Рішення

від 06.12.2019 по справі 520/11452/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.. Харків

06 грудня 2019 р. справа № 520/11452/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА БЕРЛІН" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА БЕРЛІН", в якому просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА БЕРЛІН"(юридична адреса: м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 6.10, інд. 61050, МФО: 353533, р/р: 26004060382426, Банк: ПАТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ: 37366083) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: Казначейство України р/р IBАN: UA058999980000031219230020003, ЕДРПОУ: 37999654, УК Шевченківського району м. Харкова ) адміністративно-господарські санкцій та пені за незайняті робочі місця, Призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, в сумі 18577,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно положень чинного законодавства та, враховуючи кількість працівників, на підприємстві відповідача мала працювати 1 особа з інвалідністю. Проте, враховуючи поданий звіт за 2017 рік, на підприємстві відповідача не працює жодного. Таким чином, з огляду на те, що середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2017 рік становила 64178,79 грн., тому сума адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, складає 64178,79 грн. Згідно розрахунку станом на час подачі даного позову, вказана сума відповідачем не сплачена.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Данильчук Д.А. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем своєчасно та в повному обсязі надано інформацію про попит на вакансії підприємства, фактично вжито всі залежні від нього передбаченим законом заходів для недопущення господарського правопорушення, через що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПИВНА БЕРЛІН" (даної - ТОВ "ПИВНА БЕРЛІН") перебуває на обліку в Харківському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ Держпраці у Харківській області проведено перевірку відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

За результатами вказаної перевірки складено акт №20-01/4314/0730 (а.с.18-22), у висновках якого визначено порушення, а саме: ч.7 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №70 - роботодавець не зареєстрований у відділеннях соціального захисту інвалідів; ч.9 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" роботодавець щороку не подає звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю до відповідних відділень Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходження; ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" не виконує норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Суд зазначає, що про результати перевірки ГУ Держпраці у Харківській області повідомило Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів листом від 22.07.2019 №02.03/8335 (а.с.17).

На підставі вказаних висновків, позивачем накладено адміністративно - господарські санкції в розмірі 14589 грн (1 (кількість робочих місць, не зайнятих особами з інвалідністю)-29178,89 (середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2017 рік)/2.

Згідно розрахунку суми позову, останнім днем сплати адміністративно - господарські санкції визначено 15.04.2018. Вказану суму відповідачем не сплачено, у зв`язку з чим нараховано пеню за несвоєчасну сплату адміністративно - господарські санкції - 3987,63 грн. таким чином, загальна сума стягнення складає 18577,08 грн (14589,45 грн+3987,63 грн).

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі по тексту - Закон) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Так, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов`язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов`язку працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно статті 18-1 Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

На підприємство хоч і не покладається обов`язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов`язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Згідно зі статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Згідно зі звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ за 2017 рік, що надавався підприємством відповідача до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2017 році становила у різні періоди 5 або 6 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 0 особа, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа (а.с.9).

Питання періодичності подання звітів № 3-ПН врегульоване Порядком подання форми звітності N 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року N 316 (далі - Наказ N 316 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства соціальної політики України від 5 грудня 2016 року N 1476), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за N 988/23520.

Згідно з Наказом N 316 Форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (п. 5).

Оскільки зміни, внесені до Наказу N 316 наказом Міністерства соціальної політики України від 5 грудня 2016 року N 1476 набрали чинності 07 лютого 2017 року, саме з цієї дати встановлено обов`язок підприємств подавати форму 3-ПН не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

Відповідач подав звітність форми N 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2017 рік (з позначкою "вакансії для інвалідів") вперше 04.10.2017, після створення робочого місця - 3.10.2016, що підтверджується штатним розписом.

Таким чином, відповідачем вчасно подано форму 3-ПН, у відповідності до положень наказу №316, зі змінами, що набрали чинності 07.02.2017.

Як вбачається з листа Харківського міського центру зайнятості від 23.08.2019 №ХИЦЗ-03-11756, ТОВ "ПИВНА БЕРЛІН" протягом 2017 року надавало інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН (з позначкою "вакансії для інвалідів"). Також повідомлено, що протягом 2017 року до ТОВ ПИВНА БЕРЛІН не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю за направленням Харківського міського центру зайнятості. Відмов з боку підприємства у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за направленням Харківського міського центру зайнятості не було.

Виходячи із вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем безпідставно визначено адміністративно-господарські санкції у розмірі 14589,45 грн, та, відповідно, нарахована пеня в розмірі 3987,63 грн, оскільки відповідачем виконано вимоги ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Наказу №316.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 Господарського кодексу України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на надані докази, суд вважає, що відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, і на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами інвалідів для працевлаштування.

Доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України позивачем не представлено, а тому у суду немає підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 9); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90).

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА БЕРЛІН" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загального розмірі 18577,08 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 грудня 2019 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.