Постанова

від 19.03.2020 по справі 910/13575/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2020 р. Справа№ 910/13575/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Поляк О.І.

Руденко М.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/13575/19 (суддя Сташків Р.Б., повний текст складено - 10.12.2019) за позовом приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал до товариства з обмеженою відповідальністю Метрополіс Сервіс , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго та товариства з обмеженою відповідальністю Метрополіс Роял про стягнення 37 495,89 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Метрополіс Сервіс про стягнення 37 495,89 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №16525/4-1-01 від 05.12.2016, в частині оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення за кодом абонента 1-54120 у період з 01.10.2018 до 30.06.2019, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 30 324,39 грн. Крім того, враховуючи прострочення здійснення оплати наданих послуг, позивачем на суму боргу також нараховано 681,36 грн. інфляційних втрат, 267,08 грн. 3% річних, 3 190,62 грн. пені та 3 032,44 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/13575/19 позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Метрополіс Сервіс на користь приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал 14 361,80 грн. заборгованості за надані послуги з водовідведення гарячої води, 325,02 грн. інфляційних втрат, 127,08 грн. 3% річних, 1 518,27 грн. пені, 1 436,18 грн. штрафу, а також 910,31 грн. судового збору. У решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 в частині відмови у стягненні 15 962,59 грн. основного боргу, 356,34 грн. інфляційних втрат, 140,00 грн. 3% річних, 1 672,35 грн. пені, 1 696,26 грн. штрафу та прийняти в цій частині рішення про задоволення позову.

За доводами апелянта, вартість обсягів питної води, використаної для виробництва гарячої води правомірно нараховано саме ТОВ Метрополіс Сервіс , оскільки на його балансі перебував індивідуальний тепловий пункт по вул. Саксаганського, 37К. Скаржник зазначає, що нарахування здійснені у відповідності до умов договору №16525/4-1-01 від 05.12.2016, укладеного між ПрАТ АК Київводоканал та ТОВ Метрополіс Сервіс , який є дійсним та обов`язковим для виконання сторонами. Разом з тим, уклавши договір про співпрацю з КП Київтеплоенерго відповідач не повідомив та не надав позивачу у семиденний строк підтверджуючих документів про вчинення відповідного правочину, що на думку апелянта, є порушенням п. 3.3.3 договору №16525/4-1-01 від 05.12.2016. Крім того, за доводами апелянта, суд залишив поза увагою підписані сторонами акти про зняття показань з приладу обліку, не дослідив та не надав належної правової оцінки договорам №01030012 від 24.10.2018 та №РТ-1 від 01.10.2016.

З огляду на те, що предметом розгляду у справі №910/13575/19 є вимога про стягнення 37 495,89 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України та підлягає розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Метрополіс Сервіс (абонент) 05.12.2016 було укладено договір про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №16525/4-1-01.

За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за №17, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за №1879, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за №44/903, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до дислокації об`єктів житлового/нежитлового фонду, яка є невід`ємною частиною договору, водопостачання та водовідведення здійснювалося до будинку за адресою: Горького, 34-Б - Саксаганського 37-Д.

Розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.11.2016 за № 650 будинку за будівельною адресою вул. Горького, 34-Б - Саксаганського 37-Д надано поштову адресу: будинок по вул. Саксаганського, 37-К.

Згідно п. 2.1.1 договору облік поставленої води здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування (п. 2.1.4 договору).

Відповідно до п. 2.1.2 договору зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Пунктом 2.1.6 договору визначено, що облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останній звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. У разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими абонентом.

Постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів (п. 2.2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з вмонтованими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (п.п. 2.2.3, 2.2.4 договору).

У пункті 7.1 договору сторони погодили, що договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним було надано відповідачу послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2018 до 30.06.2019 на загальну суму 30 324,39 грн. Факт, обсяги та вартість наданих послуг підтверджуються копіями актів про зняття показань з лічильників (приладів обліку), погоджені та підписані відповідачем, та копіями розшифровок рахунків відповідача, в яких вказані об`єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг.

Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що відповідач у спірний період належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання з оплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед постачальником, а саме - з оплати води, використаної для виробництва гарячої води у розмірі 15 962,59 грн. та за водовідведення цієї води у розмірі 14 361,80 грн. Облік нарахування за вказані послуги здійснювався позивачем за кодом №1-54120.

Крім того, враховуючи порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, позивачем також нараховано на суму боргу інфляційні втрати, 3% річних, пеню та штраф.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.

Так, суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору в частині не оплати послуг з водовідведення гарячої води у спірному періоду, у зв`язку з чим суд задовольнив позов в частині стягнення 14 361,80 грн. боргу. При цьому, суд врахував визнання відповідачем вказаної суми боргу. Виходячи із розміру несвоєчасно виконаного зобов`язання, суд здійснив перерахунок заявлених позивачем штрафних та фінансових санкцій і дійшов висновку про стягнення з відповідача 325,02 грн. інфляційних втрат, 127,08 грн. 3% річних, 1 518,27 грн. пені та 1 436,18 грн. штрафу. Разом з тим, відмова у стягненні вартості води, використаної на потреби гарячого водопостачання мотивована тим, що оскільки вартість такої води входить до тарифу на централізоване постачання гарячої води, в той час як виробником та виконавцем з надання таких послуг у спірний період було КП Київтеплоенерго , суд дійшов висновку про неправомірне нарахування позивачем заборгованості за питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання у спірному періоді.

Апелянт не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови у стягненні 15 962,59 грн. основного боргу, 356,34 грн. інфляційних втрат, 140,00 грн. 3% річних, 1 672,35 грн. пені, 1 696,26 грн. штрафу та прийняти в цій частині рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, з огляду на заявлені вимоги апелянта та те, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у даній справі в частині задоволення позову про стягнення боргу за послуги з водовідведення гарячої води не оскаржується, в такому разі рішення місцевого суду в цій частині судом апеляційної інстанції не підлягає перегляду в силу положень ст. 269 ГПК України.

Стосовно перегляду оскаржуваного рішення в частині відмови у стягненні боргу, інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу за використану на підігрів воду, колегія суддів зазначає наступне.

За ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України Про житлово-комунальні послуги та Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення .

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення встановлено, що питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.

Суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення (ст. 4 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення ).

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1 Правил).

Згідно п. 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.13 Правил суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна як сировина надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.

Саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води.

Як вбачається з умов наявного у справі договору № РТ-1 від 01.10.2016 про передачу в експлуатацію (утримання) багатоквартирного житлового будинку, Науково-виробнича фірма Стромкомплект у формі товариства з обмеженою відповідальністю, як замовник, передала, а товариство з обмеженою відповідальністю Метрополіс Сервіс , як експлуатуюча організація, прийняло в експлуатацію (утримання) будинок за адресою м. Київ, вул. Горького, 34-Б - вул. Саксаганського, 37Д (згодом змінено на адресу: м. Київ, вул. Саксаганського, 37К).

В подальшому, 07.02.2017 між ТОВ НВФ Стромкомплект , ТОВ Метрополіс Сервіс та ТОВ Метрополіс Роял було укладено угоду про заміну сторони у зобов`язанні за договором №РТ-1 від 01.10.2016, відповідно до якої всі права і обов`язки ТОВ Метрополіс Сервіс за вказаним договором, перейшли до ТОВ Метрополіс Роял (нова експлуатуюча організація).

Разом з тим, 24.10.2018 між КП Київтеплоенерго та ТОВ Метрополіс Роял було укладено договір №01030012 про співпрацю під час надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності, предметом якого є встановлення порядку взаємовідносин сторін і розмежування відповідальності під час надання КП Київтеплоенерго послуг з централізованого опалення і постачання гарячого води споживачам цих послуг.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору КП Київтеплоенерго , як виконавець послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, зокрема, зобов`язувалось забезпечити теплопостачання належної якості і встановлених законодавством параметрів до межі балансової належності і експлуатаційної відповідальності; забезпечити гідравлічний і тепловий режими; своєчасно усувати несправності, пов`язані з наданням послуг централізованого опалення і постачання гарячої води в межах своєї балансової належності і експлуатаційної відповідальності.

ТОВ Метрополіс Роял , як виконавець послуг з утримання будинку, зокрема, зобов`язувалося: утримувати зовнішні і внутрішньо будинкові мережі і обладнання від межі розподілу до квартир, у справному технічному стані, своєчасно здійснювати їх ремонт; визначати кількісні об`єми витоків теплоносія і гарячої води при виявленні витоків та аварій в системі централізованого опалення і постачання гарячої води; щомісячно, до 1-го числа наступного місяця, надавати КП Київтеплоенерго дані, що впливають на визначення обсягів та вартості наданих у розрахунковому періоді послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води (п. 3.2 договору).

У відповідності до п.п. 7.1 та 7.2 договору про співпрацю, останній набрав чинності з 01.10.2018.

При цьому, як вбачається зі змісту Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (Додаток №5 до договору про співпрацю №01030012 від 24.10.2018) індивідуальний тепловий пункт за адресою: вул. Саксаганського, 37К перебуває на балансі ТОВ Метрополіс Роял .

Отже, протягом заявленого позивачем спірного періоду з 01.10.2018 по 30.06.2019, відповідач не був балансоутримувачем індивідуального теплового пункту за адресою: вул. Саксаганського, 37К, водночас балансоутримувачем значилась інша юридична особа - ТОВ Метрополіс Роял .

В свою чергу, згідно положень ч.ч. 4, 5 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України Про житлово-комунальні послуги , договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Тобто, виходячи з викладених норм, після укладення з ТОВ Метрополіс Роял договору про співпрацю, який вступив в дію з 01.10.2018, КП Київтеплоенерго стало виконавцем надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води мешканцям будинку, шляхом використання будинкових мереж та індивідуального теплового пункту.

Крім того, у поясненнях наданих до суду першої інстанції, КП Київтеплоенерго підтвердило, що з 01.10.2018 є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води у будинок за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 37К.

Водночас, Законом України Про житлово-комунальні послуги на виконавця послуг покладено обов`язок укладати зі споживачами договори про надання житлово-комунальних послуг.

Відтак, оплата вартості послуг з цетралізованого гарячого водопостачання, до тарифу яких включена вартість води на підігрів, за період з жовтня 2018 року по червень 2019 року мала здійснюватись безпосередніми споживачами послуг на користь КП Київтеплоенерго , який є виконавцем вказаних послуг з 01.10.2018.

За таких обставин, позивач неправомірно нарахував відповідачу борг за питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання за період з жовтня 2018 року по червень 2019 року, оскільки відповідач не є виконавцем таких послуг, не є балансоутримувачем індивідуального теплового пункту та не є споживачем наданих послуг у спірному періоді, у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 15 962,59 грн. за питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання у будинку за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 37К.

При цьому, судом було вірно враховано, що після повідомлення відповідачем позивача листом №06/8/19-2 від 06.08.2019 про укладання договору про співпрацю, позивач припинив нарахування відповідачу за послугу питна вода, що йде на підігрів по коду 1-54120. І, як зазначав позивач, у подальшому нарахування за питну воду, що йде на підігрів проводилось КП Київтеплоенерго .

Також, оскільки заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача нарахованих на вказану суму боргу штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, судом попередньої інстанції за результатами розгляду спору правомірно відмовлено в позові і в цій частині.

Доводи апелянта щодо його неповідомлення про укладення договору про співпрацю у порядку визначеному п. 3.3.3 договору №16525/4-1-01 від 05.12.2016, колегією суддів відхиляються, оскільки вказане не спростовує факту включення вартості спожитої води на підігрів у вартість послуг по централізованому гарячому водопостачанню та централізованому опаленню.

Стосовно посилання скаржника на те, що суд залишив поза увагою підписані сторонами акти про зняття показань з приладу обліку, не дослідив та не надав належної правової оцінки договорам №01030012 від 24.10.2018 та №РТ-1 від 01.10.2016, то слід зазначити, що цим документам надавалась належна оцінка господарським судом та вирішено спір на підставі вірно встановлених обставин справи.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/13575/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 19.03.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді О.І. Поляк

М.А. Руденко