Постанова

від 04.12.2019 по справі 387/31/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 387/31/18

провадження № 61-45341св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Добровеличківська районна державна лікарня ветеринарної медицини, Кіровоградська регіональна лабораторія ветеринарної медицини,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року у складі судді Майстера І. П. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Голованя А. М., Суровицької Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добровеличківської районної державної лікарні ветеринарної медицини, Кіровоградської регіональної лабораторії ветеринарної медицини про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 25 березня 2014 року він займав посаду завідуючого Помічнянської лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи.

Наказом начальника Добровеличківської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 06 грудня 2017 року № 42 його звільнено із зазначеної вище посади

з 06 грудня 2017 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку зі скороченням чисельності працівників.

Разом з тим, наказом Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисті споживачів від 23 серпня 2017 року № 750 Про внесення змін до структури установ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області доручено керівнику Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі -

ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області) внести зміни до структури, штатного розпису та кошторису установ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області стосовно підпорядкування державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках відповідно до додатку.

Згідно з додатком до зазначеного вище наказу Державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринку у м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградській області підпорядковується Регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.

Наказом Кіровоградської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини від 27 листопада 2017 року № 54 введено в дію штатний розпис у кількості

132 штатних одиниць з 01 грудня 2017 року, зокрема, у державній лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку у м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградській областіпередбачено дві штатні одиниці провідного лікаря ветеринарної медицини - ветсанексперта.

Звертав увагу на те, що фактично ліквідації Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградській областіне було, а здійснено лише зміну підпорядкування вказаної установи та змінено назву посади, яка ідентична за правовим статусом посаді, з якої звільнили позивача, а тому, відповідно до частини третьої статті 36 КЗпП України, трудовий договір не підлягав припиненню. У зв`язку з цим позивач вважає своє звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України незаконним.

Також позивач зазначав, що він не був повідомлений про зміну істотних умов праці та майбутнє звільнення в порядку, передбаченому статтею 32 КЗпП України, а також йому не було запропоновано посади провідного лікаря ветеринарної медицини - ветсанексперта, які за посадовими обов`язками є ідентичними посаді з якої його було незаконно звільнено .

Крім того, позивач вказував на те, що під час звільнення відповідачем не було враховано його сімейний стан та те, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина.

Звертав також увагу на те, що оспорюваний наказ підписано не уповноваженою особою, оскільки Державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області ніколи не перебувала у підпорядкуванні Добровеличківської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Посилаючись на наведене та на те, що його звільнення відбулось з порушенням вимог трудового законодавства, позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Добровеличківської районної лікарні ветеринарної медицини від 06 грудня 2017 року № 42 про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградській області, поновити його на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини - ветсанексперта Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Помічна Кировоградської області та стягнути з відповідачів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Добровеличківської районної державної лікарні ветеринарної медицини

від 06 грудня 2017 року № 42 про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на Помічнянському ринку

з 06 грудня 2017 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Зобов`язано Кіровоградську регіональну лабораторію ветеринарної медицини вирішити питання щодо працевлаштування ОСОБА_1 . Стягнуто з Добровеличківської районної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 12 84 5,00 грн без врахування податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про звільнення позивача з посади було видано не уповноваженою особою, а тому зазначений наказ підлягає скасуванню як незаконний, а на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання про поновлення позивача на посаді, суд першої інстанції. врахувавши, що установа, посаду у якій позивач займав до звільнення, ліквідована, дійшов висновку про зобов`язання Кіровоградської регіональної лабораторії ветеринарної медицини вирішити питання щодо працевлаштування позивача, що сприятиме ефективному захисту його порушених трудових прав.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року скасовано в частині зобов`язання Кіровоградської регіональної лабораторії ветеринарної медицини вирішити питання щодо працевлаштування ОСОБА_1 . В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про поновлення його на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини - ветсанексперта Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Помічна відмовлено. Визнано ОСОБА_1 таким, якого звільнено з посади завідуючого Помічнянською лабораторією ветеринарно - санітарної експертизи з 06 грудня 2017 року у зв`язку з ліквідацією Добровеличківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення вимоги позивача про поновлення його на посаді шляхом зобов`язання Кіровоградської регіональної лабораторії ветеринарної медицини вирішити питання щодо працевлаштування ОСОБА_1 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що визнавши незаконним та скасувавши наказ начальника Добровеличківської районної державної лікарні ветеринарної медицини про звільнення ОСОБА_1 з роботи, враховуючи неможливість поновлення позивача на попередній роботі у зв`язку з ліквідацією установи в якій він працював, суд першої інстанції мав визнати позивача таким, якого було звільнено за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Натомість, суд першої інстанції, вийшовши за межі позовних вимог, зобов`язав Кіровоградську регіональну лабораторію ветеринарної медицини вирішити питання щодо працевлаштування ОСОБА_1 , не звернувши уваги на те, що закон у таких випадках не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, у тому числі шляхом зобов`язання відповідача вирішити на власний розсуд питання працевлаштування позивача.

Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Добровеличківська районна державна лабораторія ветеринарної медицини припинила діяльність шляхом реорганізації, оскільки такий висновок суперечить встановленим судом обставинам справи та наступному висновку суду про неможливість поновлення позивача на попередній роботі у зв`язку з ліквідацією юридичної особи.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та інших учасників справи

У жовтні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2018 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні вимоги позивача про поновлення його на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини - ветсанексперта Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Помічна Кировоградської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав відповідача вирішити питання працевлаштування позивача у зв`язку із неможливістю його поновлення на посаді, яку він займав, не звернувши уваги на те, що позивач не просив його поновити на посаді, з якої його було звільнено, а просив поновити його на іншій посаді. Апеляційний суд, не врахувавши доводи апеляційної скарги, в порушення вимог процесуального закону не виправив, допущені судом першої інстанції помилки, а лише констатував факт звільнення позивача на підставі

пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, при цьому позивачем зазначений факт не оспорювався. Також апеляційний суд, вказавши на ліквідацію установи, в якій працював позивач, не звернув уваги на те, що фактично відбулась зміна підпорядкування установи, а не її ліквідація. Крім того, суди не звернули уваги на те, що позивач був згоден на переведення на іншу посаду, проте відповідач не виконав обов`язку, визначеного трудовим законодавства та не запропонував наявні вакантні посади позивачу.

У листопаді 2018 року Кіровоградська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначає про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в не скасованій після апеляційного перегляду частині та постанови апеляційного суду.

Вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що Добровеличківська районна державна лабораторія ветеринарної медицини не ліквідована, а фактично змінено її підпорядкування, оскільки таки доводи спростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи та встановленими судами обставинами про те, що Добровеличківська районна державна лабораторія ветеринарної медицини припинила діяльність 15 грудня 2017 за рішенням засновників.

Необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу відповідач вважає доводи заявника про те, що йому не було запропоновано всіх вакантних посад у новоствореному підприємстві, оскільки судами встановлено, що через два місяці після вручення позивачу попередження про наступне звільнення та у зв`язку із його відмовою від переведення на запропоновану рівнозначну посаду та будь-які вакантні посади, ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги.

У листопаді 2018 року Добровеличківська районна державна лікарня ветеринарної медицини також подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на доводи, які є ідентичними твердженням Кіровоградська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби, викладених у зазначеному вище відзиві на касаційну скаргу позивача.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2018 року, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2019 року справу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються в частині вирішення питання щодо поновлення позивача на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини - ветсанексперта Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Помічна Кировоградської області, в іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому не перевіряються касаційним судом відповідно до положень частин першої і другої статті 400Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в не скасованій після апеляційного перегляду частині та постанова апеляційного суду - без змін, оскільки зазначеній судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що наказом директора Добровеличківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини від 25 березня 2014 року № 4/1 ОСОБА_1 призначений на посаду завідуючого Помічнянською лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи.

Відповідно до наказу Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисті споживачів від 16 червня 2017 № 417 припинено діяльність Добровеличківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини шляхом ліквідації, призначено керівника ліквідаційної комісії Добровеличківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 28 серпня 2017 № 168 створено ліквідаційну комісію з ліквідації Добровеличківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини із визначенням голови комісії та членів комісії.

Згідно з наказом Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23 серпня 2017 року № 750 внесено зміни до структури та штатного розпису та кошторису установ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області стосовно підпорядкування державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках згідно з додатком, а саме: Державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринку підприємства Помічнянський ринок у м. Помічні Добровеличківського району Кіровоградській області підпорядковується Кіровоградській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.

Відповідно до наказу Кіровоградської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини від 27 листопада 2017 року № 54 введено в дію з 01 грудня 2017 року штатний розпис у кількості 123 штатних одиниць, зокрема, передбачено дві посади провідного лікаря ветеринарної медицини - ветсанексперта у м. Помічні Кіровоградської області.

28 вересня 2017 року ОСОБА_1 відмовився від підписання та отримання повідомлення голови ліквідаційної комісії Добровеличківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини про майбутнє звільнення у зв`язку з ліквідацією Добровеличківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини і отримання зазначеного вище повідомлення.

Також судами встановлено, що 30 листопада 2017 року ОСОБА_1 в присутності свідків пропонувались посади провідного лікаря ветеринарної медицини-токсиколога у Добровеличківському відділі Кіровоградської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини та провідного лікаря ветеринарної медицини-патанатома у патоморфологічному відділі Кіровоградської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини м. Кропивницького, від яких він відмовився.

06 грудня 2017 року ОСОБА_1 в присутності свідків пропонувались посади, а саме: посада завідувача лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку-лікаря ветеринарної медицини-ветсанексперта в державній лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку смт. Добровеличківка Кіровоградської області; провідного лікаря ветеринарної медицини-токсиколога у відділі смт. Добровеличківка Кіровоградської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини; провідного лікаря ветеринарної медицини ветсанексперт у відділі ветеринарно-санітарної експертизи Кіровоградської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини; провідного лікаря ветеринарної медицини-токсиколога у хіміко-токсикологічного відділі Кіровоградської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини у м. Кропивницькому Кіровоградської області; провідного лікаря ветеринарної медицини-патанатома у патоморфологічному відділі Кіровоградської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини у

м. Кропивницькому Кіровоградської області.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 до Кіровоградської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини від 06 грудня 2017 року останній надав згоду на його переведення на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини - ветсанексперта Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Помічна Кіровоградської області.

Наказом начальника Добровеличківської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 06 грудня 2017 року № 42 ОСОБА_3 звільнено із посади завідувача Помічнянською лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи у Кіровоградській області з 06 грудня 2017 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

07 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про поновлення його на роботі, а також повідомив, що йому не пропонувались посади у державній лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку підприємства Помічнянський ринок у м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 03 травня 2018 року Добровеличківська районна державна лабораторія ветеринарної медицини припинила діяльність з

15 грудня 2017 за рішенням засновників.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно зі статтею 22 КЗпП України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України

від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17, зазначено, що однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільняється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України

від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, зазначено, що, оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що Добровеличківська районна державна лабораторія ветеринарної медицини припинила діяльність з 15 грудня 2017 року за рішенням засновників,

від запропонованих посад, вакантних в установах Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, позивач відмовився, а просив поновити його на посаді, яку він не займав до звільнення, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні цієї вимоги позивача, оскільки вона суперечить вимогам трудового законодавства.

Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав Кіровоградську регіональну лабораторію ветеринарної медицини вирішити питання щодо працевлаштування ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки рішення суду в цій частині скасовано апеляційним судом, яким зроблено обґрунтований висновок про відсутність підстав для поновлення позивача на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини - ветсанексперта Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Помічна Кировоградської області, адже позивач не займав цю посаду до звільнення.

Тобто апеляційним судом визнано незаконним висновок суд першої інстанції в частині вирішення питання про поновлення позивача та зроблено висновок, який відповідає вимогам закону, що спростовує твердження позивача про те, що апеляційним судом не виправлено помилок, допущених судом першої інстанції.

Доводи касаційної скарги позивача, що ліквідації установи фактично не відбулось, спростовуються матеріалами справи, дослідженими судами першої та апеляційної інстанції, з яких вбачається, що Добровеличківська районна державна лабораторія ветеринарної медицини ліквідована 15 грудня 2017 року за рішенням засновників. Рішення про ліквідацію не оспорювалося.

Твердження заявника про те, що позивачу не було запропоновано всіх вакантних посад в установах, спростовуються матеріалами справи з яких вбачається,

що 30 листопада 2017 року, 06 грудня 2017 року позивачу, в присутності свідків, пропонувались посади, рівнозначні тій яку він займав, проте від запропонованих посад позивач відмовився.

Інші аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі позивача, які належним чином перевірені в процесі апеляційного розгляду справи та не спростовують висновків апеляційного суду.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах які безпосередньо стосуються правильності застосування місцевим та апеляційним судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому, касаційна скарга не містить доводів чи аргументів, які б свідчили, що позивач не погоджується з висновками судів в частині часткового задоволення його вимог щодо скасування наказу про його звільнення та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому, як зазначено вище, Верховний Суд оскаржувані судові рішення в цій частині не перевіряв.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в не скасованій після апеляційного перегляду частині та постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Що стосується клопотань позивача та відповідачів про їх участь у судовому засіданні, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю сторін судом касаційної інстанції відсутні, а тому у задоволенні клопотань представника позивача, заявленого у касаційній скарзі та відповідачів, заявлених у відзивах на неї, про розгляд справи за участю сторін у справі, відмовити.

Керуючись статтями 402, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні.

Відмовити Кіровоградській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби та Добровеличківській районній державній лікарні ветеринарної медицини в задоволенні клопотань про участь Добровеличківської районної державної лікарні ветеринарної медицини у судовому засіданні.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року у не скасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик