Постанова від 03.12.2019 по справі 441/947/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12070/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта Панас Ю.А.

представника позивача Кушнір М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Городоцької районної спілки споживчих товариств на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (ухвалене головуючим - суддею Лунь З.І. о 14 год. 05 хв. у м. Львові, повний текст судового рішення складено 15 жовтня 2019 року) у справі № 441/947/19 за адміністративним позовом Городоцької районної спілки споживчих товариств до Завідувача відділу Державної архітектурно - будівельної інспекції Городоцької міської ради Львівської області Стельмащук Вікторії Володимирівни, Городоцької міської ради Львівської області про визнання протиправними та скасування постанови, припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову № 08-20/3 від 23.04.2019 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ;

визнати протиправним та скасувати припис № 08-20-12пз-прип від 15.04.2019 Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил .

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що підставою для винесення оскаржуваної постанови та припису відділу Державної архітектурно - будівельної інспекції Городоцької міської ради Львівської області виконавчого органу Городоцької міської ради, винесених за результатами проведення позапланової перевірки об`єкта позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, став помилковий висновок уповноваженої особи відповідача про те, що позивачем допущено порушення вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: здійснено реконструкцію нежитлової будівлі шляхом влаштування входу в несучій стіні, що не відповідає технічному паспорту (виданого Городоцьким районним бюро технічної інвентаризації від 19.03.2014) та без дозволу на виконання будівельних та без належно затвердженої проектної документації. Відтак позивач вважає, що оскаржувані постанова та припис є незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснював роботи без повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, тому повинен нести відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а тому твердження позивача, що він не є замовником будівництва та того, що в матеріалах справи відсутні докази проведення робіт із реконструкції саме позивачем є безпідставними.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до Положення про відділ державного архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради, яке затверджене рішенням сесії № 1444 від 22.06.2018 відділ є виконавчим органом з питань державного архітектурно- будівельного контролю Городоцької міської ради. З огляду на це твердження позивача про те, що відділ ДАБІ Городоцької міської ради не мав повноважень на проведення перевірки позивача та винесення оскаржуваних рішень, є безпідставним.

При цьому в суді першої інстанції встановлено, що постанова № 08-20/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.04.2019 відповідає всім вимогам, передбаченим у Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема що при складанні оскаржуваної постанови дотримані всі вимоги чинного закону щодо часу її складання та змісту.

Крім цього суд першої інстанції дійшов висновку, що в оскарженому приписі №08-20-12пз-прип зрозуміло визначено суть та норми містобудівного законодавства, які порушено, а також строк для добровільного усунення цих порушень.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що відповідачем взагалі не ідентифіковано об`єкт (приміщення), де на його думку позивачем вчинено вхід. Вказує, що на вулиці Перемишльська, 16 а у м. Городку знаходиться приміщення Універмагу. Згідно технічного паспорту відповідна будівля є трьохповерховою та містить 125 приміщень. Лише на першому поверсі будівлі Універмагу містяться десятки входів. В жодному документі складеному відповідачем (протокол, постанова, припис) не вказано приміщення в якому на їхній погляд позивачем неправомірно зроблено вхід. При цьому згідно технічного паспорту кожне з 125 приміщень Універмагу має свій порядковий номер та площу. Зазначає, що судом першої інстанції не встановлено не лише номеру приміщення згідно технічного паспорту, а й поверх на якому цей вхід ніби то існує.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що листом від 20.03.2019 №02-20/723 заступник міського голови повідомив відділ Державного архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради про виконання будівельних робіт (влаштування входу у несучій стіні) із реконструкції нежитлової будівлі за адресою: м. Городок вул. Перемишльська, 16 А.

За результатами позапланової перевірки об`єкта позивача, уповноваженою особою відповідача складено акт від 15.04.2019 № 08-20-12пз, згідно з розділом VI якого виявлено порушення, а саме: здійснено реконструкцію нежитлової будівлі шляхом влаштування входу в несучій стіні, що не відповідає технічному паспорту (виданий Городоцьким районним бюро технічної інвентаризації від 19.03.2014, інвентарний № 98) без права на виконання будівельних робіт та без належно затвердженої проектної документації, що є порушенням абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання будівельних робіт , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та п.1 ч.1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

На підставі акта перевірки відповідачем винесено Городоцькій районній спілці споживчих товариств припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.04.2019, в якому вимагалося в двомісячний термін з моменту отримання припису усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку та у присутності керівника Городоцької районної спілки споживчих товариств Кориляка Б.Б. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено порушення вимог містобудівного законодавства, відповідальність за які передбачено п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , від отримання протоколу відмовився, про що зроблена відповідна відмітка.

Так як позивач від підписання акту перевірки та отримання протоколу відмовився, листом відділ Державного архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради від 18.04.2019 № 08-20-57 направив позивачу акт складений за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 08-20-12пз; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.04.2019 № 08-20-12пз- прот; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.04.2019 №0 8-20-12 пз-прот.

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме: акту перевірки від 15.04.2019 № 08-20-12пз, припису від 15.04.2019 № 08-20-12пз-прип та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.04.2019 № 08-20-12пз-прот, завідувачем відділу Державної архітектурно - будівельної інспекції Городоцької міської ради Львівської області Стельмащук В.В. 23.04.2019 прийнято постанову № 08-20/3, якою визнано Городоцьку районну спілку споживчих товариств винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 66708, 00 грн.

Позивач вважаючи прийняту постанову та припис відповідача протиправними звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи та законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилкове застосування норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи з огляду на наступне.

Колегія суддів встановила, що Відділ державної архітектурно-будівельної інспекції утворений Городоцькою міською радою (згідно з рішенням сесії Городоцької міської ради від 10.09.2015 Про створення відділу державної архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради № 2609) у 2015 році.

Відповідно до рішення сесії Городоцької міської ради №2610 Про внесення змін в рішення Городоцької міської ради від 07.12.2010 №22 Про затвердження штатного розпису та структури апарату міської ради та її виконавчого комітету з січня 2011 року відділ включено у структуру апарату управління Городоцької міської ради.

Згідно з положенням про відділ Державної архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради (чинний до 21.06.2018) Відділ державної архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної міської ради; Відділ є юридичною особою з моменту його державної реєстрації як юридичної особи, має печатку, штамп, бланк із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків та інші атрибути юридичної особи.

Відповідно до Положення про відділ державного архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради, яке затверджене рішенням сесії №1444 від 22.06.2018 відділ є виконавчим органом з питань державного архітектурно- будівельного контролю Городоцької міської ради.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 533).

Згідно з п. 2 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до п. 7 Порядку № 533, підставами для проведення позапланової перевірки зокрема є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктом 16 Порядку № 533 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Частиною 4 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.17 Порядку № 533 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У відповідності до п. 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 за № 244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно пункту 22 Порядку № 533 накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Разом з цим Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 (далі- Порядок № 244) встановленого вимоги щодо протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так зокрема відповідно до п. 12 Порядку № 244 У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Згідно п. 23 Порядку № 244 у постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Відтак колегія суддів дійшла висновку, що за результатом проведеної позапланової перевірки відповідач в праві прийняти оскаржувані рішення, однак такі мають відповідати наведеним вище вимогам, що в чергу також спростовує доводи апелянта, про те, що відділ ДАБІ Городоцької міської ради не мав повноважень на проведення перевірки та винесення оскаржуваних рішень.

Разом з цим надаючи правову оцінку притягнення позивача до відповідальності за порушення п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. 2 п. 5 п. 13 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466 Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З аналізу наведених вище норм слідує, що право на виконання будівельних робіт у замовника виникає лише після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю, а вразі порушення цих вимог суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів можуть нести відповідальність у вигляді штрафу.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що в згаданих вище: акті перевірки, приписі, протоколі та постанові відповідач не конкретизував місце вчинення правопорушення, а лише зазначено, що таке мало місце на об`єкті будівництва Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: м. Городок вул. Перемишльська, 16 А . Однак як слідує з долученого до матеріалів справи Технічного паспорта на будівлю універмагу на вулиці Перемишльська 16А, м. Городок, об`єкт будівництва є трьохповерховою будівлею та містить 125 приміщень.

Згідно оглянутого технічного паспорту встановлено, що лише на першому поверсі будівлі містяться десятки входів. В жодному документі складеному відповідачем (акт перевірки, протокол, постанова, припис) не вказано приміщення в якому на їхній погляд позивачем неправомірно зроблено вхід. При цьому згідно технічного паспорту кожне з 125 приміщень будівлі має свій порядковий номер та площу. (а.с. 11 - 24) А долучена до матеріалів справи копія фотознімку, котра на переконання відповідача підтверджує вчинення позивачем правопорушення на думку колегія суддів не є належним доказом, оскільки з її змісту не можливо встановити, що це за будівля та де вона знаходиться.(а.с. 72)

Також під час розгляду справи представник відповідача уточнила і зазначила, такий вхід було здійснено в приміщення № 52, однак на переконання суду такі доводи не є переконливими, оскільки в прийнятих відповідачем рішеннях за результатом перевірки така інформація не відображена і спростовується доводами представника апелянта.

Відтак колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржувані рішення відповідач всупереч наведених вище нормам не конкретизував місце вчинення правопорушення, що в свою чергу ставить під сумнів його висновки за результатом проведеної перевірки.

Більше того колегія суддів звертає увагу, що навіть, якщо таке і мало місце правопорушення відповідачем не доведено, що таке здійснив саме позивач, оскільки приміщення у вказаній будівлі надаються в оренду і мають своїх орендарів.

Крім цього апеляційний суд вважає, що відповідачем порушено п. 6 Порядку № 244, котрим встановлено штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Так з матеріалів справи не має можливості встановити і представник відповідача не змогла пояснити коли саме було вчинено правопорушення, що в свою чергу вказую на певну невизначеність початку строку перебігу для накладення штрафу.

Колегія суддів також вважає за потрібне зазначити, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі № 441/943/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до завідувача відділу Державної архітектурно - будівельної інспекції Городоцької міської ради Львівської області Стельмащук Вікторії Володимирівни, Городоцької міської ради Львівської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишено без змін рішення Городоцького районного суду Львівської області від 23.09.2019. Вказане рішення набрало законної сили 28.10.2019.

Предметом розгляду у справі № 441/943/19 була постанова завідувача відділу Державної архітектурно - будівельної інспекції Городоцької міської ради Львівської області Стельмащук В.В. № 08-20/6 по справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2019, котрою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100 грн, оскільки ним, як керівником Городоцької районної спілки споживчих товариств Кориляком Б.Б. на об`єкті будівництва Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: 81500, Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Перемишльська, 16а проведено роботи із реконструкції нежитлової будівлі шляхом влаштування входу в несучій стіні, що не відповідає технічному паспорту виданого Городоцьким районним бюро технічної інвентаризації 19.03.2014 інвентарний номер 98, без належно затвердженої проектної документації, чим порушив ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ст. ст. 7, 9 Закону України Про архітектурну діяльність .

Так рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 23 вересня 2019 року позов задоволено та скасовано постанову завідувача відділу державної архітектурно будівельної інспекції Городоцької міської ради у Львівській області № 08-20/6 по справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2019 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 96 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Провадження по справі закрито.

Разом з цим задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що із змісту оспореної постанови відповідача вбачається, що доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення були: направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 04.04.2019 для здійснення перевірки на об`єкті Реконструкція нежитлової будівлі влаштування входу в несучій стіні за адресою: 81500, Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Перемишльська, 16а щодо дотримання Городоцькою районною спілкою споживчих товариств вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; припис № 08-20-12пз-прип про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.04.2019; протокол про адміністративне правопорушення № 08-20-12пз-прот від 15.04.2019 та акт №08-20-12пз від 15.04.2019 складені за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Будь - яких інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення під час проведення позапланової перевірки зібрано не було. Також зазначили, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , відповідачем складено без дотримано вимоги ст. 256, 268 КУпАП. Зокрема, з даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису, що засвідчено одноособово перевіряючим спеціалістом 1-ої категорії - інспектором відділу ДАБІ Городоцької міської ради Грімнак А.А., без зазначення свідків. Дане дає підстави вважати про наявність порушених процесуальних прав при розгляді даної справи. Крім цього встановлено судами в цій справі, що оспорена постанова не містить дати вчинення правопорушення, що суттєво впливає на строки притягнення винної особи до відповідальності.

Відтак враховуючи висновки суддів у справі № 441/943/19 колегія суддів встановила, що в згаданій справі також спростовано висновки з приводу того, що керівником Городоцької районної спілки споживчих товариств Кориляком Б.Б. на об`єкті будівництва Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: 81500, Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Перемишльська, 16а проведено роботи із реконструкції нежитлової будівлі шляхом влаштування входу в несучій стіні, що не відповідає технічному паспорту виданого Городоцьким районним бюро технічної інвентаризації 19.03.2014 інвентарний номер 98, без належно затвердженої проектної документації, чим порушив ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. ст. 7, 9 Закону України Про архітектурну діяльність .

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відмовляючи в задоволенні позову, оскільки при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв всупереч вимог встановлених законодавством, котрі проявились в неповному дослідженні всіх обставин для притягнення позивача до відповідальності.

Відтак є підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відповідача, а саме постанови № 08-20/3 від 23.04.2019 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис № 08-20-12пз-прип від 15.04.2019 Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил .

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3842 грн 00 коп. (квитанція № 0.0.1364170802.1 від 24.05.2019 на суму 1921 грн та квитанція № 0.0.1364170796.1 від 24.05.2019 на суму 1921 грн) та за подання апеляційної скарги у розмір 5763 грн (платіжне доручення № 284 від 21.10.2019 на суму 2881 грн 50 коп. та платіжне доручення № 285 від 21.10.2019 на суму 2881 грн 50 коп.).

З урахуванням тієї обставини, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято постанову про задоволення адміністративного позову, колегія суддів дійшла висновку, що судові витрати необхідно присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 9605 грн 00 коп.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Городоцької районної спілки споживчих товариств задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 441/947/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 08-20/3 від 23.04.2019 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Визнати протиправним та скасувати припис № 08-20-12пз-прип від 15.04.2019 Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 10 грудня 2019 року