Ухвала

від 02.12.2019 по справі 911/2789/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2789/18

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши скаргу від 12.11.2019 ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції в м. Києві у справі № 911/2789/18

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк ,

м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Регламент

Груп , м. Біла Церква

2. ОСОБА_2 , м. Київ

про стягнення 500 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2 (скаржник): Грушко Л.К.;

від ВДВС: не з`явився;

вільний слухач: ОСОБА_3

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/2789/18 задоволені повністю позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк ; присуджено до солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Регламент Груп та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк 500 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 7 500,00 грн. судового збору.

01.07.2019 на виконання рішення господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/2789/19 видані відповідні накази.

12.11.2019 ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Київської області із скаргою від 12.11.2019 на дії та бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві.

В зазначеній скарзі скаржник просить суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Цтібор Івана Івановича щодо належної перевірки майнового стану боржника та незаконного арешту зарплатного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ Райффайзен Банк Аваль ; зняти арешт з зарплатного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ Райффайзен Банк Аваль ; повернути надлишкові утримані кошти з заробітної плати ОСОБА_2 у розмірі 4 107,30 грн.; зняти арешт з рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 в АТ Ощадбанк , який одночасно є Карткою Киянина, пов`язаний з наданням і обліком заходів соціальної підтримки у тому числі банківських послуг.

Частиною 1 ст. 342 ГПК України, передбачено, що скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення розглядаються у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2019 скаргу ОСОБА_2 від 12.11.2019 призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2019, зобов`язано Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві надати суду письмові пояснення на скаргу ОСОБА_2 та копію виконавчого провадження ВП №59798336, запропоновано позивачу та відповідачу 1 надати суду письмові пояснення на скаргу ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 25.11.2019 розгляд скарги відкладений на 02.12.2019, повторно зобов`язано Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві надати суду письмові пояснення на скаргу ОСОБА_2 та копію виконавчого провадження ВП №59798336; запропоновано позивачу та відповідачу 1 надати суду письмові пояснення на скаргу ОСОБА_2 .

Під час розгляду скарги представник скаржника підтримав доводи наведені у скарзі та просив суд задовольнити її.

Представники відділу ДВС, позивача та відповідача 1 в судові засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, письмових пояснень по суті скарги яка розглядається не надіслали; відділ ДВС матеріали виконавчого провадження № 59798336 до суду не надіслав.

Суд відзначає, що позивач та відділ ДВС належним чином повідомлені про місце і час судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення останнім поштових відправлень; належне повідомлення відділу ДВС про розгляд скарги на дії та бездіяльність державного виконавця також підтверджується наявними в матеріалах справи телефонограмами від 14.11.2019, 25.11.2019 отриманими діловодом - Присяжною А.П. та провідним документознавцем - Восколович Т. О . , відповідно.

Враховуючи те, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України), господарський суд вважає, що неявка позивача (стягувач), відповідача 1 (боржник) та представника відділу ДВС в судові засідання не перешкоджає розгляду скарги за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши і перевіривши подані в підтвердження обґрунтування скарги докази, заслухавши пояснення скаржника, судом встановлено.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження , який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно з ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

З аналізу вищевказаних норм випливає, що учасник виконавчого провадження має право звернутися до господарського суду з відповідною скаргою тільки на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв`язку та щодо примусового виконання останніми відповідних рішень господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник - ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Київської області зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця при виконанні наказу господарського суду від 01.07.2019 у справі № 911/2789/18.

Предметом скарги є оскарження дій та бездіяльності державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції в м. Києві, обумовленої неналежним виконанням вимог Закону України Про виконавче провадження при здійсненні виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 01.07.2019 у справі № 911/2789/18 у виконавчому провадженні № 59798336.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Представник відділу ДВС в судове засідання не з`явився, письмових пояснень по суті скарги яка розглядається або матеріали виконавчого провадження № 59798336, до суду не надіслав.

Так, з наданих скаржником матеріалів виконавчого провадження № 59798336 вбачається, що постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Цтібор Іваном Івановичем від 13.08.2019 у виконавчому провадженні № 59792336 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду від 01.07.2019 у справі № 911/2789/18 про стягнення солідарно з ТОВ Регламент Груп та ОСОБА_2 на користь АТ КБ Приватбанк в сумі 507 500,00 грн.

Постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Цтібор Іваном Івановичем від 13.08.2019 у виконавчому провадженні № 59792336, постановлено стягнути з боржника - ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 50 750,00 грн.

Постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Цтібор Іваном Івановичем від 13.08.2019 у виконавчому провадженні № 59792336 накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику - ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 звернулась до Голосіївського районного відділу ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою від 30.08.2019 (вх. № ВДВС 18312 від 30.08.2019), в якій просила зняти арешт з банківського зарплатного рахунку, відкритого в АТ Райффайзен Банк Аваль .

У відповідь, листом від 06.09.2019 № 59798336/3 Голосіївським районним відділом ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту з коштів боржника - ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з ч.ч. 4-6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. (ч.ч. 1, 2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження ).

При зверненні до суду з вказаною скаргою ОСОБА_2 зазначала, що державним виконавцем було накладено арешт на зарплатний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ Райффайзен Банк Аваль на який здійснюється нарахування заробітної плати, а також на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ Ощадбанк , який одночасно є Карткою Киянина, пов`язаний з наданням і обліком заходів соціальної підтримки у тому числі банківських послуг на підтвердження чого надана виписка по особовому рахунку.

На підтвердження наведеного скаржником надані виписки по особовому рахунку, довідка про доходи, видана Центральною Геофізичною Обсерваторією імені Бориса Срезневського, копії розрахункових листів із заробітної плати.

Статтями 8, 9 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Приписами частини першої статті 2 частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01.07.1949, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття власності є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України Про працю . Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 6 статті 24 Закону України Про оплату праці передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості .

Як вбачається з постанови державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Цтібор Іваном Івановичем від 13.08.2019 в межах виконавчого провадження № 59798336, останнім накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України Про виконавче провадження банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ст. 68 Закону України Про виконавче провадження , стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Частиною 1 статті 69 Закону України Про виконавче провадження визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до статті 70 Закону України Про виконавче провадження , розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

За змістом ст. 8, 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, утримання із заробітної плати дозволяється проводити в умовах та межах, передбачених національним законодавством чи судовим рішенням. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Частиною 1 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Зважаючи на те, що накладений на зарплатний картковий рахунок в банку арешт унеможливлює отримання будь-яких коштів із заробітної плати, отже суд вважає, що скарга в цій частині підлягає задоволенню. Доказів винесення державним виконавцем постанови про звернення стягнення саме на заробітню плату божника до суду не надано.

Поруч з чим, скаржник звертаючись із скаргою просить суд повернути надлишково утримані кошти з заробітної плати ОСОБА_2 у розмірі 4 107,30 грн.

Однак, розглянувши вказану вимогу скаржника, суд не знаходить підстав для її задоволення, оскільки як вбачається із виписок по картковому рахунку, кошти у розмірі 4 107,30 грн. наявні на рахунку та не перераховані на рахунки відділу ДВС.

У відповідності до п. 9.13 постанови Пленуму ВГСУ від 17 жовтня 2012 року N 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Закону України Про виконавче провадження , ст. ст. 1-3, 18, 339 - 345 ГПК України, господарський суд, -

постановив:

1. Скаргу від 12.11.2019 ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції в м. Києві задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Цтібор Івана Івановича щодо належної перевірки майнового стану боржника та незаконного арешту зарплатного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ Райффайзен Банк Аваль .

3. Зняти арешт з зарплатного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ Райффайзен Банк Аваль .

4. Зняти арешт з рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 в АТ Ощадбанк , який одночасно є Карткою Киянина, пов`язаний з наданням і обліком заходів соціальної підтримки у тому числі банківських послуг.

5. В іншій частині відмовити ОСОБА_2 в задоволені скарги від 12.11.2019 ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції в м. Києві.

Ухвала набирає законної в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та може бути оскаржена у встановленому Законом порядку.

Дата підписання ухвали - 10.12.2019.

Суддя О.О. Христенко