Постанова

від 10.12.2019 по справі 910/9647/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2019 р. Справа№ 910/9647/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "АВІС" ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 (повне рішення складено 04.10.2019) у справі №910/9647/19 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ-ТРЕЙД" (40000, м. Суми, вул. Перекопська, 11)

до Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 121В) в особі Філії "Птахофабрика "АВІС" ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" (32325, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Вербецьке шосе, 1)

про стягнення 63 120, 73 грн.

1. Зміст позовних вимог та заперечень

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ-ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "АВІС" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" про стягнення 63 120,73 грн, з яких: 55000,00 гр. - основний борг, 6264,00 грн - пеня, 526,53 грн - 3% річних, 1330,20 грн - інфляційні збитки.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив договірні зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг перевезення за заявками позивача, укладеними на підставі договору про організацію перевезень № 05/07/2018 від 05.07.2018.

1.3. Відповідач у поданому відзиві проти позову заперечив мотивуючи відсутністю у матеріалах позовної заяви довіреності на особу, яка від імені відповідача підписувала акти виконаних робіт, а також належним чином оформлених документів, які передбачені п. 7.4. договору.

Крім того, відповідач зауважив, що за відсутності доказів щодо підтвердження факту отримання відповідачем документів, неможливо визначити початок настання зобов`язання по сплаті за надані послуги. У відзиві відповідачем було також повідомлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною особою за ідентифікаційним кодом 00851519 є Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард", а не Публічне.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судами

2.1. 05.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ-ТРЕЙД" (далі-виконавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "АВІС" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" (далі- замовник, відповідач) укладено договір про організацію перевезень №05/07/2018 (далі- договір), за умовами якого виконавець зобов`язався за рахунок замовника організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів на підставі попередньої заявки замовника.

Згідно з п.2.3. договору сторони дійшли згоди, що заявки отримані через електронну пошту мають силу оригіналу і не потребують в подальшому обміну оригіналами.

Згідно з п.2.5. договору фактична кількість та найменування вантажу - визначається у товаротранспортних накладних.

Відповідно до п.2.2. договору факт здійснення перевезення оформлюється товарно-транспортною накладною (далі - ТТН), належним чином оформленої та погодженої сторонами заявки. Заявка є додатком та невід`ємною частиною договору. Форма заявки визначається замовником, і має щонайменше містити перелік відомостей, який визначається п.2.8 цього договору.

Згідно з п.3.2.2. договору після виконання перевезення виконавець повинен повернути замовнику, належним чином оформлену ТТН, акт виконаних робіт, рахунок-фактуру, не пізніше 5 календарних днів з моменту виконання перевезення

Відповідно до п.6.1.1. договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати за договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

Згідно з п.7.4. договору оплата 80% вартості послуг проводиться замовником протягом 14 банківських днів, після отримання належно оформлених документів зазначених в договорі. Оплата 20% вартості послуг проводиться після реєстрації виконавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.9.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до кінця календарного року у якому договір було підписано. У випадку, коли жодна із сторін протягом двох тижнів до закінчення терміну дії даного договору не заявила про намір його розірвати договір щоразу вважається таким, що діє на наступний період - 1 (один) календарний рік на умовах передбачених даним договором.

2.2. На виконання договору та виставлених відповідачем заявок позивач надав послуги з організації перевезення вантажів замовника, а відповідач у свою чергу прийняв надані послуги, що підтверджується підписаними з обох сторін товарно-транспортними накладними №281 від 23.12.2018, №ЖКК012563 від 27.12.2018, №ЖКК012570 від 27.12.2018, №ЖКК012557 від 27.12.2018, №ЖКК012560 від 27.12.2018, №ЖКК012655 від 02.01.2019 та актами виконаних робіт №188 від 24.12.2018 на суму 9000,00 грн, №182 від 28.12.2019 на суму 16000,00 грн, №181 від 28.12.2018 на суму 15000,00 грн, №41 від 03.01.2019 на суму 15000,00 грн.

2.3. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензіями вих. №18 від 11.03.2019, вих. №27 від 22.04.2019, вих. № 23 від 26.03.2019, вих. №30 від 25.04.2019, вих. №35 від 10.05.2019 та вих. №39 від 23.05.2019 щодо оплати послуг, проте останні були залишені з боку відповідача без відповіді та задоволення.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі №910/9647/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "АВІС" ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ-ТРЕЙД" основний борг у розмірі 55 000 грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 525 грн 29 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 330 грн 20 коп., пеню у розмірі 6 264 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1920 грн 96 коп. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.10.2019).

3.2. Рішення обґрунтоване тим, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором №05/07/2018 від 05.07.2018 належним чином доведений та документально підтверджений, а строк оплати за договором є таким, що настав.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у зв`язку з невідповідністю розрахунку у частині визначення прострочення по акту №181 від 28.12.2018; та задовольнив позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та пені у заявленому позивачем розмірі.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

4.1. Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "АВІС" ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі №910/9647/19 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про дату отримання відповідачем документів, вказаних у п.7.4 договору, що унеможливлює визначення початку настання зобов`язання по сплаті 80% вартості наданих послуг та відповідно нарахування штрафних санкцій.

Також відповідач вказує, що жодних претензій чи листів-вимог про оплату заборгованості не отримував. При цьому, укладеним між сторонами договором не визначено електронної адреси, за якою здійснювався би документообіг.

На думку відповідача, первинні документи, якими підтверджується здійснення господарської операції, не відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, мотивуючи тим, що недоліки в оформленні первинних документів виникли з вини відповідача, заявки та акти виконаних послуг підписані зі сторони відповідача заступником директора з логістики Миронець Є.А. на підставі довіреності 11/3 від 02.07.2018 та скріплені печатками сторін, претензій щодо наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Також позивач вказав, що отримання документів ОСОБА_1 було умовою відповідача, яка підписувалася як провідний фахівець з логістики та комерції. Водночас вказана особа отримувала документи про надання послуг з перевезення по іншим філіям. При цьому, надані послуги відповідач оплатив.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що отримання відповідачем претензій електронною поштою підтверджується діями самого відповідача, який оплатив надані послуги іншим підприємствам, зазначеним у вказаних претензіях.

На думку позивача, відповідач пропустив строк у межах якого мав право звернутися до апеляційного суду та апеляційне провадження підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору на підставі виконання рішення суду відповідачем.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. Відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі №910/9647/19.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та вирішено здійснити перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі №910/9647/19 у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

7. Застосоване законодавство

7.1. Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

7.2. Згідно з ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

7.3. Згідно з ст.307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

7.4. Відповідно до ст.9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

7.5. Згідно з п1. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. N363, договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

7.6. Відповідно до п.11.1. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. N363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

7.7. Згідно з п.11.4-11.6. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. N363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

7.8. Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

7.9. Відповідно до п.14.1., 14.4. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. N363, форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов`язаних з цим, визначаються Перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення вантажів.

7.10. Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

8.2. Як вірно встановлено місцевим судом, між позивачем та відповідачем укладено договір про організацію перевезень №05/07/2018 від 05.07.2018, на виконання якого позивач надав, а відповідач прийняв послуги за заявками на організацію перевезення вантажу на загальну суму 55000,00 грн, що підтверджується заявками відповідача №22/12-1 від 24.12.2018, №27/12-1 від 27.12.2018, №0002 від 27.12.2018 та №02/01-1 від 02.01.2019, товарно-транспортними накладними №281 від 23.12.2018, №ЖКК012563 від 27.12.2018, №ЖКК012570 від 27.12.2018, №ЖКК012557 від 27.12.2018, №ЖКК012560 від 27.12.2018, №ЖКК012655 від 02.01.2019 та актами виконаних робіт №188 від 24.12.2018 на суму 9 000,00 грн, №182 від 28.12.2019 на суму 16 000,00 грн, №181 від 28.12.2018 на суму 15000,00 грн, №41 від 03.01.2019 на суму 15 000,00 грн. Проте, Відповідач не розрахувався за надані послуги, у зв`язку із чим у останнього виникла перед Позивачем заборгованість у сумі 55000,00 грн.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, претензій щодо якості наданих послуг як на стадії вивантаження, так і на стадії підписання актів виконаних робіт у відповідача не було. Навпаки, у підписаних актах містяться відмітки про те, що замовник претензій по об`єму, якості та строках виконаних робіт (наданих послуг) немає.

Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача щодо відсутності належних доказів на підтвердження наданих позивачем послуг на підставі неналежного оформлення первинних документів відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки як вірно встановлено судом першої інстанції первинні документи містять печатку відповідача та підписані представником відповідача - заступником директора з логістики Миронець Є.А. на підставі довіреності 11/3 від 02.07.2018.

8.3. Як вірно встановлено судом першої інстанції, оплата 80% вартості послуг проводиться замовником протягом 14 банківських днів, після отримання належно оформлених документів зазначених в договорі. Оплата 20% вартості послуг проводиться після реєстрації виконавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору виставлялись відповідачу рахунки на оплату №188 від 24.12.2018, № 182 від 28.12.2018, № 181 від 28.12.2018, № 41 від 03.01.2019, направлялись належним чином оформлені документи, про що свідчать копії експрес-накладних Нової пошти №59000392463502 від 14.01.2019, №59000392198350 від 11.01.2019, №59000393190876 від 16.01.2019, №59000393750595 від 18.01.2019 та були зареєстровані податкові накладні за актами №188 від 24.12.2018, №181 від 28.12.2018, №182 від 28.12.2019 - 14.01.2019 та за актом №41 від 03.01.2019 - 28.01.2019.

Також у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №05/07/2018 від 05.07.2018 відповідачу направлялись на електронну адресу листи-вимоги про оплату заборгованості за вих.. №18 від 11.03.2019, вих. №27 від 22.04.2019, вих.. № 23 від 26.03.2019, вих.. №30 від 25.04.2019, вих.. №35 від 10.05.2019 та вих.. №39 від 23.05.2019, які були залишені останнім без відповіді та задоволення.

8.4. Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про дату отримання відповідачем документів, вказаних у п.7.4 договору, що унеможливлює визначення початку настання зобов`язання по сплаті 80% вартості наданих послуг та відповідно нарахування штрафних санкцій, та аргументи щодо неотримання претензій позивача.

Так, отримання листів-вимог (претензій) підтверджується діями самого відповідача, оскільки вищевказані листи-вимоги містили прохання про сплату не лише заборгованості за даним договором, а й по іншим договорам з підприємствами відповідача (ТОВ Імперово Фудз , Філія Черкаська ПНВК Інтербізнес , Філія Городенківська плахофабрика ПНВК Інтербізнес ), заборгованість щодо яких оплачувалась ПрАТ Агрохолдинг Авангард .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, документи, визначені п.7.4 договору, були отримані ОСОБА_1 , яка отримували документи на підтвердження виконання інших договорів, послуги за якими були сплачені відповідачем, а тому у суду відсутні підстави вважати, що вказана особа не мала права отримувати кореспонденцію відповідача, а також що відповідач не був повідомлений про наявну перед позивачем заборгованість за надані послуги за договором №05/07/2018 від 05.07.2018.

8.5. Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та погоджених сторонами строків розрахунків у замовленні, зобов`язання відповідача з оплати послуг перевезення станом на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги з перевезення у сумі 55000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

8.6. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 526,53 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 330,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо неправильності розрахунку у частині визначення прострочення по акту №181 від 28.12.2018, а тому обґрунтованою сумою 3% річних є 525,29 грн, що підлягають задоволенню.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що вказані вимоги підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі з огляду на неможливість суду виходити за межі позовних вимог.

8.7. Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6264,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.546, ст.549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.1.1. договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати за договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені, апеляційний суд приходить до висновку, що він є арифметично вірним та вказані вимоги підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

8.8. Апеляційний суд відхиляє аргументи позивача, що відповідач пропустив строк у межах якого мав право звернутися до апеляційного суду, оскільки судом при прийнятті апеляційної скарги до розгляду встановлено, що відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою у межах строку, визначеного ч.1 ст.256 ГПК України.

Також апеляційний суд відхиляє аргументи позивача, що дане апеляційне провадження підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору на підставі виконання рішення суду відповідачем, оскільки вказана позивачем обставина не є підставою визнання відповідачем позову в розумінні ст.191 ГПК України.

8.9. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

9. Висновки апеляційного суду

9.1. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.2. За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі №910/9647/19 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "АВІС" ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" має бути залишена без задоволення.

9.3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "АВІС" ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі №910/9647/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі №910/9647/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "АВІС" ПрАТ "Агрохолдинг Авангард".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 10.12.2019.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко