Рішення

від 02.12.2019 по справі 910/13575/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2019Справа № 910/13575/19

За позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Товариства з обмеженою відповідальністю Метрополіс Сервіс

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго ;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Метрополіс Роял

про стягнення 37495,89 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Федіна Н.В., Карандюк Ю.О. (представники за довіреностями);

від відповідача - Грищук В.В. (представник за довіреністю), Мартинко В.В. (керівник);

від третьої особи-1 - не з`явився;

від третьої особи-2 - Мартинко В.В. (керівник).

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2019 року Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (далі - позивач або Київводоканал) звернулося до Господарського суду міста Києва з указаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Метрополіс Сервіс (далі - відповідач або Товариство) 30324,39 грн. заборгованості за надані за період з 01.10.2018 до 30.06.2019 послуги з водопостачання та водовідведення, а також нарахованих за прострочення сплати вказаної заборгованості 681,36 грн. інфляційних втрат, 267,08 грн. 3% річних, 3190,62 грн. пені та 3032,44 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №16525/4-1-01 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 05.12.2016 (далі - Договір) за вищевказаний період.

Відповідач у відзиві на позов, останній не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що:

- основний борг в сумі 30324,39 грн., що є предметом цього позову, становить вартість води, використаної для виробництва гарячої води, яка постачалась КП Київтеплоенерго споживачам - мешканцям будинку за спірний період з 01.10.2018 до 30.06.2019;

- вартість води, яка використана для виробництва гарячої води, входить до собівартості виробництва гарячої води і, відповідно, до складу тарифу на централізоване постачання гарячої води;

- на думку відповідача, саме виробник послуг з централізованого гарячого водопостачання повинен самостійно, за показами лічильника води, проводити розрахунки з водопостачальною організацією за воду, використану для виробництва гарячої води;

- оскільки виробником та виконавцем послуг з постачання гарячої води безпосередньо мешканцям спірного будинку є КП Київтеплоенерго , і останнє отримує від них плату за вказані послуг відповідно до затверджених тарифів і до складу цих коштів входить вартість води, використаної для виробництва гарячої води, то саме КП Київтеплоенерго повинно самостійно проводити розрахунки з Київводоканалом за воду, використану для виробництва гарячої води.

Київводоканал у відповіді на відзив зазначив, що у спірний період Товариство мало на балансі індивідуальний тепловий пункт, а тому відповідно до пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 № 190; далі - Правила № 190) обсяги питної води, що йде на підігрів було нараховано саме Товариству. Позивач зауважив, що після того, як відповідач повідомив його у серпні 2019 року про те, що Товариство підписало договір про співпрацю з КП Київтеплоенерго , нарахування за послугу питна вода, що йде на підігрів по коду 1-54120 відповідачу було припинено з вересня 2019 року. У подальшому нарахування за цю воду проводилось КП Київтеплоенерго . Позивач звернув увагу суду, що в порушення пункту 3.3.3 Договору, відповідач не надав позивачу у 7-ми денний строк з моменту здійснення правочину інформацію щодо об`єктів водопостачання, тому позивачу не було відомо про співпрацю відповідача з КП Київтеплоенерго . Тому, на думку позивача, зазначені обставини не звільняють відповідача від здійснення оплати за фактично спожиті послуги.

У запереченнях на відповідь на відзив Товариство, посилаючись на розпорядження та рішення Київської міської ради, статут КП Київтеплоенерго , інформацію з офіційних сайтів КП Київтеплоенерго та Комунального концерну Центр комунального сервісу , зазначило, що з травня 2018 року виконавцем послуг з постачання гарячої води та опалення замість ПАТ Київенерго стало КП Київтеплоенерго . Належність теплового пункту мешканцям будинку у спірний період та до цього часу не мінялась, однак позивач з вересня 2019 року після повідомлення відповідача про укладення договору співпраці з КП Київтеплоенерго припинило нарахування Товариству за воду, що йде на підігрів.

Відповідач також зазначив, що заявлений до стягнення з нього основний борг в сумі 30324,39 грн. складається із двох складових: вартості води, що використана для виробництва гарячої води в сумі 15962,59 грн. і вартості водовідведення цієї ж кількості води в сумі 14361,80 грн. Вартість послуг з водовідведення гарячої води не входить до тарифу на послуги з постачання гарячої води, а тому він частково визнає позовні вимоги у сумі 14361,80 грн., що становить вартість водовідведення гарячої води.

Ухвалою суду від 28.10.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (далі - КП Київтеплоенерго ) та Товариство з обмеженою відповідальністю Метрополіс Роял (далі -ТОВ Метрополіс Роял ).

КП Київтеплоенерго у наданих суду письмових та усних поясненнях зазначило, що відповідно до акта розмежування балансової належності та експлеатаційної відповідальності сторін (додаток № 5 до договору Про співпрацю під час надання послуг з централізованого опалення, центрального постачання гарячої води і розмежування відповідальності від 24.10.2018 № 01030012) тепловий пункт по вул. Саксаганського, 37-К не перебуває на балансі КП Київтеплоенерго та не обслуговується СП Київські теплові мережі . У додатку 1 договору від 25.05.2018 № 867/8/16-18 Про надання послуг з централізованого постачання питної холодної води, що призначена для виробництва послуг з Київводоканалом, теплового пункту за адресою вул. Саксаганського, 37-К, немає.

Крім того, КП Київтеплоенерго повідомило, що воно є виконавцем послуг з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води за адресою: вул. Саксаганського, 37-К, з 01.10.2018. З указаної дати послуги надаються безпосередньо власникам квартир та нежитлових приміщень. У вказаний період договорів на постачання гарячої води цьому житловому будинку між КП Київтеплоенерго та Товариством не укладалось.

ТОВ Метрополіс Роял у наданих усних поясненнях підтримало позицію відповідача.

У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а представники відповідача позов визнали у сумі 14361,80 грн., що становить вартість водовідведення гарячої води.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши у судовому засіданні докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2016 між Київводоканалом (Постачальник) та Товариством (Абонент) було укладено Договір, відповідно до якого Постачальник зобов`язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору), а Абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до дислокації об`єктів житлового/нежитлового фонду, яка є невід`ємною частиною Договору, водопостачання та водовідведення здійснювалося до будинку за адресою: Горького, 34-Б - Саксаганського 37-Д.

Згідно із розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.11.2016 за № 650 будинку за будівельною адресою вул. Горького, 34-Б - Саксаганського 37-Д надано поштову адресу: будинок по вул. Саксаганського, 37-К.

Тобто будинок за вказаними адресами є один і той самий будинок (далі - Будинок).

Згідно з пунктом 7.1 Договору, договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Договір був діючий у спірний період, сторонами цей факт не оспорюється.

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору облік поставленої води здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх засобів обліку, зареєстрованих за Абонентом.

Згідно з пунктом 2.1.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування.

Зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті Постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (пункт 2.1.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.1.6 Договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою Постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою Постачальником формою) та проводить з останній звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. У разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Абонентом розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими Абонентом.

Згідно з пунктом 2.2,1 Договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що у разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документа до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з вмонтованими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 Договору).

На підтвердження факту постачання води до Будинку у заявленому позивачем обсязі у період з 01.10.2018 по 30.06.2019 останнім долучено до матеріалів справи копії актів про зняття показань з лічильників (приладів обліку), погоджені та підписані відповідачем, та розшифровок рахунків відповідача, в яких вказані об`єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг.

Відповідачем не оспорюється обсяг та вартість поставленої до Будинку позивачем питної води, у т.ч. і до індивідуального теплового пункту. Не оспорюється обсяг оплати води за Договором у спірний період.

Проте, відповідач не погоджується із позицією позивача, що у спірний період він повинен сплачувати за той обсяг питної води, що був використаний на потреби гарячого водопостачання.

Відтак, спір у цій справі виник у зв`язку із тим, що відповідач у спірний період не здійснював оплати води, використаної для виробництва гарячої води, а також не оплачував водовідведення цієї води.

Облік води, що була використана на потреби гарячого водопостачання, а також водовідведення цієї води, у позивача здійснюється за кодом 1-54120.

Як зазначалося вище, спору щодо обсягу та вартості такого водопостачання та водовідведення між сторонами не має. Обсяг води, що була використана на потреби гарячого водопостачання, був зафіксований сторонами на вході в тепловий пункт у Будинку.

Пунктом 3.13 Правил № 190 передбачено, що суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Досліджуючи питання, хто є користувачем теплового пункту у Будинку, судом враховано наступне.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України Про житлово-комунальні послуги . Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

У спірний період (з 01.10.2018 до 30.06.2019) діяло дві редакції Закон України Про житлово-комунальні послуги :

- до 01.05.2019 діяв Закон України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року № 1875-IV (після вказаної дати втратив чинність; далі - Закон № 1875);

- з 01.05.2019 був уведений в дію Закон України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 № 2189-VІІІ; далі - Закон № 2189).

Враховуючи положення статті 12, пункту 1 частини 1 статті 13 Закону № 1875 та положення пункту 2 частини 1 статті 5 Закону № 2189 постачання гарячої води, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення є житлово-комунальними послугами, які за функціональним призначенням відносяться (та відносилися) до комунальних послуг.

Відповідно до статті 19 Закону № 1875 учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг були: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності був суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг були балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод могли бути споживачем, виконавцем або виробником.

Частиною 1 статті 6 Закону № 2189 передбачено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2 частини 1 статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 № 2189 виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води є суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Як слідує з пояснень представників відповідача та КП Київтеплоенерго , з 01.10.2018 останнє є виконавцем послуг з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води у Будинок. З указаної дати послуги надаються безпосередньо власникам квартир та нежитлових приміщень у цьому Будинку.

Вказані обставини, визнані учасниками справи, відповідно до положень пункту 1 статті 75 ГПК України не підлягають доказуванню. У суду не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Крім того, як убачається із матеріалів справи, на підставі договору № РТ-1 від 01.10.2016 про передачу в експлуатацію (утримання) багатоквартирного житлового будинку Науково-виробнича фірма Стромкомплект у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ НВФ Стромкомплект ), як замовник, передала, а Товариство, як експлуатуюча організація, прийняло в експлуатацію (утримання) відповідно до Закону №1875 Будинок.

07.02.2017 між ТОВ НВФ Стромкомплект , Товариством та ТОВ Метрополіс Роял було укладено угоду про заміну сторони у зобов`язанні за вказаним договором № РТ-1 від 01.10.2016. Відповідно до цієї угоди всі права і обов`язки, які за вказаним договором мало Товариство, перейшли до ТОВ Метрополіс Роял (нова експлуатуюча організація Будинку).

24.10.2018 між КП Київтеплоенерго та ТОВ Метрополіс Роял було укладено договір № 01030012 про співпрацю під час надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності (далі - Договір про співпрацю), предметом якого є встановлення порядку взаємовідносин сторін і розмежування відповідальності під час надання КП Київтеплоенерго послуг з централізованого опалення і постачання гарячого води споживачам цих послуг.

Відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 Договору про співпрацю, останній набув чинності з 01.10.2018 і є діючим по теперішній час.

Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору КП Київтеплоенерго , як виконавець послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, зокрема, зобов`язувалось забезпечити теплопостачання належної якості і встановлених законодавством параметрів до межі балансової належності і експлуатаційної відповідальності; забезпечити гідравлічний і тепловий режими; своєчасно усувати несправності, пов`язані з наданням послуг централізованого опалення і постачання гарячої води в межах своєї балансової належності і експлуатаційної відповідальності.

Відповідно до п. 3.2 Договору про співпрацю ТОВ Метрополіс Роял , як виконавець послуг з утримання будинку, зокрема, зобов`язувалося: утримувати зовнішні і внутрішньо будинкові мережі і обладнання від межі розподілу до квартир, у справному технічному стані, своєчасно здійснювати їх ремонт; визначати кількісні об`єми витоків теплоносія і гарячої води при виявленні витоків та аварій в системі централізованого опалення і постачання гарячої води; щомісячно, до 1-го числа наступного місяця, надавати КП Київтеплоенерго дані, що впливають на визначення обсягів та вартості наданих у розрахунковому періоді послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Таким чином, судом встановлено, що у спірний період КП Київтеплоенерго було виробником та виконавцем послуг, зокрема, з постачання гарячої води власникам житлових та нежитлових приміщень у Будинку.

Також судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води (далі - Порядок формування тарифів).

Пунктом 64 цього Порядку формування тарифів передбачено, що тарифи на послуги з постачання гарячої води формуються виходячи з вартості теплової енергії, розрахованої відповідно до вимог цього Порядку, згідно із затвердженими тарифами для відповідної категорії споживачів у відповідній територіальній громаді, затвердженими тарифами на послуги з централізованого водопостачання, що використовуються для надання послуг з постачання гарячої води, з урахуванням втрат теплової енергії та води в мережах постачання гарячої води, визначених в установленому законодавством порядку відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших документів щодо нормування витрат та втрат ресурсів, якими передбачені особливості технологічних процесів конкретного виробництва, а також частини витрат на утримання (обслуговування) та ремонт систем автономного опалення та/або індивідуальних теплових пунктів (за їх наявності).

Відповідно до пункту 71 Порядку формування тарифів виробнича собівартість послуг з постачань гарячої води формується у розрізі територіальних громад, у межах яких суб`єкт господарювання надає послугу з централізованого постачання гарячої води (є виконавцем такої послуги), та включає, зокрема, прямі матеріальні витрати на на питну воду для надання послуг з постачання гарячої води відповідно до укладених договорів виходячи з необхідних планованих обсягів надання послуг з постачання гарячої води для забезпечення кількісних і якісних показників послуг з урахуванням обсягів фактично спожитої води за показаннями вузлів комерційного обліку, а в разі їх відсутності - обсягів, визначених суб`єктом господарювання.

Отже, вартість води, яка використана для виробництва гарячої води, входить до собівартості виробництва гарячої води і, відповідно, до складу тарифу на централізоване постачання гарячої води.

Відтак, судом встановлено, що у спірний період КП Київтеплоенерго надавало послуги з постачання гарячої води безпосередньо мешканцям Будинку і від них отримує плату наданих послуг згідно із затвердженими тарифами і до складу цих коштів входить вартість води, використаної для виробництва гарячої води. Тому, на думку суду, КП Київтеплоенерго повинно самостійно проводити розрахунки з Киїївводоканалом за воду, використану для виробництва гарячої води.

Судом враховано, що тепловий пункт у Будинку належить власникам приміщень у Будинку на праві спільної сумісної власності та перебуває на балансі ТОВ Метрополіс Роял , що не заперечується сторонами та підтверджується, зокрема і додатками № 4 і № 5 до Договору про співпрацю (копії містяться у матеріалах справи). Однак, використовується КП Київтеплоенерго для виробництва гарячої води та виконання останнім послуг з централізованого постачання гарячої води мешканцям Будинку.

Судом також враховано, що після повідомлення відповідачем позивача листом №06/8/19-2 від 06.08.2019 (копія долучена до матеріалів справи) про укладання Договору про співпрацю, позивач припинив нарахування відповідачу за послугу питна вода, що йде на підігрів по коду 1-54120. І, як зазначає сам позивач, у подальшому нарахування за питну воду, що йде на підігрів проводиться КП Київтеплоенерго .

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач неправомірно нараховує Товариству заборгованість, що виникла у спірний період, за питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання.

Крім того, як зазначалося вище, тепловий пункт у Будинку перебуває на балансі не у Товариства, а у ТОВ Метрополіс Роял (третьої особи).

Тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення заборгованості за питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання у Будинку. Також, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на цю заборгованість.

Водночас, вартість послуг з водовідведення гарячої води не входить до тарифу на послуги з постачання гарячої води, а тому їх вартість повинна оплачуватися Товариством на підставі Договору.

За розрахунком суду, зробленим на підставі обсягів та вартості таких послуг отриманих відповідачем у спірному періоді, заборгованість відповідача за спірний період з послуг централізованого водовідведення гарячої води складає 14361,80 грн.

Обсяги послуг з водовідведення гарячої води сторонами визнаються, а також зафіксовані первинними обліковими документами (актами про зняття показів з приладу обліку) і розраховувалися судом у обсязі поставленої холодної води до теплового пункту у Будинку, вартість бралася на підставі діючих у той період тарифів, зокрема встановлених постановами НКРЄКУ № 539 від 21.06.2018, № 1168 від 04.10.2018, № 58 від 25.01.2019.

Вказану суму заборгованості визнає і відповідач.

Статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відтак, суд констатує факт порушення відповідачем умов Договору в частині не оплати послуг з водовідведення гарячої води в установлені Договором строки у спірному періоді, а тому позов у цій частині (14361,80 грн.) визнає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язань по оплаті за надані послуги, Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, згідно з пунктом 4.6 Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати, Абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми, яку відмовився сплатити.

У зв`язку із тим, що судом встановлений факт часткового не виконання відповідачем обов`язку щодо сплати заборгованості за послуги з централізованого водовідведення гарячої води у сумі 14361,80 грн., то суд здійснив перерахунок заявлених позивачем штрафних та фінансових санкцій. За розрахунком суду відповідач, зважаючи на вищевикладене, повинен сплатити позивачу наступні суми цих санкцій:

- 325,02 грн. інфляційних втрат;

- 127,08 грн. 3% річних;

- 1518,27 грн. пені;

- 1436,18 грн. штрафу.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню у вище вказаних сумах.

Інші доводи сторін, наведені у наданих суду заявах по суті справи, усних та письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Метрополіс Сервіс (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 37-К, ідентифікаційний код 40808764) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, м. Київ, вул.Лейпцизька, буд. 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 14361,80 грн. (чотирнадцять тисяч триста шістдесят одна гривня вісімдесят копійок) заборгованості за надані послуги з водовідведення гарячої води, 325,02 грн. (триста двадцять п`ять гривень двi копійки) інфляційних втрат, 127,08 грн. (сто двадцять сім гривень вісім копійок) 3% річних, 1518,27 грн. (одна тисяча п`ятсот вісімнадцять гривень двадцять сім копійок) пені, 1436,18 грн. (одна тисяча чотириста тридцять шість гривень вісімнадцять копійок) штрафу, а також 910,31 грн. (дев`ятсот десять гривень тридцять одна копійка) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків

Повне рішення складено 10.12.2019