Постанова

від 04.12.2019 по справі 400/3269/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/3269/18

Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Дата і місце ухвалення: 24.04.2019р., м.Миколаїв

Дата виготовлення повного тексту: 06.05.2019р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

за участю секретаря: Шепель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року по справі за позовом приватного підприємства Євродор до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2018 року приватне підприємство Євродор звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 вересня 2018 року №0008187140 та №00081881410.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області №00081871410 та №00081881410 від 04.09.2018 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь ПП Євродор судові витрати в розмірі 71700,51 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 27.05.2019 року Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на не повне з`ясування судом обставин справи, що призвело до не правильного вирішення справи, а також не правильне застосування судом норм матеріального права.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що надані ПП Євродор документи хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам первинних документів, проте не відображають реального руху товарів (робіт, послуг) від ТОВ Стройбудпромсервіс , ТОВ ТД Смарт , ПП Орімі-Тейс , ПП Ентер-Сел , ТОВ Спецремпідряд , ТОВ Сіа-Пром , ТОВ Вест-Постач , ТОВ Проджо , ТОВ Сіквест-Торг , ТОВ Укрспецтрейдінг та зазначені в них відомості суперечать податковій інформації, яка наявна в базах контролюючого органу, тобто є недостовірними. Контрагентами позивача здійснювалася реєстрація податкових накладних з реалізації товарів (робіт, послуг) законне (легальне) джерело походження яких відсутнє.

Також, апелянт посилається на те, що згідно аналізу судових ухвал, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, виявлено інформацію щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні з приводу реєстрації організованою групою або перереєстрації на підставних осіб ряду підприємств, в тому числі вказаних контрагентів позивача, які відносяться до групи підприємств з ознаками фіктивності. Дані групи суб`єктів господарської діяльності створені з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної із вчиненням шахрайських дій, незаконного обготівкування грошових коштів за період 2016-2017р.р. та пособництва в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами реального сектору економіки.

Посилається апелянт і на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки твердженням податкового органу щодо оформлення з недоліками окремих первинних документів, зокрема, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних. Крім того, ПП Євродор не надало до перевірки журналу обліку довіреностей на отримання ТМЦ та сертифікатів якості товару.

Апелянт зазначає, що проведеним аналізом баз даних ДФС встановлено відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької та економічної діяльності, а саме: відсутність управлінського та технічного персоналу, трудових ресурсів, виробничих активів, транспортних засобів, торгівельного обладнання. Аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено залучення контрагентами позивача сторонніх організацій для виконання взятих на себе зобов`язань перед ПП Євродор .

У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та прийняття нової постанови - про відмову в задоволенні позову ПП Євродор .

ПП Євродор подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору є оскарження ПП Євродор правомірності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 04 вересня 2018 року:

- №0008187140 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 956 683 грн. (в т.ч. за основним платежем - 1 565 347 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 391 336,75 грн.);

- №00081881410, яким ПП Євродор зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на 11 861 080 грн. та зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість в сумі 11 517 038 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 17.08.2018 року №2000/14-29-14-10/35685424 Про результати документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства Євродор (код за ЄДРОПУ 35685424) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2015 по 31.03.2018, валютного та іншого законодавства, контроль за додержання якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 у висновках якого, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем:

- п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 565 347 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 11 861 080 грн.;

- п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 11 517 038 грн.

Зокрема, висновки акту перевірки від 17.08.2018 року №2000/14-29-14-10/35685424 базуються на висновках податкового органу про не підтвердженість реальності здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ Стройбудпромсервіс , ТОВ ТД Смарт , ПП Орімі-Тейс , ПП Ентер-Сел , ТОВ Спецремпідряд , ТОВ Сіа-Пром , ТОВ Вест-Постач , ТОВ Проджо , ТОВ Сіквест-Торг , ТОВ Укрспецтрейдінг . Зазначено, що позивачем сформовано суму податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними в Єдиному реєстрі податкових накладних при взаємовідносинах з постачальниками за нереальними операціями з придбання товарів (робіт, послуг), які не вироблялися в обсязі, визначеному у складених документах, та при неможливості їх реального постачання, у зв`язку з відсутністю, недостатністю у постачальників необхідного управлінського і технічного персоналу, виробничих активів і матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва, зберігання і транспортування товарів, виконання робіт (надання послуг), що підтверджується зібраною, відповідно до ст.72 ПК України, податковою інформацією (сукупністю об`єктивних і достатніх доказів). Аналізом бази даних ЄРПН не встановлено залучення контрагентами позивача - постачальниками товарів (робіт, послуг) до виконання робіт сторонніх організацій, а також не встановлено придбання ними ТМЦ. В ході перевірки податковим органом було проаналізовано ланцюги постачання товарів (робіт, послуг), внаслідок чого не встановлено реального виробника (постачальника, імпортера) таких товарів (робіт, послуг). В наданих до перевірки видаткових накладних, отриманих від зазначених суб`єктів господарювання, з боку ПП Євродор не зазначено посадову особу, проставлено лише підпис, що не надає змоги ідентифікувати учасника господарських операції. Крім того, надані до перевірки товарно-транспортні накладні містять суттєві недоліки у їх оформленні, зокрема, в них відсутня інформація щодо номерів посвідчень водіїв, інформація про довіреність, дати та часу виїзду, прибуття.

У зв`язку з цим, контролюючий орган дійшов висновку, що надані до перевірки первинні документи, виписані ТОВ Стройбудпромсервіс , ТОВ ТД Смарт , ПП Орімі-Тейс , ПП Ентер-Сел , ТОВ Спецремпідряд , ТОВ Сіа-Пром , ТОВ Вест-Постач , ТОВ Проджо , ТОВ Сіквест-Торг , ТОВ Укрспецтрейдінг на адресу ПП Євродор , не можуть за змістом п.44.1 ст.44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку та звітності та, відповідно, відображатися у бухгалтерському обліку підприємства.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ПП Євродор про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04 вересня 2018 року №0008187140 та №00081881410, дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у Миколаївській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень позивачем, зафіксованих у висновках акту перевірки від 17.08.2018 року №2000/14-29-14-10/35685424.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача - ГУ ДФС у Миколаївській області про безтоварність господарських відносин ПП Євродор з ТОВ Стройбудпромсервіс , ТОВ ТД Смарт , ПП Орімі-Тейс , ПП Ентер-Сел , ТОВ Спецремпідряд , ТОВ Сіа-Пром , ТОВ Вест-Постач , ТОВ Проджо , ТОВ Сіквест-Торг , ТОВ Укрспецтрейдінг , зазначивши, що позивачем надано всі первинні документи, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст.ст. 44, 201 Податкового кодексу України, містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Також, суд першої інстанції визнав необґрунтованими посилання контролюючого органу на наявність проваджень у кримінальних справах, на які здійснено посилання в акті перевірки від 17.08.2018 року №2000/14-29-14-10/35685424, та, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у його постановах, зазначив, що наявність кримінального провадження не свідчить про відсутність реальності здійснення господарських операцій, адже причетність ПП Євродор до злочинів, щодо яких здійснюються кримінальні провадження, повинно бути доведено податковим органом. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст. 205 КК України, з огляду на презумпцію невинуватості та індивідуальний характер юридичної від повідальності, за висновками суду першої інстанції, не призведе автоматично до встановлення фактів незаконності формування подат кового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств контрагентами.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що у період, що підлягав плановій перевірці, ПП Євродор здійснювало діяльність по код КВЕД 42.11 Будівництво доріг та автострад , код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у , код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням та код КВЕД 77.12 Надання в оренду будівельних машин і устаткування .

Фактично у період з 01.01.2015 по 31.03.2018 позивач здійснював реалізацію бітуму дорожнього, бордюрів, відсіву, щебеню, бітумної емульсії, бруківки, дизельного палива, домішок, мазуту, мастики, мінерального порошку, піску, добавок та іншого, надання послуг з ремонту дорожнього покриття, оренди вантажного транспорту.

З матеріалів справи вбачається, що до складу податкового кредиту перевіреного періоду ПП Євродор відносило суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами постачальниками товарів (робіт, послуг) на виконання наступних договорів:

- договору поставки №24 від 30.11.2017 року, укладеного між ТОВ Сіквест-Торг , як Постачальником, та ПП Євродор , як Покупцем, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти та оплатити товар у повному обсязі на умовах та в порядку, визначених у додатку №1 до Договору. Пунктом 4.4 Договору передбачено, що моментом здійснення поставки товарів Постачальником є їх отримання Покупцем з відповідною відміткою в погоджувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). (т.2 а.с.34-37)

На виконання умов вказаного договору ТОВ Сіквест-Торг поставило позивачу товар за наступною номенклатурою: бітум дорожній, цемент, адгезій на добавка, що підтверджується відповідною Специфікацією, яка є додатком №1 до Договору поставки №24 від 30.11.2017 року, видатковою накладною №43 від 16.12.2017 року, податковою накладною №43 від 16.12.2017 року, товарно-транспортними накладними;

- договору про надання послуг перевезення №2 від 01.07.2016 року, укладеного між ПП Орімі-Тейс , як Виконавцем, та ПП Євродор , як Замовником, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного у Договорі строку надавати за плату наступні послуги: перевезення бітуму, а Замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. (т.2 а.с.67-69).

На виконання умов вказаного договору ПП Орімі-Тейс надало позивачу послуг з перевезення бітуму на загальну суму 1000000 грн., що підтверджується актом здачі-прийому робіт (надання послуг) №2 від 29.07.2016 року, податковою накладною №2 від 29.07.2016 року, розрахунком послуг за липень 2016 року, товарно-транспортними накладними;

- договору поставки №02/08-2017 від 02.08.2017 року, укладеного між ТОВ Проджо , як Постачальником, та ПП Євродор , як Покупцем, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти та оплатити товар у повному обсязі на умовах та в порядку, визначених у додатку №1 до Договору. Пунктом 4.4 Договору передбачено, що моментом здійснення поставки товарів Постачальником є їх отримання Покупцем з відповідною відміткою в погоджувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). (т.2 а.с.86-88)

На виконання умов вказаного договору ТОВ Проджо поставило позивачу товар за наступною номенклатурою: бітум дорожній, мінеральний порошок, бітумна емульсія, що підтверджується відповідною Специфікацією, яка є додатком №1 до Договору поставки №02/08-2017 від 02.08.2017 року; рахунком на оплату №1 від 19.08.2017 року; платіжним дорученням №711 від 21.09.2017 року; видатковими накладними №254 від 19.08.2017 року, №255 від 19.08.2017 року, №256 від 19.08.2017 року, №257 від 19.08.2017 року; податковими накладними №254 від 19.08.2017 року, №255 від 19.08.2017 року, №256 від 19.08.2017 року, №257 від 19.08.2017 року; товарно-транспортними накладними;

- договору поставки №02/12/2015 від 27.11.2015 року, укладеного між ТОВ ТД Смарт , як Продавцем, та ПП Євродор , як Покупцем, за умовами якого Продавець зобов`язується передати Покупцю дизельне паливо згідно Специфікації, яка являється невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений йому товар в строк та в порядку, передбачених даним Договором. За умовами пункту 1.3 Договору поставки №02/12/2015 від 27.11.2015 року Покупець набуває право власності на товар та несе пов`язанні з цим ризики з моменту фактичного прийому товару, який підтверджується товарно-транспортною накладною. (т.2 а.с.129-132)

На виконання умов вказаного договору ТОВ ТД Смарт поставило позивачу товар за наступною номенклатурою: дизельне паливо на загальну суму 674 700 грн., що підтверджується відповідною Специфікацією, яка є додатком №1 до Договору поставки №02/12/2015 від 27.11.2015 року; видатковою накладною №183 від 01.12.2015 року; податковою накладною №29 від 28.12.2015 року, платіжним дорученням №307 від 30.12.2015 року, товарно-транспортними накладними;

- договору поставки №28/10-2015 від 28.10.2015 року, укладеного між ТОВ Стройбудпромсервіс , як Постачальником, та ПП Євродор , як Покупцем, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти в свою власність матеріали: бітум модифікований, бітумна емульсія, мазут, дизельне паливо. Загальна суму поставленої продукції за умовами Договору складає 6 000 000 грн. з ПДВ. Розрахунок за поставлену продукцію (товар) проводиться на розрахунковий рахунок Постачальника в національній валюті на умовах 100% передплати. Поставка товару проводиться на протязі 3-х днів з моменту оплати. (т.2 а.с.149-150)

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: платіжні доручення №№275, 276 від 09.12.2015 року, №280 від 14.12.2015 року, №285 від 15.12.2015 року, №№255, 256 від 02.12.2015 року, №№259, 261 від 03.12.2015 року; видаткові накладні №15 від 03.12.2015 року, №17 від 03.12.2015 року, №16 від 03.12.2015 року; податкові накладні №44 від 07.12.2015 року, №35 від 03.12.2015 року, №34 від 03.12.2015 року; товарно-транспортні накладні;

- договору про надання транспортних послуг №27/10-2015 від 27.10.2015 року, укладеного між ТОВ Стройбудпромсервіс , як Перевізником, та ПП Євродор , як Замовником, за умовами якого Перевізник надає Замовнику послуги автотранспортом на перевезення сипучих матеріалів за заявкою Замовника. Сума договору складає 10 000 000 грн., оплата на перевезення вантажів визначається виходячи з актів виконаних робіт; вартість перевезення вантажів визначається: перевезення сипучих матеріалів на відстань 225 км. складає 3,02 грн. без ПДВ на 1т/км. Підставою для оплати Замовником виконаних транспортних послуг є рахунки виписані Перевізником на підставі оформлених Замовником товарно-транспортних накладних та актів виконання послуг. (т.2 а.с.176-177)

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: акти здачі-приймання наданих послуг від 10.12.2015 року, від 23.12.2015 року, від 29.12.2015 року, від 31.12.2015 року; податкові накладні №70 від 10.12.2015 року, №70 від 23.12.2015 року, №124 від 29.12.2015 року, №126 від 31.12.2015 року; товарно-транспортні накладні;

- договору поставки №29/9-17 від 29.09.2017 року, укладеного між ТОВ Укрспецтрейдінг , як Постачальником, та ПП Євродор , як Покупцем, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти товар у повному обсязі на умовах та в порядку, визначених у додатку №1 до Договору. Пунктом 4.4 Договору передбачено, що моментом здійснення поставки товарів Постачальником є їх отримання Покупцем з відповідною відміткою в погоджувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). (т.3 а.с.222-224)

На виконання умов вказаного договору Укрспецтрейдінг поставило позивачу товар за наступною номенклатурою: бітум дорожній, мінеральний порошок, бітумна емульсія, що підтверджується відповідною Специфікацією, яка є додатком №1 до Договору поставки №29/9-17 від 29.09.2017 року, рахунком на оплату №96 від 31.10.2017 року видатковою накладною №96 від 31.10.2017 року, податковою накладною №96 від 31.10.2017 року, товарно-транспортними накладними;

- договору надання послуг по перевезенню №38 від 30.11.2017 року, укладеного між ТОВ Укрспецтрейдінг , як Виконавцем, та ПП Євродор , як Замовником, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати послуги по перевезенню вантажів (бітуму модифікованого, цементу та інших будівельних матеріалів), а Замовник зобов`язується сплатити за це встановлену плату. Надання послуг підтверджується складанням товарно-транспортних накладних, талонів замовника, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Замовник проводить оплату на транспортне обслуговування із розрахунку: перевезення бітуму модифікованого 7,00 грн. за 1 т/км з ПДВ; перевезення будівельних матеріалів 5,40 грн. на 1 т/км з ПДВ. (т.4 а.с.11-12)

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: рахунок на оплату №125 від 29.12.2017 року, акт надання послуг №125 від 29.12.2017 року, податкову накладну №79 від 29.12.2017 року, товарно-транспортні накладні;

- договору поставки №29/05 від 29.05.2017 року, укладеного між ТОВ Сіа-Пром , як Постачальником, та ПП Євродор , як Покупцем, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов`язується її прийняти та оплатити. Найменування одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення визначаються Специфікацією, що є Додатком №1 до цього Договору. Умови вказаного Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2000, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього Договору. (т.5 а.с.66-70)

На виконання умов вказаного договору ТОВ Сіа-Пром поставило позивачу товар за наступною номенклатурою: мінеральний порошок, бітумна емульсія, домішка адгезій на Ветвикс ВЕ, бітум дорожній БНД 60/90, що підтверджується відповідною Специфікацією, яка є додатком №1 до Договору поставки №29/05 від 29.05.2017 року; видатковими накладними №7 від 29.06.2017 року, №8 від 29.06.2017 року, №9 від 29.06.2017 року, №10 від 29.06.2017 року, №11 від 29.06.2017 року, №12 від 15.06.2017 року, №41 від 17.07.2017 року, №42 від 17.07.2017 року, №43 від 17.07.2017 року, №44 від 17.07.2017 року, №45 від 17.07.2017 року, №46 від 17.07.2017 року; податковими накладними №7 від 29.06.2017 року, №8 від 29.06.2017 року, №9 від 29.06.2017 року, №10 від 29.06.2017 року, №11 від 29.06.2017 року, №12 від 15.06.2017 року, №41 від 17.07.2017 року, №42 від 17.07.2017 року, №43 від 17.07.2017 року, №44 від 17.07.2017 року, №45 від 17.07.2017 року, №46 від 17.07.2017 року; товарно-транспортними накладними;

- договору про надання транспортних послуг №3 від 29.05.2017 року, укладеного між ТОВ Сіа-Пром , як Перевізником, та ПП Євродор , як Замовником, за умовами якого Перевізник надає Замовнику послуги автотранспортом на перевезення сипучих матеріалів за заявкою Замовника. Сума договору складає 10 000 000 грн. з ПДВ. Вартість за перевезення визначається: перевезення сипучих матеріалів складає 2,90 грн. без ПДВ за 1 т/км. (т.5 а.с.126-127)

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: акти надання послуг №1 від 29.06.2017 року, №2 від 29.06.2017 року, №3 від 29.06.2017 року, №4 від 29.06.2017 року, №5 від 29.06.2017 року, №6 від 29.06.2017 року, №13 від 30.06.2017 року, №14 від 30.06.2017 року, №14 від 29.06.2017 року, №16 від 29.06.2017 року, №17 від 29.06.2017 року, №18 від 29.06.2017 року, №19 від 27.06.2017 року, №20 від 27.06.2017 року, №21 від 27.06.2017 року, №22 від 27.06.2017 року, №23 від 27.06.2017 року, №24 від 27.06.2017 року, №25 від 27.06.2017 року, №26 від 27.06.2017 року, №27 від 27.06.2017 року, №28 від 27.06.2017 року, №29 від 27.06.2017 року, №30 від 27.06.2017 року, №31 від 27.06.2017 року, №32 від 27.06.2017 року, №33 від 27.06.2017 року, №34 від 27.06.2017 року, №35 від 29.06.2017 року, №36 від 29.06.2017 року, №37 від 29.06.2017 року; податкові накладні №1 від 29.06.2017 року, №2 від 29.06.2017 року, №3 від 29.06.2017 року, №4 від 29.06.2017 року, №5 від 29.06.2017 року, №6 від 29.06.2017 року, №13 від 30.06.2017 року, №14 від 30.06.2017 року, №14 від 29.06.2017 року, №16 від 29.06.2017 року, №17 від 29.06.2017 року, №18 від 29.06.2017 року, №19 від 27.06.2017 року, №20 від 27.06.2017 року, №21 від 27.06.2017 року, №22 від 27.06.2017 року, №23 від 27.06.2017 року, №24 від 27.06.2017 року, №25 від 27.06.2017 року, №26 від 27.06.2017 року, №27 від 27.06.2017 року, №28 від 27.06.2017 року, №29 від 27.06.2017 року, №30 від 27.06.2017 року, №31 від 27.06.2017 року, №32 від 27.06.2017 року, №33 від 27.06.2017 року, №34 від 27.06.2017 року, №35 від 29.06.2017 року, №36 від 29.06.2017 року, №37 від 29.06.2017 року; товарно-транспортні накладні;

- договору поставки №03/07 від 03.07.2017 року, укладеного між ТОВ Сіа-Пром , як Постачальником, та ПП Євродор , як Покупцем, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов`язується її прийняти та оплатити. Найменування одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення визначаються Специфікацією, що є Додатком №1 до цього Договору. Умови вказаного Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2000, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього Договору. (т.8 а.с.127-131)

На виконання умов вказаного договору ТОВ Сіа-Пром поставило позивачу товар за наступною номенклатурою: мінеральний порошок, що підтверджується відповідною Специфікацією, яка є додатком №1 до Договору поставки №03/07 від 03.07.2017 року; видатковою накладною №39 від 07.08.2017 року; податковою накладною №39 від 07.08.2017 року; товарно-транспортними накладними;

- договору про надання транспортних послуг №29/11/16 від 29.11.2016 року, укладеного між ТОВ Спецремпідряд , як Перевізником, та ПП Євродор , як Замовником, за умовами якого Перевізник надає Замовнику послуги автотранспортом на перевезення сипучих матеріалів за заявкою Замовника. Сума договору складає 1 800 000 грн. з ПДВ. Вартість за перевезення визначається: перевезення сипучих матеріалів складає 3,50 грн. без ПДВ за 1 т/км. (т.8 а.с.150-151)

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №239 від 30.12.2016 року, податкову накладну №239 від 30.12.2016 року, товарно-транспортні накладні;

- договору поставки №28/09 від 28.09.2016 року, укладеного між ПП Ентер-Сел , як Постачальником, та ПП Євродор , як Покупцем, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов`язується її прийняти та оплатити. Найменування одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення визначаються Специфікацією, що є Додатком №1 до цього Договору. Умови вказаного Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2000, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього Договору. (т.9 а.с.174-178)

На виконання умов вказаного договору ПП Ентер-Сел поставило позивачу товар за наступною номенклатурою: щебінь, відсів, мінеральний порошок, бітум, домішка адгезій на Ветфікс, що підтверджується відповідною Специфікацією, яка є додатком №1 до Договору поставки №28/09 від 28.09.2016 року; рахунками на оплату №274 від 31.10.2016 року, №272 від 31.10.2016 року; видатковими накладними №274 від 31.10.2016 року, №272 від 31.10.2016 року; податковими накладними №274 від 31.10.2016 року, №272 від 31.10.2016 року; товарно-транспортними накладними;

- договору поставки №01/17 від 01.08.2017 року, укладеного між ТОВ Вест-Постач , як Постачальником, та ПП Євродор , як Покупцем, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов`язується її прийняти та оплатити. Найменування одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення визначаються Специфікацією, що є Додатком №1 до цього Договору. Умови вказаного Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2000, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього Договору. (т.10 а.с.102-106)

На виконання умов вказаного договору ТОВ Вест-Постач поставило позивачу товар на загальну суму 162 504 грн. за наступною номенклатурою: бітум дорожній БНД 60/90, що підтверджується відповідною Специфікацією, яка є додатком №1 до Договору поставки №01/17 від 01.08.2017 року, видатковою накладною №3 від 31.08.2017 року, податковою накладною №3 від 31.08.2017 року, товарно-транспортною накладною;

- договору поставки №15/08-2 від 01.09.2017 року, укладеного між ТОВ Вест-Постач , як Постачальником, та ПП Євродор , як Покупцем, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов`язується її прийняти та оплатити. Найменування одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення визначаються Специфікацією, що є Додатком №1 до цього Договору. Умови вказаного Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2000, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього Договору. (т.10 а.с.111-115)

На виконання умов вказаного договору ТОВ Вест-Постач поставило позивачу товар на загальну суму 1 892 514 грн. за наступною номенклатурою: бітум дорожній БНД 60/90, бітумна емульсія, модифікатор бітуму, що підтверджується відповідною Специфікацією, яка є додатком №1 до Договору поставки №15/08-2 від 01.09.2017 року, видатковими накладними №122 від 18.09.2017 року, №123 від 18.09.2017 року, №124 від 18.09.2017 року; податковими накладними №122 від 18.09.2017 року, №123 від 18.09.2017 року, №124 від 18.09.2017 року; товарно-транспортними накладними;

- договору про надання послуг по перевезенню №16/17 від 01.08.2017 року, укладеного між ТОВ Вест-Постач , як Виконавцем, та ПП Євродор , як Замовником, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати послуги по перевезенню вантажів (бітуму дорожнього та бітумної емульсії), а Замовник зобов`язується сплатити за це встановлену плату. Замовник проводить оплату за транспортне обслуговування із розрахунку 5,71 грн. на 1т/км з ПДВ. (т.10 а.с.144-146)

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: акт надання послуг №1 від 17.08.2017 року, податкову накладну №1 від 17.08.2017 року, товарно-транспортні накладні;

- договору про надання послуг по перевезенню №15/08 від 01.09.2017 року, укладеного між ТОВ Вест-Постач , як Виконавцем, та ПП Євродор , як Замовником, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати послуги по перевезенню вантажів (бітуму дорожнього та бітумної емульсії), а Замовник зобов`язується сплатити за це встановлену плату. Замовник проводить оплату за транспортне обслуговування із розрахунку 5,71 грн. на 1т/км з ПДВ за перевезення бітуму та бітумної емульсії, 2,46 грн. за 1 т/км з ПДВ за перевезення сипучих матеріалів. (т.10 а.с.161-163)

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: акти надання послуг №140 від 30.09.2017 року, №141 від 30.09.2017 року, №142 від 30.09.2017 року, №146 від 30.09.2017 року, №147 від 30.09.2017 року, №148 від 30.09.2017 року, №149 від 30.09.2017 року, №150 від 30.09.2017 року, №151 від 30.09.2017 року, №174 від 30.09.2017 року, №175 від 30.09.2017 року, №176 від 30.09.2017 року, №177 від 30.09.2017 року; податкові накладні №140 від 30.09.2017 року, №141 від 30.09.2017 року, №142 від 30.09.2017 року, №146 від 30.09.2017 року, №147 від 30.09.2017 року, №148 від 30.09.2017 року, №149 від 30.09.2017 року, №150 від 30.09.2017 року, №151 від 30.09.2017 року, №174 від 30.09.2017 року, №175 від 30.09.2017 року, №176 від 30.09.2017 року, №177 від 30.09.2017 року; товарно-транспортні накладні.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій ПП Євродор з ТОВ Стройбудпромсервіс , ТОВ ТД Смарт , ПП Орімі-Тейс , ПП Ентер-Сел , ТОВ Спецремпідряд , ТОВ Сіа-Пром , ТОВ Вест-Постач , ТОВ Проджо , ТОВ Сіквест-Торг , ТОВ Укрспецтрейдінг .

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару, виконання робіт, надання послуг.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу на окремі недоліки в оформленні наданих до перевірки товарно-транспортних накладних та видаткових накладних, оскільки у постанові від 21 березня 2018 року по справі №822/1815/17 Верховний Суд зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції або непідтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані ПП Євродор первинні документи у своїй сукупності в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні і кількісні показники та підтверджують пов`язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Щодо посилання апелянта на ненадання сертифікатів якості придбаного товару, то колегія суддів зазначає, що сертифікати якості не містять відомостей про учасників та умови господарської операції, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції; вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів, а відтак їх наявність чи відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок та бути підставою для визнання господарських операцій безтоварними.

В акті перевірки від 17.08.2018 року №2000/14-29-14-10/35685424 контролюючий орган посилається на те, що встановити джерело походження придбаних товарів в ході перевірки є неможливим. Під час проведення перевірки було використано інформаційні бази Податковий блок та АІС ОР Податки та встановлено, що за результатами аналізу даних податкової звітності контрагенти ПП Євродор , не є фактичними виконавцями таких робіт та постачальниками товарів, зазначених в актах виконаних робіт та видаткових накладних. Крім того, було встановлено відсутність факту отримання таких товарів (робіт та послуг) у третіх осіб, що свідчить про нереальність здійснення господарських операцій.

Надаючи правову оцінку посиланням апелянта на податкову інформацію по контрагентах позивача колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України).

Таким чином, наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем Державної фіскальної служби, що не оформлена рішеннями суб`єкта владних повноважень, не є юридичним фактом та утворює лише підставу для перевірки такої інформації. Зазначена податкова інформація може, на думку суду, породжувати певні сумніви у посадових осіб контролюючого органу щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що платнику податків його контрагентами товари не постачались. Використання відповідачем при визначенні порушень платнику податків лише податкової звітності не є належним способом діяльності суб`єкта владних повноважень позивача у відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України.

При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів проведення документальних перевірок (планових/позапланових) підприємств, за наслідками здійснення господарських операцій з якими позивач сформував податковий кредит, якими було б встановлено порушення податкового законодавства.

Апеляційний суд, також, зазначає, що порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб`єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань.

У справі, що розглядається, Головним управлінням ДФС у Миколаївській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Надаючи правову оцінку посиланням податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов (складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна), які економічно необхідні для здійснення діяльності з поставки товару (виконання робіт, надання послуг), колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на декларування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами.

Щодо посилань апелянта на здійснення Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України досудових розслідувань в рамках кримінальних проваджень №32017000000000172 (внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 25.09.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.1 ст.205, ч.3 ст.209 КК України), №12015040030000292 (внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 08.05.2015р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.4 ст.190 КК України), Управлінням СБ України у Дніпропетровській області у кримінальному провадженні №2201704000000064 і СУ ФР ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Київ у кримінальному провадженні №32017100060000101 (за фактом фіктивного підприємства - ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України), в яких фігурують контрагенти ПП Євродор , то колегія суддів зазначає, що факт відкриття кримінального провадження не є беззаперечним та достатнім фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. У зв`язку з цим, матеріали досудового розслідування за кримінальними провадженнями щодо фіктивного підприємництва контрагентів позивача, їх створення з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України, не можуть бути враховані як доказ безтоварності розглядуваних господарських операцій.

До винесення вироку в рамках кримінального провадження матеріали, зібрані в рамках вказаних кримінальних проваджень, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на відсутність у ПП Євродор права на формування показників податкового кредиту за операціями щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Стройбудпромсервіс , ТОВ ТД Смарт , ПП Орімі-Тейс , ПП Ентер-Сел , ТОВ Спецремпідряд , ТОВ Сіа-Пром , ТОВ Вест-Постач , ТОВ Проджо , ТОВ Сіквест-Торг , ТОВ Укрспецтрейдінг , суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаними контрагентами, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень позивачем п.44.1 ст.44, ч. а п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

А відтак, судом обґрунтовано визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 04 вересня 2018 року №0008187140 та №00081881410.

Апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Миколаївським окружним адміністративним судом правильну надано правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Переглядаючи правильність вирішення судом першої інстанції питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Оскаржуваним судовим рішенням від 24.04.2019 року судом першої інстанції стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь ПП Євродор судові витрати в розмірі 71700,51 грн., з яких: 29350,26 грн. - сплачений судовий збір та 42350,25 грн. - понесені витрати на правничу допомогу.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Миколаївській області не заперечує висновків суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору.

Апелянт не погоджується із співмірністю понесених ПП Євродор витрат на правничу допомогу, а також зазначає, що договір про надання правової допомоги від 19.11.2018р. №19/11-2018 не містить калькуляції вартості послуг, які мають на його підставі надаватися позивачу.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 вказаного Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Згідно ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень ст.134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи предмет заявленого позову, розмір визначених до сплати спірними податковими повідомленнями-рішеннями сум грошових зобов`язань, колегія суддів вважає, що понесені ПП Євродор витрати на правничу допомогу є спів мірними в розумінні вимог ст.134 КАС України.

Більше того, Головним управлінням ДФС в Миколаївській області під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявлялося клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в якому б містилися доводи про не співмірність понесених витрат.

Щодо тверджень апелянта про те, що договір про надання правової допомоги від 19.11.2018р. №19/11-2018, укладений між ПП Євродор та адвокатом Григор`євим В.В., не містить калькуляції вартості послуг, які мають на його підставі надаватися позивачу, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки позивачем надано акт виконаних робіт від 21.12.2018р. за договором про надання правової допомоги від 19.11.2018р. №19/11-2018, в якому міститься детальний опис робіт, які мають бути виконані адвокатом. Також, позивачем надано доповнення №2 до договору про надання правової допомоги від 19.11.2018р. №19/11-2018, в якому міститься перелік послуг, які входять у вартість послуг, визначену договором про надання правової допомоги.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку про правильне застосування судом першої інстанції вимог ст.ст. 132-134 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено на підписано 10.12.2019р.

Головуючий суддя Бойко А.В. Судді Федусик А.Г. Шевчук О.А.