Постанова

від 04.12.2019 по справі 140/2923/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11293/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року про забезпечення позову, прийняту суддею Ксензюк А.Я. у місті Луцьку у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ТЕХ ЮА до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю АВТО-ТЕХ ЮА (надалі - ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА , позивач) звернулося в суд з позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про включення ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА до переліку ризикових платників податків та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

01.10. 2019 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №95 від 23 серпня 2019 року щодо внесення ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА до переліку ризикових платників податків.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року заяву задоволено. Зупинено дію рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом від 23.08.2019 року №95, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА .

Задовольняючи заяву, суд виходив з того, що включення платника податків до переліку ризикових платників податків тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без винятку податкових накладних/розрахунків коригування, наданих платником. Зазначені наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної накладної значно збільшується та додатково покладається обов`язок надання пояснень та документів.

Крім того, негативні наслідки виникають і у контрагентів позивача, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операцій.

Проаналізовано норми ст.ст. 150, 151, 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу із порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом не звернута увага, що позивачем не наведено достатніх доказів в обґрунтування поданої заяви та належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди.

Включення до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, що вбачається також із судової практики апеляційних адміністративних судів.

Проведено аналіз законодавства та зроблено висновок, що у позивача незалежно від зупинення податкової накладної існуватиме обов`язок включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Також, щодо надання пояснень, про які зазначає суд, то подання таких є правом платника, а не обов`язком.

Не враховано судом, що негативні наслідки для платника податків не наступають у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної, а навпаки - перериваються строки по штрафних санкціях (п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України).

Просить скасувати ухвалу та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом встановлено, що 23.08.2019 року Комісія Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення, оформлене Протоколом №95 від 23 серпня 2019 року, про внесення ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. При чому до категорії ризикових позивача віднесено у зв`язку з наявною податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01 критеріїв ризиковості платника податку.

Питання забезпечення позову врегульовано Главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити чи наявна хоча б одна з передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин та оцінити чи не призведе застосований судом захід забезпечення позову до заподіяння ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти шляхом його застосування.

Згідно із ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15.

Також колегія суддів зазначає, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податків.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд також враховує положення нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків.

Так, згідно абз. 22 п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, у позивача незалежно від зупинення податкової накладної існуватиме обов`язок включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пп.201.16.4 п.201.16 ст.201 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач не навів достатніх доказів на обґрунтування поданої заяви та належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви є помилковими, оскільки вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить ст. 150, ст. 151 КАС України.

Судові витрати розподілу не підлягають виходячи із вимог ст. 139 КАС України.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року про забезпечення позову у справі № 140/2923/19 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ТЕХ ЮА про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повний текст судового рішення складено 10.12.2019 року.