Рішення

від 22.11.2019 по справі 160/8590/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року Справа № 160/8590/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару №UA500010/2019/005668 від 24.05.2019р.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 53, 55, 57 Митного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення. При цьому позивач зазначає, що надані ним документи разом з МД від 23.05.2019р. №UA500170/2019/012410 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ не містили в собі розбіжності, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. Всі зауваження митниці не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч.3 ст.53 МКУ підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. У оскаржуваному рішенні вказано про застосовування другорядного методу визначення митної вартості - 2ґ із посиланням на митні декларації, однак не вказано, які саме товари з якими характеристиками оформленні за вказаними митними деклараціями, що не дозволяє переконатись в правомірності коригування митної вартості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019р. було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 23.10.2019р.

22.10.2019р. від представника відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складової митної вартості, місять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст.53 МКУ), а саме: п.1.3 зовнішньоекономічного контракту від 21.02.2019р. № STS-0219-1 передбачено, що якісні і технічні характеристику товару вказуються сторонами в додатках, що є невід`ємною частиною договору; п.3.4 зовнішньоекономічного контракту від 01.02.2019р. № STS-0219-1 передбачено надання оригіналів сертифікату походження та експортної митної декларації; розділом умови розрахунків комерційного інвойсу від 21.03.2019р. №НН190321, передбачено що 30% передоплату повинно здійснити на підставі проформи інвойсу. Однак, вищезазначені документи позивачем надані не були. Також, заявлена фактурна вартість товару 17568,59 дол. США. Згідно з умовами контракту передоплата повинна складати 30% вартості товару - 5270,58 дол. США, проте фактична оплата складає 6703,19 дол. США, що ставить під сумнів задекларовану позивачем фактурну вартість товару. Заявлені умови поставки згідно з Інкотермс-2010 - FOB - FUZHOU (Китай), натомість згідно з коносаментом від 26.03.2019р. №606403745 пункт відправлення вантажу інший - JIANGYIN, що викликає сумніви у відношенні наданих для здійснення митного оформлення документів до зазначеної поставки. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2, 3 ст.53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Декларантом позивача 23.05.2019р. були надані наступні документи: лист ТОВ Айлок від 23.05.2019р., експортна декларація від 23.03.2019р. №350120190019543539; проформа інвойсу від 22.02.2019р. №ННS190215-2. Листом від 23.05.2019р. декларант позивача повідомив митницю про відмову у наданні додаткових документів у зв`язку з їх відсутністю. Відповідач зазначив, що відповідно до положень частини другої статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості нс підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Керуючись положеннями частини шостої статті 54 Кодексу відповідач може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та за результатами розгляду додатково наданих документів, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, керуючись вищезазначеними положеннями законодавства, у митниці відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вище визначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від №UA500010/2019/005668 від 24.05.2019р.

06.11.2019р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначив, що вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598, відповідачем виконані не були, в якості джерела інформації митницею була взята митна вартість товару, відмінного за цільовим призначенням, фізичними характеристиками, обсягом партії товару, типом зовнішньоекономічної операції, портом відправлення в країні експорту.

12.11.2019р. від представника відповідача надійшли заперечення в яких він зазначив, що декларантом не подані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. У оскаржуваному рішенні наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано, також у рішенні визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом, а саме спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів митних декларацій від 11.03.2019р. № UA100110/2019/197422, від 03.03.2019р. № UA500010/2019/004967, від 11.03.2019р. № UA500010/2019/005668.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

10. Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Судом встановлено, що 23.05.2019р. декларантом позивача для здіснення митного оформлення товарів нетканий матеріал до Одеської митниці ДФС подану митну декларацію № UA500170/2019/012410, у якій митну вартість товару визначено за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товарів разом із митною декларацією № UA 500170/2019/012410 позивачем подані: контракт від 21.02.2019р. № STS-0219-1 укладений між позивачем та CHANGLE HENG HUA PLASTICS CO. LTD (КНР); пакувальний лист № б/н ві 21.03.2019р.; прайс-лист виробника від 21.02.2019р.; комерційна пропозиція від 22.02.2019р.; рахунок-проформа від 22.02.2019р. №ННS190215-2 до інвойсу від 21.03.2019р. №ННS190321; інвойс від 21.03.2019р. №ННS190321; платіжні доручення від 06.03.2019р. та від 06.05.2019р.; висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза від 10.05.2019р. №1145; митна декларація країни відправлення від 23.03.2019р. №350120190019543539; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4198296 від 16.05.2019р.; коносамент №606403745 від 26.03.2019р.; декларація про походження товару № НН190321 від 21.03.2019р.

На підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України відповідач повідомив декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

23.05.2019р. декларантом позивача були надані наступні документи: лист ТОВ Айлок від 23.05.2019р., експортна декларація від 23.03.2019р. №350120190019543539; проформа інвойсу від 22.02.2019р. №ННS190215-2. Листом від 23.05.2019р. декларант позивача повідомив митницю про відмову у наданні додаткових документів у зв`язку з їх відсутністю.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості товару, заявленої декларантом, відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від 24.05.2019р. №UA500170/2019/000002/2. До товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості- 2-г- резервний метод згідно з положення ст. 64 Митного кодексу України. При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

- п.1.3 зовнішньоекономічного контракту від 21.02.2019р. № STS-0219-1 передбачено, що якісні і технічні характеристики товару вказуються сторонами в додатках, що є невід`ємною частиною договору, але вони відсутні серед наданих документів;

- п.3.4 зовнішньоекономічного контракту від 21.02.2019р. № STS-0219-1 передбачено надання, серед інших документів, оригіналів сертифікату походження та експортної митної декларації, які відсутні;

- розділом умови розрахунків комерційного інвойсу від 21.03.2019р. №НН190321, передбачено що 30% передоплату повинно здійснити на підставі проформи інвойсу. Також, п.1.2, 2.3, 3.1, 4.2 зовнішньоекономічного контракту вимогається надання проформи інвойсу, якої не надано;

- заявлена фактурна вартість товару 17568,59 дол. США, згідно умов контракту передоплату повинно було зробити у розмірі 30% вартості, тобто - 5270,58 дол. США, а фактично згідно банківському документу Swift 30% від 06.03.2019р. передоплата вище - 6703,19 дол. США;

- заявлені умови поставки згідно з Інкотермс-2010 - FOB - FUZHOU (Китай), а згідно з коносаментом від 26.03.2019р. №606403745 пункт відправлення вантажу інший - JIANGYIN.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Посилання митниці на якісні і технічні характеристики товару, оригінал сертифікату походження та на експортну митну декларацію (яка була надана декларантом під час консультацій) не заслуговує на увагу суду, оскільки дані документи не є обов`язковими документами, що підтверджують вартість імпортного товару, відповідно до вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Натомість такими документами є Контракт та інвойс, що були надані позивачем під час митного оформлення товару. Щодо виявлених розбіжностей у документах, зокрема в умовах оплати товару, суд зазначає, що у процедурі контролю за митною вартістю товару, предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, при цьому умови оплати та порушення строків оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. (ст. 57 Митного кодексу України)

У ході коригування митної вартості товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ). Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено: за ЕМД № UA100110/2019/167422 від 11.03.2019р. на рівні 3,6747 дол. США/кг. (товар №1), за ЕМД № UA500010/2019/004967 від 03.03.2019р. на рівні 3,51 дол. США/кг. (товар №2), за ЕМД № UA500010/2019/005668 від 11.03.2019р. на рівні 3,51 дол. США/кг. (товар №3).

На підтвердження правильності визначення митним органом митної вартості спірного товару відповідачем було надано витяг з цінової бази митного оформлення товарів Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), зокрема щодо ЕМД № UA100110/2019/167422, ЕМД № UA500010/2019/004967, ЕМД № UA500010/2019/005668.

Суд не враховує вказані доводи відповідача з огляду на таке.

У відповідності з п. 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Як вбачається з ЕМД №UA100110/2019/167422, ЕМД №UA500010/2019/004967, ЕМД №UA500010/2019/005668, наданих відповідачем, кількість зазначеного в них товару (4177,50 кг, 2175,00 кг, 340 кг) не співставима з кількістю товару, задекларованого позивачем (7218,10 кг, 2213,20 кг, 2000,50кг ).

Крім того партія товару за ЕМД №UA100110/2019/167422, ЕМД №UA500010/2019/004967, ЕМД №UA500010/2019/005668 поставлялась на інших комерційних умовах (СРТ, СFR) ніж задекларована партія (FOB порт Китаю).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від №UA500010/2019/005668 від 24.05.2019р., виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Одеської митниці ДФС на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжного доручення №1113 від 11.09.2019р. на суму 1921,00грн.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дана складення повного судового рішення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару №UA500010/2019/005668 від 24.05.2019р. прийняте Одеською митницею Державної фіскальної служби.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" (49035, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Юдіна, 11, код ЄДРПОУ 39880706) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна