Справа № 716/2100/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.12.19 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Сірик І.С.
за участю секретаря- Барабащук О.А.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до територіальної громади Юрковецької сільської ради (старостинський округ №2 с.Горошівці Заставнівського району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовною заявою територіальної громади Юрковецької сільської ради (старостинський округ №2 с.Горошівці Заставнівського району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно.
Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якого входить земельна ділянка площею 0,9199 га, кадастровий номер 7321583600:01:001:0065, яка розташована на території Горошовецької (нині Юрковецької) сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно заповіту від 09.08.2016 року, посвідченого секретарем виконкому Тарашанської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй належало на день смерті, крім земельної ділянки площею 1.12 га, заповіла ОСОБА_1 .
Позивач посилається на те, що він як єдиний спадкоємець спадкового майна ОСОБА_3 за заповітом, спадщину прийняв вчасно, оскільки в передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку із чим була заведена спадкова справа №187/2019 щодо майна померлої ОСОБА_3 .
Маючи намір оформити свої спадкові права, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак у його видачі нотаріусом було відмовлено, оскільки не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на спадкове майно за ОСОБА_3 .
Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно є перешкодою в оформленні спадщини. Саме тому, він змушений в судовому порядку визнавати право власності на спадщину. У зв`язку із чим просить визнати за ним право власності на вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися, представник подала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити.
Представник відповідача - територіальної громади Юрковецької сільської ради (старостинський округ №2 с.Горошівці Заставнівського району Чернівецької області в підготовче засідання не з`явився, подав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу в його відсутності.
Відповідно до вимог ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється у відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, приймаючи визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін, не порушує свободи чи інтереси інших осіб, та відповідає вимогам ч.4 ст.206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.11.2018 року .
Відповідно до ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,92 га. кадастровий номер 7321583600:01:001:0065, яка розташована на території Горошовецької (нині Юрковецької) сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 08.09.2013 року ) спадкоємцем якого була його мати ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав. Вказане вбачається із довідки Глибоцької об`єднаної територіальної громади с.Михайлівка Глибоцького району Чернівецької області №355від 18.09.2018 року та постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
За правилами ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе.
Згідно копії заповіту від 09.08.2016 посвідченого секретарем виконавчого комітет Тарашанської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області та зареєстрованого в реєстрі за № 53, який на час відкриття спадщини змінений та скасований не був, померла ОСОБА_3 зробила розпорядження своїм майном, а саме: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона буде мати право заповіла ОСОБА_1 , а земельну дялнку площею 1,12 га , згідно Державного акту на право власності на земельну дялнку серії ЧВ №078845 від 21.08.2004 року заповіла ОСОБА_5 .
Інших спадкоємців, які б мали право на спадкування за заповітом немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи
Із вищенаведеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем спадкового майна померлої ОСОБА_3 за заповітом.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.1268, ч.1 ст.1273, ч.2 ст.1274 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини спільно не проживав, однак вчасно прийняв спадщину після її смерті, оскільки у передбачений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, за якою було заведено спадкову справу №187/2019. Вказане підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №54651186 від 28.12.2018 року.
Згідно ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на згадану земельну ділянку позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою, однак у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено, оскільки не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на згадане майно за ОСОБА_3 , що вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 697/02-31 від 18.10.2019 року .
Стаття 1218 Цивільного кодексу України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування посвідчуються державними актами.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку набув право власності на земельну ділянку площею 0,9199 га, кадастровий номер 7321583600:01:001:0065 цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Горошовецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області. Єдиним спадкоємцем його майна була його мати ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав.
Із фотокопії газетної вирізки із газети Новий день та Голос краю , вбачається , що 01.11.2018 року та 06.12.2018 року у газетах було опубліковані оголошення, про те, що втрачений Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №333058 на ім`я ОСОБА_4 виданий 06.12.2007 року Заставнівським районним відділом земельних ресурсів - слід вважати недійсним
З огляду наведеного, встановлено, що позивач, як спадкоємець, не може отримати у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби у зв`язку із втратою правовстановлюючого документу, а тому звернувся до суду із заявою про визнання права власності на земельну ділянку за заповітом.
Згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновленням стану земельної диіянки, який існував до порушення прав і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) відшкодуванням заподіяних збитків; ж) застосування інших передбачених законом способів.
У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-1 зазначається - якщо документи, що засвічують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.
Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1241, 1268, 1273, 1297 ЦК України, ст. ст. 200, 206, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом, а саме: на земельну ділянку площею площею 0,9199 га, кадастровий номер 7321583600:01:001:0065, яка розташована на території Горошовецької (нині Юрковецької) сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду в порядку визначеному главою першою розділу п`ятого та п.15.5 розділу тринадцятого ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Сірик І.С.
Суд | Заставнівський районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2019 |
Оприлюднено | 11.12.2019 |
Номер документу | 86223306 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Заставнівський районний суд Чернівецької області
Сірик І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні