Постанова

від 11.12.2019 по справі 717/809/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

м. Чернівці

справа № 717/809/18

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю.

секретар Вовкун Н.Ю.

позивач ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2

відповідач Фермерське господарство Ілаш

апеляційна скарга Фермерського господарства Ілаш на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2019 року (повний текст рішення складено 15 жовтня 2019 року),

головуючий в суді першої інстанції суддя Туржанський В.В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Просила:

- визнати недійсним договір оренди землі від 15 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Ілаш (далі - ФГ Ілаш );

- скасувати державну реєстрацію вказаного договору оренди землі.

Посилалася на те, що вона є власником земельної ділянки, площею 1,5617 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7322055100:02:003:0082, яка розташована на території Кельменецького району Чернівецької області.

28 липня 2008 року між позивачкою та ФГ Ілаш було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на десять років. 6 квітня 2018 року позивачкою на адресу відповідача було направлено повідомлення про те, що вона не має намір укладати новий договір оренди належної їй земельної ділянки.

В травні 2018 року позивачці стало відомо про укладення нового договору оренди землі між нею та ФГ Ілаш від 15 березня 2018 року. Вважала вказаний договір недійсним, оскільки вона його не підписувала та не мала волевиявлення на укладення такого договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 15 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Ілаш , за яким було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 1,5617 га, кадастровий номер 7322055100:02:003:0082.

Скасовано запис про державну реєстрацію речового права на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №25374824 від 19 березня 2018 року.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не підписувала договір оренди земельної ділянки, площею 1,5617 га, кадастровий номер 7322055100:02:003:0082 від 15 березня 2018 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ФГ Ілаш просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважав, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги те, що спірний договір оренди землі підписувала донька ОСОБА_1 , яка в подальшому отримувала орендну плату за користування земельною ділянкою, а позивачка знала про підписаний договір.

Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 1,5617 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7322055100:02:003:0082, яка розташована на території Кельменецького району Чернівецької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №094774 від 10 жовтня 2005 року (а.с.4).

19 березня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване право ФГ Ілаш за договором від 15 березня 2018 року на оренду земельної ділянки площею 1,5617 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7322055100:02:003:0082 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40259269 від 22 березня 2018 року, що підтверджується інформаційною довідкою №123868358 від 15 травня 2018 року (а.с.22).

Згідно висновку експерта від 19 жовтня 2018 року №1196-к вбачається, що підпис в графі Орендодавець в договорі оренди землі від 15 березня 2018 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.68-72).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12 листопада 2018 року серії НОМЕР_1 (а.с.101).

З листа Першої чернівецької державної нотаріальної контори від 5 березня 2019 року №338/02-14-629/2018 вбачається, що спадкоємцем ОСОБА_1 за заповітом є внучка померлої ОСОБА_2 (а.с.117).

Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2019 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 , як правонаступника позивачки ОСОБА_1 (а.с.120).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, частиною 1 статті 1 ЦК України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Статтею 209 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно частини 3 статті 209 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно частини 1 статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі 6 жовтня 1998 року, № 161-XIV (далі - Закону № 161-XIV) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно частини 1 статті 16 Закону № 161-XIV укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем доведено ту обставину, що ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 1,5617 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7322055100:02:003:0082, яка розташована на території Кельменецького району Чернівецької області не підписувала, а отже волевиявлення на укладення такого договору у неї було відсутнє. Суд правильно, відповідно до правил частини 3 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України, визнав вказаний договір недійсним.

Апеляційний суд вважає помилковим аргумент апеляційної скарги про те, що договір оренди не можна визнати недійсним, оскільки він був підписаний донькою ОСОБА_1 та вона отримувала орендну плату за спірним договором.

Так, частиною 1 статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно з частиною третьої цієї ж статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, стаття 241 ЦК України презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх і перевищити.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 25 травня 2016 року у справі №6-2612цс15.

Відповідачем не надано докази про те, що власниця земельної ділянки уповноважувала свою доньку на вчинення будь-яких дій щодо земельної ділянки.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПКУкраїни, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Ілаш залишити без задоволення.

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Дата складання повної постанови 11 грудня 2019 року.

Головуючий О.О. Одинак

Судді: І.Б. Перепелюк

Н.Ю. Половінкіна