Рішення

від 11.12.2019 по справі 400/2549/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 р. № 400/2549/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Нікспецтранс", вул. Шнеєрсона, буд.2 А. кв.25, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

треті особи:Управління Укртрансбезпеки у Одеській області, вул. Тролейбусна, 12, м. Одеса, 46027

про:визнання протиправними та скасування постанов від 06.06.2019 р. № 121144, № 121145,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Нікспецтранс" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (далі - позивач), за участю третьої особи - Управління Укртрансбезпеки у Одеській області, з вимогами (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31.10.2019р.): визнати протиправними та скасувати постанови відповідача від 06.06.2019р. за № 121144 та за № 121145, та постанову від 18.04.2019р. № 121051.

Ухвалою суду від 13.09.2019р. провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Згідно ухвали від 31.10.2019р. суд розглядає справу з урахуванням збільшених позовних вимог.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що винесені відповідачем постанови є протиправними та підлягають скасуваню з підстав викладених в позовній заяві. Позивач вважає, що відповідач не міг визначити відповідно до Порядку габаритно-вагового контролю той факт, що траспортний засіб є великоваговим, а тому підстав для складання Акту про перевищення вагових параметрів у відповідача не було. Крім того, відповідачем при проведенні перевірки не було взято до уваги визначену законодавчо відмінність між особою, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка його використовує або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень. Таким чином, оскаржувані постанови не відповідають чинному законодавсту, тому мають бути скасовані в судовому порядку.

Відповідач заперечує проти позову, про що виклад у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказав, що оскаржувані постанови винесені з додержанням чинного законодаства, у відповідності до Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок), наказу Міністерства транспорту та зв"язку України № 340 від 07.06.2010 року "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїі колісних транспортних засобів", Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв"язку України від 24.06.2010 року № 385. За результатами перевірки 25.02.2019р. працівниками управління Дніпропетровської області встановлено порушення з боку позивача абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", тобто перевезення вантажу за відсутності роздруківки даних водія цифрового тахографа контрольна індивідуальна книжка водія, на підставі чого винесена постанвоа від 18.04.2019р. про застосування до позивача адміністратвино-господарського штрафу в розмірі 1700грн. Також, працівниками управління Укртрансбезпеки у Одеській області за результатами перевірки було складено акти № 12014, № 120105 від 11.04.2019р., відповідно до яких зафіксовано порушення з боку позивача вимог ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст.48 цього ж Закону, а саме: відсутній дозвіл на проїзд автомобільними дорогами загального користування. Отже, саме за порушення позивачем ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" посадовоми особами відповідача при розгляді справ про адміністративні правопорушення були винесені оскаржувані позивачем постанови.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Третя особа до суду не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, будь-яких пояснень щодо позову не надавала.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

25.02.2019 року працівниками управління Дніпропетровської області на автомобільній дорозі Н-23, 263 км на а/д Крошшницькіїн - Запоріжжя , па підставі направлення на перевірку №009132 від 22.02.2019 року проведено перевірку транспортного засобу VOLVO FH 13.500 д/н BE НОМЕР_1 та встановлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, а саме відсутня роздруківка даних роботи цифрового тахографа або без індивідуалвіюї книги водія.

За результатами перевірки було складено акт №106945 віл 25.02.2019 року, в якому зафіксовано порушення вимог абз.3 ч.1 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон), надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону, а саме: відсутня роздруківка даних роботи водія цифрового тахографа контрольна індивідуальна книжка водія.

Постановою управління Укртрансбезпеки в Миколаївській областівід 18.04.2019 року №121051 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 1700 гривень.

11.04.2019 року працівниками управління Одеської області на автомобільній дорозі М-05, 450 км, на а/д "Київ-Одеса", на підставі напврлення на перевірку № 026315 від 08.04.2019 року проведено перевірку транспортного засобу VOLVO д/н BE НОМЕР_2 та ВЕ 8212 НОМЕР_3 встановлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів.

За результатами перевірки було складено акти № 120104 та № 120105 від 11.04.2019 року, в якому зафіксовано порушення вимог ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", тобто надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст.48 Заокну , а сасе: відсутній дозвіл на проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Постановами управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області від 06.06.2019 року № 121144, № 121145 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 3400 гривень.

Позивач дізнавшись про винесені відповідачем постанови не погодився з встановленим адміністративно-господарським штрафом, тому звернувся до суду з відповдіним позовом.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд виходить з наступного.

Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртранспезбека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства) (п.1 Положення про Укртрансбезпеку, затвердженого Постановою КМУ №103 від 11.02.2015р. (далі - Положення). Згідно п. 54 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

- проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.

Згідно п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. Відповідно до Постанови КМУ №592 від 26.06.2015р. утворено Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській та Кіровоградській областях.

Порядок проведення контрольних заходів органами Укртрансбезпеки регулюється Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті , затвердженого Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі - Порядок контролю). Відповідно до п. 1 Порядку контролю, цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (п.3 Порядку контролю)

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (абз.1 п.4 Порядку контролю).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками) (абз.3 п.4 Порядку контролю).

Рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 1 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (п.12 Порядку контролю).

Відповідно до п.14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті , затвердженого Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р., рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п.14 Порядку контролю).

Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. Під час проведення рейдової перевірки можливе:

- застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека» ;

- використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;

- здійснення габаритно-вагового контролю;

- використання засобів аудіо - та відеотехніки для запису процесу перевірки;

- використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку контролю).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п.21 Порядку контролю).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п.25 Порядку контролю).

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (п.26 Порядку контролю).

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п.27 Порядку контролю).

При цьому перелік підстав для винесення Постанови про застосування штрафів до перевізників вантажів визначений абз.абз. 3,6,8,11,12,13 ст. 60 ЗУ Про автомобільний транспорт .

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення нерезидентами вимог статті 57 цього Закону - штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (п.29 Порядку контролю).

Таким чином, Порядком контролю визначений порядок проведення такого контрольного заходу як рейдова перевірка. Дотримання зазначеного порядку є обов`язком працівника суб`єкта владних повноважень, яким у даному випадку по відношенню до перевізника виступає Укртрансбезпека. Тобто мова йде про відповідність дій або бездіяльності органу державного контролю Порядку контролю під час проведення рейдової перевірки.

У відповідності до ст.60 ЗУ Про автомобільний транспорт , адміністративно- господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.

Тобто, відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт суб`єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт виступає автомобільний перевізник. З цього приводу свою правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 21.05.2014р. по справі К/9991/36927/12.

Статтею 1 ЗУ Про автомобільний транспорт визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

При цьому відповідно до ст. 1 "Правил дорожнього руху України" власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.

Тобто, суд наголошує на те, що законом чітко визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень. таким чином, власник та перевізник можуть бути як однією особою так і різними.

При цьому як було зазначено вище з того переліку документів, які мають бути наявними у водія, орган державного контролю має можливість встановити особу перевізника.

Так, насьогодні форма, а також визначення товарно-транспортної накладної встановлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. за №363 (далі - Правила).

У відповідності до п.1 Правил, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи .

Відповідно до п.1 Правил, перевезення здійснюється на договірній основі.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач виніс оскаржувані постанови стосовно позивача, що підтверджується зазначенням в графі постанов найменування суб`єкта господарювання та в графі місцезнаходження реквізитів позивача, однак в графі код ЄДРПОУ, тобто ідентифікаційний код зазначено код іншої юридичної особи, що свідчить про суперечливість винесених постанов та рішень уповноважених осіб відповідача на визначення суб`єкта правопорушення у сфері автомобільних перевезень. Адже, постанова про накладення штрафу не може передбачати двох правопорушників та накладати штраф солідарно. Це суперечить Порядку контролю.

Щодо факту перевищення транспортним засобом позивача вагових параметрів, суд зазначає таке.

Визначення великовагових транспортних засобів міститься в п.22.5 Правил дорожнього руху:

За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т. здвоєні осі -18т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Як вже зазначалось судом вище, законодавець в п.п.2 п.2 Порядку габаритно-вагового котролю поставив в залежність процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу від затвердженої методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Про те, що від затвердження цієї методики залежить достовірність результатів вагового контроля свідчить Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі М 218-02071168-459:2006 від 30.05.2008, яка була розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом для Укравтодору, в той час коли питання габаритно-вагового контролю відносилося до його компетенції, в якій визначено, що Методика не розповсюджується на транспортні засоби з рі яким вантажем або вантажем, що змінює розподіл наван тажень на вісі транспортного засобу у русі.

Однак досьогодні методика, про яку йдеться у п.2 Порядку ГВК та згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрмстртестандаптом) так і не затверджена, що позбавляє працівників Укртрансбезпеки повноважень на визначення плати за проїзд великовагового транспортного засобу принаймні за перевищення осьових вагових параметрів.

При цьому у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А у відповідності до п. 3 Положення, Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Отже, відповідач не міг визначити у порядку, що встановлений законом, в даному випадку Порядком габаритоно-вагового контролю, той факт, що транспортний засіб є великоваговим, а значить підстав для складення Акту про перевищення вагових параметрів у нього не було.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується правомірність та обґрунтованість оскаржуваних постанов, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Судовій збір розподіляється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Нікспецтранс" (вул. Шнеєрсона, буд.2 А. кв.25, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 38694693) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 06.06.2019р. за № 121144, від 06.06.2019р. за № 121145, від 18.04.2019р. за № 121051.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги,14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Нікспецтранс" (вул. Шнеєрсона, буд.2 А. кв.25, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 38694693) судовий збір в розмірі 1921,00 грн. сплачений платіжним дорученням № 735 від 29.08.2019р., судовий збір в розмірі 1921,00грн. сплачений платіжним дорученням № 957 від 31.10.2019р. та судовий збір в розмірі 1921,00грн. сплачений платіжним дорученням № 958 від 31.10.2019р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов