ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 грудня 2019 року м. Київ № 640/23908/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
Товариства з обмеженою відповідальністю "АРРОВ" (03049, м. Київ, вул. Платонівська, 18) до 1. Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), 2. Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АРРОВ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 928694/42234046 від 25.09.2018 p., № 928695/42234046 від 25.09.2018 p., якими Товариству з обмеженою відповідальністю АРРОВ відмовлено у реєстрації податкових накладних № 18 від 23.08.2018 року, №19 від 23.08.2018 року;
зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні накладних № 18 від 23.08.2018 року та №19 від 23.08.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, зазначає наступне.
Суд зазначає, що згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем в якості доказу сплати судового збору надано суду платіжне доручення № 133 від 19.03.2019 року, згідно якого ним було сплачено судовий збір у розмірі 3 842, 00 грн.
У той же час, судом встановлено, що згідно з Комп`ютерної програми "Діловодства спеціалізованого суду" в провадженні судді Келеберди І.В. перебувала адміністративна справа №640/4764/19 за позовом між тими самими сторонами з таким же предметом спору.
До матеріалів позовної заяви у вказаній справі позивачем було додано вказане вище платіжне доручення про сплату судового збору.
Так, ухвалою суду від 08.04.2019 року у справі № 640/15479/19 позовну заяву повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Одночасно вказаною ухвалою суду Товариству з обмеженою відповідальністю АРРОВ (03049, м. Київ, вул. Платонівська, буд. 18, код ЄДРПОУ 42234046) повернуто з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн, згідно платіжного доручення № 133 від 19.03.2019 року.
Таким чином, враховуючи той факт, що позивачу суму в розмірі 3 842,00 грн. було повернуто з Державного бюджету України, платіжне доручення № 133 від 19.03.2019 року не може вважатися належним доказом сплати судового збору у справі № 640/23908/19.
При цьому, як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено 2 позовних вимог немайнового характеру.
Частиною першою статті четвертої Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 842,00 грн. (1921,00 грн.*2немайнові вимоги).
Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У свою чергу, частина четверта цієї статті передбачає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Водночас, пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Судом враховано правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, відповідно до якого рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
З позовної заяви вбачається, що позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та звернувся до Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг зі скаргою на рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 928694/42234046 від 25.09.2018 p., № 928695/42234046 від 25.09.2018 p.
Рішеннями Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 05.10.2018 року № 34601/42234046/2 та від 08.10.2018 року № 34859/42234046/2 скарги залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Згідно Комп`ютерної програми "Діловодства спеціалізованого суду" позивач звертався до суду з вказаним позовом (адміністративна справа №640/4764/19) - 23.03.2019 року.
Ухвалою суду від 08.04.2019 року вказану позовну заяву повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Повторно з даним позовом позивач звернувся до суду 03.12.2019 року, тобто майже через 8 місяців, тобто з пропущенням встановленого строку звернення до суду.
При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
- докази сплати судового збору у розмірі 3 842,00 грн.;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.М. Погрібніченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2019 |
Оприлюднено | 12.12.2019 |
Номер документу | 86235423 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні