Постанова

від 03.12.2019 по справі 824/575/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/575/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дембіцький П.Д.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

03 грудня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Франчук А.О.,

представника відповідача: Швець О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МІНІМАШ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МІНІМАШ" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області в якому просило: визнати незаконними податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 року №0055945403, податкове повідомлення-рішення від 31.05.2018 року № 0003211411.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що згідно Акту про результати про результати камеральної перевірки даних від 21.03.2018 року на підставі якого відповідачем направлено позивачу податкове повідомлення - рішення від 23.04.2018 року №0055945403, перевірка проводилась відповідачем на підставі п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України. Однак, при камеральній перевірці відповідачем використано не лише податкову декларацію чи податкові розрахунки позивача, але й чисельні господарські договори, зокрема договір оренди земельної ділянки №646 від 26.05.2003 року, договір земельної ділянки №2867 від 30.06.2006 року, додатковий договір №1/646 від 14.06.2010 року, додатковий договір №1/2867 від 29.05.2013 року, про що прямо вказано відповідачем в зазначеному Акті №1810-24-13-11/25079095 від 21.03.2018 року.

Окрім того, позивач вказує, що згідно 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Водночас, відповідач використав нікчемний додатковий договір, не посвідчений нотаріально, як чинний, тобто як підставу, доказ та обґрунтування своєї правової позиції в обох Актах перевірки.

Позивач звертає увагу на те, що відповідачем 21.03.2018 року де-факто проведено невиїзну позапланову документальну перевірку, але без належного повідомлення позивача та без відповідного наказу. Вказаний факт неповідомлення позивача про проведення відповідачем перевірки та не ознайомлення позивача з Актом перевірки у встановлений ПК України строк та спосіб є грубим порушенням положень Конституції України та ПК України в частині додержання відповідачем вимог законодавства, що мало наслідком порушення прав позивача. А тому, така перевірка не може бути законною, податкове повідомлення - рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

30.09.2019 року відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому останній зазначає, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, повно та об`єктивно досліджено докази, надані сторонами.

05.11.2019 до суду надійшло клопотання про заміну відповідача правонаступником, у якому відповідач просить замінити первинного відповідача Головне управління ДФС у Чернівецькій області на його правонаступника Головне управління ДПС у Чернівецькій області, як належного відповідача по справі.

Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України постановою від 19.06.2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2; установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби. Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються (додаток 1), визначено Головне управління ДПС у Чернівецькій області. Згідно із додатком 2 Головне управління ДФС у Чернівецькій області реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Наказом ДПС України від 12.07.2019 року №114 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Чернівецькій області згідно якого, ГУ ДПС є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Таким чином, клопотання Головного управління ДФС у Чернівецькій області про заміну відповідача підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача по справі № 824/575/18-а - Головне управління ДФС у Чернівецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Чернівецькій області.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року - без змін.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

В силу положень ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, та відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за даної явки учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МІНІМАШ" зареєстроване, як юридична особа за адресою: 50003, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Жасмінна, буд. 3А, код ЄДРПОУ 25079095.

26.05.2003 року Чернівецька міська рада та товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МІНІМАШ" уклали Договір оренди земельної ділянки площею 0,1540 га, посвідчений приватним нотаріусом Половинською О.Ю. (реєстровий номер 5296), зареєстрований в реєстрі департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради за №646 від 26.05.2003 року (далі - Договір № 5296).

Пунктами 1.1.-1.3. Договору № 5296 передбачено, що орендодавець на підставі рішення 10 сесії XXIV скликання Чернівецької міськради від 24.04.2003 року № 200, надає а орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1540 гектарів, яка розташована в місті Чернівці по вулиці Жасмінній, під номером третім літера "А" (№3-а), згідно з планом землекористування, що додається.

Земельна ділянка надається в оренду строком до двадцять сьомого червня дві тисячі п`ятдесят другого року (27.06.2052 року), для обслуговування будівель.

Грошова оцінка земельної ділянки - 190944 (сто дев`яносто тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн. 60 коп., з урахуванням індексації грошової оцінки за 1996-2001 р.р.

Відповідно до пункту 2.1. Договору № 5296 річна орендна плата з вищезазначеної земельної ділянки складає 3398 (ти тисячі триста дев`яносто вісім грн. 87 коп.).

Пунктами 2.2. - 2.4. Договору № 5296 передбачено, що в разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, орендна плата може бути збільшена до розміру земельного податку, який нараховується на орендовану ділянку.

Розмір орендної плати індексується у відповідності із чинним законодавством України.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадку, якщо за відсутності вини орендодавця стан об`єкту оренди погіршився.

Згідно пунктів 4.1.- 4.3. Договору № 5296 зміна умов договору земельної ділянки можлива за взаємною згодою сторін.

У разі не досягнення згоди щодо змін умов договору оренди, спір вирішується в судовому порядку.

Договір оренди земельної ділянки припиняється у разі: закінчення терміну, на який було укладено договір; розірвання договору оренди; одержання орендарем земельної ділянки у власність у порядку, передбаченому земельним кодексом України.

У відповідності п. 4.5. Договору № 5296 договір оренди земельної ділянки може бути розірвано за взаємною згодою сторін.

Пунктами 5.1.-5.3. Договору № 5296 визначено, що за невиконання зобов`язань договору оренди, у тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність згідно з законами України та договором.

Орендар несе цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення земельного законодавства згідно з законами України.

За кожен день прострочки орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму прострочених платежів.

Пунктами 6.1.-6.3 Договору № 5296 визначено, що орендодавець свідчить про те, що обмежень і обтяжень щодо використання земельної ділянки не існує. Договір оренди набирає чинності з моменту його державної реєстрації в Чернівецькій міській раді.

Взаємовідносини сторін не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України.

Невід`ємною частиною договору є акт прийому-передачі земельної ділянки, який складається сторонами на протязі 3-х днів з моменту реєстрації цього договору в Чернівецькій міській раді, план землекористування.

14.06.2010 року Чернівецька міська рада та товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МІНІМАШ" уклали Додатковий договір № 1/646, про внесення змін до основного договору з урахуванням технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 21.01.2010 року № 340, який посвідчено підписами посадових осіб, завірено печатками сторін.

З 01.01.2010 року пункт 2.1 договору викладено в новій редакції: Річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 27877,08 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 08 коп.), а також зазначили, що цей договір є невід`ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого в реєстрі департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради за реєстровим номером № 646 від 26.05.2003 року.

30.06.2006 року Чернівецька міська рада та товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МІНІМАШ" уклали Договір оренди землі загальною площею 0,0474 га, який зареєстровано в реєстрі департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради за № 2867 (далі - Договір № 2867), який підписано представниками сторін, посвідчено печатками.

Відповідно до пунктів 1-3 Договору № 2867 на підставі рішення 2 сесії Чернівецької міської ради V cкликання від 25.05.2006 року № 19 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в м. Чернівці на вул. Жасмінній, 3-а.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.0474 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 60909,00 грн., економіко-планувальна зона № 31.

Відповідно до пункту 5 Договору № 2867 річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1084,18 грн. (одна тисяча вісімдесят чотири грн. 18 коп.). Сплата орендної плати здійснюється з дати підписання договору.

Згідно п. 6 Договору № 2867 розмір орендної плати індексується у відповідності із чинним законодавством України. Орендар самостійно щорічно станом на 1 січня поточного року проводить перерахунок річної орендної плати за результатами середньорічного індексу інфляції керуючись даними Державного комітету статистики України про середньорічний індекс інфляції та "Порядком проведення індексації грошової оцінки земель", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. № 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

У відповідності п. 10 Договору № 2867 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення боргу за кожний день прострочення.

Пунктом 11 Договору № 2867 передбачено, що орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадку, якщо за відсутності вини орендаря стан об`єкту оренди погіршився.

Відповідно п. 24 Договору № 2867 орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема: своєчасно вносити оренду плату за землю; не порушувати права власників інших земельних ділянок і землекористувачів, у тому числі орендарів.

Згідно п. 26 Договору № 2867 зміна умов цього Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни цього Договору спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 28 Договору № 2867 передбачено, що дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за : взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

У відповідності п. 29 Договору № 2867 договір оренди земельної ділянки може бути розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї сторони договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків, передбачених у п. 24 договору; у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. 30 Договору № 2867 за не виконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та умов цього договору.

07.09.2011 року Чернівецька міська рада та товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МІНІМАШ" уклали Додатковий договір № 1/2867 про внесення змін до основного договору з урахуванням технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 19.08.2011 року № 1667, який підписано представниками сторін, посвідчено печатками.

Пунктом 5 договору викладено в новій редакції: Річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 8580,36 грн. (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят грн. 36 коп.), а також зазначено, що цей договір є невід`ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого в реєстрі департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради за реєстровим номером № 646 від 26.05.2003 року.

21.03.2018 року за результатами камеральної перевірки позивача складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік (по терміну сплати за січень 2018 року) № 1391/24-13-54-03/25079095.

Актом камеральної перевірки позивача від 21.03.2018 року №1391/24-13-54-03/25079095 відповідачем встановлено порушення п.п. 54.3.2 п. 54 та п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ "ЗАВОД МІНІМАШ" (КОД ЄДРПОУ 25079095) в податковій декларації з земельного податку (орендна плата) занижено податкове зобов`язання 2018 року, зокрема за січень 2018 року (по строку 02.03.2018 року) на суму 3938,98 грн.

На підставі Акту камеральної перевірки позивача від 21.03.2018 року № 1391/24-13-54-03/25079095 відповідачем, з урахуванням виявлених порушень, винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0055945403 від 23.04.2018 року.

У період з 30.03.2018 по 05.04.2018 рік проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати відповідно до плану (переліку питань) документальної перевірки.

13.04.2018 року за результатами проведеної перевірки позивача складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МІНІМАШ", код ЄДРПОУ 25079095 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за період 01.01.2015 по 31.12.2017 року № 1810/24-13-14-11/25079095.

Актом документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 13.04.2018 року №1810/24-13-14-11/25079095 встановлено наступні порушення: п. 287.1. ст. 287, п.288.1 ст.288, п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) - занижено суб`єктом господарювання задекларованих сум з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в період, що перевірявся на загальну суму 151466,44 грн., в.т.ч. у 2015 році - за період із січня (термін нарахування та сплати в березні 2015 року) по грудень (термін нарахування та сплати січень 2016 року) в сумі 38326,72 грн.; у 2016 році - за період з січня (термін нарахування та сплати в березні 2016 року ) по грудень (термін нарахування та сплати січень 2017 року) в сумі 54922,20 грн.; у 2017 році - за період з січня (термін нарахування та сплати в березні 2017 року) по грудень (термін нарахування та сплати січень 2018 року) в сумі 58217,52 грн.

На підставі Акту проведеної документальної позапланової виїзної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003211411 від 31.05.2018 року.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту "б" ст. 80 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ (далі - ЗК України) суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У відповідності п. "в" ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

Відносини, що виникають у сфері справлянь податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, справляються в Україні, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, правила адміністрування земельного податку та орендної плати за землю врегульовані розділом XI Податкового кодексу України.

За змістом підпункту 10.1.1 пункту 10.1 ст. 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Оскільки плату за землю у формі орендної плати за землі комунальної та держані власності віднесено Верховною Радою України до загальнодержавних податків і зборів згідно переліку ст. 10 ПК України, встановлено, що розмір орендної плати за вказані ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами. Тобто, починаючи з 01.01.2011, на адміністрування орендної плати та відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державі власності, поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння даного обов`язкового платежу.

Відповідно до п. п. 288.5.1 , 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу..

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України, яка визначає порядок обчислення плати за землю, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, наведеною нормою закріплено обов`язок платника земельного податку, а відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України й платника орендної плати за землю, подавати дані ДЗК про нормативну грошову оцінку землі разом із першою декларацією та у разі зміни такої оцінки.

Статтею 271 ПК України визначено, що Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно п. п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 року № 1378-ІУ "Про оцінку земель", відповідно до абзацу п`ятого ст. 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 30 Закону № 161-XIV передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

За юридичною природою договір оренди землі є різновидом договору майнового найму (гл. 58 ЦК України) і йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов`язковість його виконання сторонами тощо. Положення ЦК України застосовуються до відносин оренди землі, якщо земельним законодавством не передбачено спеціальних правил. Договір оренди є консенсуальним (тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди у належній формі), оплатним, двостороннім та строковим.

Форма договору є письмовою (стаття 14 Закону № 161-ХIV). Договір підлягає державній реєстрації (стаття 20 Закону № 161-ХIV) і лише після цього набуває чинності (стаття 18 Закону №161-ХIV).

Суб`єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов`язаний зі сплатою податків і, на думку суб`єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Таким чином, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Щодо посилань позивача на неналежне повідомлення його про проведення перевірки та без відповідного наказу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області № 216 від 29.03.2018 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ЗАВОД МІНІМАШ", з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

Вказаною перевіркою встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 151466,44 грн., в тому числі: за 2015 пік в сумі 3 8326,72 грн., за 2016 рік в сумі 54922,20 грн. та за 2017 рік в сумі 58217,52 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у Чернівецькій області на підставі пп.20.1.4, пп.20. пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ "ЗАВОД МІНІМАШ" було досліджено, зокрема: податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік №9014934668 від 08.02.2018 року; договір оренди земельної ділянки №646 від 26.05.2003 року та додатковий договір оренди земельної ділянки №1/646 від 14.06.2010 року; договір оренди земельної ділянки №2867 від 30.06.2006 року та додатковий договір оренди земельної ділянки №1/2867 від 07.09.2011 року.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального Органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог: статті 86 цього Кодексу.

Встановлено, що проведення камеральної перевірки було проведено за звітний період січня місяця 2018 року виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Так, камеральною перевіркою було встановлено порушення п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, та п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України - при наявності діючих додаткових договорів оренди земельних ділянок №1/646 від 14.06.2010 року, №1/2867 від 07.09.2011 року в яких визначена сума річної орендної плати за землю, позивачем по справі було неправильно відображено показник орендної плати за землю, необхідний для обчислення бази оподаткування за січень 2018 року.

Згідно підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України податок на майно належить до місцевих податків, який в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПКУ, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначено в підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК України визначається обов`язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Кодексу). Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень Розділу XII Податкового кодексу України.

Як встановлено п.54.1 статті 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковий законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання, яку зазначає у податковій декларації, що подається до контролюючого органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності до п.288.1 статті 288 ПКУ, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

При визначенні сум податкового зобов`язання ТОВ "ЗАВОД МІНІМАШ" за січень 2018 року податковий орган використовував виключно дані декларації за перевірений період та інформацію, зокрема, про дату, номер договору (з урахуванням унесених змін) та розмір орендної плати, отриману від органу місцевого самоврядування у встановлений ПК України спосіб.

Колегія суддів критично оцінює доводи позивача про те, що відповідач використав нікчемний додатковий договір, не посвідчений нотаріально, як чинний, тобто як підставу, доказ та обґрунтування своєї правової позиції в обох Актах перевірки.

Як зазначено вище, 14.06.2010 року між Чернівецькою міською радою та ТОВ "ЗАВОД МІНІМАШ" було укладено додатковий договір №1/646 до договору оренди землі, яким було викладено в новій редакції пункт 2.1 договору - встановлено річну орендну плату за землю в розмірі 27877,08 грн.

07.09.2011 року Чернівецька міська рада та товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МІНІМАШ" уклали Додатковий договір № 1/2867 про внесення змін до основного договору з урахуванням технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 19.08.2011 року № 1667, який підписано представниками сторін, посвідчено печатками. Пунктом 5 договору викладено в новій редакції: Річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 8580,36 грн.

Як зазначено вище, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між власником (орендодавцем) та орендарем (п.288.4 ст. 288 ПК України).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів, застосовується відповідно до статей 285-287 ПК України (п.288.7 ст. 288 ПК України).

Платники даного виду податку самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п.286.2 ст. 286 ПК України).

Враховуючи те, що перевіркою відповідача встановлено порушення ТОВ "Завод МІНІМАШ" пп.287.1, ст.287, п.288.1 ст.288, п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288, п.289.1 ст.289 ПК України шляхом заниження задекларованої суми з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області є обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій щодо винесення оскаржуваної постанови.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, повно та об`єктивно досліджено докази, надані сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 грудня 2019 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.