Ухвала

від 11.12.2019 по справі 910/11922/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.12.2019Справа № 910/11922/19 Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали

позовної заяви КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КИЇВСЬКА СТОМАТОЛОГІЯ" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СМАЙЛ АСИСТАНС"

про стягнення 123 365, 30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КИЇВСЬКА СТОМАТОЛОГІЯ" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СМАЙЛ АСИСТАНС" про стягнення 123 365,30 грн. за надані медичні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було здійснено оплати за надані медичні послуги, в порушення п.5.2.1. договору №69-18 від 01.06.2018 про надання стоматологічної допомоги та послуг клієнтам асистанської компанії "СМАЙЛ АСИСТАНС".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а також клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

У рішенні №15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У відповідності до частини 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Згідно зі статтею 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за надані послуги на суму 123 365,30 грн.

З доданого до матеріалів позовної заяви акту звіряння взаємних розрахунків за Договором №69-18 від 01.06.2018 вбачається, що відповідач здійснював часткові оплати договірних послуг.

Суд звертає увагу сторони, що чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку. Також акт звірки не є документом, що фіксує зміст договору чи вносить зміни до договору.

Так, у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов`язків сторін, в той час як зобов`язання сторін підтверджуються первинними документами: договором, видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями тощо.

Натомість, позивачем не надано первинних доказів (банківські виписки, платіжні доручення тощо) на підтвердження фактів часткової оплати отриманих відповідачем послуг.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи викладене, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого та неупередженого вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення даної справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.

У зв`язку з перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному та у відпустці питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження вирішувалось 11.12.2019.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 177, 181, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи № 910/11922/19 за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче засідання у справі на 13.01.20 о 11:40 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 15 .

3. Зобов`язати позивача надати суду:

- оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду);

4. Встановити позивачу строк, який становить 15 днів з дня вручення даної ухвали, для надання додаткових доказів на підтвердження позовних вимог (у разі наявності).

5. Встановити відповідачу строк, який становить 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подачі до суду:

- обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство;

- усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (в тому числі контррозрахунку позовних вимог, а також доказів повного або часткового погашення спірної заборгованості);

- доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача.

6. Встановити позивачу строк, який становить 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) для подання суду, з дотриманням приписів статті 166 Господарського процесуального кодексу України: відповіді на відзив на позов та доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.

7. Усі інші заяви, клопотання, заперечення подати до суду завчасно, з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повідомити учасників справи, що інформацію щодо даної справи можна отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/csz/, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Приходько