Ухвала

від 05.12.2019 по справі 646/7347/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/7347/19 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/2033/19 Суддя доповідач ОСОБА_2

11-сс/818/2048/19

Категорія: у порядкуКПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника власників майна - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСБУД7» в особі директора ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.11.2019 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019220060002549 від 19.10.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.11.2019 клопотання старшого слідчого Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 в межах матеріалів кримінального провадження №12019220060002549 від 19.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України, про арешт майна, - задоволено частково.

Накладено арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, на майно, а саме: навантажувач фронтальний, марки LOVOL FL956F-II, рік випуску 2017, заводський № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «УКРТРАНСБУД7»; автомобіль КАМАЗ, модель 65115, тип САМОСКИД-С, оранжевого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 , 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , ключ з брелком від вказаного автомобілю КАМАЗ, які належить ОСОБА_8 , шляхом позбавлення права на відчуження вказаного майна.

Навантажувач фронтальний, марки LOVOL FL956F-II, рік випуску 2017, заводський № НОМЕР_1 повернуто ТОВ «УКРТРАНСБУД7», код 40312546.

Автомобіль КАМАЗ, модель 65115, тип САМОСКИД-С, оранжевого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 , 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , ключ з брелком від вказаного автомобілю КАМАЗ повернуто ОСОБА_8 .

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_6 , власники майна ОСОБА_8 , ТОВ «УКРТРАНСБУД7» в особі директора ОСОБА_9 , подали апеляційні скарги.

Прокурор в апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість, невмотивованість оскаржуваної ухвали, просив ухвалу слідчого судді скасувати; постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, зазначене у клопотанні старшого слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , шляхом заборони на відчуження, користування та розпорядження будь-яким особам.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що у ході досудового розслідування постановою слідчого від 05.11.2019 кваліфікацію кримінального правопорушення з частини 1 статті 240 КК України змінено на частину 2 статті 240 КК України та досудове розслідування проводиться за фактом порушення встановлених правил використання надр, що створило небезпеку для довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Також у ході огляду, проведеного слідчим 05.11.2019 за участю інспектора-криміналіста за адресою: м. Харків, вул. Молокіна, кадастровий номер 6310138800:15:001:0016, що межує із земельною ділянкою по вул. Молокіна, 210 у м. Харкові встановлено, що вилучений пісок знаходиться у повністю заповненому кузові довжиною 3,58 м, висотою 1,79 м, шириною 2,47 м, товщина стінок кузова -0,1 м автомобіля КАМАЗ, моделі 65115, д.н. НОМЕР_4 , що складає 14 м куб. та з розрахунку, вказаному на інтернет сторінці trivita.ua 1 м куб. складає 1,4 тон піску, встановлено, що загальна маса піску у вказаному кузові 19 тон. Крім того, у ході вказаного огляду уточнено місце видобутку 18.10.2019 піску, за результатами якого встановлено, що вказані дії мали місце на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:15:001:0016, що межує із земельною ділянкою по вул. Молокіна, 210 у м. Харкові.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а отже навантажувач фронтальний, марки LOVOL FL956F-II, рік випуску 2017, заводський № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «УКРТРАНСБУД7»; автомобіль КАМАЗ, модель 65115, тип САМОСКИД-С, помаранчевого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 , 2006 року випуску, наповнений піском, та який належить ОСОБА_8 , ключ з брелком від вказаного автомобілю КАМАЗ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , підпадає під критерії тимчасово вилученого майна.

Прокурор зазначав, що у ході подальшому досудового розслідування необхідно отримати висновки у призначених 04.11.2019 судово-геологічній та судово-екологічній експертизах піску щодо виду корисної копалини та розміру завданих збитків незаконними діями, у тому числі піску завантаженого до КАМАЗ, модель 65115, та залишку піску в ковші навантажувача фронтального марки LOVOL FL956F-II. Крім того, вказані об`єкти у ході подальшого досудового слідства можливо будуть предметом конфіскації. Разом з цим, арешт на вказане майно дасть змогу забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення встановлених правил охорони надр.

До теперішнього часу будь-якими особами документів на законність проведення вищевказаного видобутку надр не надано.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 186521015 від 28.10.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:15:001:0016, за адресою: м. Харків, вул. Молокіна (раніше вул. Чайковська) належить на праві комунальної власності Харківській міській раді.

Оглядом офіційного сайту Http://geoinf.kiev.ua щодо наявних дозволів на території м. Харкова та Харківської області встановлено, що будь-які дозволи на розробку та/або використання родовища за вищевказаною адресою, що є предметом даного клопотання, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, що стали предметом скоєного злочину, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, а також враховуючи, що вилучений навантажувач фронтальний та КАМАЗ, наповнений піском приблизно 19 тон, ключ з брелком від автомобіля КАМАЗ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 визнані на даний час речовими доказами та мають значення для кримінального провадження, прокурор вважав, що виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно, яке було тимчасово вилучене 26.10.2019, однак вказані обставини слідчим суддею належним чином не враховані та не прийняті до уваги, а прийняте рішення про часткове задоволення клопотання є необґрунтованим і невмотивованим.

Власники майна ОСОБА_8 та ТОВ «УКРТРАНСБУД7» в особі директора ОСОБА_9 , в апеляційній скарзі, посилаючи на незаконність і необґрунтованість ухвали, просили скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12019220060002549 від 19.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 240 КК України, про арешт майна залишити без задоволення.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що слідчим та/або прокурором не доведено, а слідчим суддею не прийнято до уваги порушення майнових прав власників майна.

Всупереч приписам частини 3 статті 168 КПК України після проведення огляду 25.10.2019, ані ОСОБА_8 , ані його представнику, ані ТОВ «УКРТРАНСБУД7», ані його представнику відповідного протоколу слідчим, прокурором або уповноваженою службовою особою під час обшуку (огляду) та під час тимчасового вилучення майна надано не було.

Як вбачається з протоколу, огляд проведено 25.10.2019, а клопотання подано 28.10.2019, тобто з порушенням встановленого строку, а тому майно підлягало негайному поверненню. Також відповідний строк пропущений відносно піску, який з`явився як об`єкт накладення арешту лише в рамках усунення виявлених недоліків.

Крім цього, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність ознак складу злочину, передбаченого як частиною 1 статті 240 КК України, так і частиною 2 статті 240 КК України, а слідчим суддею не досліджено питання обґрунтованості накладення арешту на майно.

Слідчим суддею не прийнято до уваги, що старшим слідчим Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 не було обґрунтовано підставу накладення арешту на майно та не надані належні докази, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, визначених статтею 98 КПК України.

Слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених частиною 2 статті 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Крім того, відносно ОСОБА_8 та ТОВ «УКРТРАНСБУД7» , як вбачається з матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру у давному кримінальному провадженні вручено не було.

Таким чином, ОСОБА_8 та ТОВ «УКРТРАНСБУД7» є третіми особами щодо майна яких вирішується питання про накладення арешту.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги власників майна, представника власників майна адвоката ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 та ТОВ «УКРТРАНСБУД7» в особі директора ОСОБА_9 , та заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи у провадженні СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12019220060002549 від 19.10.2019 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що старший слідчий Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, зазначивши про те, що арешт майна у даному випадку є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів, які стали знаряддям вчинення злочину з метою проведення подальших експертних досліджень.

На підтвердження доводів клопотання старшого слідчого наданий витяг з ЄРДР за №2019220060002549 від 19.10.2019, постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 05.11.2019, постанови про залучення експерта та призначення екологічної експертизи від 04.11.2019, постанову про визнання та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 26.10.2019, та інші документи, якими, на думку старшого слідчого підтверджуються доводи, викладені у клопотанні.

Задовольняючи частково клопотання старшого слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , слідчий суддя вважав, що автомобіль марки КАМАЗ, модель 5511, тип САМОСКИД-С, червоного кольору, VIN НОМЕР_6 , д.н. НОМЕР_7 , 1986 року випуску, може мати доказове значення для розслідування зазначеного кримінального провадження, позаяк містить інформацію щодо вчинення злочину та його було вилучено при огляді місця події. Враховуючи, що власник транспортного засобу не позбавлений права відчужити вищенаведений транспортний засіб, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено підстави для застосування арешту майна за абзацем 2 частини 1, пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України для забезпечення збереження речових доказів. При вирішенні питання про накладення арешту на техніку слідчий суддя виходив з того, що за частиною 4 статті 173 КПК України уразі задоволення клопотання слідчий суддя має застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, транспортний засіб, згідно дослідженої в судовому засіданні розписки, повернутий органом слідства особі, у якої вилучався. Таким чином, вбачається пропорційним з метою забезпечення збереження речових доказів накласти на транспортний засіб, вказаний в клопотанні арештшляхом позбавлення власника права на відчуження вказаного майна. Пісок слідчим органом не вилучався з автомобілю й на момент судового розгляду відсутні підтвердження чи наявний вказаний в клопотанні пісок у вищенаведеному автомобілі та яка його точна маса. Отже, в задоволенні клопотання в частині арешту піску слідчим суддею було відмовлено.

З висновком слідчого судді щодо наявності підстав про накладення арешту на навантажувач фронтальний, марки LOVOL FL956F-II, рік випуску 2017, заводський № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «УКРТРАНСБУД7» та автомобіль КАМАЗ, модель 65115, тип САМОСКИД-С, помаранчевого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 , 2006 року випуску, апеляційний судпогоджується,виходячи знаступного.

Відповідно до положень частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З оглядуна встановленіобставини,колегія суддіввважає,що услідчого суддіна часвирішення питаннящодо накладенняарешту натранспортні засобибули достатніпідстави вважати,що тимчасововилучене майновідповідає критеріям,вказаним у статті 98 КПК України.

Беручи до уваги положення частини 4 статті 173 КПК України накладення арешту на майно з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення або відчуження, у даному випадку є необхідним для ефективності проведення досудового розслідування та проведення експертних досліджень.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком слідчого судді в частині відмови у задоволенні клопотання про арешт піску, який знаходився у повністю заповненому кузові автомобіля КАМАЗ.

Зміст клопотання та встановлені органом досудового розслідування обставини свідчать про відповідність вилученого піска критеріям статті 98 КПК України та необхідність у накладенні на нього арешту для збереження вищевказаного вилученого майна та проведення експертних досліджень.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту намайно.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 та ТОВ «УКРТРАНСБУД7» про те, що вони є третіми особами і не є підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, не спростовують висновків слідчого судді щодо накладення арешту на тимчасово вилучені навантажувач фронтальний, марки LOVOL FL956F-II, рік випуску 2017, заводський № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «УКРТРАНСБУД7»; автомобіль КАМАЗ, модель 65115, тип САМОСКИД-С, помаранчевого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 , 2006 року випуску, оскільки арешт майна з підстав, передбачених пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України,по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, та при цьому не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 та ТОВ «УКРТРАНСБУД7» щодо порушення прокурором дотримання строків подання клопотання про арешт майна до суду, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони спростовуються матеріалами доданими до клопотання, з яких вбачається що строк на вчинення зазначеної процесуальної дії органом досудового розслідування не порушений.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 та ТОВ «УКРТРАНСБУД7», які давали б беззаперечні підстави суду прийти до висновку про відсутність необхідності в накладенні арешту на вказане майно, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.11.2019 підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання старшого слідчого Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про накладення арешту.

Керуючись ст.ст.404,405,407,418,422КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСБУД7» в особі директора ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районногосуду м.Харкова від06.11.2019 скасувати і постановити нову.

Клопотання старшого слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12019220060002549 від 19.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

- навантажувач фронтальний, марки LOVOL FL956F-II, рік випуску 2017, заводський № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «УКРТРАНСБУД7»;

- автомобіль КАМАЗ, модель 65115, тип САМОСКИД-С, оранжевого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 , 2006 року випуску, який належить ОСОБА_8 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , ключ з брелком від вказаного автомобілю КАМАЗ, які належить ОСОБА_8 ;

- пісок, який знаходиться у повністю заповненому кузові довжиною 3, 58 м, висотою 1,79 м, шириною 1, 79 м, шириною 2, 47 м автомобіля КАМАЗ, модель 65115, тип САМОСКИД-С, оранжевого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 , маса піску 19 тон який належить Харківській міській раді, -

шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження будь-яким особам.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого та прокурора.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий

Судді: