Рішення

від 30.01.2020 по справі 140/2923/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2923/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представника позивача Крючкова В.О.,

представника відповідачів Федорчук І.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ТЕХ ЮА до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АВТО-ТЕХ ЮА (далі - ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА ) звернулося в суд з позовом Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області), Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про включення ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА до переліку ризикових платників податків та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням комісії ГУ ДФС у Волинській області, оформленим протоколом №95 від 23 серпня 2019 року, позивача віднесено до переліку ризикових платників податків по абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним, оскільки воно не містить належної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків. ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА не відповідає жодній з вимог підпункту 1.6. пункту 1 Критерії ризиковості платника податку, тому його безпідставно та протиправно включено до переліку ризикових платників податків, що призвело до зупинення реєстрації податкових накладних.

Крім того, зазначає, що оскаржуване рішення перешкоджає нормальному здійсненню господарської діяльності ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА , оскільки всі податкові накладні, що реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди для здійснення господарських операцій, а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами. Зупиняючи реєстрацію податкових накладних, виписаних товариством, контролюючий орган фактично позбавляє контрагентів позивача права на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2019 року задоволено заяву ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА про забезпечення позову; зупинено дію рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом від 23 серпня 2019 року №95, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА . Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року про забезпечення позову у справі № 140/2923/19 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні заяви ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА про забезпечення позову відмовлено.

Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у даній адміністративній справі на 10:00 год. 23 грудня 2019 року в залі судових засідань Волинського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: м. Луцьк, вул. Словацького, 1.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:45 год. 30 січня 2020 року в залі судових засідань Волинського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: м. Луцьк, вул. Словацького, 3.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у відзиві проти позову, просила у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23 серпня 2019 року №95, ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА включено до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок , відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, зареєстрований в ДПС України за №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року (а.с.44).

Підставою для ухвалення такого рішення став аналіз наявної податкової інформації, яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу та яка свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій.

Вважаючи вищезазначене рішення в частині включення ТзОВ АВТО-ТЕХ ЮА до переліку ризикових платників податків протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п.19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п.19-1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом (п.п.19-1.1.46).

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б пункту 185.1 статті 185, підпункту а / б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18 та від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 та враховуються судом при вирішення даного спору відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також звертає увагу, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Отже, внесення до Журналу ризикових платників податку ІТС Податковий блок податкової інформації, щодо відповідності підприємств критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що протокол засідання комісії ГУ ДФС у Волинській області не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу направлена виконання завдань та функцій передбачених ПК України. В даному випадку, рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доводи позивача, щодо відсутності будь-яких допустимих та належних доказів, які підтверджують наявність у нього певних, конкретних ознак ризиковості, судом до уваги не приймаються, оскільки реальність здійснення господарських операцій товариства з його контрагентами та їх ризиковість, підлягає з`ясуванню під час оскарження дій та рішень контролюючого органу у разі відмови в реєстрації податкових накладних.

Також безпідставними є доводи позивача про те, що лист ДФС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01, яким визначені Критерії ризиковості платника податку, не є нормативно-правовим актом та затверджено без дотримання регуляторних процедур, оскільки позивач не оскаржує порядок їх прийняття/затвердження, а тому вказане питання виходить за межі предмету доказування у справі.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що Критерії ризиковості платника податку не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, тому вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть застосовуватися, оскільки Критерії ризиковості платника податків існують у формі інформаційного листа ДФС, який згідно з вимогами чинного законодавства не підлягає обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Вищенаведені Критерії ризиковості платника податку затверджені у встановленому законом порядку в.о. голови Державної фіскальної служби України Гутенко Д., на даний час є чинними та підлягають застосуванню.

З огляду на вказане, рішення відповідача про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є проміжним рішенням податкового органу, яке безпосередньо не порушує права платника податків, а за своєю суттю є лише підставою для можливого вчинення у майбутньому додаткових заходів стосовно перевірки господарських операцій платника податків під час здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18 (адміністративне провадження №К/9901/17394/19).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого рішення, відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, відтак судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись статтями 243-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Повне судове рішення складено 06 лютого 2020 року.