Рішення

від 28.11.2019 по справі 923/677/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року Справа № 923/677/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України", м. Херсон

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт", м. Херсон

про внесення змін до договору

та за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт", м.Херсон

до : Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України", м. Херсон

про розірвання договору

за участю представників сторін:

від позивача: Подоляк О.І. - уповн. предст., дов від 19.12.2018

від відповідача: Захаров Д.С. - адвокат

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (далі - позивач, балансоутримувач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт" (далі - відповідач, орендар) в якій просить внести зміни до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна орендарю № 59-П-ХЕФ-18 від 13.06.2018 (далі - Договір), а саме:

"Змінити п. 2.1. розділу 2 "Ціна договору та порядок розрахунків" Договору, виклавши його в наступній редакції:

2.1. Розмір відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна орендарю за період з 26.03.2019 по 31.12.2019 становить на місяць 42 130,04 грн. (сорок дві тисячі сто тридцять гривень 04 копійки) без ПДВ, крім того ПДВ 8 426,01 грн. (вісім тисяч чотириста двадцять шість гривень 01 копійка), разом ціна цього Договору на місяць становить 50 556,05 грн. (п`ятдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень 05 копійок) з ПДВ.

Загальна ціна Договору складається з кількісних та вартісних показників, сформованих у актах наданих послуг.

Ціна договору у період з 01.01.2020 по 12.02.2020 визначатиметься згідно відповідних додаткових угод, підписаних обома Сторонами.

Але у будь-якому разі загальна ціна Договору не може бути меншою, ніж сума за фактично спожиті послуги відповідно до Актів наданих послуг (виконаних робіт) ".

Крім того, позивач просить розповсюдити дію п. 2.1. Договору до правовідносин, які виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіт" та державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрацією Херсонського морського порту) з 26 березня 2019 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на Закон України "Про морські порти України" та положення ст. 188 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Так, у позовній заяві, позивач посилається на зростання амортизаційних відрахувань внаслідок переходу ДП "АМПУ" на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, відповідно до ст. 12 Закону України від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", також посилається на результати незалежної оцінки основних засобів ДОТ "ФРЕГАТ" та переоцінки визначених амортизаційних відрахувань.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідач порушив вимоги ч. 3 ст. 188 ГК України, не підписав та не надав жодної інформації про результат розгляду повторно надісланого проекту додаткової угоди № 3 до договору № № 59-П-ХЕФ-18 від 13.06.2018 (лист № 1304/26-01-01/Вих./26 від 10.06.2019).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019 визначено суддю по справі - Ярошенко В.П.

Ухвалою від 22.08.2019 суд прийняв позовну заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/677/19 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

12.09.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла зустрічна позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт" (далі позивач за зустрічною позовною заявою) до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (далі - відповідач за зустрічною позовною заявою), в якій позивач просить розірвати з 01.09.2019 року договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна № 59-П-ХЕФ-18 від 13.06.2018 року укладеного між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіт".

Свої позовні вимоги позивач за зустрічною позовною заявою обґрунтовує посиланням положення ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 652, 901, 907 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.09.2019 року зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

12.09.2019 до суду від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до справи.

Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач за первісним позовом посилається на ті обставини, що 02.05.2019 року ним отримано від позивача за первісним позовом лист з проектом додаткової угоди №3 до договору, якою позивач за первісним позовом пропонує змінити умови договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна орендарю № 59-П-ХЕФ-18 від 13.06.2018 року в частині визначення розміру вищевказаних витрат у період з 26.03.2019 року по 31.12.2019 року, встановивши його у розмірі 50 556, 05 грн. (з урахуванням ПДВ) на місяць, що більше погодженого сторонами розміру більше, ніж у 3 рази. Не погодившись з вказаним проектом додаткової угоди, відповідач направив позивачу за первісним позовом лист У13-05-1-/01 від 13.05.2019 з вимогою надати обґрунтування понесених витрат на відшкодування та утримання орендованого майна. Позивачем у відповідь надав лист № 1304/26-01-01/Вих./26 від 10.06.2019 року, проте на думку відповідача за первісним позовом, даний лист не містить законного обґрунтування обов`язку відповідача внести зміни до договору. Відповідач за первісним позовом зазначає, що позивач за первісним позовом, в розумінні ст.ст. 651, 652 ЦК України не навів підстав змін умов договору.

08.10.2019 до суду від позивача за первісним надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Дану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до справи.

08.10.2019 до суду від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на відзив. Дані заперечення на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до справи.

В запереченнях на відзив, позивач за первісним позовом послався на проведення незалежної оцінки, переоцінки, ДОТ "Фрегат", на зростання вартості послуг за рахунок зростання амортизаційних відрахувань внаслідок переходу ДП "АМПУ" на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку відповідно до ст. 12 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року та на коригування первісної вартості об`єктів основних засобів до справедливої вартості. Крім того, зазначив, що жодним чином не міг передбачити переходу ДП "АМПУ" на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку відповідно до ст. 13 Закону України від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що і слугувало причиною внесення змін до укладеного договору.

08.10.2019 до суду від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву. Даний відзив суд прийняв до розгляду та залучив до справи.

Зокрема, у відзиві на зустрічну позовну заяву позивач за первісним позовом посилається на те що станом на день звернення до суду з зустрічною позовною заявою у ТОВ "Укравіт" існувала заборгованість перед ДП "АМПУ" за договором в розмірі 30972,36 грн. за період липень-серпень 2019 р. Позивач за первісним позовом зазначає, що станом на 07.10.2019 року заборгованість в сумі 30972,36 грн. погашена, тому вважає твердження відповідача за первісним позовом про відсутність заборгованості на час звернення з зустрічною позовною заявою такими, що не відповідають дійсності.

Ухвалою від 08.10.2019 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 19.11.2019 року.

13.10.2019 до суду від відповідача за первісним позовом надійшла відповідь на заперечення на відзив. Дану відповідь суд прийняв до розгляду та залучив до справи.

У відповіді на заперечення на відзив, відповідач за первісним позовом, зазначив, що посилання позивача за первісним позовом на проведення незалежної оцінки, переоцінки, ДОТ "Фрегат", на зростання вартості послуг за рахунок зростання амортизаційних відрахувань внаслідок переходу ДП "АМПУ" на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку відповідно до ст. 12 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року та на коригування первісної вартості об`єктів основних засобів до справедливої вартості, не слід брати до уваги, у зв`язку з тим, що вартість майна вже було визначено. Крім того зазначив, що Відповідач за первісним позовом зазначає, що позивач за первісним позовом, в розумінні ст.ст. 651, 652 ЦК України не навів підстав змін умов договору.

14.11.2019 року відповідач за первісним позовом надав заяву про закриття провадження у справі в частині зустрічного позову за відсутністю предмету спору. Дану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до справи.

Ухвалою від 14.11.2019 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/677/19 та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.11.2019.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

Щодо первісного позову.

30.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіт" та регіональним відділенням фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 1467-18-065 (далі - договір оренди).

Відповідно до умов договору оренди (пункт 1.1.) регіональне відділення фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (орендодавець) передав, а відповідач (орендар за договором оренди) прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору "Фрегат", який розміщений за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Кизомис та перебуває на балансі позивача - Херсонської філії державного підприємства " Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського Морського порту) (за договором оренди - балансоутримувач).

12 лютого 2018 року сторонами договору оренди та балансоутримувем складено акт приймання-передачі державного майна (додаток № 2 до договору оренди), згідно якого орендодавець та балансоутримувач (позивач) передали, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору "Фрегат" (далі -майно), який розміщений за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Кизомис та перебуває на балансі позивача - Херсонської філії державного підприємства " Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського Морського порту).

Як визначено в абзаці 2 п. 1.1. договору оренди, та в акті акт приймання-передачі державного майна від 12.02.2018 року, вартість майна визначена суб`єктом оціночної діяльності ФОП Броніним А.О. і становить за незалежною оцінкою 1 383 221 грн. 00 коп.

Пунктом 5.11. договору оренди передбачено обов`язок орендаря укласти з балансоутримувачем договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, або самостійно сплачувати комунальні послуги.

Так, між державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіт" укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна орендарю № 59-П-ХЕФ-18 від 13.06.2018.

Відповідно до пункту 1.1. балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання нежитлових приміщень загальною площею 1958,6 кв.м., які перебувають на балансі та розташовані в дитячому оздоровчому таборі "Фрегат" Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Кізомис, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача пов`язані з виконанням умов даного Договору.

Вартість майна (згідно п.1.2. договору) визначена відповідно до незалежної оцінки, що виконана суб`єктом оціночної діяльності ФОП Броніним А.О. і становить 1 383 221 грн. 00 коп.

Додатковою угодою № 2 від 14.03.2019 року до договору, позивачем та відповідачем було погоджено розмір відшкодування витрат у період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року шляхом викладення п.2.1. у новій редакції, а саме: відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна орендарю за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 становить на місяць 12905,15 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ять гривень 15 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ 2581,03 грн. (дві тисячі п`ятсот вісімдесят одна гривня 03 копійки), разом ціна цього Договору становить 15486,18 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 18 копійок) з ПДВ.

Загальна ціна Договору складається з кількісних та вартісних показників, сформованих у актах наданих послуг.

Ціна Договору у період з 01.01.2020 по 12.02.2020 визначатиметься згідно відповідних додаткових угод, підписаних обома сторонами.

Але у будь-якому разі загальна ціна Договору не може бути меншою, ніж сума за фактично спожиті послуги відповідно до актів наданих послуг.

Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунок за надані послуги орендар здійснює протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг (виконаних робіт) на підставі рахунку балансоутримувача.

За твердженням позивача, у зв`язку зі зміною вихідних даних для розрахунку калькуляцій наказом № 77/26- АГ від 26.03.2019 було затверджено та введено вдію з 26.03.2019 вільні ціни (тарифи) на послуги з утримання орендованого нерухомого майна.

Листом № 907/26-01-01/Вих/26 від 19.04.2019 позивач направив на адресу відповідача супровідний лист з проектом додаткової угоди № 3 до договору.

Дана додаткова угода передбачала внесення змін до п. 2.1. Договору в частині розміру відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна орендарю.

Листом № У13-05-19/01 від 13.05.2019 відповідач зазначив, що не ухиляється від своїх зобов`язань щодо договору та додаткових угод до нього та просив філію роз`яснити підстави збільшення ціни договору.

У відповідь на лист відповідача № У13-05-19/01 від 13.05.2019 позивач листом № 1304/26-01-01/Вих/26 від 10.06.2019 роз`яснив відповідачу наступне.

"До вартості послуги з утримання орендованого нерухомого майна, яка зазначена у проекті додаткової угоди № 3 до договору № 59-П-ХЕФ-18 від 13.06.2018 включено наступні елементи витрат:

1. Амортизація;

2. Витрати на пожежну безпеку.

Зростання вартості даної послуги відбулося лише за рахунок зростання амортизаційних відрахувань внаслідок переходу ДП "АМПУ" на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку відповідно до статті 12 Закону України від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до МСБО 16 "Основні засоби" суб`єкт господарювання має обирати своєю обліковою політикою або модель собівартості, або модель переоцінки і йому слід застосовувати цю політику до всього класу основних засобів.

Обліковою політикою ДП "АМПУ" визначено справедливу вартість основних засобів як доцільну собівартість для обліку за МСФЗ на дату переходу на МСФЗ.

Відповідно до вищевикладеного наказом ДП "АМПУ" від 28.01.2019 № 18/10 "Щодо деяких питань застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності" з метою забезпечення якісного переходу до Міжнародних стандартів фінансової звітності, починаючи з 2019 року здійснено коригування первісної вартості об`єктів основних засобів до справедливої вартості, визначеної за результатами незалежної оцінки.

Таким чином, за результатами проведеної незалежної оцінки було визначено справедливу вартість основних засобів ДОТ "Фрегат" та відповідно до переоцінки визначено амортизаційні відрахування у сумі - 37691,71 грн. на місяць. "

До листа № 1304/26-01 -01 /Вих/26 від 10.06.2019 позивачем повторно було додано два екземпляри додаткової угоди № 3 до договору № 59-П-ХЕФ-18 від 13.06.2018.

Позивач звертає увагу суду, на те, що вищевказаний лист отримано відповідачем 18.06.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору та вимог чинного законодавства станом на день звернення до суду відповідач не підписав направлені позивачем додаткові угоди та не надав жодної інформації про результати її розгляду.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1, ч.2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 188 Господарського Кодексу України встановлений порядок зміни та розірвання господарських договорів, частинами 2- 4 якої встановлено, що:

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, чинне цивільне законодавство передбачає внесення змін до договору у двох випадках: не виконання стороною істотних умов договору та при наявності істотної зміни обставин, а саме при наявності чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Так, в своїй позовній заяві позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства станом на день звернення до суду не відписав направлені ним додаткові угоди та не надав жодної інформації про результати її розгляду.

Як зазначалось вище, відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони не погодили внесення змін в умови договору в частині розміру відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна орендарю за період з 26.03.2019 по 31.12.2019, тому позивач правомірно звернувся до суду з позовом, однак, суд при розгляді даного позову керується чинним законодавством, зокрема має дослідити наявність підстав, визначених нормами ст. 651 або 652 ЦК України для внесення змін у спірний договір.

В позовній заяві позивач не посилається ні на жодну із згаданих норм та не доводить обставин, з якими цивільне законодавство пов`язує можливість внести зміни у договір.

Суд критично оцінює доводи позивача з приводу того, що укладаючи додаткову угоду № 2 від 14.03.2019 року, позивач жодним чином не міг передбачити переходу ДП "АМПУ" на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку відповідно до ст. 12 Закону України від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки Наказ ДП "АМПУ", на який посилається позивач, датований 28.01.2019 року, тобто виданий до укладання вищевказаної додаткової угоди, а посилання позивача про те, що їм стало відомо лише 26.03.2019 року (час отримання наказу) є хибним, оскільки позивач, відповідно до Положення про Херсонську філію Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрацію Херсонського морського порту), є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи та здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності, а тому на думку суду, позивач не міг бути необізнаний про Наказ ДП "АМПУ" від 28.01.2019 року.

Також, суд критично оцінює посилання позивача на проведення незалежної оцінки, переоцінки ДОТ "Фрегат", на зростання вартості послуг за рахунок зростання амортизаційних відрахувань внаслідок переходу ДП "АМПУ" на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку відповідно до ст. 12 Закону України від 16.07.1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та на коригування первісної вартості об`єктів основних засобів до справедливої вартості оскільки в абзаці 2 п. 1.1. договору, та в акті приймання-передачі державного майна від 12.02.2018 року, вартість майна визначена суб`єктом оціночної діяльності ФОП Броніним А.О. і становить за незалежною оцінкою 1 383 221 грн. 00 коп.

У зв`язку з вищевикладеним суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено, що існують об`єктивні підстави для внесення змін у договір.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Щодо зустрічного позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравіт" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (далі - відповідач за зустрічним позовом) в якій просить розірвати з 01 вересня 2019 року договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна орендарю № 59-П-ХЕФ-18 від 13.06.2018 (далі - Договір).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на положення ст. ст. 179, 188 Господарського кодексу України та ст.ст. 651, 901, 907 Цивільного кодексу України.

14.11.2019 до суду надійшла заява від позивача за зустрічним позовом про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

За приписами ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, встановив, що на день розгляду справи ХФ ДП "АМПУ" (Адміністрацією Херсонського морського порту) підписано Додаткову угоду № 3 від 08.11.2019 до договору № 59-П-ХЕФ-18 від 13.06.2018, яка передана ТОВ "Укравіт" супровідним листом № 2471/26-01-01/Вих./26 від 12.11.2019.

Викладене є підставою для закриття провадження у справі, згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, яким передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема відсутній предмет спору.

Суд роз`ясняє, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спором між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Провадження за зустрічної позовною заявою закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 10.12.2019р.

Суддя В.П.Ярошенко