09.2018,

№2648328 від 13.09.2018,

№2648073 від 14.09.2018,

№2651555 від 14.09.2018,

№2648703 від 14.09.2018,

№2651964 від 15.09.2018,

№2652181 від 15.09.2018,

№2651792 від 15.09.2018,

№2652245 від 15.09.2018,

№2652179 від 15.09.2018,

№2652130 від 15.09.2018,

№2651962 від 15.09.2018,

№2656288 від 18.09.2018,

№2657161 від 18.09.2018,

№2657342 від 18.09.2018,

№2657341 від 18.09.2018,

№2657162 від 18.09.2018,

№2657164 від 18.09.2018,

№2657159 від 18.09.2018,

№2656289 від 18.09.2018,

№2656323 від 18.09.2018,

№2657092 від 18.09.2018,

№2657093 від 18.09.2018,

№2657151 від 18.09.2018,

№2657153 від 18.09.2018,

№2657154 від 18.09.2018,

№2657095 від 18.09.2018,

№2657093 від 18.09.2018.

До Реєстру видаткових накладних до зведеної податкової накладної (ЗНП) №8257207 від 20.09.2018 включено наступні накладні (на які позивач посилається як на підставу позовних вимог):

№2637649 від 11.09.2018,

№2637752 від 11.09.2018,

№2637770 від 11.09.2018,

№2637787 від 11.08.2018,

№2641083 від 12.09.2018,

№2641082 від 12.09.2018,

№2640752 від 12.09.2018,

№2640753 від 12.09.2018,

№2641115 від 12.09.2018,

№2641150 від 12.09.2018,

№2641190 від 12.09.2018,

№2643662 від 12.09.2018,

№2644396 від 12.09.2018,

№2644403 від 12.09.2018,

№2644751 від 13.09.2018,

№2648023 від 13.09.2018,

№2648242 від 13.09.2018,

№2648329 від 13.09.2018,

№2644883 від 13.09.2018,

№2648243 від 13.09.2018,

№2648022 від 13.09.2018,

№2651556 від 14.09.2018,

№2651793 від 15.09.2018,

№2652131 від 15.09.2018,

№2652246 від 15.09.2018,

№2652180 від 15.09.2018,

№2651963 від 15.09.2018,

№2652130 від 15.09.2018,

№2657163 від 18.09.2018,

№2657094 від 18.09.2018,

№2656322 від 18.09.2018,

№2656290 від 18.09.2018,

№2657152 від 18.09.2018,

№2657160 від 18.09.2018,

№2657343 від 18.09.2018,

№2656323 від 18.09.2018.

Постановою КМУ від 26 квітня 2017р. №341 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Пунктами 8, 10, 11, 12, 13, 14 передбачено, що Податкова накладна складається та реєструється постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), зокрема, порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПК України покладено обовязок щодо такої реєстрації, штрафу.

Отже, реєстрація податкових накладних додатково підтверджує реальність здійснення господарської операції між сторонами у справі та є доказом податкової звітності щодо поставки товару позивачем та отримання товару відповідачем за спірними товарно-транспортними накладними.

Також, слід відзначити, що відсутність у розпорядженні відповідача, за його твердженням, примірника Додаткової угоди від 05 травня 2018 року до договору №1607 від 05.05.2014, довіреності №1 від 01.09.2018 та товарно-транспортних накладних жодним чином не свідчить про відсутність у сторін договірних правовідносин, цим договором встановлених.

Судом враховується, що факт поставки товару підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Для з`ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.

Товарно-транспортна накладна відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 являється єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції . Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові ВСУ від 29.04.2015р. у справі № 903/679/14, відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Також, відсутність реквізитів довіреності (на підставі якої діяли уповноважені особи відповідача при прийнятті товару) та в накладній також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару , не може заперечувати таку господарську операцію (такої позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17).

Крім того, застосування довіреності на право отримання матеріальних цінностей не є обов`язковим, оскільки згідно з наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2014 №987 Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99, втратила чинність.

При цьому згідно змін та доповнень до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, у редакції на 26.05.2017, будь-які посилання на довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей у ньому відсутні.

Суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим (ст. 58-1 ГК України).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, до яких віднесено, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд погоджується з позицією позивача, що в даному випадку, печатка також відноситься до інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції . Доказів втрати печатки відповідачем до справи не надано.

Також відповідач не пропонував суду провести експертизу ідентифікації відтиску печатки відповідача на зазначених накладних.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд врахував надані позивачем до позовної заяви копії товарно-транспортних накладних на підтвердження поставки товару, банківські виписки (зазначені вище) та надані до справи відповідачем копії платіжних доручень (зазначені вище) про проведення часткових оплат за отриманий товар, які позивачем також зараховуються в розрахунок суми боргу в частині оплати вартості товару. Також суд врахував, що відповідач не заперечив суми поставки, суми оплат та відсутність заборгованості у відповідача по здійснених позивачем поставках товару до 04.09.2018.

Крім того, відповідач не надав суду жодних доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Наведене є беззаперечним доказом отримання відповідачем послуг за спірним Договором, додатковою Угодою, наданими до справи товарно-транспортними накладними, а здійснення часткових проплат, свідчить про визнання наявності боргу перед позивачем.

Також суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів визнання договору поставки № 1607 від 05.05.2014 та Додаткової угоди від 05.05.2018 до даного договору недійсними.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, за статтею 241 ЦК України схвалення правочину не залежить від прийняття юридичного рішення про таке схвалення, підтвердженням схвалення правочину можуть бути дії з його виконання, вчинені особою, в інтересах якої його укладено; схвалення може також відбутися у формі мовчазної згоди чи у вигляді певних поведінкових актів (конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №910/19776/17, від 11.09.2018 у справі №910/18812/17, від 20.03.2019 у справі №910/2822/16.

Слід зазначити, що наданими до справи документами підтверджується факт вчинення правочину і його схвалення.

Зокрема, вчинення правочину між сторонами підтверджується наявністю не лише підпису у графі отримав на товарно-транспортних накладних (окрім товарно-транспортних накладних №2629533 від 06.09.2018, №2629118 від 06.09.2018, №2629119 від 06.09.2018, №2629534 від 06.09.2018, №2629536 від 06.09.2018, №2629303 від 06.09.2018, №2652130 від 15.09.2018, №2651962 від 15.09.2018, №2652180 від 15.09.2018, №2656289 від 18.09.2018, №2657160 від 18.09.2018, в яких відсутній підпис уповноваженої особи Покупця в графі отримав ), але і наявністю відтисків печаток підприємств, зокрема, відповідача (в т.числі і на товарно-транспортних накладних №2629533 від 06.09.2018, №2629118 від 06.09.2018, №2629119 від 06.09.2018, №2629534 від 06.09.2018, №2629536 від 06.09.2018, №2629303 від 06.09.2018, №2652130 від 15.09.2018, №2651962 від 15.09.2018, №2652180 від 15.09.2018, №2656289 від 18.09.2018, №2657160 від 18.09.2018).

Суд зазначає, що в даному випадку, печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції , в даному випадку - відповідача.

Також, щодо заперечень відповідача щодо відсутності підписів уповноваженої особи відповідача одержувача товару на товарно-транспортних накладних №2629533 від 06.09.2018, №2629118 від 06.09.2018, №2629119 від 06.09.2018, №2629534 від 06.09.2018, №2629536 від 06.09.2018, №2629303 від 06.09.2018, №2652130 від 15.09.2018, №2651962 від 15.09.2018, №2652180 від 15.09.2018, №2656289 від 18.09.2018, №2657160 від 18.09.2018, то суд зазначає, що ці товарно-транспортні накладні внесені до реєстру видаткових накладних до зведених податкових накладних, а також відповідачем подано в орган ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 року з Додатком 5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (з зазначенням господарських операцій з контрагентом - позивачем), які підписані директором ОСОБА_1 та головним бухгалтером - ОСОБА_1, та на яких зазначена дата подання: 18.10.2018, що підтверджує реальність здійснення господарської операції між сторонами у справі та є доказом податкової звітності щодо поставки товару позивачем та отримання товару відповідачем за спірними товарно-транспортними накладними.

Про схвалення правочину свідчить часткова сплата відповідачем вартості товару, отриманого від позивача за відповідними накладними, а саме: №2619077 від 04.09.2018 на суму 58 917,42 грн, №2621696 від 05.09.2018 на суму 13085,84 грн, №2622314 від 05.09.2018 на суму 54544,07 грн, №2622326 від 05.09.2018 на суму 51921,48 грн, №2622375 від 05.09.2018 на суму 57354,34 грн, №2625512 від 06.09.2018 на суму 29089,76 грн, №2625513 від 06.09.2018 на суму 1392,24 грн.

Судом враховано, що у доданих до матеріалів справи товарно-транспортних накладних зазначено, що поставка здійснюється на підставі договору №1607 від 05.05.2014.

Тобто, на дату вирішення спору Договір №1607 від 05.05.2014 та Додаткова угода від 05.05.2018 до даного договору є дійсними, схваленими конклюдентними діями відповідача та є підставою для виконання відповідачем відповідних зобовязань.

За встановлених обставин, спростовуються також і інші наведені відповідачем заперечення щодо невизнання своїх зобов`язань за Договором.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В ухвалі від 25.11.2019 суд відмовив у задоволенні Клопотання №без номера від 04.11.2019 (вх.19962) про зупинення провадження у справі №921/551/19.

Частиною 6 статті 75 ГПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В обгрунтування Клопотання №без номера від 04.11.2019 (вх.19962) щодо зупинення провадження у справі №921/551/19 відповідач вказує не про розгляд відповідної справи, яка розглядається судом, а про розгляд кримінального провадження №12019210010002725, що не відповідає п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. А судом враховано, що інформація про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019210010002725 відсутня і в провадженні місцевого суду немає на розгляді кримінальної справи (доказів на підтвердження протилежного відповідач суду не надав).

В ухвалі від 25.11.2019 суд відмовив у задоволенні Клопотання №без номера від 04.11.2019 (вх.19961) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №921/551/19, наданого відповідачем до справи, з огляду на те, що предметом даного спору є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальні аптеки" як Покупця заборгованості (в тому числі пені, штрафу, 10% річних, інфляційних втрат) за невиконання зобов`язання за Договором поставки товару №1607 від 05.05.2014 та на підставі відповідних товарно-транспортних накладних. Підставу позову становить неналежне виконання ТОВ "Соціальні аптеки" взятих на себе зобов`язань за вказаним договором у частині оплати товару.

Судом встановлено, що Договір поставки №1607 від 05 травня 2014 року та Додаткова угода від 05.05.2018 до нього не визнані недійсними судовому порядку, а доказів на підтвердження протилежного відповідач не подав. Встановлення на довіреності №1 від 01.09.2018, додатковій угоді до договору поставки від 05.05.2018 та товарно-транспортних накладних, перелік яких наведений у Клопотанні, належності підписів інших осіб виконаних від імені директора ТОВ "Соціальні аптеки" чи належності підписів виконаних самим директором (ОСОБА_1,) не спростовує доказів, які наявні в матеріалах справи і судом може бути здійснено їх оцінку без призначення судової почеркознавчої експертизи. В даній справі суд не розглядає визнання договору поставки та додаткової угоди недійсними, на підставі яких складено відповідні первинні бухгалтерські документи.

А відтак, суд дійшов до висновку, що призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі є недоцільним.

Позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару у вигляді сплати пені в сумі 407165 грн. 11 коп, штрафу в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару в розмірі 226 833 грн 35 коп., а також інфляційні втрати в сумі 324675 грн. 36 коп. та 10 % річних в сумі 150228 грн. 78 коп.

Відповідно до п. 5.1 Договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує десять відсотків річних з простроченої суми. Якщо порушення строків оплати триває більш ніж 30 календарних днів, покупець додатково на вимогу постачальника оплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно оплаченого товару (п. 5.1. Договору).

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 407 165 грн. 11 коп.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару, що становить 226 833 грн. 35 коп.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені та штрафу, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч.ч. 4-6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, з урахуванням приписів ст. 231 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що стосовно спірних правовідносин законом розмір штрафних санкцій не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.

Враховуючи, що сторонами за взаємною згодою, шляхом свого волевиявлення, було передбачено у договорі поставки №1607 від 05.05.2014 сплату пені та штрафу за порушення грошових зобов`язань, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з відповідними вимогами.

Зокрема, згідно п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Як зазначено в пункті 1.12. вказаної постанови, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Оскільки сторони умовами Договору не передбачили продовження періоду, за який має нараховуватись пеня, а тому позивач нарахував пеню лише протягом шести місяців, починаючи з дня порушення відповідачем зобов`язання по кожній з накладних.

Судом в системі ЛІГА:ЗАКОН перевірено правильність нарахування заявленої до стягнення позивачем суми пені в розмірі 407165 грн. 11 коп. за загальний період з 22.09.2018 по 03.04.2019 та штрафу в розмірі 226833 грн. 35 коп. за період з 22.09.2018 по 03.10.2018. Суд вважає, що позивачем арифметично вірно та у відповідності з умовами договору здійснено нарахування пені та штрафу. А тому, позов в частині стягнення з відповідача 407165 грн. 11 коп. - пені та 226833 грн. 35 коп. - штрафу підлягає до задоволення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 10% річних в сумі 150228 грн. 78 коп., нарахованих по кожній товарно-транспортній накладній окремо.

Сплата річних від простроченої суми не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов (п. 5.1 Договору), сплатити позивачу нараховану суму річних, яка обрахована за збільшеним розміром річних, ніж той, що встановлений законом.

Суд, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем суми 10% річних в системі ЛІГА:ЗАКОН, дійшов до висновку, що правомірно нараховані 10 % річних на суму 147076 грн. 70 коп. за період з 22.09.2018 по 28.05.2019 (по кожній товарно-транспортній накладній окремо). А тому позов в частині стягнення з відповідача 147076 грн. 70 коп. 10% річних підлягає до задоволення. В решті позову в частині стягнення 10% річних в задоволенні слід відмовити.

Також позивачем заявлено до стягнення 186781 грн. 98 коп. інфляційних втрат за період з 21.09.2018 по 03.10.2018.

Під час перерахунку інфляційних втрат судом враховуються положення п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань". Так, згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики України починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються в пресі, зокрема, газеті "Урядовий кур`єр" в період з 5 по 10 число наступного за звітним місяця.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за допомогою системи ЛІГА:ЗАКОН (перерахунок додано до матеріалів справи) судом встановлено,що позивачем при нарахуванні інфляційних втрат не враховано того, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць (та з врахуванням умовно дня початку періоду нарахування позивачем інфляційних втрат до 15 числа чи з 16 числа).

А тому позов в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 186781 грн. 98 коп. підлягає до задоволення. В частині стягнення інфляційних втрат суд вважає за необхідне в задоволенні відмовити.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі: 2 268 333 грн. 53 коп. - основного боргу, 407165 грн. 11 коп - пені, 186781 грн. 98 коп. - інфляційних втрат, 147076 грн. 70 коп. - 10% річних та 226833 грн. 35 коп. - штрафу. В решті позову в задоволенні слід відмовити.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 50658 грн. 54 коп., що підтверджується платіжним дорученням №10419 від 20 серпня 2019 року (платіжне доручення додано до позовної заяви).

Суд вважає за необхідне з врахуванням ст.129 ГПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в повернення сплачених судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 48542 грн. 86 коп.

Керуючись ст.ст. 13, 46, 73-79, 86, 91, 129, 194, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальні аптеки", вул. Л.Курбаса, буд. 2, приміщення 310, м. Тернопіль, 46016, ідентифікаційний код 37943884, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД", Селянський узвіз, б.3-А, м Дніпро, 49000, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 21947206:

- 2 268 333 грн. 53 коп. - основного боргу;

-407165 грн. 11 коп - пеня;

-186781 грн. 98 коп. - інфляційних втрат;

-147076 грн. 70 коп. - 10% річних;

- 226833 грн. 35 коп. - штраф;

-48542 грн. 86 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 10 грудня 2019 року.

Суддя С.О. Хома