Постанова

від 03.12.2019 по справі 520/5532/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 р.Справа № 520/5532/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Сіренко О.І. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника відповідача Морозова О.М.

представника позивача Шевченка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Балаклійської районної ради Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.08.19 року по справі № 520/5532/19

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Балаклійської районної ради Харківської області третя особа Балаклійська районна державна адміністрація Харківської області , Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, з адміністративним позовом до Балаклійської районної ради Харківської області, треті особи: Балаклійська районна державна адміністрація Харківської області, комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійській теплові мережі", в якому просить суд стягнути до бюджету України з Балаклійської районної ради Харківської області суму в розмірі 794 657,89 грн. в рахунок погашення податкового боргу комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійській теплові мережі".

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що КП Балаклійської районної ради "Балаклійській теплові мережі" має несплачене узгоджене податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 794 657,89 грн. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/9387/18 задоволено позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області про стягнення податкового боргу з КП БРР "Балаклійські теплові мережі" в сумі 794 657,89 грн. самостійно нараховані підприємством на підставі поданої податкових декларацій. Направлення інкасових доручень до банківських установ не призводять до погашення податкового боргу КП БРР Балаклійські теплові мережі".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Балаклійської районної ради Харківської області, треті особи: Балаклійська районна державна адміністрація Харківської області, комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійській теплові мережі" про стягнення податкового боргу - задоволено.

Стягнуто до бюджету України з Балаклійської районної ради Харківської області суму в розмірі 794657 (сімсот дев`яносто чотири тисячі шістсот п`ятдесят сім) грн. 89 коп. в рахунок погашення податкового боргу комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійській теплові мережі".

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що КП БРР "Балаклійські теплові мережі" дійсно має податковий борг у загальному розмірі 794 657,89 грн. Вказана сума боргу також підтверджується розрахунком загальної суми заборгованості.

З метою стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу ГУ ДФС у Харківській області зверталось до суду з позовом до КП БРР "Балаклійські теплові мережі" про стягнення вказаної суми податкового боргу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/9387/18 задоволено позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області про стягнення податкового боргу з КП БРР "Балаклійські теплові мережі" в сумі 794 657,89 грн. самостійно нараховані підприємством на підставі поданої податкових декларацій. Рішення набрало законної сили.

На виконання зазначених судових рішень контролюючим органом направлялись до установ банків інкасові доручення, які залишилися не виконаними та були повернуті відправнику без виконання у зв`язку із відсутністю у підприємства коштів на рахунках та не призвели до погашення податкового боргу в сумі 794 657,89 грн.

На думку відповідача, суд першої інстанції не врахував, що контролюючим органом не виконано всі можливі вимоги щодо стягнення податкового боргу в Порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством, та те, що позивачем не дотримано вимоги ст. 95 ПК. а саме не здійснені передумови застосування заходів, передбачених ст.96 ПК України.

Таким чином відповідач вважає, що позивачем не доведено відповідними доказами про відсутність у підприємства у власності будь-якого майна (рухомого чи нерухомого) на яке поширюється право податкової застави у день виникнення такого права. Також, позивач не довів відповідним чином про відсутність застави майна підприємства в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Також відповідач зауважує, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що ним використаний повний перелік дій, встановлений законодавцем щодо погашення податкового боргу комунального підприємства, зокрема, доказів про відсутність у підприємства у власності будь-якого майна на яке поширюється право податкової застави, та відповідно доказів вжиття податковим органом заходів щодо продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, продажу такого майна згідно акту опису майна, а також встановлення у визначеному законом порядку недостатності отриманих коштів для покриття податкового боргу або відсутності у комунального підприємства майна, яке може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Позивачем надано до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому серед іншого зазначено, що Комунальне підприємство Балаклійської районної ради Балаклійські теплові мережі є комунальним унітарним підприємством.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 Господарського кодексу України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Позивач зазначає, що Комунальне підприємство Балаклійської районної ради Балаклійські теплові мережі утворене органом місцевого самоврядування, а саме Балаклійською районною радою, якою з метою здійснення утвореним підприємством діяльності передано в оперативного управління майно.

Згідно положень законодавства право власності передбачає право володіння, користування та розпорядження (в тому числі і відчуження).

Тобто, згідно положень Закону України Про місцеве самоврядування та ГКУ власником майна є саме Балаклійська районна рада (наділена повним обсягом прав щодо майна), а Комунальне підприємство Балаклійської районної ради Балаклійські теплові мережі наділено лише правом користування майна та часткового розпорядження (без права відчуження) в межах права оперативного управління.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у Комунальне підприємство Балаклійської районної ради Балаклійські теплові мережі власне майно, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено за правилами ст.95 ПК України відсутнє. Копія витягу наявна в матеріалах справи. Відповідач не навів жодних доказів що вказаний витяг є недопустимим доказом.

На думку позивача, у зв`язку з відсутністю майна, що належить боржнику, яке відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено у майбутньому в рахунок погашення боргу та балансова вартість якого дорівнює сумі податкового боргу, ГУ ДФС у Харківській області позбавлена можливості погашення податкового боргу платника податків в порядку передбаченому ст. 95 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Балаклійську районну раду Харківської області (код ЄДРПОУ 25179313, адреса: вул. Жовтнева, буд. 18, м. Балаклія, Балаклійський район, Харківська область, 64200) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійській теплові мережі" (код ЄДРПОУ 34328904, адреса: вул. Алієва, буд. 72, м. Балаклія, Балаклійський район, Харківська область, 64200) зареєстровано 05.09.2006 року в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи та внесеного реєстраційний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Засновником КП БРР Комсервіс є Балаклійська районна рада Харківської області (а.с. 17 - 25).

Згідно рішення Балаклійської районної ради від 17 грудня 2015 року № 34-УІІ Про делегування Балаклійській районній державній адміністрації окремих повноважень Балаклійської районної ради Балаклійській районній державній адміністрації Харківської області делеговані деякі окремі повноваження районної ради щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району.

З 05.09.2006 року підприємство перебуває на податковому обліку в Ізюмській ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області.

КП БРР "Балаклійські теплові мережі" має податковий борг у загальному розмірі 794 657,89 грн., що виник на підставі самостійно податних до Ізюмській ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області податкових декларацій з ПДВ, а саме: № 9069227300 від 16.04.2018 року на суму ПДВ 97 670,00 грн., № 9096806414 від 18.05.2018 року на суму ПДВ 270 854,00 грн., № 9122475430 від 19.06.2018 року на суму ПДВ 132 370,00 грн., № 9146010171 від 16.07.2018 року на суму ПДВ 241 499,00 грн. (а.с. 34 - 37).

Вказана сума боргу також підтверджується розрахунком загальної суми заборгованості (а.с. 33).

З метою стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу ГУ ДФС у Харківській області зверталось до суду з позовом до КП БРР "Балаклійські теплові мережі" про стягнення вказаної суми податкового боргу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/9387/18 задоволено позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області про стягнення податкового боргу з КП БРР "Балаклійські теплові мережі" в сумі 794 657,89 грн. самостійно нараховані підприємством на підставі поданої податкових декларацій. Рішення набрало законної сили (а.с. 44 - 46).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Балаклійською районною радою Харківської області як органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить КП БРР "Балаклійські теплові мережі", не прийнято одного із зазначених у п. 96.1, 96.2 ст. 96 ПК України рішень у відношенні платника податків та не вжито жодних заходів, які б призвели б до погашення податкового боргу підприємства зі сплати ПДВ у розмірі 794 657,89 грн., що слугувало підставою для звернення контролюючого органу до суду із даним позовом про стягнення з Балаклійської районної ради Харківської області сказаної суми податкової заборгованості комунального підприємства, яке перебуває в його управлінні.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 Податкового кодексу України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків пов`язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Пунктом 96.1 статті 96 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.2 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Положеннями пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, обов`язок контролюючого органу на звернення із позовною заявою до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно, виникає виключно після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу, для погашення податкового боргу.

Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження вжиття зазначених вище заходів для погашення податкового боргу Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", в тому числі щодо складення акту опису майна у податкову заставу, продажу майна, яке перебуває в податковій заставі, а відтак доводи відповідача про передчасність звернення Головного управління ДФС у Харківській області до суду з вказаним є правомірним.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанову від 20.12.2018 року по справі № 826/10168/15.

Окрім того, колегія суддів окремо зауважує, що нормами Податкового кодексу України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.

Порядок здійснення контролюючим органом заходів з погашення податкового боргу передбачений ст.95 ПК. Згідно з п.95.1 цієї статті контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення всієї суми боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавством чітко передбачена черговість вчинюваних контролюючим органом дій з погашення податкового боргу: стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, і тільки в разі їх недостатності - продаж майна, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку статті 96 Податкового кодексу України, є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника-комунального підприємства та встановлення можливості внесення такого майна в податкову заставу.

Дійсно, податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

Таким чином, позивач мав виконати повний перелік дій, встановлених Податковим кодексом України, щодо порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником відповідача подано Звіт про фінансовий стан Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" від 30.09.2019 року, перелік основних засобів за 2019 рік, матеріальний звіт по рахунку 112 за жовтень 2019 року.

Так, колегія суддів дослідивши зазначені докази, дійшла висновку, що у Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" наявне майно, та у разі недостатності коштів на рахунках боржника відповідно до норм Податкового кодексу України, стягнення податкового боргу контролюючим органом реалізовується шляхом продажу майна такого платника, яке перебуває у податковій заставі.

Проте, позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження вжиття ним зазначених вище заходів для погашення податкового боргу КП БРР Балаклійські тепломережі , в тому числі щодо складення акту опису майна боржника у податкову заставу, продажу такого заставного майна, отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову майна.

Застосовуючи вказані правові норми, Головне управління ДФС у Харківській області обмежилось встановленням факту наявності у КП БРР Балаклійські тепломережі податкового боргу та відсутності доказів добровільної сплати цієї заборгованості, тоді як вищезазначеними нормами встановлена певна процедура досудових дій, після вчинення яких контролюючий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції допустив посмилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи, а отже дійшов передчасних висновків про право на звернення позивача до суду в порядку передбаченому ст.96.3 ПКУ.

Колегія суддів, звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації.

Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року по справі № 520/5532/19, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Балаклійської районної ради Харківської області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року по справі № 520/5532/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позову Головного управління ДФС у Харківській області до Балаклійської районної ради Харківської області, треті особи Балаклійська районна державна адміністрація Харківської області, Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 10.12.2019 року