Постанова

від 09.12.2019 по справі 500/1799/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/10929/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Бруновська Н.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представник позивача Біль Р.С.

представник відповідача Семен Д.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року (головуючий суддя Мартиць О.І., м.Тернопіль, 12:18:33) у справі №500/1799/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малоходачківської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась в Тернопільський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Малоходачківської сільської ради, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Малоходачківської сільської ради від 03 липня 2019 року №251,4 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,3506 га із земель запасу, яка знаходиться в межах села Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області.

- зобов`язати Малоходачківську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,3506 га із земель запасу за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що розташована по АДРЕСА_1 , в межах населеного пункту.

05 вересня 2019 року ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, залучено до участі в справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та за їх клопотанням.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 03 липня 2019 року №251.4 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,3506 га із земель запасу, яка знаходиться в межах села Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області.

- зобов`язано Малоходачківську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,3506 га із земель запасу, яка знаходиться в межах села Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Не погоджуючись частково із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить суд скасувати судове рішення в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції обрав невірний спосіб захисту порушеного права, з огляду на те, що ним встановлено протиправність рішення суб`єкта владних повноважень, а відтак, в силу правових висновків Верховного Суду у цьому спорі інших варіантів поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує. Отже, на переконання апелянта, приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції, як спосіб захисту прав позивача, повинен був задовольнити позовні вимоги вцілому, зобов`язавши відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Додатково, 08 листопада 2019 року, позивач надав клопотання про долучення як доказу до матеріалів справи виписки з протоколу тридцять першої сесії сьомого скликання Малоходачківської сільської ради від 28 жовтня 2019 року, в якому зазначено про неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про відведення земельної ділянки у власність площею 1,3506 га із земель запасу, яка знаходиться в межах села Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі, просить її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги визнає.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 18 грудня 2017 року звернулась із заявою до Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в межах населеного пункту.

22 грудня 2017 року відповідач Малоходачківська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, за результатами розгляду заяви, прийняла рішення №176 Про надання дозволу на виготовлення проектної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Малий Ходачків яким ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Філією Тернопількомунземля комунального підприємства Тернопількомунінвест розроблено проект землеустрою, згідно висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 07 березня 2019 року №3401/12-19, погоджено проект землеустрою та внесено відомості до відповідних державних реєстрів.

23 квітня 2019 року позивач звернулась до Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1.3506 га із земель запасу, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1.

03 липня 2019 року рішенням двадцять сьомої сесії сьомого скликання Малоходачківська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області №251.4 відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,3506 га із земель запасу, яка знаходиться в межах села Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області у зв`язку із недостатньою кількістю голосів.

Не погодившись із рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернулась до суду з позовом.

Задовольняючи частково вимоги позову суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога про визнання протиправним та скасування відповідного рішення сільської ради є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні вимоги щодо зобов`язання затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,3506 га із земель запасу, суд першої інстанції констатував, що така вимоги перебуває поза межами повноважень суду, є виключною компетенцією суб`єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком зважаючи на наступне.

Згідно ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на те, що позивач заперечує проти оскарженого рішення лише в частині обраного судом першої інстанції способу захисту його прав, апеляційний суд перевіряє висновок суду першої інстанції тільки в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною другою статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з п.34 ч.1 ст. 26 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

При цьому слід врахувати, що відповідно до частин першої - другої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Отже, розгляд відповідного питання на пленарному засіданні має наслідком прийняття рішення по ньому.

Зі змісту оскарженого позивачем рішення відповідача від 03 липня 2019 року судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,3506 га із земель запасу, яка знаходиться в межах села Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області у зв`язку з недостатньою кількістю голосів .

В контексті наведеного вище суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний обґрунтовувати рішення, які він приймає, зобов`язаний навести/вказати його належне обґрунтування. Таке рішення має бути належно визначеним та зрозумілим, а його мотивування (обґрунтування) рішення у письмовій формі повинно давати можливість особі правильно його зрозуміти та реалізувати право на оскарження.

Аналізуючи зміст рішення органу місцевого самоврядування колегія суддів приходить висновку про його невмотивованість з огляду на відсутність у ньому мотивів та підстав його прийняття, а отже відповідач не розглянув у належному та встановленому законом порядку заяву позивача. Така заява підлягає повторному розгляду з урахуванням вимог закону.

Разом з тим, питання вирішення вимог заявника є суто компетенцією суб`єкта владних повноважень, тобто його дискреційним повноваженнями. Ці повноваження надають певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення кожен з яких є правомірним. Відтак, вирішення питання про яке просить позивач, в частині зобов`язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, перебуває поза компетенцією адміністративного суду.

Обґрунтовуючи свої доводи щодо необхідності зобов`язання відповідача прийняти проект землеустрою, ОСОБА_1 зазначає, що у цьому випадку інших варіантів поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує.

З такими доводами можна було б погодитись у тому випадку, коли відомі мотиви та підстави відмови суб`єкта владних повноважень у задоволенні вимог заявника, і такі визнані протиправними, проте у цьому спорі такі елементи відсутні та самим відповідачем у його рішенні не вказані. Тому, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції щодо обрання зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 як способу захисту порушеного права є вірним та обґрунтованим.

Щодо додатково поданих апелянтом доказів у справі, зокрема виписки з протоколу тридцять першої сесії сьомого скликання Малоходачківської сільської ради від 28 жовтня 2019 року, то така дослідженню не підлягає, зважаючи на те, що станом на момент виникнення спору, та вирішення його судом першої інстанції, таке засідання ще не відбулось з врахуванням перебігу часу, відтак такий доказ не має безпосереднього впливу на спірні відносини.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з. ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги, на переконання колегії суддів, не спростовують висновків суду, та в повній мірі відповідають позиції відповідача, викладеній у відзиві до адміністративного позову, яка в цілому суперечить чинному законодавству та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв оскаржене рішення з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 500/1799/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді Н. В. Бруновська І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 10 грудня 2019 року.