Рішення
від 29.11.2019 по справі 540/1261/19
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1261/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Калівошко В.В.,

за участі:

представників позивача - Мартинюк Ю.С., Коваленко Н.В.,

представників відповідача - Веремієнко М.О., Задачиної О.В., Онищенко К.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТА-АЛТУНЧАН" до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

25 червня 2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "НАТА-АЛТУНЧАН" (далі - позивач, ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, а саме:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішенні від 21.03.2019 №0000951422, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 706 318,50 гривень (податкові зобов`язання та штрафні санкції);

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішенні від 21.03.2019 № 0000961422, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 279 058 гривень;

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішенні від 21.03.2019 № 0000971422, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 594 гривні;

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішенні від 21.03.2019 № 0000981422, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 164 206 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 82 103 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року позовну заяву залишено без руху.

12.07.2019 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, у зв`язку з чим, ухвалою від 17.07.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.07.2019 року.

В судове засідання, призначене на вказану дату сторони з`явились. Протокольною ухвалою суду від 30.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 27.09.2019 року.

27.09.2019 року сторони з`явились до суду. Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання. Наступною датою підготовчого засідання визначено 11.10.2019 року.

В підготовче засідання на вказану дату сторони з`явились, протокольною ухвалою суду від 11.10.2019 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання. Наступною датою підготовчого засідання визначено 16.10.2019 року.

Ухвалою суду від 16.10.2019 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи.

Обґрунтовуючи свою правову позиція товариство зазначає, що в період з 26.11.2018 по 14.12.2018 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 року по 30.09.2018 року, валютного законодавства за період з 01.04.2017 року по 30.09.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 року по 30.09.2018 року, за результатами якої складено акт перевірки №250/21-22-14-01/36009118. Висновки акту перевірки стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 21.03.2019 №№0000951422, 0000961422, 0000971422, 0000981422. Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а при перевірці первинної документації представники відповідача не звернули увагу на докази реальності господарських операцій, натомість побудували висновки акту перевірки на припущеннях та на власних інформаційних базах. Товариство наголошує, що ним дотримано вимоги податкового законодавства під час господарських операцій з контрагентами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримували з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на матеріали перевірки.

Дослідивши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.

ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" зареєстроване рішенням Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні 08 серпня 2008 року за №14991020000010046, як платник податків перебуває на податковому обліку в Херсонській ОДПІ з 12 серпня 2008 року, є платником податку на додану вартість.

В період з 26 листопада 2018 року по 14 грудня 2018 року посадовими особами відповідача на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.77.1, 77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 4 квартал 2018 року, на підставі наказів ГУ ДФС у Херсонській області №1272 від 14 листопада 2018 року, №1390 від 07 грудня 2018 року, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 по 30.09.2018., відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 21.12.2018 р № 250/21-22-14-01/36009118.

У висновках акту, які стали підставою для винесення спірних в цій справі податкових повідомлень-рішень, зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п.п.14.1.231.ст.14, пп.44.1, пп.44.2, пп.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, ПК України, п. 9 П(С)БО 9 "Запаси", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 751/4044, п.5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12. 1999 за № 860/4153, п.6, п.9.4, абз. 9 П(С)БО 16 "Витрати", затверджений наказом Міністерства фінансів України від N 318 від 31.12.99, п.4, п.23, п. 28, П(С)БО 7 "Основні засоби", ст. 1, ст.2, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму у сумі 2470879 грн. у тому числі по періодам: за 2017 рік на суму 2288446 грн. за 3 квартали 2018 року на суму 1 82 433 грн.;

- п.п. 14.1.231.ст.14, пп.44.1, пп.44.2, пп.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, ПК України, п. 9 П(С)БО 9 "Запаси", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044, п.5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12. 1999 за N 860/4153, п.6, п.9.4, абз. 9 П(С)БО 16 "Витрати" затверджений наказом Міністерства фінансів України від N 318 від 31.12.99, п.4, п.23, п.28 П(С)БО 7 "Основні засоби", ст. 1, ст.2, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 1279058 гри. у тому числі по періодам: за 2017 рік на суму 1279058 грн.;

- п.198.1, 198.3, п.п. "г" п.198.5, п.198.6. ст.198 ПК України, абз. б) п. 200.4 , п.200.7 , п.200.10, п.200.13, ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму у сумі 164206 грн. в тому числі: за лютий 2018 року у сумі 164206 грн., завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) за вересень 2018 року на загальну суму на суму 1594 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі винесено податкові повідомлення-рішення від 21 березня 2019 року:

№0000951422, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3706318,50 грн. (податкові зобов`язання та штрафні санкції);

№0000961422, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1279058 грн.;

№0000971422, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1594 грн.;

№0000981422, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 164206 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 82103 грн.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивач податковий кредит з податку на додану вартість та витрати з податку на прибуток за перевіряємий період сформував за наслідками господарських відносин з контрагентами, які не могли створити послуги, що в подальшому реалізовувались позивачу, з цими контрагентами здійснювалося лише документальне оформлення на придбання послуг з метою формування податкового кредиту з податку на додану вартість та формування витрат з податку на прибуток приватних підприємств. Оскільки здійснені господарські операції, на думку посадових осіб відповідача, є нереальними, то відсутні правові підстави враховувати їх вплив на податковий облік.

Відповідач під час проведення документальної планової виїзної перевірки залучав до її проведення оперативне управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, яке без правових на те підстав проводило опитування контрагентів позивача та відбирало від них пояснення.

При цьому податковим органом не проводилось зустрічних перевірок цих контрагентів, оскільки частина з них припинила підприємницьку діяльність, але продовжує перебувати на податковому обліку відповідача.

Позивач заперечує проти позиції податкового органу та вказує, що надані ним первинні документи є достатніми для формування витрат, вважає винесенні за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Порядок проведення перевірки та наявність під час перевірки всіх первинних документів сторонами не заперечується.

При вирішенні справи по суті суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України доходом з джерелом їх походження з України є - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з п.5 Наказу Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід": "дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена".

Відповідно до п.7 Наказу Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід": чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Відповідно до п.23 Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби": нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Згідно з п.28 Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби": метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Метод амортизації об`єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Відповідно до п.6 Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати": Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з пп.9.4 п.9 Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати": не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

Відповідно до п.44.2 ст.42 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з вимогами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, в розумінні статті 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз даної норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства(ст. 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої-другої статті 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Щодо твердження відповідача, що договори укладені між позивачем та його контрагентами-постачальниками фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої групи були спрямовані не на постачання дерев`яних піддонів, а лише для збільшення витрат за період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2018 року, що в порушення п.п.14.1.231.ст.14, пп.44.1, пп.44.2, пп.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, ПК України, п. 9 П(С)БО 9 "Запаси", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 751/4044, п.5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12. 1999 за № 860/4153, п.6, п.9.4, абз. 9 П(С)БО 16 "Витрати", затверджений наказом Міністерства фінансів України від N 318 від 31.12.99, п.4, п.23, п. 28, П(С)БО 7 "Основні засоби", ст. 1, ст.2, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму у сумі 2470879 грн. у тому числі по періодам: за 2017 рік на суму 2288446 грн. за 3 квартали 2018 року на суму 1 82 433 грн, суд встановив наступне.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" задокументовано придбання піддонів протягом 2017-2018 років від наступних контрагентів всього на суму 4 858 100 грн., а саме :

ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ) на суму 1422940 грн. за період з 01.04.2017- 31.12.2017 року;

ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) на суму 30000,00 грн. за З квартали 2018 року;

ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ) на суму 517000,00 грн. за 3 квартали 2018 року;

ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4 ) всього на суму 2102450, 00 грн. у тому числі за період з 01.04.2017- 31.12.2017 року суму 991040,00 грн. за 3 квартали 2018 року - 1111410,00 грн.

ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_5 ) на загальну суму 785710 грн. у тому числі : за період з 01.04.2017- 31.12.2017 року на суму 285710,00, за 3 квартали 2018 року на суму 500000,00 грн.

Всі фізичні особи-підприємці в період взаємодії з товариством перебували на другій групі платників єдиного податку та мали види діяльності за КВЕД 46.13 - діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами або КВЕД 16.24 - виробництво дерев`яної тари.

Порушення по всім фізичним особам-підприємцям є абсолютно ідентичними, а тому суд, вважає за доцільне навести опис цих порушень по першому контрагенту-постачальнику та через призму цих порушень надати правову оцінку решті господарських операцій.

Так, з ФОП ОСОБА_1 задокументовано придбання піддонів за квітень, травень, червень 2017 року на загальну суму 1422940 грн. (без ПДВ), згідно видаткових накладних від ФОП ОСОБА_1 , які задокументовано в бухгалтерському обліку для подальшого пакування виготовленого шпону при відправці на експорт. Реєстр прибуткових накладних наведено в додатку № 10 до акту, а наявність цих накладних сторонами не заперечується. До перевірки ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" договір з ФОП ОСОБА_1 не надано, також не надано договір у відповіді на запит від 10.12.2018 №13997/10/21-22-14-01-14 від ФОП ОСОБА_1 .

В бухгалтерському обліку дані операції ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" відображено наступним чином: Дт 6851 Кт 311 на суму 1 422 940 грн.; Дт204 Кт6851 1422940грн. (задокументовано операцію придбання без ПДВ); Дт 91 "Загально виробничі витрати", 93 "Витрати на збут" Кт 204 - списано піддони. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі, дебіторська/ кредиторська заборгованість відсутня станом на 30.09.2018 року.

При перевірці ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН", а також на запит від 14.12.2017 №1, підприємством не надано товарно-транспортних документів, які б підтверджували факт доставки задокументованих піддонів від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "НАТА- АЛТУНЧАН".

У видаткових накладних ФОП ОСОБА_1 від 07.04.2017№27//06, від 15.05.2017 №15//05, від 24.05.2017 №24//05, від 31.05.2017 №31//05, від 06.06.2017 №06//06, від 08.06.2017 №08//06, від 13.06.2017 №13//06, від 21.06.2017№21 //06 та від 27.06.2017 №27//06 не зазначено дані про прізвище та посаду відповідальних осіб від постачальника та покупця. В накладних в графі "дані про отримання товару за довіреністю" відсутні дані щодо довіреностей.

Таким чином, внаслідок відсутності договору, відсутності складання довіреностей на отримання піддонів, відсутність ТТН від контрагента-постачальника у ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" не дає можливості підтвердити факту отримання піддонів саме від ФОП ОСОБА_1

Контрагент є платником єдиного податку 2 групи.

До контролюючого органу ФОП ОСОБА_1 не надавав Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), що свідчить про відсутність найманих працівників.

Згідно п.291.4. ст.291 ПК України: суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку:

друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

На думку відповідача, згідно зі п.п. 2 п. 4 ст. 291 ПК України фізична особа-підприємець на другій групі може надавати послуги населенню, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що перебувають на єдиному податку.

Посадові особи відповідача дійшли висновку, що ФОП ОСОБА_1 не здійснював виробництво дерев`яних піддонів, оскільки для виробництва дерев`яної тари потрібні трудові ресурси, а у нього їх немає. Крім того, ФОП ОСОБА_1 , як платник 2 групи єдиного податку, відповідно до п.291.4. ст.291 не мав права надавати товариству послуги з виробництва або продажу дерев`яних піддонів.

Під час перевірки, оперативним управлінням ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі опитано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , який надав наступні пояснення, далі згідно оригіналу : "Останній підтвердив наявність договірних та фінансово-господарських відносин з ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН", а саме постачання в адресу вказаного підприємства дерев`яних піддонів. Дерев`яні піддони закуповувалися через мережу Інтернет. Транспортування піддонів здійснювалося за рахунок ФОП ОСОБА_1 найманим транспортом. ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" розраховувалося у безготівковій формі.".

Під час перевірки на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 направлено запит ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від № 13997/10/21-22-14-01-14 (вручено 15.12.2018) з надання інформації та її документальне підтвердження про укладені договори, виписані видаткові накладні, форм та обсягів розрахунків, наявність приміщень, земельних ділянок, які використовуються ФОП ОСОБА_1 для здійснення господарської діяльності (власних або орендованих) та копії договорів та первинних документів по взаємовідносинам з постачальниками сировини для виготовлення піддонів або готових піддонів та стан розрахунків з ними; наявність основних фондів, зокрема транспорту, пристроїв, інвентарних засобів (власних або орендованих для виготовлення піддонів), наявність необхідної кількості працюючих для виконання даного виду робіт, а саме для виготовлення піддонів.

ФОП ОСОБА_1 надано відповідь (вх. №8209/ФОП від 27.12.2018) на запит з наданням лише копії видаткових накладних на адресу ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" на 9 аркушах. При цьому, ФОП ОСОБА_1 не надано відповідей на питання, викладені в запиті, не надано договору, товарно-транспортних накладних або інших документів щодо транспортування піддонів як від постачальника, так і до покупця, не надано також документів на придбання готових піддонів в якості товару (накладних, рахунків, чеків, банківських виписок, експрес-накладних та вантажних декларацій поштових відправлень від організацій перевезення відправлень територією України Укрпошта, ТОВ "Нова пошта", "Делівері" та інше), або сировими для виготовлення піддонів, які б підтверджували джерело її походження, що не дає можливості підтвердити задокументовані взаємовідносини.

Таким чином, внаслідок відсутності складання договору, довіреностей на отримання піддонів, відсутність документів на доставку піддонів як у ТОВ "НАТА- АЛТУНЧАН", так і у ФОП ОСОБА_1 , відсутність у ФОП ОСОБА_1 документів на придбання піддонів через мережу Інтернет, не дають можливості перевіркою підтвердити фактичне отримання піддонів ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" від ФОП ОСОБА_1

Правовідносини з ФОП ОСОБА_2 задокументовано придбання піддонів у кількості 78 шт. за серпень 2018 року на загальну суму 30000 грн. (без ПДВ) згідно видаткової накладної №23//08 від 23.08.2018, які задокументовано в бухгалтерському обліку для подальшого пакування виготовленого шпону при відправці на експорт. В бухгалтерському обліку дані операції ТОВ "НАТА- АЛТУНЧАН" відображено наступним чином: Дт 685 Кт311 1230000 грн. на суму передплати Дт 204 Кт6851 30000 грн. (задокументовано операцію придбання без ПДВ); Дт 91 "Загально виробничі витрати", 93 "Витрати на збут" Кт 204 - списано піддони. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі, таким чином залишилась дебіторська заборгованість (надлишково перерахована ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" передплата на адресу ФОП ОСОБА_2 ) станом на 30.09.2018 року в розмірі 1200000 грн.

Реєстрація в якості платника єдиного податку 2 групи : з 01.08.2018 по 31.10.2018 (дата анулювання-31.10.2018), контрагент здійснював свою діяльність в період взаємовідносин з ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН".

До контролюючого органу ФОП ОСОБА_2 не надавала Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), що свідчить про відсутність найманих працівників.

Таким чином, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_2 не здійснювала виробництво дерев`яних піддонів, оскільки для виробництва дерев`яної тари потрібні трудові ресурси, а у неї їх немає. Крім того ФОП ОСОБА_2 , як платник 2 групи єдиного податку, відповідно до п.291.4. ст.291 ПКУ не мала права надавати послуги з виробництва піддонів для юридичної особи.

До перевірки надано договір поставки дерев`яних піддонів від 23.08.2018 №23/08/18, укладений ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" (в особі директора Коваленко Н.В., діючої на підставі Статуту, надалі іменується "Покупець") з ФОП ОСОБА_2 (Постачальник) про наступне: Предметом даного договору визначено, що Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець-оплатити та прийняти дерев`яні піддони розміром 1,4x1,35x0,14 по ціні 370 грн. та розміром 2,6x1,45x0,14 по ціні 400 грн. за один піддон без ПДВ.(п.1.1 Договору). Згідно п. 2.1. Договору, якість піддонів, що поставляються повинна відповідати ГОСТУ і ТУ (Специфікація), прийнятими для відповідного виду піддонів. Специфікація на піддони є невід`ємною частиною договору.

Аналіз наданого договору, на думку відповідача, свідчить про те, що сторонами порушено умови п.2.1 Договору в частині ненадання до перевірки Специфікації на піддони, яка повинна бути невід`ємною частиною договору. Крім того, згідно п. 2.2. Поставку піддонів здійснює продавець (власним транспортом або транспортом стороннього перевізника), при цьому вартість доставки включається у вартість реалізованих і доставлених товарів і окремо в документах не виділяється. При перевірці ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" на запит від 14.12.2018 №1 не надано товарно-транспортних документів, які б підтверджували факт доставки задокументованих піддонів від ФОП ОСОБА_2 до ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" .

У видатковій накладній ФОП ОСОБА_2 від 23.08.2018 №23//08 не зазначила місце складання накладної, не зазначено дані про прізвище та посаду відповідальних осіб від постачальника та покупця. В накладних в графі "дані про отримання товару за довіреністю" відсутні дані щодо довіреностей.

Оперативним управлінням ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі встановлено та опитано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 . В поясненні остання підтвердила договірні та фінансово-господарські відносини з ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН", а саме постачання в адресу вказаного підприємства дерев`яних піддонів, зазначивши, що дерев`яні піддони закуповувалися через мережу Інтернет. Транспортування піддонів здійснювалося за рахунок ФОП ОСОБА_2 найманим транспортом. ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" розраховувалося у безготівковій формі.

Під час перевірки на податкову адресу ФОП ОСОБА_2 направлено запит ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 18.12.2018 № 3118/10/21-22-14-01 (вручено 20.12.2018) з надання інформації та її документального підтвердження про укладені договори, виписані видаткові накладні, форм та обсягів розрахунків, наявність приміщень, земельних ділянок, які використовуються ФОП ОСОБА_2 для здійснення господарської діяльності (власних або орендованих) та копії договорів та первинних документів по взаємовідносинам з постачальниками сировини для виготовлення піддонів або готових піддонів та стан розрахунків з ними; , наявність основних фондів, зокрема транспорту, пристроїв, інвентарних засобів (власних або орендованих для виготовлення піддонів), наявність необхідної кількості працюючих для виконання даного виду робіт, а саме для виготовлення піддонів.

ФОП ОСОБА_2 надано відповідь (вх. №8205/ФОП від 27.12.2018) на запит з наданням лише копію договору без Специфікації на піддони, яка повинна бути невід`ємною частиною договору, та копію видаткової накладної від 23.08.2018 №23//08 на адресу ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" на 3 аркушах. Товарно-транспортних накладних або інших документів щодо транспортування піддонів, не надано також документів, які б засвідчили джерело походження сировини для виготовлення піддонів, чи самих піддонів в якості товару підприємцем не надано.

Відповідач вважає, що внаслідок відсутності складання довіреностей на отримання піддонів, відсутність документів на доставку піддонів як у ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН", так і у ФОП ОСОБА_2 , відсутність у ФОП ОСОБА_2 документів на придбання піддонів через мережу Інтернет, відсутня можливість підтвердити фактичне отримання піддонів ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" від контрагента.

Втім суд вважає таку позицію помилковою, оскільки контрагент не виробляв, а поставляв дерев`яні піддони, що підтверджується договором поставки дерев`яних піддонів.

ФОП ОСОБА_2 25.09.2018 прийнято рішення про припинення діяльності. Тобто товариство перерахувало кошти ФОП ОСОБА_2 , яка вже не поставить товар у зв`язку з припинянням діяльності, внаслідок чого виведено обігові кошти з підприємства ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" у сумі 1200000 грн. При перевірці ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН", а також на запит від 14.12.2018 №1, підприємством не надано товарно-транспортних документів, які б підтверджували факт доставки задокументованих піддонів від ФОП ОСОБА_2 до ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" на суму 1200000 грн.

В даному випадку суд погоджується з позицією податкового органу, що товариством завищено витрати на суму 1200000 грн., оскільки жодного обґрунтування для їх перерахунку на адресу контрагента товариство не надало.

Правовідносини з ФОП ОСОБА_3 задокументовано придбання піддонів у кількості 1294 шт. за травень 2018 року на загальну суму 517000 грн. (без ПДВ), які задокументовано в бухгалтерському обліку для подальшого пакування виготовленого шпону при відправці на експорт.

Перевіркою встановлено, що згідно даних журналу-ордеру і Відомості по рахунку 6851 за 9 місяців 2018 року відображено наступну кореспонденцію рахунків : Дт6851 КтЗП на суму 517000 грн.; Дт204 Кт 6851 на суму 517000 грн.; Дт 91 "Загально виробничі витрати", 93 "Витрати на збут" Кт 204 - списано піддони.

Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі, дебіторська/ кредиторська заборгованість відсутня.

Контрагент перебував в якості платника єдиного податку 2 групи в період взаємовідносин з ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН".

До контролюючого органу ФОП ОСОБА_3 не надавав Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), що свідчить про відсутність найманих працівників.

Таким чином, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_3 не здійснював виробництво дерев`яних піддонів, оскільки для виробництва дерев`яної тари потрібні трудові ресурси, а у нього їх немає. Крім того ОСОБА_3 , як платник 2 групи єдиного податку, відповідно до п.291.4. ст.291 ПКУ не мав права надавати послуги з виробництва піддонів для юридичної особи.

До перевірки надано договір поставки дерев`яних піддонів від 15.01.2018 №15/01/18, укладений ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" (в особі директора Коваленко Н.В., діючої на підставі Статуту, надалі іменується "Покупець") з ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) про наступне: Предметом даного договору визначено, що Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець-оплатити та прийняти дерев`яні піддони розміром 1,4x1,35x0,14 по ціні 370 грн. та розміром 2,6x1,45x0,14 по ціні 400 грн. за один піддон без ПДВ.(п.1.1 Договору). Згідно п. 2.1. Договору, якість піддонів, що поставляються повинна відповідати ГОСТУ і ТУ (Специфікація), прийнятими для відповідного виду піддонів. Специфікація на піддони є невід`ємною частиною договору.

У видаткових накладних ФОП ОСОБА_3 від 14.05.2018 №14//05, від 15.05.2018 №15//05, 24.05.2018 №24//05 та від 30.05.2018 №30//05 не зазначено відповідальних осіб за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від постачальника та покупця (дані про прізвище та посаду не зазначено). Дані про отримання товару по довіреності в накладних не зазначено.

Таким чином, ФОП ОСОБА_6 не здійснював виробництво дерев`яних піддонів, оскільки для виробництва дерев`яної тари потрібні трудові ресурси.

Оперативним управлінням ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі встановлено та опитано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 . В поясненнях ФОП ОСОБА_6 підтвердив договірні та фінансово-господарські відносини з ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН", а саме постачання в адресу вказаного підприємства дерев`яних піддонів, які ним закуповувалися через мережу Інтернет. Транспортування піддонів здійснювалося за рахунок ФОП ОСОБА_3 найманим транспортом. ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" розраховувалося у безготівковій формі.

Під час перевірки на податкову адресу контрагента направлено запит ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 18.12.2018 № 3118/10/21-22-14-01 з питання надання інформації та її документальне підтвердження про укладені договори, виписані видаткові накладні, форм та обсягів розрахунків, наявність приміщень, земельних ділянок, які використовуються ФОП ОСОБА_3 для здійснення господарської діяльності (власних або орендованих) та копії договорів та первинних документів по взаємовідносинам з постачальниками сировини для виготовлення піддонів або готових піддонів та стан розрахунків з ними; наявність основних фондів, зокрема транспорту, пристроїв, інвентарних засобів (власних або орендованих для виготовлення піддонів), наявність необхідної кількості працюючих для виконання даного виду робіт, а саме для виготовлення піддонів.

ФОП ОСОБА_3 надав відповідь за вх. №8218/ФОП від 27.12.2018 на запит з наданням додатків всього на 13 аркушах, серед яких копія договору без Специфікації на піддони, яка повинна бути невід`ємною частиною договору, 4 накладних та інших документів, які не мають відношення до поставки піддонів у травні 2018 року (2 ТТН за червень 2018 року та 5 ТТН за липень 2018 року на поставки пиломатеріалів та заготовок до піддонів).

ФОП ОСОБА_3 не надав відповідей на питання, викладені в запиті, не надано товарно-транспортних накладних або інших документів щодо транспортування піддонів, не надано документів, які б засвідчили джерело походження сировини для виготовлення піддонів, чи самих піддонів в якості товару до накладних за травень 2018 року.

Відповідач вважає, що внаслідок відсутності складання довіреностей на отримання піддонів, відсутність документів на доставку піддонів як у ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН", так і у ФОП ОСОБА_3 , відсутність у ОСОБА_3 документів на придбання піддонів через мережу Інтернет, відсутня можливість підтвердити фактичне отримання піддонів ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" від контрагента.

Правовідносини з ОСОБА_4 задокументовано придбання піддонів у кількості 6956 шт. за листопад-грудень 2017 року та січень-квітень 2018 року на загальну суму 2102450 грн. (без ПДВ). Згідно даних журналу-ордеру і Відомості по рахунку 6851 за 2017 рік (4 квартал) відображено наступну кореспонденцію рахунків : Дт 6851 КтЗП на суму 991040,00 грн.; Дт 204 Кт 6851 на суму 991040,00 грн.; Дт 91 "Загальновиробничі витрати", 93 "Витрати на збут" Кт 204 - списано піддони.

Перевіркою встановлено, що згідно даних журналу-ордеру і Відомості по рахунку 6851 за 9 місяців 2018 року відображено наступну кореспонденцію рахунків : Дт6851 Кт 311 на суму 1111410,00 грн.; Дт 204 Кт 6851 на суму 1111410,00 грн.; Дт 91 "Загально виробничі витрати", 93 "Витрати на збут" Кт 204 - списано піддони.

Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі., дебіторська/ кредиторська заборгованість відсутня.

Підприємством ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" до перевірки не було надано договору поставки дерев`яних піддонів за період листопад-грудень 2017 року, а надано договір поставки дерев`яних піддонів від 04.01.2018 №04/01/18, укладений з ФОП ОСОБА_4

Контрагент перебував в якості платника єдиного податку 2 групи в період взаємовідносин з ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН".

До контролюючого органу ФОП ОСОБА_4 не надавав Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), що свідчить про відсутність найманих працівників.

Таким чином, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_4 не здійснював виробництво дерев`яних піддонів, оскільки для виробництва дерев`яної тари потрібні трудові ресурси, а у нього їх немає. Крім того ОСОБА_4 , як платник 2 групи єдиного податку, відповідно до п.291.4. ст.291 ПКУ не мав права надавати послуги з виробництва піддонів для юридичної особи.

До перевірки надано договір поставки дерев`яних піддонів від 04.01.2018 №04/01/18, укладений ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" (в особі директора Коваленко Н.В., діючої на підставі Статуту, надалі іменується "Покупець") з ФОП ОСОБА_4 (Постачальник) про наступне: Предметом даного договору визначено, що Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець-оплатити та прийняти дерев`яні піддони розміром 1,4x1,35x0,14 по ціні 370 грн. та розміром 2,6x1,45x0,14 по ціні 400 грн. за один піддон без ПДВ.(п.1.1 Договору). Згідно п. 2.1. Договору, якість піддонів, що поставляються повинна відповідати ГОСТУ і ТУ (Специфікація), прийнятими для відповідного виду піддонів. Специфікація на піддони є невід`ємною частиною договору.

Оперативним управлінням ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі встановлено та опитано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 . В поясненнях ФОП ОСОБА_4 підтвердив договірні та фінансово-господарські відносини з ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" та факт постачання в адресу вказаного підприємства дерев`яних піддонів, які ним закуповувалися через мережу Інтернет. Транспортування піддонів здійснювалося за рахунок ФОП ОСОБА_4 найманим транспортом. ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" розраховувалося у безготівковій формі.

На податкову адресу ФОП ОСОБА_7 направлено запит ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 18.12.2018 № 3116/10/21-22-14-01, який вручено 20.12.2018.

ФОП ОСОБА_8 не надано відповідей на питання, викладені в запиті, не надано ні товарно-транспортних накладних або інших документів щодо транспортування піддонів, не надано також документів, які б засвідчили джерело походження сировини для виготовлення піддонів, чи самих піддонів в якості товару до накладних за травень 2018 року.

Відповідач вважає, що внаслідок відсутності складання довіреностей на отримання піддонів, відсутність документів на доставку піддонів як у ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН", так і у ФОП ОСОБА_4 , відсутність у ФОП ОСОБА_4 документів на придбання піддонів через мережу Інтернет, не дає можливості підтвердити фактичне отримання піддонів ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" від ФОП ОСОБА_9 .

Правовідносини з ФОП ОСОБА_5 задокументовано придбання піддонів у кількості 3156 шт. за квітень-травень 2017 року та серпень 2018 року , які були в подальшому задокументовані в бухгалтерському обліку ТОВ "НАТА- АЛТУНЧАН" в операціях з пакування виготовленого шпону на експорт, на загальну суму 785710 грн. (без ПДВ), у т.ч.: за2017 рік - 285710,00грн., за 9 місяців 2018 року -500000,00грн.

Контрагент перебував в якості платника єдиного податку 2 групи в період взаємовідносин з ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН".

До контролюючого органу ФОП ОСОБА_5 не надавав Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), що свідчить про відсутність найманих працівників.

Таким чином, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_5 не здійснював виробництво дерев`яних піддонів, оскільки для виробництва дерев`яної тари потрібні трудові ресурси, а у нього їх немає. Крім того ФОП ОСОБА_5 , як платник 2 групи єдиного податку, відповідно до п.291.4. ст.291 ПКУ не мав права надавати послуги з виробництва піддонів для юридичної особи.

До перевірки не надано договір постачання дерев`яних піддонів за квітень-травень 2017 року, а надано договір поставки дерев`яних піддонів від 14.08.2018 №14/08/18, укладений ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" (в особі директора Коваленко Н.В., діючої на підставі Статуту, надалі іменується "Покупець") з ФОП ОСОБА_5 (Постачальник) про наступне: Предметом даного договору визначено, що Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець-оплатити та прийняти дерев`яні піддони розміром 1,4x1,35x0,14 по ціні 370 грн. та розміром 2,6x1,45x0,14 по ціні 400 грн. за один піддон без ПДВ.(п.1.1 Договору). Згідно п. 2.1. Договору, якість піддонів, що поставляються повинна відповідати ГОСТУ і ТУ (Специфікація), прийнятими для відповідного виду піддонів. Специфікація на піддони є невід`ємною частиною договору.

Оперативним управлінням ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі встановлено та опитано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 . В поясненнях ФОП ОСОБА_5 підтвердив договірні та фінансово-господарські відносини з ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН", а саме постачання в адресу вказаного підприємства дерев`яних піддонів, які ним закуповувалися через мережу Інтернет. Транспортування піддонів здійснювалося за рахунок ОСОБА_5 найманим транспортом. ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" розраховувалося у безготівковій формі.

На податкову адресу ФОП ОСОБА_5 ,. направлено запит ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 10.12.2018 № 13998/10/21-22- 14-01, який вручено 15.12.2018.

ФОП ОСОБА_5 не надано документів щодо придбання піддонів та товарно-транспортних документів, які б підтверджували факт доставки задокументованих піддонів від ФОП ОСОБА_5 до ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН".

На думку відповідача, внаслідок відсутності складання довіреностей на отримання піддонів, відсутність документів на доставку піддонів як у ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН", так і у ФОП ОСОБА_5 , відсутність у ФОП ОСОБА_5 документів на придбання піддонів через мережу Інтернет, поставку піддонів через поштові та комерційні відділення, не дають можливості перевіркою підтвердити фактичне отримання піддонів ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" від ФОП ОСОБА_5 .

Посилання податкового органу на приписи Закону України "Про захист прав споживачів" та Закону України "Про електронну комерцію" суд до уваги не приймає, оскільки відповідач не є тим органом, який здійснює контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів та законодавства про ринковий нагляд.

Податковий орган зазначає, що товариством не в повній мірі надано відповідь на запити посадових осіб №1 від 07.12.2018 року (строк виконання до 17:30 год. 07 грудня 2018 року) та №1 від 14.12.2018 року (строк виконання до 19 грудня 2018 року).

В свою чергу товариством, як зазначено в акті перевірки, 17 грудня 2018 року подано скаргу на дії посадових осіб щодо складання та вручення запитів №№1 від 07 грудня 2018 року та від 14 грудня 2018 року, оскільки жоден з них не містив печатки відповідача.

Відповідь на скаргу товариства контролюючий орган надав 16 січня 2019 року, а позивач отримав її 23 січня 2019 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів п.85.6 ст.85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок №727), додатком до акту перевірки є акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації.

В матеріалах справи відсутній такий акт, як наслідок ненадання первинних документів не підтверджено належним чином.

Відповідно до п.78.3 ст.78 ПК України працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов`язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Натомість в акті перевірки податковий орган вказує, що під час перевірки оперативним управлінням ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі опитано фізичних осіб-підприємців ОСОБА_10 Сергія ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Тобто, при проведенні планової виїзної документальної перевірки товариства до участі в ній було залучено працівників податкової міліції, що є прямим порушенням приписів п.78.3 ст.78 ПК України.

Посадові особи відповідача посилаються на ту обставину, що платники єдиного податку 2 групи не мають права здійснювати операції з продажу або з виготовлення дерев`яних піддонів для юридичної особи.

Втім така позиція є помилковою, оскільки відповідно до пп.2 п.291.4 ст.291 ПК України фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Законодавець наводить вираз "виробництво та/або продаж товарів", тобто фізична особа-підприємець другої групи платників єдиного податку мають право як виробляти товари так і продавати їх, за умови дотримання законодавчих обмежень щодо обсягу доходу та кількості найманих працівників.

При цьому в п.291.5 ст.291 ПК України наведено перелік суб`єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, контрагенти позивача - платники єдиного податку другої групи не підпадають під даний перелік.

За приписами пп.1) п.292.1 ст.292 ПК України доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Таким чином, в разі встановлення випадків не декларування контрагентами доходів, отриманих від надання позивачу послуг з постачання дерев`яних піддонів, податковий орган вправі донарахувати таким контрагентам відповідні суми податкових зобов`язань за наслідками проведених перевірок.

Класифікація податковим органом понесених товариством витрат на закупівлю дерев`яних піддонів в якості "Доходу від безоплатно отриманих оборотних активів" є безпідставною та не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.

Стосовно порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.17 ПСБО 14 "Оренда", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181 шляхом заниження доходів на суму ненарахованої орендної плати на передане обладнання відповідно до укладеного договору оренди від 31.08.2018 №7, внаслідок чого занижено доходи на суму 90 грн. у тому числі за 9 місяців 2018 року на суму 90 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що згідно Договору оренди обладнання від 31.08.2018 №7 "Орендодавець" ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" передає, а "Орендар" ФОП ОСОБА_13 приймає у тимчасове користування основні засоби та сплачує орендну плату.

Згідно п.17 П(С)Б014 "Оренда" дохід від операційної діяльності (крім доходу від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) визнається іншим операційним доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигід, пов`язаних з використанням об`єкта операційної оренди.

ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" не відображено в бухгалтерському обліку отримання доходу в розмірі 90 грн. від надання в оренду обладнання за договором від 31.08.2018 №7.

ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" не відобразило інший операційний дохід Дт 713 "Дохід від операційної оренди активів" Кт 6851 на суму 90 грн.

Таким чином, позивачем занижено доходи на суму 90 грн., у т.ч. за 9 місяців 2018 року на суму 90грн.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" п. 134.1 ст.134 ПК України, п. 9 П(С)БО 9 "Запаси", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044, абз. 9 П(С)БО 16 "Витрати", затверджений наказом Міністерства фінансів України від N 318 від 31.12.99, в результаті чого завищено витрати за рахунок нерозподілення транспортно-заготівельних витрат у зв`язку з придбанням запасів всього на суму 723851,80 грн. у тому числі: завищено витрати за період з 01.04.2017 по 31.12.2017 на суму 3614182,10 грн. та занижено витрати за 9 міс 2018 року на суму 2890330,30 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємство ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" включено у витрати повністю витрати по транспортним послугам, пов`язані з доставкою придбаних лісоматеріалів без розрахунку транспортно-заготівельних витрат (далі ТЗР).

Суд зазначає, що дане порушення є порушенням бухгалтерського обліку, а не податкового обліку. Тобто, в даному випадку, відсутній склад податкового правопорушення.

Стосовно висновку про порушення ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" п. 44.1 ст.44, п. 134.1 ст.134 ПК України, п. 9 П(С)БО 9 "Запаси", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044, п. 9 П(С)БО 16 "Витрати" в результаті чого завищено витрати за рахунок непідтверження фактичного списання лісоматеріалів та вивезення їх на звалище всього на суму 4175333,40 грн. у тому числі за період з 01.04.2017 по 31.12.2017 на суму 4175333,40 грн. суд зазначає наступне.

Відповідач стверджує, що ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" не надало до перевірки документи з ветеринарно-санітарної експертизи, які б підтверджували неналежну якість деревини, підтверджували подальше використання у діяльності, безпечність, способи утилізації зіпсованого лісу, який був списаний на вивезений на міське звалище.

В актах списання деревини, складених підприємством не зазначені причини списання, не зазначено про неналежну якість, не наведено постачальників такої деревини. Так у разі постачання неякісної деревини постачальниками, підприємство мало право повернути неякісний товар або здійснювати претензійну роботу. Таких документів також підприємством не було надано.

Жодних порушень позивачем приписів податкового законодавства відповідач не наводить, натомість будує сою позицію на нормах Закону України "Про карантин рослин".

Суд звертає увагу відповідача, що посилання на норми Закону України "Про карантин рослин", як на основну підставу для зменшення витрат зі списання лісоматеріалів та їх вивезення є помилковим, оскільки цей Закон визначає правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов`язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства України щодо захисту життя та здоров`я рослин.

Закон України "Про карантин рослин" не встановлює правові підстави для списання суб`єктом господарювання лісоматеріалів та вивезення їх на звалище, не встановлює обов`язкових реквізитів для документації зі списання лісоматеріалів та вивезення їх на звалище.

За таких обставин податковим органом не доведено вчинення даного порушення, як наслідок зменшення витрат в даному випадку є помилковим.

Аналогічними є порушення щодо списання дерев`яних піддонів, які ґрунтуються лише на припущеннях посадових осіб відповідача.

Стосовно порушення товариством пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПК України, п.6, п.9.4, ПСБО 16 "Витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318. п.4, п.28, п.23 ПБО 7 "Основні засоби" , шляхом завищення витрат на суму нарахованої амортизації на обладнання, яке не використовувалось в господарській діяльності підприємства суму 15108,78 грн., у тому числі за вересень 2018 року всього на суму 15108,78 грн., суд зазначає наступне.

На орендованій у ТОВ "Смарт Мерітайм Груп" території ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" організовано виробництво шпону. Для забезпечення технологічного процесу даного виробництва ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" має на балансі основні засоби - виробниче обладнання, інструменти, навантажувачі, бензопили, пили та інше. Основні засоби обліковуються за даними бухгалтерського обліку на бухгалтерських рахунках 104, 105, 106.

Товариство орендує складське приміщення площею 576 кв.м., а також територію мощення під від відкритий склад площею 2000 кв.м.

Перевіркою встановлено, що підприємство ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" у вересні 2018 року не здійснювало виробничу діяльність з обробки деревини та виготовлення шпону.

На думку посадових осіб відповідача основні засоби товариства, які знаходяться на капітальному ремонті чи на консервації, підпадають під визначення "невиробничі основні засоби" згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПК України, амортизація таких основних засобів у податковому обліку відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПК України не нараховується.

Втім, податковий орган не надав доказів консервації відкритого складу та складських приміщень, як і не повідомив, яким чином відсутність виробничої діяльності у вересні 2018 року впливає на зберігання готової продукції в складських приміщеннях або на відкритому складі.

Оскільки функціонування складських приміщень у вересні 2018 року не перевірялось, що підтверджується відсутністю будь-яких даних про них в акті перевірки, то позиція податкового органу про завищення витрат на суму нарахованої амортизації на обладнання, яке не використовувалось в господарській діяльності підприємства суму 15108,78 грн. є помилковою.

Стосовно порушення товариством пп.14.1.231.п. 14.1. ст. 14 ПКУ, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.6, п.9.4, ПСБО 16 "Витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, шляхом завищення витрат на суму нарахованої амортизації на обладнання внаслідок відсутності розумної економічної причини (ділової мети), яка відповідно до п.п. 14.1.231. п. 14.1. ст. 14 ПКУ може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності всього на суму 62913 грн. у тому числі за вересень 2018 року в сумі 62913 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою було встановлено, що частину виробничого обладнання було передано в оренду ФОП ОСОБА_13 за Договором оренди обладнання від 31.08.2018 №7, яка є також посадовою особою підприємства - директором ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН".

ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" фактично згідно даного договору отримує не дохід, а збиток від операції надання в оренду за вересень 2018 року у сумі 62913 грн., оскільки підприємством фактично нараховано амортизаційних відрахувань на основні засоби та включено до витрат на суму на 63002,87 грн., а дохід від надання в оренду складає лише 90,00 грн.

Втім податковий орган не навів жодних норм законодавства, які вказують на те, що орендна плата повинна обов`язково перекривати амортизацію основних засобів. Враховуючи, що правовідносини оренди між сторонами відбувались на підставі договору оренди обладнання №7 від 31.08.2018 року, то право на коригування даного договору належить сторонам договору.

Натомість податковий орган вправі оспорити цей договір оренди та, у випадку його скасування, зробити відповідні висновки щодо завищення витрат.

За таких обставин висновок податкового органу про завищення витрат є передчасним.

Стосовно порушення товариством пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України від, п.6, п.9.4, ПСБО 16 "Витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, ч. З ст. 238 ЦКУ, ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції", шляхом завищення витрат внаслідок необґрунтованих витрат на оренду легкового автомобіля внаслідок відсутності розумної економічної причини (ділової мети), яка відповідно до п.п. 14.1.231. п. 14.1. ст. 14 ПКУ може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, в сумі 149 600грн. у тому числі за 3 квартали 2018 року на суму 149 600 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" орендувало у фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 легковий автомобіль.

До перевірки надано Договір оренди автомобіля від 02.01.2018 №5, укладений ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" в особі директора Коваленко Наталії Володимирівни, яка діє на підставі Статуту (надалі іменується "Орендар") з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 .

Предметом договору є автомобіль: Scoda Octavia, державний номер НОМЕР_6 . Рік випуску: 2008. Вартість оренди становить 5000 грн. на місяць. Вартість автомобіля становить 137520 грн.

В подальшому між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 27 червня 2018 року до договору оренди автомобіля №5 від 20 січня 2018 року, відповідно до якої розмір орендної плати становить 52000 грн. на місяць.

Згідно п.п. 14.1.159. п. 14.1 ст. 14ПК України пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: б) для фізичної особи та юридичної особи: фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі.

Керівник юридичної особи ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" Коваленко Н.В. є не лише найманим працівником, а ще й її представником у розумінні Цивільного кодексу України.

Директора ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" податковий орган вважає особою, яка обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків у юридичній особі приватного права, на думку відповідача, нього поширює свою дію ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції", якою встановлено заборону використовувати своє становище та пов`язані із цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідач стверджує, що перевіркою встановлення підписання договору "самим із собою", з одного боку договір оренди автомобіля підписано директором як фізичною особою, а з іншого - теж директором, однак уже в якості представника юридичної особи.

Суд звертає увагу відповідача, що ПК України не містить правового інституту "підписання договору із самим собою", натомість містить правовий інститут "пов`язана особа".

У випадку встановлення ситуації коли договір укладено пов`язаною особою податковий орган вправі оспорити даний договір оренди та, у випадку його скасування, зробити відповідні висновки щодо завищення витрат.

При цьому суд погоджується з позицією податкового органу, що збільшення орендної плати за автомобіль з 5000 грн. на місяць до 52000 грн. на місяць, тобто більш ніж в 10 разів, не мала під собою жодної розумної економічної мети, а тому витрати на оренду автомобіля понад 5000 грн. на місяць є немотивованими, оскільки вартість самого автомобіля становить 137520 грн.

Стосовно витрат на обслуговування транспортного засобу та на заміну паливно-мастильних матеріалів суд зазначає наступне.

На підставі первинних документів, податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН, товариством віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість та до витрат з податку на прибуток приватних підприємств витрати з технічного сервісного обслуговування транспортного засобу марки Scoda Octavia ВТ 7375 НОМЕР_7 , згідно акту виконаних робіт №663/А від 13.09.2018 на загальну суму 3970,42грн., в т.ч. ПДВ 661,74 грн., без ПДВ 3308,68 грн. та витати на ПММ (бензину, мастила, рідини) за вересень 2018 року на загальну суму 5594,70грн., в т.ч. ПДВ 932,45 грн., без ПДВ 4662,25грн.

Податковий орган не навів жодних доводів на підтвердження протиправності цих витрат та податкового кредиту, окрім твердження про відсутність господарської діяльності у товариства за вересень 2018 року.

Яким чином відсутність господарської діяльності у вересні 2018 року впливає на необхідність проведення технічного сервісного обслуговування автомобіля та на необхідність заміни в ньому паливно-мастильних матеріалів, відповідач суду не пояснив.

Стосовно порушення товариством пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.6, п.9.4, ПСБО 16 "Витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, підприємством завищено витрати внаслідок не підтвердження фактичного отримання консультаційних послуг на суму 447 000 грн. у тому числі за 2017 рік на суму 200 000 грн., за 3 квартали 2018 року на суму 247 000 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" задокументовано отримання консультаційних послуг по митному законодавству в бухгалтерському обліку по: взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_14 на загальну суму 447000 грн. (без ПДВ), у т.ч.: за 2017 рік - 200000,00грн., за 9 місяців 2018 року -247000,00грн.

До перевірки ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" надано акти виконаних робіт (надання послуг) від ФОП ОСОБА_14 №214 від 23.10.2017 найменування послуг: "консультаційні послуги по митному законодавству за І півріччя 2017року " на суму 100 000 грн.; №215 від 24.10.2017, найменування послуг: "консультаційні послуги по митному законодавству за II півріччя 2017року" на суму 100 000 грн.

Перевіркою встановлено, що представлені Акти виконаних робіт (надання послуг) про надання "консультаційних послуг по митному законодавству" мають типовий зміст без конкретизації отриманих послуг, містить лише загальну назву послуги, а саме: консультаційні послуги, без розкриття змісту та обсягу таких послуг.

На підтвердження фактичного та реального виконання вищевказаних послуг підприємством не надано до перевірки жодного первинного документа, який би підтверджував фактичне виконання робіт визначених у договорі про надання консультаційних послуг, а саме: які саме питання були поставлені до ФОП ОСОБА_14 від ТОВ "НАТА- АЛТУНЧАН"; підтвердження усного або письмового консультування ФОП ОСОБА_14 по поставленим питанням.

Консультаційні послуги по митному законодавству мають свою специфіку, а також мають досить конкретний перелік документів та матеріалів, які повинні створюватись в процесі надання таких послуг. Такими матеріалами, наприклад, можуть бути аналітичні матеріали та документи, порівняльні таблиці та переписка з цього питання, витяги зі спеціальних баз даних, виписки зі спеціальних видань, врешті, докази того, що надані послуги збільшили прибуток товариства та інше. Жодного з таких документів за результатами наданих послуг складено не було, фактично єдиним документом є акт здачі-прийняття послуг підписаний сторонами.

Товариство не довело, що надані контрагентом послуги використовувались в господарській діяльності позивача, як не довело й надання таких послуг ФОП ОСОБА_14 . Враховуючи розмір сплачених коштів - 447000 грн та відсутність будь-яких документів, які були б похідними від наданої послуги, суд не вбачає розумної економічної мети в досліджених господарських операціях.

Таким чином, підприємством ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" не підтверджено фактичного отримання консультаційних послуг ФОП ОСОБА_14 для обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання таких послуг, обґрунтування їх вартості, а доводи податкового органу в даному випадку є правомірними.

Суд звертає увагу відповідача, що під час проведення документальної планової виїзної перевірки досліджувався період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2018 року, тому податковий орган був позбавлений можливості досліджувати додаток РІ до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, оскільки в структурі різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України згідно з поданими ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" податковими деклараціями, мав вплив єдиний показник "Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових років" ряд. 3.2.4 додатку РІ до декларацій з прибутку за1,2,3 квартали 2018 року роки додатка РІ до рядка 03 декларації:, а саме: збиток за 2016 рік - 1 279 058 грн.

Тобто при перевірці досліджено збитки за 2016 рік, які виходять за межі періоду перевірки.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Перевіркою встановлено, згідно оборотно-сальдової відомості по рах. 631, взаємовідносини ТОВ "НАТА-АЛТУНЧАН" з ПП "ТДС"(31653053) за період листопад-грудень 2017 року на загальну суму 985234 грн., у т.ч. ПДВ 164205,67грн., на підставі договору підряду від 03.11.2017 №12.

ПП "ТДС" за результатами надання послуг з монтажних робіт ангара металевого виписано податкову накладну №2 від 01 листопада 2017 року на суму 186900,00 грн. з них ПДВ в розмірі 31150 грн., яка зареєстрована в ЄРПН 15 грудня 2017 року.

ПП "ТДС" за результатами надання послуг з монтажних робіт ангара металевого виписано податкову накладну №1 від 01 листопада 2017 року на суму 258100,00 грн. з них ПДВ в розмірі 43016,67 грн., яка зареєстрована в ЄРПН 30 листопада 2017 року.

ПП "ТДС" за результатами надання послуг з монтажних робіт ангара металевого виписано податкову накладну №3 від 03 листопада 2017 року на суму 35234,00 грн. з них ПДВ в розмірі 587,33 грн., яка зареєстрована в ЄРПН 30 листопада 2017 року.

ПП "ТДС" за результатами надання послуг з монтажних робіт ангара металевого виписано податкову накладну №4 від 17 листопада 2017 року на суму 60000,00 грн. з них ПДВ в розмірі 10000 грн., яка зареєстрована в ЄРПН 15 грудня 2017 року.

ПП "ТДС" за результатами надання послуг з монтажних робіт ангара металевого виписано податкову накладну №2 від 01 грудня 2017 року на суму 200000,00 грн. з них ПДВ в розмірі 33333,33 грн., яка зареєстрована в ЄРПН 28 грудня 2017 року.

ПП "ТДС" за результатами надання послуг з монтажних робіт ангара металевого виписано податкову накладну №3 від 07 грудня 2017 року на суму 70000,00 грн. з них ПДВ в розмірі 11666,67 грн., яка зареєстрована в ЄРПН 28 грудня 2017 року.

ПП "ТДС" за результатами надання послуг з монтажних робіт ангара металевого виписано податкову накладну №4 від 26 грудня 2017 року на суму 175000,00 грн. з них ПДВ в розмірі 29166,67 грн., яка зареєстрована в ЄРПН 15 січня 2018 року.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару. Як свідчать матеріали перевірки, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

В спірних правовідносинах позивач відніс до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого за податковими накладними, які виписані ТОВ "ТДС" та зареєстровані належним чином в ЄРПН.

Приписи ст.201 ПКУ покладають на податковий орган обов`язок при реєстрації податкових накладних в ЄРПН перевіряти їх відповідність вимогам ПК України та не приймати або відмовляти у реєстрації податкових накладних, за наявності правових на те підстав.

Якщо ж таких дій з боку податкового органу вчинено не було, то податкові накладні вважаються зареєстрованими в ЄРПН.

Згідно з положеннями ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до положень п.71.1. ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів зі збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань питання збору податкової інформації визначає ст. 72 ПК України.

Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом),необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження(п.73.3. ст.73 ПКУ).

Таким чином, суд зазначає, що перелік податкової інформації повинен мати документальний характер, є вичерпний і встановлюється законом, зокрема статтями 72 і 83 ПК України. Поряд з цим, інформація повинна збиратися в порядку, встановленому законом, зокрема ст.ст. 72, 73 ПК України.

Враховуючи вищенаведене, будь-які припущення посадових осіб та моделювання ними ситуацій, за відсутності інших належних доказів, є не обґрунтованими, оскільки:

по-перше, відомості, на яких базуються висновки податкової служби, не є податковою інформацією, адже не віднесені до такої законом (статтями 72, 83 ПК України), зокрема, довідка/акт/лист/ та протокол допиту ДФС, а з огляду на ст.74 КАС України, є недопустимим доказом;

по-друге, податковим органом не доведено дотримання процедури збору податкової інформації згідно положень ст.ст. 72, 73 ПК України, що унеможливлює належне прийняття судом до уваги останньої.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (п.16 постанови ВС від 31.07.2018 року №820/3119/17, номер справи в ЄДРСР 75644939).

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту(п.17 постанови ВС від 31.07.2018 року №820/3119/17, номер справи в ЄДРСР 75644939).

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Відповідачем не спростовується, що контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій мали чинний статус платників єдиного податку та ПДВ, повідомлень про відсутність за місцезнаходженням до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, тому суд виходить з того, що наведені в акті перевірки доводи щодо неспроможності контрагентів позивача здійснювати певні види господарської діяльності відповідачем як суб`єктом владних повноважень суду не доведені та не підтверджені жодними доказами.

Щодо посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів суд зазначає, що відсутність у контрагентів умов, необхідних для здійснення господарської операції, сама по собі не свідчить про нереальність господарських операцій, адже постачальник може здійснювати реальні господарські операції та не обов`язково має бути виробником товару (послуги, робіт) і за відсутності дослідження первинних документів контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів такого контрагента є передчасними.

При цьому чинним законодавством не вимагається на підтвердження реальності господарської операції з виконання робіт (надання послуг) надання платником податків доказів того, щоб, наприклад, дерев`яні піддони виготовлялись особисто постачальником зі свого матеріалу та з використанням своїх найманих працівників або особисто, оскільки чинне законодавство не вимагає від платника податків, який здійснює роботи або отримує їх, мати власне обладнання та заявляти його наявність у певних документах, надання яких була б визначена чинним законодавством обов`язковою.

З приводу доводів відповідача про нереальність господарських операцій з огляду на твердження податкового органу, за якими відповідач дійшов висновку про неможливість постачання товару контрагентом позивача та контрагентами його контрагента власними силами, то вказана позиція (без документального підтвердження) є лише припущенням податкового органу, в той час, як за приписами п.5.2 р.І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Мін`юсті України 12.01.2011 за № 34/18772, в акті перевірки відображаються лише факти порушень, а не припущення щодо їх наявності.

Також, слід зазначити, що неможливо встановити нереальність всіх без виключення господарських операцій без проведення відносно всіх учасників операцій визначених нормами податкового законодавства заходів контролю, таких як, перевірка платника податків, як і неможливо визнати нереальними господарські операції жодного разу не дослідивши їх первинну документацію, складену за результатом вчинення таких операцій.

В разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

В даному випадку суд не може ідентифікувати протиправні частини податкових повідомлень-рішень, а тому податкові повідомлення-рішення від 21.03.2019 №0000951422, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3706318,50 грн., від 21.03.2019 № 0000961422, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1279058 грн.; від 21.03.2019 № 0000971422, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1594 грн., від 21.03.2019 № 0000981422, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 164206 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 82103 грн. підлягають скасуванню.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що підтверджують нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт яких частково підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Надані сторонами документи на правильність висновків суду не впливають.

В судовому засіданні 29.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд -

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішенні Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) від 21.03.2019 №0000951422, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 706 318,50 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішенні Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) від 21.03.2019 № 0000961422, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 279 058 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішенні Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) від 21.03.2019 № 0000971422, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 594 гривні.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішенні Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) від 21.03.2019 № 0000981422, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 164 206 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 82 103 гривні.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТА-АЛТУНЧАН" (73027, м.Херсон, вул. Миколаївське шосе, 19-А, оф.226, код ЄДРПОУ 36009118) судовий збір у сумі 44011 (сорок чотири тисячі одинадцять) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09 грудня 2019 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 111030100


Суд	Херсонський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	29.11.2019
Оприлюднено	12.12.2019
Номер документу	86269886
Судочинство	Адміністративне

Ковбій О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 29.11.2019 по справі 540/1261/19ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —540/1261/19

Рішення від 29.11.2019

Рішення
від 29.11.2019 по справі 540/1261/19
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД