Рішення

від 20.05.2020 по справі 910/11922/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2020Справа № 910/11922/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали

позовної заяви КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КИЇВСЬКА СТОМАТОЛОГІЯ" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СМАЙЛ АСИСТАНС"

про стягнення 123 365,30 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КИЇВСЬКА СТОМАТОЛОГІЯ" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СМАЙЛ АСИСТАНС" про стягнення 123 365,30 грн. за надані медичні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було здійснено оплату за надані медичні послуги, в порушення п.5.2.1. договору №69-18 від 01.06.2018 про надання стоматологічної допомоги та послуг клієнтам асистанської компанії "СМАЙЛ АСИСТАНС".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, ухвалою було встановлено строк відповідачу, який становить 15 днів з дня вручення вказаної ухвали, для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а також усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а також клопотання про розгляд справи в судовому засіданні. Відзиву на позовну заяву у визначений судом строк відповідачем надано не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019, зважаючи на заявлене відповідачем клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого та неупередженого вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення даної справи до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.01.2020.

Крім того, ухвалою від 11.12.2019 було повторно встановлено строк відповідачу для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а також усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Підготовче засідання, призначене на 13.01.2020, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 призначено підготовче засідання на 05.02.2020.

05.02.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання у даній справі на 24.02.2020.

24.02.2020 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про долучення документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 відкладено підготовче засідання у даній справі на 04.03.2020.

У підготовчому засіданні 04.03.2020 представник позивача надав додаткові пояснення щодо предмету спору та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також просив суд задовольнити клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено. Крім того, надав пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті призначено на 08.04.2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання, призначене на 08.04.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 розгляд справи по суті призначено на 20.05.2020.

Представник відповідача у судове засідання 20.05.2020 (як і у попередні судові засідання) не з`явився. Обґрунтованого письмового відзиву або будь-яких заяв по суті справи не надав. Інші заяви та клопотання, які подавалися стороною під час провадження, містили прохання про відкладення розгляду справи або про ознайомлення з матеріалами справи. Пояснень щодо поважності причин неявки у підготовчі судові засідання, так само як і у судове засідання розгляду справи по суті, суду не надав.

Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином, направленням ухвал Господарського суду міста Києва на актуальну адресу місцезнаходження сторони, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, а саме: 01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 11, літера А,офіс 22.

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Представник позивача у судове засідання 20.05.2020 також не з`явився, проте 14.05.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності повноважного представника за наявними у справі матеріалами, яка задоволено судом.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у визначений судом строк не подав відзив на позов, не заявив жодних заяв та клопотань по суті справи, не надав обґрунтованих заперечень, не направив повноважного представника у судові засідання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2018 між позивачем (заклад) та відповідачем (асистанська компанія "СМАЙЛ АСИСТАНС") був укладений договір №69-18 про надання стоматологічної допомоги та послуг клієнтам асистанської компанії "СМАЙЛ АСИСТАНС" (далі - Договір), предметом якого є надання необхідної медичної допомоги та послуг закладом клієнтам асистанської компанії "СМАЙЛ АСИСТАНС".

Відповідно до пункту 2.1. Договору "Асистанська компанія "Смайл Асистанс" - компанія, яка забезпечує організацію асистанських послуг та оперативної допомоги особам, які мають право користуватися послугами компанії "Смайл Асистанс" на підставі чинних договорів між страховими компаніями та асистанською компанією "Смайл Асистанс".

Згідно з пунктом 2.2. Договору "Клієнт асистанської компанії "Смайл Асистанс" - це особа, яка потребує надання медичної допомоги або послуг, та яка звернулась до закладу через "Смайл Асистанс" і на момент виникнення збитку його здоров`ю та звернення має право користуватися послугами "Смайл Асистанс" на території України на підставі діючого договору про медичне страхування або на підставі інших діючих договорів, та яка має відповідні документи, які підтверджують це: договір страхування, страховий поліс, страховий сертифікат або страхову картку (в подальшому - страховий поліс). Зазначена особа може бути як громадянином України, так і громадянином іншої держави.

Договір підписаний в двох примірниках та вступає в силу з моменту підписання. Термін дії договору - 1 рік з моменту підписання. Дія договору автоматично щорічно продовжується після закінчення цього терміну на один рік на тих же умовах у випадку, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не сповістить іншу сторону про свій намір розірвати договір (пункти 8.1., 8.2. договору).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, за доводами позивача, відповідач в порушення п.5.2.1. Договору, не виконав грошові зобов`язання з повної та своєчасної оплати наданих позивачем медичних послуг за квітень, травень та червень 2019 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 123 365,30 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Укладений сторонами Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами пункту 3.1.9. Договору заклад зобов`язується надавати "Смайл Асистанс" наступну медичну та фінансову документацію (кур`єром за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 29, 4 поверх або поштою за адресою: "Смайл Асистанс" Україна, а/с 66, м. Київ, 03150):

- рахунок-фактура;

- акт виконаних робіт;

- на обслуговування кожного клієнта;

- податкову накладну (в випадку, якщо заклад не зареєстровано як платника ПДВ, заклад одноразово надає "Смайл Асистанс" лист про це).

Так, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були надані клієнтам відповідача відповідні послуги, на підтвердження чого стороною надано:

- акт надання послуг № 47486 від 26.04.2019 на суму 38 366 грн.;

- рахунок на оплату № 229 від 26.04.2019 на суму 38 366 грн.;

- рахунки на обслуговування клієнтів у кількості 27 одиниць за квітень 2019 року;

- акт надання послуг № 58029 від 31.05.2019 на суму 80 462,10 грн.;

- рахунок на оплату № 302 від 31.05.2019 на суму 80 462,10 грн.;

- рахунки на обслуговування клієнтів у кількості 46 одиниць за травень 2019 року;

- акт надання послуг № 68298 від 27.06.2019 на суму 4 537,20 грн.;

- рахунок на оплату № 380 від 27.06.2019 на суму 4 537,20 грн.;

- рахунки на обслуговування клієнтів у кількості 3 одиниць за квітень 2019 року.

Таким чином, загальна сума наданих позивачем послуг клієнтам відповідача у спірний складає 123 365,30 грн.

При цьому, виконання позивачем умов п.3.1.9. Договору в частині своєчасного надання відповідачу медичної та фінансової документації підтверджується наданими до матеріалів справи реєстрами вручення кореспонденції нарочно представнику відповідача 10.05.2019, 06.06.2019 та 04.07.2019 відповідно.

Будь-яких зауважень або заперечень з боку відповідача стосовно наданої позивачем документації (в тому числі у частині якості, обсягу та ціни наданих послуг) матеріали справи не містять.

Разом з тим, суд звертає увагу, що рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити належні за договором платежі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 37/405, постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2015 у справі № 910/15918/14 та постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 910/9472/17.

Пунктом 5.2.1. договору сторонами погоджено, що "Смайл Асистанс" перераховує на розрахунковий рахунок закладу суму за фактом надання медичних послуг клієнтам "Смайл Асистанс" один раз на місяць протягом 14 банківських днів з часу отримання оригіналу рахунку закладу та іншої документації, вказаної в пункті 3.1.8., у відповідності з обсягом допомоги, наданої клієнту, та цінами, наданими в додатку 1 до цього договору:

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що на виконання умов договору позивачем було надано клієнтам відповідача послуги на загальну суму 123 365,30 грн.

Разом з цим, доказів повної або часткової оплати відповідачем наданих послуг матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження повного або часткового погашення спірної заборгованості відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність факту наявності основного боргу за Договором у розмірі 123 365,30 грн.

Обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не наведено.

Таким чином, на час ухвалення рішення по даній справі, доведеною та реально існуючою є сума основної заборгованості у розмірі 123 365,30 грн., а відтак саме зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не подав відзив на позовну заяву, не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 123 365,30 грн.

Судовий збір покладається на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СМАЙЛ АСИСТАНС" (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 11, літера А, офіс 22, ідентифікаційний код 39790906) на користь КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КИЇВСЬКА СТОМАТОЛОГІЯ" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 10-А, ідентифікаційний код 42376659) заборгованість у розмірі 123 365,30 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2020.

Суддя І.В. Приходько