Постанова

від 10.12.2019 по справі 537/313/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/313/18 Номер провадження 22-ц/814/2576/19Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі:

головуючого судді : Одринської Т.В.

суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.

за участю секретаря судових засідань - Ряднини І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Другої державної нотаріальної контори про виконання зобов`язання, що виникло внаслідок заповідального відказу на підставі заповіту

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3

на рішення Крюківського районного суду Полтавської області від 06 червня 2019 року ,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача 5000 (п`ять тисяч) дол. в якості заповідального відказу за заповітом її батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову вказала, що її батько заповітом від 22.12.2014 року поклав на свою дружину - ОСОБА_2 заповідальний відказ, зобов`язавши її виплатити грошові кошти в сумі , еквівалентній 5000 доларів США. Відповідач 13.05.2015 року прийняла спадщину, але вказану суму заповідального відказу позивачу не сплатила. Також вказує, що відповідач протиправно утримує правовстановлюючі документи на спадкове майно, до складу якого входить і нерухоме, що перешкоджає їй отримати свідоцтво про право на спадщину протягом трьох років.

Рішенням Крюківського районного суду Полтавської області від 06 червня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Другої державної нотаріальної контори про виконання зобов`язання, що виникло внаслідок заповідального відказу на підставі заповіту - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не зверталась в нотаріальну контору за одержанням свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки або інше рухоме чи нерухоме майно та не надала відповідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, що унеможливлює визначити його вартість. Відсутність правовстановлюючих документів унеможливлює задоволення позову, оскільки спадкоємець, на якого покладено заповідальний відказ, виконує його лише в межах реальної вартості майна, що перейшло до нього у спадщину.

Не погодившись із вказаним рішенням представник позивача оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування скарги зазначає, що судом не враховано, що позивачу належить право вимоги на виплату коштів в якості заповідального відказу з моменту подання відповідачем заяви про прийняття спадщини. Відповідач навмисно не надає відповідні правовстановлюючі документи та ухиляється від отримання свідоцтва про право на спадщину, з метою уникнути обов`язку по виплаті заповідального відказу.

Відзив на апеляційну скаргу не поданий.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який є батьком позивача у справі та чоловіком відповідача.

22 грудня 2014 року ОСОБА_4 було складено заповіт, відповідно до якого останній заповів:

- належну йому на праві особистої власності 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та належну йому всю приватизовану земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 - дочці ОСОБА_1 , з умовою довічного користування цим будинком з господарськими будівлями та приватизованою земельною ділянкою ОСОБА_2 ;

- належні йому на праві особистої власності житловий будинок з господарськими будівлями та приватизовані земельні ділянки (кадастрові номери: 5322482801:01:004:0059, 5322482801:01:04:0060), що знаходяться в АДРЕСА_2 та належну йому всю приватизовану земельну ділянку (кадастровий номер 5322482801:01:004:0061), що знаходяться в с. Недогарки Кременчуцького району Полтавської області - ОСОБА_1 ;

- належні йому на праві особистої власності приватизовані земельні ділянки (кадастрові номери: 5322084204:04:001:0077, НОМЕР_1 :0466001:0078, 5322084204:04:001:0079, 5322084204:04:001:0080, 5322084204:04:001:0080/ , що знаходяться на території с. Книшівка, Козельщинського району Полтавської області - ОСОБА_2 , на яку покладено обов`язок сплатити ОСОБА_1 суму, еквівалентну 5 000 доларів США;

- належні йому на праві особистої власності всі вклади з відповідним відсотками та нарахованою компенсацією, які знаходяться в усіх державних установах, комерційних банках та Державному Ощадному Банку України - 7/10 часток - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках кожній, а 3/10 частки вказаних вкладів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 / а.с. 60/.

Другою кременчуцькою державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №88/2014.

Відповідно до листа Другої кременчуцької державної нотаріальної контори за № 464/01-16 від 09.04.2019 року, після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про прийняття спадщини подала дружина померлого - ОСОБА_2 . В спадковій справі також наявна її заява про видачу їй свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на все набуте майно в період зареєстрованого шлюбу.

13 травня 2015 року заяву про прийняття спадщини за заповітом за реєстровим №1-1542, подала сестра померлого - ОСОБА_6 .

21 травня 2015 року заяву про прийняття спадщини подала дочка померлого - ОСОБА_1 , громадянка Росії.

05 червня 2015 року заяву про прийняття спадщини за заповітом за реєстровим №1-1542, подала сестра померлого - ОСОБА_7 .

26 червня 2015 року заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_8 - мати, якої померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій ОСОБА_4 також заповідав своє майно.

21.08.2015 року - дружині померлого - ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом на 7/20 частин вкладів, що знаходяться в АТ Банк Фінанси та кредит за реєстровими №№1-1154, 1-1157, 1-1160.

Щодо складу спадкового майна - в спадковій справі в наявності є тільки довідка про грошові заощадження померлого, надана АТ Банк Фінанси та кредит / а.с. 210/

Також, постановою державного нотаріуса Другої кременчуцької державної нотаріальної контори Литвиненко Л.І. відмовлено у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на майно яке не охоплено заповітом, в зв`язку з наявністю спору між спадкоємцями щодо належної частки ОСОБА_2 у спадщині. / а.с. 61/.

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (ст.ст. 1233, 1234 ЦК України).

Частиною першою статті 1237 ЦК України передбачено, що заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ.

Відповідно п.3 ст. 1238 Цивільного кодексу України спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов`язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна , яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно. Таким чином, визначена в заповіті сума заповідального відказу не є абсолютно безспірною, а обмежена законом.

Колегія суддів враховує, що згідно з ч. 4 ст. 1238 ЦК відказоодержувач має право вимоги до спадкоємців із моменту відкриття спадщини, але належне йому право вимоги він може реалізувати тільки з моменту, коли спадкоємець, частка якого обмежена відказом, прийме спадщину. Оскільки за ч. 5 ст. 1268 ЦК спадщина вважається такою, що належить спадкоємцю з моменту її відкриття, то вимоги про виконання заповідального відказу відказоодержувач може пред`явити до спадкоємця протягом загального строку позовної давності у три роки (ст. 257 ЦК), рахуючи з моменту відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач на виконання ст. 1269 ЦК України з метою прийняття спадщини 13 травня 2015 року звернулась із заявою про її прийняття до Другої кременчуцької державної нотаріальної контори, але свідоцтва про право на спадщину - земельні ділянки, нею не отримано.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вартості земельних ділянок, які успадковано відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Позивачем або її представником відповідного клопотання суду не заявлялося.

В свою чергу, враховуючи, що спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов`язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна , яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позову, в зв`язку з ненаданням позивачем доказів вартості успадкованого майна відповідачем у справі, за яким він повинен сплати заповідальний відказ.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду Полтавської області від 06 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2019 року.

головуючий суддя:

---

Т.В. Одринська

судді:

---

О.О.Панченко

---

В. П.Пікуль