Рішення

від 11.12.2019 по справі 340/2666/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2666/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколо-Бабанської сільської ради про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати неправочинними дії відповідача щодо ненадання їй в користування земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- надати їй в користування земельну ділянку площею 2 га.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідач двічі протиправно виділяв земельні ділянки замість встановлених 2-х га. лише 0,55 га від якої відмовився позивач, та в подальшому лише 0,30 га.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що позивачу ніхто не виділяв земельні ділянки, а лише надав згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 0,30 га. (а.с. 13-15).

Позивачем надано відповідь на відзив згідної якої доводи позивача зазначені в позовній заяві не спростовані. Також зазначив, що відповідач самочинно зменшив орієнований розмір земельної ділянки з 2 га до 0,30 га (а.с. 58).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами ч.2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься заява позивача до Миколо-Бабанської сільської ради від 03.09.2019 про відмову від наданої ділянки розміром 0,50 сот. на користь ОСОБА_3 та прохання надати 2га. (а.с.4).

Доказів долучення позивачем будь яких додатків до даної заяви, зокрема щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, до суду не надано.

Згідно витягу з протоколу двадцять п`ятої сесії Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області сьомого скликання від 10.09.2019 спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_4 пояснила, що до сільської ради звернулася ОСОБА_2 із проханням надати 2,00 га. Додатково зазначивши, що заявниця не надала схему земельної ділянки та зауважила, що згодна на будь-яку вільну земельну ділянку. Запропонувала надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,30 га. на території Миколо-Бабанської сільської ради, за рахунок земель комунальної власності, згідно запропонованої землевпорядником схеми земельної ділянки (а.с. 16).

10.09.2019 рішенням двадцять п`ятої сесії Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області сьомого скликання Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок вирішено надати згоду громадянці ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, на території Миколо-Бабанської сільської ради орієнтованою площею 0,30 га. за рахунок земель комунальної власності (а.с. 6).

Вказане рішення позивач не просить визнати протиправним та скасувати.

Натомість позивач не погоджуючись з діями відповідача, а саме в частині надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як вона зазначає у позовній заяві, у користування для особистого селянського господарства, на території Миколо-Бабанської сільської ради орієнтованою площею не 2 га, а лише 0,30 га., та зобов`язати надати у користування земельну ділянку площею 2 га.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.ч. 1,7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених

статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не позбавлений права на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України шляхом звернення до відповідача з клопотанням в порядку встановленому ст.ст. 118, 123 Земельного кодексу України, а тому не вбачає порушення прав позивача діями відповідача.

Таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати, які підлягають стягненню на користь відповідача - відсутні.

Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколо-Бабанської сільської ради (вул.Молодіжна,22, с. Миколо-Бабанка, Бобринецький район, Кіровоградська область, 27250, код ЄДРПОУ 04365496) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун