Рішення

від 11.12.2019 по справі 460/1991/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2019 року м. Рівне №460/1991/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області до Відкритого акціонерного товариства Клеванський завод продтоварів про зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Клеванський завод продтоварів (далі - відповідач) про зобов`язання визнати кредиторські вимоги в сумі 434438,46грн та включити їх в проміжний ліквідаційний баланс. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сформовано особову справу потерпілої ОСОБА_1 , яка отримує страхові виплати у Рівненському відділенні Управління. У зв`язку з ліквідацією ВАТ Клеванський завод продтоварів , відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, № 765 від 06.05.2000, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Згідно чинного законодавства, позивачем проведено нарахування капіталізації платежів, необхідних для проведення виплат потерпілій на виробництві ОСОБА_1 , яка станом на 31.07.2019 року становить 434438,46грн. Враховуючи викладене, листом від 29.03.2019 № 05-15-673, Управлінням направлено комісії з припинення ВАТ Клеванський завод продтоварів заяву про визнання кредитором по капіталізованих платежах. Відповідь на вказану заяву до позивача не надходила, відправлення повернулося до Управління, в зв`язку з чим позивач змушений звертатися до суду. Просить позовну заяву задовольнити.

Відповідач відзив не подав.

Позовна заява надійшла до суду 21.08.2019.

27.08.2019 ухвалою суду позов залишений без руху.

09.09.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.

21.10.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

04.11.2019 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати підготовче засідання відкладено у зв`язку з першою неявкою відповідача.

20.11.2019 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не подав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, з врахуванням наведених положень КАС України, уважає за можливе розглянути справу без участі учасників справи, на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження.

Дослідивши надані докази по справі, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд враховує наступне.

Із матеріалів справі вбачається, що 03.12.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування ВАТ Клеванський завод продтоварів у стані припинення за судовим рішенням, що не пов`язане з банкрутством.

Судом встановлено, що позивачем сформовано особову справу потерпілої ОСОБА_1 , яка отримує страхові виплати у Рівненському відділенні Управління.

Згідно чинного законодавства, позивачем проведено нарахування капіталізації платежів, необхідних для проведення виплат потерпілій на виробництві ОСОБА_1 , яка станом на 31.07.2019 року становить 434438,46грн.

При нарахуванні капіталізації, позивачем враховано: страхові виплати, які отримує ОСОБА_1 ; середньо очікувану тривалість життя в Україні; довідку МСЕК, якою встановлено відсоток втрати працездатності довічно.

Розрахунок було проведено наступним чином: 2053,50x12x17,63= 434438,46грн, де 2053,50 - щомісячна страхова виплата; 12 місяців - рік життя; 17,63 - середньо очікувана тривалість життя потерпілої (відповідно до таблиці смертності та середньої очікуваної тривалості життя в У країні).

В подальшому, листом від 29.03.2019 № 05-15-673, Управлінням направлено комісії з припинення ВАТ Клеванський завод продтоварів заяву про визнання кредитором по капіталізованих платежах.

Відповідь на вказану заяву до позивача станом як на день подання позовної заяви, так і на час розгляду справи в суді не надходила.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає таке.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-XIV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1105).

Основними принципами державного соціального страхування в силу статті 3 Закону № 1105 є, зокрема:

- обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом;

- державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав;

- обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

- відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 15 Закону № 1105, роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статті 4 Закону № 1105, Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Водночас згідно з пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105, джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу пункту 1 частини 2 вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, законодавством України передбачено, що підприємства, у разі їх ліквідації, не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами, внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 (далі - Порядок № 765).

Відповідно до пункту 1 Порядку №765 (станом на час подання позовної заяви), капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

04.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 986 Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників (далі Порядок № 986).

За змістом пунктів 1-3 Порядку № 986, капіталізація платежів здійснюється до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

У цьому Порядку термін капіталізація платежів означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Терміни застрахована особа та страхувальники вживаються у значенні, наведеному в Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

За приписами пункту 8 Порядку № 986, у кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Згідно зі статтею 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявленім кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор), після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи, вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом, у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Відповідно до частини 2 статті 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на вище викладене, суд уважає, що капіталізовані платежі в сумі 434438,46грн повинні бути включені головою комісії з припинення ВАТ Клеванський завод продтоварів в проміжний ліквідаційний баланс ВАТ Клеванський завод продтоварів .

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи наведене в його сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви в повному обсязі.

Згідно вимог частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Із викладених норм права слідує, що у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що свідки у даній справі не залучались, відповідного клопотання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області не подавало, висновок експертизи теж відсутній.

За наведених обставин, підстави для застосування статті 139 КАС України щодо розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області до Відкритого акціонерного товариства Клеванський завод продтоварів про зобов`язання визнати кредиторські вимоги в сумі 434438,46грн та включити їх в проміжний ліквідаційний баланс задовольнити.

Зобов`язати Відкрите акціонерне товариство Клеванський завод продтоварів визнати кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області в сумі 434438,46грн та включити капіталізовані платежі в сумі 434438,46грн (чотириста тридцять чотири тисячі чотириста тридцять вісім гривень, 46коп.) в проміжний ліквідаційний баланс Відкритого акціонерного товариства Клеванський завод продтоварів .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кавказька, 2; код ЄДРПОУ 41313357);

2) відповідач - Відкрите акціонерне товариство Клеванський завод продтоварів (35311, Рівненська обл., Рівненський р-н, смт. Клевань, вул. Шкільна, 1; код ЄДРПОУ 00379353).

Повний текст рішення складений 11 грудня 2019 року.

Суддя Комшелюк Т.О.