Рішення

від 09.12.2019 по справі 587/2356/19

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2356/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у у підготовчому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Сульської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно - земельні ділянки сільськогосподарського призначення площами 0,6090 га, 4,2485 га та 0,1894 га. Спадкоємицею після померлих є позивач. Спадщину вона прийняла шляхом звернення до Сумської райдержнотконтори, однак оформити свої спадкові права вона позбавлені можливості через те, що Сертифікат на право на земельну частку (пай) був виданий на ім`я уже її померлої матері ОСОБА_2 .. Посилаючись на ці обставини, позивач просила визнати за нею право власності на Ѕ частку земельної ділянки (паю) розміром 5,57 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Сульської сільської ради Сумського району, згідно із Сертифікатом, виданим на ім`я померлої ОСОБА_2 , в порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_2 та брата ОСОБА_3 ..

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, в письмовій заяві позов підтримала повністю, просила слухати справу без її участі.

Представник відповідача Сульської сільської ради Сумського району Сумської області для розгляду справи до суду не з`явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, - і не оспорюється сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.14), мати позивача (а.с.8).

За рішенням виконкому Сульської сільської Ради народних депутатів Сумського району від 21 березня 1995 року № 17, КСП Дружба виданий 16 травня 1995 року Державний акт на право колективної власності на землю серії СМ № 11 та передано 3133.15 га земельних угідь (а.с.9-11).

До даного державного акту затверджений список громадян-членів КСП, до якого була включена за порядковим № 394 мати позивача ОСОБА_2 (а.с.12,13).

На підставі розпорядження голови Сумської РДА від 24 березня 1997 року ОСОБА_2 Несторівні видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0225394, розміром 5,57 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.15).

Спадщину після померлої ОСОБА_2 прийняли її діти - позивач ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідними заявами, де отримали свої спадкові права на вклади матері на рахунках Державного ощадного банку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (а.с.16), брат позивача (а.с.7).

Після його смерті відкрилась спадщина на належне померлому майно у вигляді земельних ділянок сільськогосподарського призначення площами 0,6090 га, 4,2485 га та 0,1894 га.

Спадщину після померлого ОСОБА_3 прийняла його сестра ОСОБА_1 , позивач по справі, шляхом звернення до Сумської райдержнотконтори з відповідною заявою, проте за відсутності оригіналу державного акту, право власності на вказане спадкове майно було визнано за рішенням Сумського районного суду Сумської області від 01 листопада 2018 року (а.с.17,18).

Спадкова справа після померлого ОСОБА_3 заведена 06 березня 2018 року за заявою ОСОБА_1 (а.с.49-57).

Згідно довідки Виконавчого комітету Сульської сільської ради Сумського району, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті був зареєстрований і проживав за адресою АДРЕСА_1 . В житловому будинку, крім померлого ніхто не був зареєстрований. Спадкоємицею на майно померлого являється сестра ОСОБА_1 Заповіт від імені померлого у виконкомі сільської ради не посвідчувався (а.с.51).

Позивач є єдиною спадкоємицею. З метою оформлення спадщини вона звернулася до Сумської районної державної нотаріальної контори, але в зв`язку з тим, що Сертифікат на право на земельну частку (пай) був виданий після смерті матері ОСОБА_2 , їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на Ѕ частки права на земельну частку (пай) після матері ОСОБА_2 і брата ОСОБА_3 (а.с.19,20).

21 січня 1977 року в Сумському міськвідділі РАГС позивач уклала шлюб з гр. ОСОБА_6 і змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с.8).

Згідно ст. 549 ЦК УРСР (в ред. 1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Виходячи з положень ст. 5 ЗК України (зразка 1990 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Згідно з Указом Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва право на земельний пай може передаватись у спадок. Установлено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку землі (пай) у натурі (на місцевості), що засвідчується державним актом на право приватної власності на землю.

Відповідно до п.п. 16-17 розділу X Перехідні положення ЗК України 2001 року громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до роз`яснень п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 28 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя на законних підставах набула право власності на земельну частку (пай), як член КСП Дружба , проте в установленому законом порядку не встигла оформити свої права на неї та отримати державний акт на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 та її брат прийняли спадщину після смерті своєї матері у рівних частинах, зокрема і на земельну ділянку (пай) розміром 5,57 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області. Крім того, позивач належним чином прийняла спадщину після смерті свого брата.

Позивач зверталася до Сумської райдержнотконтори, однак оформити спадкові права не має можливості, оскільки виявилось, що Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0225394, виданий 24.03.1997 року Сумською райдержадміністрацією, тобто у час, коли ОСОБА_2 вже померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому їй було відмовлено, пояснивши, що вона має звертатися до суду з відповідним позовом.

Оскільки земельна ділянка в умовних кадастрових гектарах за життя належала ОСОБА_2 , майно після її смерті успадкували її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , спадкоємицею після якого є позивач, за наведених обставин позивач має право успадкувати право власності на Ѕ частку земельної ділянки (паю), сертифікат на який виданий на ім`я ОСОБА_2 після її смерті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 549 ЦК України в редакції 1964 року,ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на Ѕ частку земельної ділянки (паю), розміром 5,57 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області, згідно із сертифікатом серії СМ № 0225394, виданим 24 березня 1997 року на ім`я померлої ОСОБА_2 , в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на Ѕ частку земельної ділянки (паю), розміром 5,57 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області, згідно із сертифікатом серії СМ № 0225394, виданим 24 березня 1997 року на ім`я померлої ОСОБА_2 , в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко