Ухвала

від 10.12.2019 по справі 358/1600/16-ц

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 358/1600/16-ц Провадження № 2/358/17/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Корбута В.М.,

за участю секретаря судового засідання Ведмеденко І.В.,

прокурора Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Сєдова В.О.,

представників відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Богуслав матеріали справи за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до Богуславської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа-Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди і суборенди земельної ділянки та скасування їх державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Антонюк Д. (далі-представник прокуратури) звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що розпорядженням Богуславської районної державної адміністрації від 11 липня 2011 року № 478 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки площею 30 га для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Медвинської сільської ради строком на 49 років. На підставі вказаного розпорядження 25 грудня 2012 року між Богуславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 , укладено договір оренди земельної ділянки площею 30 га для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Медвинської сільської ради строком на 49 років. 14 жовтня 2013 року право ОСОБА_3 на оренду вищевказаної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 3089253.

Представник прокуратури зазначає, що ОСОБА_3 отримав в оренду вказану земельну ділянку із порушенням частини першої статті 5 Закону України Про особисте селянське господарство , оскільки її розмір значно перевищує встановлений у законодавстві максимальний розмір земельної ділянки для передання фізичним особам в оренду.

Крім того, 13 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки з порушенням вимог статей 13, 15, 21, 23 Закону України Про оцінку земель та статті 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , а саме без виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту, та з необґрунтованим розміром орендної плати.

Беручи до уваги зазначене, представник прокуратури, просив суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Богуславської районної державної адміністрації від 11 липня 2011 року № 478 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки площею 30 га для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області строком на 49 років;

- визнати недійсним укладений 25 грудня 2012 року між Богуславською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 3220683200:03:008:0016 для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати недійсним укладений 13 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір суборенди земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 3220683200:03:008:0016 для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 12 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 липня 2017 року, позовні вимоги заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2017 року касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задоволена частково.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 12 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 липня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с.252-255).

Однією із підстав скасування рішень попередніх інстанції, суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередній інстанцій не було встановлено в чиїх інтересах прокурор звернувся до суду з даним позовом, оскільки не вказав органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в чому полягає порушення інтересів держави та відсутнє обґрунтування необхідності їх захисту.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 19 січня 2018 року дана справа прийнята до провадження та призначена до розгляду у підготовче судове засідання на 05 лютого 2018 року (т.2 а.с.4).

Ухвалою суду від 05 лютого 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд на 02 березня 2018 року (т.2 а.с.14).

В судове засідання не з`явився представник відповідача-Богуславської районної державної адміністрації Київської області, тому розгляд справи відкладено на 28 березня 2018 року. Крім того, з ініціативи суду за погодженням сторін винесено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Київській області (т.2 а.с.33).

Судове засідання відкладено на 16 травня 2018 року у зв`язку з неявкою відповідачів та їх представників (т.2 а.с.90).

В судове засідання не з`явився представник відповідача-Богуславської районної державної адміністрації Київської області та представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Київській області, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 15 червня 2018 року (т.2 а.с.104).

Судове засідання призначене на 15 червня, 17 вересня, 16 жовтня, 11 грудня 2018 року, 01 березня, 19 серпня, 27 вересня 2019 року відкладено у зв`язку з неявкою представника третьої особи-Головного управління Держгеокадастру у Київській області (т.2 а.с.119, 143, 152, 161, 191, 218, 228).

Ухвалою суду від 27 вересня 2019 року відкладено розгляд справи на 06 грудня 2019 року та визнано обов`язковою явку у судове засідання представника третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Київській області (т.2 а.с.230).

06 грудня 2019 року в судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що представник прокуратури в позовній заяві безпідставно зазначив, що Державна інспекція сільського господарства України будучи центральним органом виконавчої влади, який уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак не має повноважень щодо звернення до суду з цивільним позовом і тому прокурор пред`являє даний позов в інтересах держави як позивач. Дані твердження представника прокуратури є не вірними, оскільки згідно чинного законодавства на час звернення з позовом до суду (листопад 2016 року) органом, на який покладено обов`язок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, є Головне управління Держгеокадастру у Київській області, у якого було право на звернення до суду з відповідними позовними заявами. Однак, Кагарлицька місцева прокуратура перед зверненням до суду з даним позовом не зверталася з повідомленням до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з метою отримання представницьких повноважень. Таким чином, ОСОБА_6 місцева прокуратура не маючи повноважень безпідставно звернулася до суду з даним позовом, оскільки підмінила державний контролюючий орган, який повинен безпосередньо здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 наголосив на тому, що на даний час відсутній предмет спору, оскільки земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Медвинської сільської ради були передані у комунальну власність до Медвинській об`єднаній територіальній громади.

Представник відповідачів ОСОБА_5 підтримав клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 зазначивши, що позовні вимоги представника прокуратури є безпідставними, необґрунтованими та незаконними, тому не підлягають задоволенню. Крім того, представник відповідачів ОСОБА_5 наголосив на тому, що сплинув строк позовної давності.

Прокурор Сєдов В.О. заперечив проти задоволення клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 про закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що прокуратура правомірно звернулася з даним позовом до суду захищаючи інтереси держави. Однак, йому не відомо чи зверталася Кагарлицька місцева прокуратура до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з метою отримання представницьких повноважень для звернення з позовом до суду. Вважає, що необхідно відмовити у задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 , розгляду справу по суті та задовольнити позов Кагарлицької місцевої прокуратури.

Представник відповідача Богуславської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився, але звернувся із заявою про розгляд справи без участі представника РДА. Крім того, письмово повідомили про те, що у період з 11.07.2011 року по 01.09.2016 року у Богуславській РДА у Київській області не проводились перевірки прокуратурою щодо законності розпоряджень про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення переданих в оренду (т.2 а.с.140).

Представник третьої особи-Головного управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання не з`явився, натомість надіслав письмове пояснення від 08.04.2019 року, в якому повідомлено, що згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р, наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-8815/15-18-сг від 27.09.2018 року та акту приймання-передачі, складеного 27.09.2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та Медвинською об`єднаною територіальною громадою передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Медвинської сільської ради передані у комунальну власність до Медвинської об`єднаної територіальної громади (т.2 а.с.196-206). Також надіслано письмове пояснення від 09.12.2019 року, з якого вбачається, що перед звернення до суду з даним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області не надходило повідомлення від Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області стосовно представництва інтересів держави (т.2 а.с.235-237).

Дослідивши клопотання про залишення позову без розгляду з урахуванням заперечень прокурора, суд дійшов висновку про задоволення даного клопотання, виходячи з наступних обставин.

09 листопада 2016 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Антонюк Д. звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави не зазначивши органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (т.1 а.с.1-9).

Частинами 1, 3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру закріплено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

За ч.1 ст. 24 Закону України Про прокуратуру право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Згідно з ч.7 ст.24 Закону України Про прокуратуру повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 45 ЦПК України в редакції Закону України від 18.09.2012 №5288-VI (чинній на момент подачі позову) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в позовній заяві зазначив, що відповідно до ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, і на момент звернення до суду таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011року №459/2011 Про Державну інспекцію сільського господарства України була Держсільгоспінспекція України.

Обґрунтовуючи своє звернення з даним позовом заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури зазначає, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у Держсільгоспінспекції України відсутні повноваження щодо звернення до суду, тому він захищаючи інтереси держави безпосередньо звернувся до суду в якості позивача.

Суд вважає, що в даному випадку Кагарлицька місцева прокуратура Київської області не набула статусу позивача з огляду на наступне.

Представник прокуратури в позовній заяві зазначив, що центральним органом виконавчої влади на момент звернення до суду з даним позовом (09 листопада 2016 року), на який покладено обов`язок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у відповідності до Указу Президента України від 13.04.2011 року була Держсільгоспінспекція України, яка однак не мала відповідних повноважень щодо звернення до суду. Тому, представником прокуратури подано позов в інтересах держави не в особі даного суб`єкта владних повноважень (Держсільгоспінспекції), а від імені прокуратури, як позивача.

Однак, заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Антонюк Д. звертаючись до суду з даним позовом невірно визначив орган державної влади, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки не врахував наступні нормативно-правові акти.

Так, 10.09.2014 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", згідно п.2 якої Уряд вирішив ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства. Відповідно до п.6 Постанови центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.

Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких постанов КМУ від 22.07.2016 року № 482, яка набрала чинності 05.08.2016 року, були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади , які передбачали, що функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів покладаються на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру.

Зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 року № 482 були також внесені зміни і до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, які передбачали передачу відповідних функцій Держгеокадастру.

Відповідно до зазначених змін, саме Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пункт 4 Положення про Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру було також доповнено підпунктом 25-1, яким передбачалось, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: організовує та здійснює державний нагляд (контроль), за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

- дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент звернення до суду з позовом (09 листопада 2016 року), органом, на який покладено обов`язок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, було Головне управління Держгеокадастру у Київській області, від імені якого і мав би бути пред`явлений позов, а тому заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури зобов`язаний був на дотримання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру перед звернення з позовом до суду спочатку звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з повідомленням про надання згоди на представництво даного органу в суді по даній справі, що представником прокуратури зроблено не було.

Про обов`язок суду щодо перевірки та встановлення повноважень прокурора для подання позову в інтересах держави, зокрема, встановлення до компетенції якого органу віднесені відповідні повноваження захисту інтересів держави, пов`язаних із використанням спірної земельної ділянки зазначив Верховний суд в постанові по справі № 159/4903/16-ц, провадження № 61-12052св18 від 2 травня 2018 року та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 13 квітня 2017 року ( т.1 а.с.252-255).

Надаючи оцінку доводам прокуратури щодо необхідності представництва, суд враховує наступне.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Пункт 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Суд виходить з того, що під виключним випадком , за якого прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави . Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність є предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. У другому - коли відповідний орган відсутній.

При цьому:

- не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається;

- здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дії і рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною;

- належність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Згідно п.4 Вказівки Генерального прокурора України Щодо захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин від 31.01.2011 року №13, забезпечити належну взаємодію з контролюючими, правоохоронними органами при реагуванні на порушення земельного законодавства. Не допускати підміни їх роботи. Принципово реагувати на бездіяльність, зловживання, перевищення ними своїх повноважень. За результатами перевірок, за наявності підстав, приймати рішення в порядку статті 97 КПК України.

Згідно п.5 Наказу Генерального прокурора України від 28.11.2012 року №6 гн Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень зазначено, що під час застосування представницьких повноважень не допускати підміни органів державної влади, органів місцевого самоврядування та державного нагляду (контролю), а також інших органів, яким законом надано право захищати інтереси громадян та держави в суді.

Згідно п. 3.1., п.4, п.6.2. Наказу Генерального прокурора України від 07.11.2012 року №3гн (Із змінами, внесеними наказами Генерального прокурора України від 24.12.2012 №3гн-1, від 18.09.2013 №3гн-1-8гн-1) Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів зазначено, що не рідше одного разу на місяць відповідним прокурорам вивчати законність актів, які видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Основними напрямами нагляду за додержанням і застосуванням законів вважати захист: фінансово-економічних інтересів держави, передусім у бюджетній та земельній сферах.

Не допускати підміни органів державного нагляду (контролю) та управління, не дублювати їх функцій. Не відображати роботу цих органів як результати нагляду за додержанням і застосуванням законів.

З врахуванням вказаного вище, суд вважає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Наведене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного суду від 14.06.2018 року по справі № 756/11925/16-ц, провадження № 61-33409св18, від 20.06.2018 року по справі № 169/174/16-ц провадження № 61-17768св 18, 08.08.2018 року по справі № 181/196/17-ц провадження № 61-33374св18, від 23.10.2018 по справі № 926/03/18, від 06.02.2019 по справі № 927/246/18.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Враховуючи, що заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Антонюк Д. звернувшись з позовом до суду в інтересах держави не вірно визначив орган, який станом на 09 листопада 2016 року був уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тобто Державну інспекцію сільського господарства України, крім того не отримавши від належного суб`єкта владних повноважень-Головного управління Держгеокадастру у Київській області згоду на представництво в суді, незаконно підмінив цей орган, тобто не маючи процесуальних повноважень безпідставно звернуся до суду в якості позивача, тому суд вважає за необхідне клопотання відповідачів ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду, задовольнити на підставі вищенаведеної норми.

Водночас, суд вважає, що клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 про закриття провадження у справі в порядку статті 255 ЦПК України не підлягає задоволенню, оскільки позовна заява залишена судом без розгляду не дивлячись на те, що на момент винесення даної ухвали відсутній предмет спору.

Згідно ч.3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином для вирішення питання про повернення сплаченого судового збору, прокурору необхідно звернутись до суду з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.255, п. 2 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 258-261, п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 про закриття провадження у справі.

Клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до Богуславської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди і суборенди земельної ділянки та скасування їх державної реєстрації, залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя В. М. Корбут