Рішення

від 09.12.2019 по справі 904/4597/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4597/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

та представників:

від позивача: Богаєвський О.Г.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (м.Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 64 053 грн. 58 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" (далі - відповідач) заборгованість за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 64 053 грн. 58 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивач, з метою здійснення контролю якості стічних вод, повинен був здійснити відбір проб стічних вод підприємства відповідача, проте здійснити відбір проб не вдалося через відсутність відповідальної особи зі сторони відповідача, внаслідок чого були складені відповідні акти від 03.10.2017, 05.07.2018 та 21.03.2019 про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представникам КП "Дніпроводоканал" при відборі проб та обстеження мереж каналізації підприємства та здійснено розрахунки величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за жовтень 2017 року, за липень 2018 року та за березень 2019 року, у зв`язку з чим відповідачу були виставлені рахунки на оплату на розраховані суми, а саме: рахунок №102057 від 30.11.2017 на суму 10 611 грн. 00 коп., рахунок № 84750 від 30.09.2018 на суму 9 972 грн. 34 коп. та рахунок № 37413 від 30.04.2019 на суму 7 568 грн. 98 коп.

Крім того, 16.04.2018 представником позивача було здійснено відбір проб стічних вод, про що складений відповідний акт відбору проб стічних вод. За результатами проведеного лабораторного аналізу виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що підтверджується відповідним протоколом вимірювання показників складу та властивостей стічних вод, та у зв`язку з цим проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням та виставлено рахунок № 56830 від 30.06.2018 на суму 35 901 грн. 26 коп.

Виставлені рахунки відповідачем не сплачено; загальна сума заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням складає 64 053 грн. 58 коп., що і є причиною спору.

Ухвалою суду від 10.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 04.11.2019.

У судове засідання 04.11.2019 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представником відповідача у судовому засіданні 04.11.2019 було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що він ознайомився з матеріалами справи лише 01.11.2019 та в матеріалах справи наявні акти, про існування яких представнику не було відомо; враховуючи вказані обставини, в такий невеликий строк він позбавлений можливості підготувати відзив на позовну заяву.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні 04.11.2019, з метою надання можливості відповідачу скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

Так, ухвалою суду від 04.11.2019 було оголошено перерву у судовому засіданні до 04.12.2019 .

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 52896/19 від 18.11.2019), в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:

1) щодо акту від 03.10.2017 "Про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представникам КП "Дніпроводоканал" при відборі проб та обстеженні мереж каналізації підприємства", то в ньому вказано, що здійснити контроль якості стічних вод не вдалося через відсутність головного інженера ОСОБА_3. -відповідального за каналізаційні мережі та неможливості виділити іншу відповідальну особу;

- відповідно до пункту 7.9. Правил № 37 та пункту 7.13. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська", затверджених рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 129 від 19.02.2015, визначено, що при відмові підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском-представника водоканалу на його територію (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк=5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення. Однак згідно з вищезазначеним актом, представником КП "Водоканал" зазначено, час прибуття з 10:20 по 10:50, тому представник позивача перебував у відповідача рівно 30 хвилин, а не більше, тому не доведено факту відмови відповідача виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника водоканалу на його територію або створенні перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації відповідача, у зв`язку з чим є неправомірним нарахування відповідачу плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням (зазначена правова позиція відповідача підтверджується правового позицією Верховного суду викладену у постанові від 22.08.2018 по справі № 904/9169/17);

- невідповідність підстав для нарахування відповідачу плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, зазначеним КП "Дніпроводоканал" у наданих суду копії Акту від 03.10.2017 (складеного у зв`язку з відсутністю представника) та копії листа позивача від 17.11.2017, в якому зазначено, що представникам позивача було створено перешкоди у доступі до контрольного колодязя;

- крім того, згідно з пунктом 4.10 договору, величина плати за скид стічних вод у систему водовідведення водоканалу з понаднормативними забрудненнями розраховується згідно з Інструкцією № 37. Така оплата здійснюється абонентом не пізніше 10 днів з дати отримання листа-повідомлення та рахунку. Всупереч пункту 7.10. Правил № 37, пункту 7.22. Правил № 129 та пункту 4.10. договору, відповідачу зазначені документи не направлялися та не одержувались ним, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи рахунка відповідача на плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням в розмірі 4 614 грн. 72 коп., а також відсутністю документів на відправку відповідачу (одержання відповідачем) листа-повідомлення, результатів аналізу, розрахунку плати та зазначеного рахунку за скид стоків з понаднормативним забрудненням;

2) щодо Акту відбору проб стічних вод від 16.04.2018, Актів "Про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представникам КП "Дніпроводоканал" при відборі проб та обстеженні мереж каналізації підприємства" від 05.07.2018 та 21.03.2019 відповідач повідомив, що :

- у статті 13 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" міститься пряма вказівка про те, що якщо орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, повинні застосовуватись правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом;

- окрім того, у статті 13 Закону встановлено, що місцеві правила повинні відповідати тим, які затвердженні центральним органом, що є цілком логічно з огляду на те, що місцеві правила не є нормативно-правовим актом на відміну від правил, які затверджуються центральним органом;

- наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15.01.2018 за №56/31508 затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення № 316 від 01.12.2017;

- відповідно до пункту 4 Правил № 316, на підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів;

- з 15.01.2018 місцеві правила повинні бути приведені у відповідність з вищевказаними Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод;

- оскільки місцеві правила не були приведені у відповідність з вищезазначеними нормативно-правовими актами, вони з 15.01.2018 застосовуватись не можуть;

- тому, позивачем неправомірно здійснено розрахунок плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення, оскільки з 15.01.2018 Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення № 316 від 01.12.2017 визначені новий порядок відбору проб, нові показників допустимої концентрації речовин в стічних водах, нові формули визначення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах споживачів та відповідальність споживача;

- Правилами № 316 передбачено зобов`язання відповідача відібрати арбітражну пробу, оскільки відповідно до пункту 3 Розділу І. "Загальні положення" визначено, що арбітражна проба - це частина контрольної проби, а контрольна проба - проба стічних вод споживача (субспоживача), відібрана виробником з контрольного колодязя з метою визначення складу стічних вод, що відводяться до системи централізованого водовідведення виробника; також відповідно до пункту 6 Розділу VI. "Порядок контролю за скидом стічних вод до систем централізованого водовідведення" - з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб; відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представник виробника, так і представник споживача;

- позивач зазначені вимоги чинного законодавства не виконав, у зв`язку з чим представником відповідача на Акті відбору проб стічних вод від 03.10.2018 було зазначено, що відбір проб здійснено позивачем з порушенням діючого законодавства України;

- розрахунки забруднюючих речовин здійснено позивачем з порушенням Розділу IV "Визначення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів" Правил № 316, яким визначено інший порядок визначення виробником ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів ніж той, що застосований позивачем;

- також пунктом 8 Розділу VI "Порядок контролю за скидом стічних вод до систем централізованого водовідведення" Правил № 316 визначено, що у разі виявлення перевищення ДК забруднюючих речовин, встановлених цими Правилами та місцевими правилами приймання, виробник у строк не більше п`яти робочих днів з дати відбору контрольної проби направляє споживачу лист-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживача та результати хімічного аналізу;

- позивач не виконав зазначених вимог нормативних актів, чим позбавив відповідача його право звернутися до незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", для проведення аналізу арбітражних проб, відповідно до пункту 9 Розділу VI "Порядок контролю за скидом стічних вод до систем централізованого водовідведення" Правил № 316 визначено, що "у строк, що не перевищує шести місяців після визначення перевищення допустимих концентрацій, виробник направляє споживачу рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та копії підтвердних документів";

- позивач також не виконав зазначені вимоги чинного нормативного акту, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення листа та рахунку від 30.06.2018 на адресу відповідача, оскільки з поштового чеку не вбачається, що саме було відправлено відповідачу, а в самому листі зазначена невірна адреса відповідача (м. Дніпро, пр. Праці, 9а);

- відповідно до пункту 7 Розділу VI "Порядок контролю за скидом стічних вод до систем централізованого водовідведення" Правил № 316 відмова споживача виділити уповноваженого представника для відбору проб фіксується в акті за підписом представника виробника, виробник виставляє споживачу рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк = 2 за розрахунковий місяць, в якому було вчинено це порушення;

- в порушення зазначеного позивачем здійснено розрахунки без дотримання положень пункту 7 Розділу VI Правил № 316 з коефіцієнтом кратності Кк=5, а також при розрахунку позивачем безпідставно застосовано норматив плати за очищення, а за Актом відбору проб стічних вод від 16.04.2018 неправомірно нараховано плату за три місяці із застосуванням коефіцієнта Кк=10, що суперечить положенням Розділу V Правил № 316, яким визначено "Заходи впливу у разі порушення вимог щодо скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення".

У судове засідання 04.12.2019 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у вказане судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, при цьому, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується участю його представника у судовому засіданні 04.11.2019 (а.с.76-79).

Представником позивача у судовому засіданні було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю надання додаткових доказів на спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме: доказів направлення на адресу відповідача рахунків на оплату та інших документів, які знаходяться в архіві та для витребування яких потрібен час.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

Так, ухвалою суду від 04.12.2019 було оголошено перерву у судовому засіданні до 09.12.2019 .

Від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив (вх. суду № 56592/19 від 06.12.2019), яке обґрунтоване досить тривалим процесом пошуку журналів реєстрації вихідної кореспонденції в архіві КП "Дніпроводоканал". До вказаного клопотання було долучено відповідь на відзив, в якій позивач зазначив таке:

- відповідно до пункту 7.22. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровськ, передбачене направлення листа-повідомлення про перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин разом з протоколом вимірювань показників складу та властивостей стічних вод, а також листа-попередження разом з розрахунком плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин. Звертаємо увагу, що зазначений порядок передбачений у разі здійснення відбору проб, стосовно направлення на адресу відповідача листів що стосуються не виділення відповідальної особи, зволікання з допуском, або створення перешкод, також фактично не передбачено іншого порядку повідомлення. Отже, за таких умов листи відповідачу направлялись простою кореспонденцією;

- відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, просте поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки;

- оскільки, відповідачем не наведено з посиланням на відповідні норми Закону, Договору або Правил доводів на підтвердження необхідності додержання іншого порядку повідомлення підприємства, КП "Дніпроводоканал" вважає належним доказом направлення відповідачу листів, витяги з Журналів реєстрації вихідної кореспонденції. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 08.07.2014 по справі № 7/906/39/13-г;

- щодо адреси відправлення листів, відповідач звертав увагу, що при укладені договору відповідачем єдиною адресою місцезнаходження зазначено проспект Праці, 9а, хоча пункт 7.2.14 договору на нього покладає обов`язок повідомляти про зміну місцезнаходження абонента, фактичної адреси виконавчого органу чи поштової адреси;

- відповідач наголосив, що очікування протягом більш ніж 30 хвилин не розповсюджується на виділення відповідальної особи, оскільки як зазначено в пункті 7.13 Правил № 129 "...зволіканні з допуском представника Водоканалу на його територію (більш ніж 30 хвилин з моменту його прибуття)", тобто відлік часу починається вже після того, як буде виділено відповідальну особу. При цьому в Правилах № 129 взагалі не передбачено час на очкування відповідальної особи;

- відповідач звертав увагу, що в своїй постанові від 19.10.2016 у справі № 904/892/16 Вищий господарський суд України прийшов до висновку про правомірність виставлення рахунку та необхідність його сплати у разі не виділення свого представника (відповідальної особи).

У судове засідання 09.12.2019 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 09.12.2019 вдруге не з`явився , причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.

Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні 04.11.2019, в якому його під розписку було повідомлено, що наступне судове засідання відбудеться 04.12.2019. Однак у судове засідання 04.12.2019 представник відповідача не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив.

В той же час, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки був обізнаний з фактом розгляду такої справи в суді. Враховуючи наявність у нього всіх необхідних реквізитів справи (номер справи), у випадку наявності зацікавленості, відповідач міг відслідковувати рух справи, як на сайті "Судова влада", так і у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку .

При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у даній справі відкрито 10.10.2019, отже строк на розгляд даної справи закінчується 09.12.2019 та нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості його продовження з будь-яких поважних причин.

Враховуючи, що строк вирішення даного спору закінчується 09.12.2019, суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на іншу дату та ще раз належним чином повідомити учасників справи про дату наступного судового засідання (враховуючи встановлений процесуальним законом строк на виготовлення повного тексту ухвали суду, строк на її направлення сторонам, а також строк на поштовий перебіг, визначений Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, оскільки відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується додатковим направленням інформації по справі на всі відомі суду засоби зв`язку з відповідачем, зокрема, шляхом надіслання телефонограми (а.с.100).

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на те, що розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв`язку з нез`явленням представника відповідача у судове засідання та неподанням відповідачем відзиву на позов, а також враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 09.12.2019 виклав зміст позовних вимог, навів доводи в їх обґрунтування; зауважив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, що йому відомі, та надані всі докази, необхідні для прийняття законного, обґрунтованого рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 09.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору на надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення, строк дії договору, умови надання послуг, наявність порушення правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод у систему каналізації, правомірність розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, наявність підстав для сплати виставлених рахунків, наявність часткової чи повної їх сплати, допущення прострочення оплати виставлених рахунків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Так, 14.04.2014 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - водоканал, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер" (далі - абонент, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 0199 (далі - договір, а.с.17-24), відповідно до умов якого водоканал зобов`язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а абонент оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством. При цьому, сторони керуються Законом України "Про питну воду та водопостачання" від 10.01.2002 № 2918-ІІІ, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведенння в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила №190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила № 37), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Інструкція № 37), рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 1895 від 25.12.2012 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська", Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 зі змінами та доповненнями (пункт 2.1. договору).

У пункті 9.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 14.04.2017, а в частині їх оплати - до повного виконання; з моменту набуття чинності договору будь-які діючі до моменту договору, угоду, що укладені сторонами з правовідносин, зо регулюються договором, втрачають чинність крім зобов`язань абонента з оплати .

Доказів розірвання, припинення або визнання недійсним договору сторонами суду не надано.

Як вбачається з наведених судом фактичних обставин, між сторонами склалися відносини з надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, які регулюються умовами укладеного договору, нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальними актами, зокрема, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (Правила № 37), Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (Правила № 129), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів тощо (про що зазначено у преамбулі договору), та Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 від 01.12.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15.01.2018 за № 56/31508 затверджено, у відповідних періодах правовідносин, що є спірними.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.15. договору абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі. Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах встановлені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 1895 від 25.12.2012 "Про затвердження правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська".

Нарахування проводяться по нормативу плати за очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп ), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз ) та коефіцієнтом кратності (Кк ), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (пункт 3.16. договору).

Відповідно до пункту 3.19. договору плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об`єм стічних вод, скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксовано перевищення допустимої концентрації.

Відповідно до пункту 4.4. договору абонент зобов`язаний самостійно отримувати від водоканалу два примірника актів - рахунків приймання наданих послуг, в тому числі щодо розміру плати за скид понаднормативних забруднень.

У пункті 4.10. договору сторони визначили, що величина плати за скид стічних вод у систему водовідведення водоканалу з понаднормативними забрудненнями розраховується згідно Інструкції № 37.

У пунктах 7.2.5., 7.2.8. договору сторони погодили, що абонент зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ до мереж, арматури, засобів обліку, розподільчих систем та іншого обладнання водопостачання та водовідведення абонента представників водоканалу, за наявності в них відповідного посвідчення, для контролю за технічним станом, за рівнем споживання води питної, а також для виконання відключення і обмеження водопостачання та водовідведення; не перешкоджати здійсненню контролю інженерного обладнання в приміщеннях абонента. Не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2017 співробітники Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради прибули за адресою відповідача (вул.Байкальська, 9/21) з метою проведення відбору проб стічних вод для подальшого контролю їх якості у відповідності до пункту 7.11. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська" № 129 від 19.02.2015.

При цьому, відповідачем не було забезпечено можливості проведення представниками КП "Дніпроводоканал" контролю за скидом стічних вод, не забезпечено присутності відповідальної особи за стан каналізаційних мереж. У результаті наведеного представниками позивача - інженерами з якості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було складено акт про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представникам КП "Дніпроводоканал" при відборі проб та обстеженні мереж каналізації підприємства від 03.10.2017. Так, у вказаному акті зазначено, що здійснити контроль якості стічних вод не вдалося через те, що відповідальна особа, а саме: головний інженер ОСОБА_3. не знаходиться на підприємстві, про що повідомив у телефонній розмові; виділити іншу відповідальну особу або приїхати особисто ОСОБА_3 відмовився у грубій формі, чим порушив пункт 7.13. Правил приймання № 129 (а.с.44).

У зв`язку з наведеним, позивачем відповідно до пункту 7.13. Правил № 129 був здійснений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за жовтень 2017 року із застосуванням Кк =5 в сумі 10 611 грн. 00 коп. з ПДВ. Розрахунок на суму 10 611 грн. 00 коп., акт про не допуск та фото направлені відповідачу разом з листом № 13408/2414 від 113.11.2017 (а.с. 46).

Як вказує позивач, вказаний розрахунок відповідачем у встановлений строк оплачено не було.

Відповідач проти стягнення вказаної суми заперечує, посилаючись на те, що представник позивача перебував у відповідача рівно 30 хвилин, а не більше, тому не доведено факту відмови відповідача виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника водоканалу на його територію або створенні перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації відповідача, у зв`язку з чим є неправомірним нарахування відповідачу плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням (зазначена правова позиція відповідача підтверджується правового позицією Верховного суду викладену у постанові від 22.08.2018 по справі № 904/9169/17).

Заперечення відповідача з приводу відсутності доказів направлення йому позивачем спірних рахунків на оплату відхиляються судом, оскільки відповідно до пункту 4.4. договору обов`язок по отриманню актів-рахунків покладений на самого відповідача.

При цьому, господарський суд погоджується із даним запереченням відповідача та з приводу заявленої до стягнення суми 10 611 грн. 00 коп. за неоплаченим відповідачем рахунком №102057 від 30.11.2017 зазначає наступне.

Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах встановлені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведенню) стічних вод підприємства у систему каналізації м. Дніпропетровська" (далі - Правила).

У пункті 1.7. Правил визначено, що кожне підприємство скидає стічні води в міську каналізаційну систему через окремий випуск з обов`язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами підприємства в місцях, що мають під`їзді дороги. Об`єднання випусків стічних вод від кількох підприємств дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного підприємства.

Підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та документів. Періодичність відбору контрольних проб - не менш, ніж один раз у півроку (пункт 7.7. Правил).

Згідно з пунктом 7.12. Правил відбір стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками "Водоканалу", що фіксується в актах. Такий акт має юридичну силу і є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

Пунктом 7.13 Правил визначено, що при відмові підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника Водоканалу на його територію (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації Водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк=5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення.

В той же час, як вбачається з акта про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представникам КП "Дніпроводоканал" при відборі проб та обстеженні мереж каналізації підприємства від 03.10.2017, представники позивача перебували за адресою відповідача з 10:20 по 10:50, отже рівно 30 хвилин, а не більше. Тому, на думку суду, не доведено створення відповідачем перешкод у відборі проб, з огляду на що виставлений позивачем на підставі зазначеного акта рахунок № 102057 від 30.11.2017 на суму 10 611 грн. 00 коп. є таким, що виставлений неправомірно.

Вказаної правової позиції дотримується також Верховний Суд у постанові від 22.08.2018 по справі № 904/9169/17 під час оцінки аналогічних обставин справи.

Таким чином, рахунок № 102057 від 30.11.2017 на суму 10 611 грн. 00 коп. є таким, що виставлений неправомірно, а вимоги в частині стягнення 10 611 грн. 00 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню .

З приводу заявленої до стягнення суми 35 901 грн. 26 коп. за неоплаченим відповідачем рахунком № 56830 від 30.06.2018 господарський суд зазначає таке.

Так, 16.04.2018 представником позивача, у присутності представника відповідача, було здійснено відбір проб стічних вод, про що складений акт відбору проб стічних вод від 16.04.2018. Вказаний акт підписаний трьома представниками позивача та головним інженером відповідача ОСОБА_3.; останній підписав акт із запереченнями - посиланням на те, що відбір проб проходив з порушенням законодавства України (а.с.42-43).

Для визначення вмісту забруднень у стічних водах було проведено аналіз. За результатами проведеного лабораторного аналізу виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що підтверджується відповідним протоколом вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (а.с.38-39), який було направлено відповідачу листом № 3944/2414 від 27.04.2018 (а.с.37).

У зв`язку з цим проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за січень, березень, квітень 2018 року (а.с.41) Так, позивачем відповідно до розділу 8 Правил № 129 був здійснений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за січень, березень, квітень 2018 року із застосуванням Кк =10 (як систематичне порушення, повторність) та нараховано до сплати додаткову плату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах в сумі в сумі 35 901 грн. 26 коп. з ПДВ. Розрахунок на суму 35 901 грн. 26 коп. направлені відповідачу разом з листом № 5993/2414 від 14.06.2018 (а.с. 40). Також позивачем було виставлено рахунок № 56830 від 30.06.2018 на суму 35 901 грн. 26 коп. (а.с.36).

Як вказує позивач, вказаний розрахунок відповідачем у встановлений строк оплачено не було.

Відповідач проти стягнення вказаної суми заперечує, посилаючись на те, що позивачем неправомірно здійснено розрахунок плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення з посиланням на Правила № 129, оскільки з 15.01.2018 почали діяти нові Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення № 316 від 01.12.2017, якими визначені новий порядок відбору проб, нові показників допустимої концентрації речовин в стічних водах, нові формули визначення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах споживачів та відповідальність споживача.

З цього приводу господарський суд зазначає таке.

Як було вказано вище, здійснюючи розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за січень, березень, квітень 2018 року (а.с.41), позивачем відповідно до розділу 8 Правил № 129 було застосовано Кк =10 (як систематичне порушення, повторність), з чим не погоджується господарський суд, з огляду на те, що факт повторності перевищення ДК забруднюючих речовин позивачем не доведений - акт від 03.10.2017 був складений про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представникам КП "Дніпроводоканал" при відборі проб та обстеженні мереж каналізації підприємства, тому не може вважатися таким, що впливає на повторність діяння; крім того, нарахування за ним відбулося не внаслідок встановлення факту перевищення ДК, а внаслідок не допуску до проведення перевірки.

Отже, за актом від 16.04.2018 правомірним є нарахування плати за місяць, в якому було зафіксовано порушення ДК (квітень 2018 року).

Вказана правова позиція міститься у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 по справа № 904/3454/18 за наслідками оцінки аналогічних обставин справи.

Таким чином, здійснюючи розрахунок за актом від 16.04.2018, позивачем безпідставно було застосовано Кк =10, отже, виставлений з цих підстав рахунок № 56830 від 30.06.2018 на суму 35 901 грн. 26 коп. є таким, що виставлений неправомірно, а вимоги в частині стягнення 35 901 грн. 26 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню .

Крім того, з приводу заявленої до стягнення заборгованості за скид стічних вод відповідно до рахунків № 56830 від 30.06.2018 на суму 35 901 грн. 26 коп., № 84750 від 30.09.2018 на суму 9 972 грн. 34 коп., № 37413 від 30.04.2019 на суму 7 568 грн. 98 коп. суд зазначає слідуюче.

Дія Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення (стаття 2 цього Закону).

При цьому, Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення диференційовано повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, інших державних органів у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення та органів місцевого самоврядування у цій сфері.

Так, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, належить: забезпечення формування єдиної технічної, соціально-економічної політики у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення; встановлення порядку ведення та забезпечення моніторингу якості питної води і технічного стану об`єктів централізованого питного водопостачання та водовідведення; затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення; затвердження порядку повторного використання очищених стічних вод та осаду за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин; координація діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності у цій сфері; вирішення інших питань у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення відповідно до законів України (частина 1 статті 11).

Відповідно до статті 13 цього ж закону встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать в тому числі: затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів; прийняття рішень з проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи проектів господарської діяльності, що можуть негативно вплинути на якість питної води та системи питного водопостачання; здійснення контролю за якістю питної води, використанням та охороною джерел і систем питного водопостачання та водовідведення; обмеження, тимчасова заборона діяльності підприємств у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення в межах своїх повноважень; встановлення правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення потреб споживачів у питній воді; обмеження або заборона використання підприємствами питної води для промислових цілей.

Зазначена норма кореспондується із пунктом 5 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води.

При цьому частинами 4-6 статті 131 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення передбачено, що місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.

Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

02.02.2018 набрали чинності Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316.

Зазначені Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб -підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (пункт 2 Правил № 316).

В той же час, до цього моменту діяли Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (далі - Правила № 129), що були затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129, та які були прийняті на виконання вимог законодавства у галузі питного водопостачання та водовідведення, яке діяло на той час.

Однак, в даному випадку, складання актів від 16.04.2018, від 05.07.2018 та від 21.03.2019 відбулося в період дії нових Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі - Правила № 316), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316.

При цьому, здійснюючи розрахунки величини плати за скид вод з понаднормативним забрудненням, на підставі актів від 16.04.2018, від 05.07.2018 та від 21.03.2019, позивач керувався положеннями Правил № 129.

Враховуючи вказані вище правові норми, суд приходить до висновку, що у позивача не було правових підстав для розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за актами від 16.04.2018, від 05.07.2018 та від 21.03.2019 (як і підстав складати такі акти) за умовами Правил № 129, так як вони не підлягали застосуванню, оскільки не відповідали вимогам чинного законодавства України на той момент.

Крім того, здійснивши порівняння розмірів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які застосував позивач у розрахунку за січень, березень, квітень 2018 року, що визначені Правилами № 129, з гранично допустимими концентраціями аналогічних забруднюючих речовин, визначених Правилами № 316, судом встановлено, що гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин, що передбачені Правилами № 316 є значно більшими ніж передбачалось Правилами № 129.

Так само, коефіцієнти, застосовані під час розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за актами від 05.07.2018 та від 21.03.2019, не відповідають тим, що визначені у пункті 7 Правил № 316.

Так, відповідно до пункту 7 розділу VІ Правил № 316 відмова споживача виділити уповноваженого представника для відбору проб фіксується в акті за підписом представника виробника, виробник виставляє споживачу рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Kk = 2 за розрахунковий місяць, у якому було вчинено це порушення.

Зволікання з допуском уповноваженого представника виробника на територію споживача (більше ніж 30 хвилин після його прибуття) або створення перешкод у відборі проб з боку представників споживача фіксується в акті за підписом представника виробника. Виробник виставляє споживачу рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Kk = 5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинено це порушення.

В даному випадку, акти від 05.07.2018 та від 21.03.2019 були складені представником позивача саме у зв`язку з відмовою підприємства виділити відповідального співробітника. В той же час, розрахунки величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за вказаними актами були складені із застосуванням Kk = 5 (а.с.33,28), а не Kk = 2, як це передбачено пунктом 7 розділу VІ Правил № 316.

Таким чином, здійснюючи розрахунки за актами від 05.07.2018 та від 21.03.2019, позивачем безпідставно було застосовано Кк =5, отже, виставлені з цих підстав рахунки №84750 від 30.09.2018 на суму 9 972 грн. 34 коп. та рахунок № 37413 від 30.04.2019 на суму 7 568 грн. 98 коп. є таким, що виставлені неправомірно, а вимоги в частині стягнення 9 972 грн. 34 коп. та 7 568 грн. 98 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, суд наголошує, що наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 має вищу юридичну силу порівняно з рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 №129.

Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 28.08.2019 по справа № 920/619/18 .

Підсумовуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача плати за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у загальному розмірі 64 053 грн. 58 коп., отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В той же час, суд відзначає, що встановлений Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради факт порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" правил приймання стічних вод є підставою для здійснення розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями, однак вказаний розрахунок має здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства України; після чого відповідний рахунок має бути виставлено відповідачу для оплати і лише після спливу строку на його оплату та відсутності оплати з боку відповілача, така заборгованість буде вважатися простроченою та може бути стягнута за рішенням суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 42, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" (м.Дніпро) про стягнення заборгованості за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 64 053 грн. 58 коп. - відмовити у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача - Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11.12.2019.

Суддя Ю.В. Фещенко