Ухвала

від 09.12.2019 по справі 360/701/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2019 року

Київ

справа №360/701/19

адміністративне провадження №К/9901/32879/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 360/701/19 за позовом Дочірнього підприємства Набат до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ДП Набат звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування податкового податкових повідомлень-рішень від 07 лютого 2019 року № 00000291413 про нарахування штрафних фінансових санкцій в сумі 31566,05 гривень за порушення норм регулювання обігу готівки; № 0000531305 про збільшення податкового зобов`язання з військового збору в сумі 79,63 грн., нарахування штрафних санкцій в сумі 58,57 грн., пені - 26,65 грн.; № 0000521305 про збільшення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1165,10 грн., нарахування штрафних санкцій в сумі 856,94 грн., пені - 389,91 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, апеляційну скаргу задоволено частково. Другий абзац резолютивної частини Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року змінено, в іншій частині залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 360/701/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.

У цій справі оскаржуються податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби 360/701/19 області на загальну суму 34143,3 грн.

Поняття справи незначної складності (малозначної справи) міститься у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України, а частиною шостою статті 12 цього Кодексу передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ цієї категорії, який, втім, не є вичерпним.

Так, за змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також такі, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у переліку, наведеному у частині шостій статті 12 КАС України, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Резюмуючи викладене, колегія суддів дійшла таких висновків.

КАС України визначає дві форми адміністративного судочинства: загальну і спрощену. Усі справи умовно поділені на три групи: до першої віднесені ті, що обов`язково мають розглядатися у загальному позовному провадженні (частина четверта статті 12 КАС України); другу групу справ складають ті, що в силу закону визнані справами незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України). Розгляд решти справ, що не віднесені до жодної з означених груп, у тому чи іншому провадженні, залишено на розсуд суду. При цьому умови віднесення справ до тієї чи іншої категорії, визначаються Кодексом (частина п`ята статті 12 КАС України).

Згідно з приписами частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком тих, що визначені частиною четвертою статті 257 КАС України.

З огляду на наведене та виходячи з того, що сума, щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваного рішення відповідача, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Верховним Судом також досліджено і взято до уваги: ціну позову та його предмет, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, а також значення справи для сторін та суспільства. Наведене у своїй сукупності свідчить про незначну складність даної справи.

Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених, підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 360/701/19.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська