Постанова

від 25.03.2020 по справі 540/1261/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1261/19

Головуючий першої інстанції Ковбій О.В.

Час та місце ухвалення судового рішення 13:42 , м. Херсон

Повний текст судового рішення складений 09.12.2019р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ната-Алтунчан до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

10.06.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) Ната-Алтунчан звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.03.2019р. №№0000951422 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 3706318,50грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 2470879грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1235439,50грн.; 0000961422 щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017р. на суму 1279058грн.; 0000971422 щодо зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість за вересень 2018р. на суму 1594грн.; 0000981422 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника в банку у розмірі 164206грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 82103грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29.11.2019р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції при вирішені справи обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 26.11.2018р. по 07.12.2018р. на підставі направлень від 23.11.2018р. №№832, 833, 834; від 27.11.2018р. 849, 851, та наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 14.11.2018р. №1272, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 4 квартал 2018 року, працівниками відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Ната-Алтунчан з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017р. по 30.09.2018р., валютного законодавства за період з 01.04.2017р. по 30.09.2018р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017р. по 30.09.2018р.

За результатом проведення перевірки складено акт від 21.12.2018р. №250/21-22-14-01/36009118, яким встановлено порушення позивачем п.п.14.1.231.ст.14, пп.44.1, пп.44.2, пп.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, ПК України, п. 9 П(С)БО 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, п.5 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, п.6, п.9.4, абз.9 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №318 від 31.12.1999р., п.4, п.23, п. 28, П(С)БО 7 Основні засоби , ст.1, ст.2, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995р., в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму у сумі 2470879грн. у тому числі по періодам: за 2017 рік на суму 2288446 грн. за 3 квартали 2018 року на суму 182433грн.; п.п.14.1.231.ст.14, пп.44.1, пп.44.2, пп.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, ПК України, п. 9 П(С)БО 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, п.5 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, п.6, п.9.4, абз.9 П(С)БО 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №318 від 31.12.1999р., п.4, п.23, п.28 П(С)БО 7 Основні засоби , ст.1, ст.2, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995р., в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 1279058грн. у тому числі по періодам: за 2017 рік на суму 1279058грн.; п.198.1, 198.3, п.п. г п.198.5, п.198.6. ст.198 ПК України, абз. б) п. 200.4 , п.200.7 , п.200.10, п.200.13, ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму у сумі 164206грн. в тому числі: за лютий 2018 року у сумі 164206грн., завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) за вересень 2018 року на загальну суму 1594грн. /т.1 а.с.19-131/

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі винесено податкові повідомлення-рішення від 21.03.2019р. №№0000951422 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 3706318,50грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 2470879грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1235439,50грн.; 0000961422 щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017р. на суму 1279058грн.; 0000971422 щодо зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість за вересень 2018р. на суму 1594грн.; 0000981422 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника в банку у розмірі 164206грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 82103грн. /т.1 а.с.132-135/

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, включення відповідних сум податку на додану вартість до податкових зобов`язань регулюються ПК України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з підпунктом 134.1.1 п.134.1. ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України доходом з джерелом їх походження з України є - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Так, пункт 44.2 ст.42 ПК України встановлює, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з вимогами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.7 вищезазначеного положення чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Згідно з п.23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Пунктом 28 вищезазначеного наказу передбачено, що метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Метод амортизації об`єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Відповідно до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Разом з тим, підпунктом 9.4 п.9 вищезазначеного положення передбачено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

Отже, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

З метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З огляду на приписи статей 14, 44, 138, 139, 198 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У зв`язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, водночас суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

У разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити цими операціями відповідні правові наслідки з метою отримання податкової вигоди, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

Податковим органом встановлено, що в період з 01.04.2017р. по 30.08.2018р. між позивачем та його контрагентами-постачальниками фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої групи укладені договори, які не були спрямовані на здійснення господарських операцій з постачання дерев`яних піддонів, а лише для збільшення витрат, що в порушення п.п.14.1.231.ст.14, пп.44.1, пп.44.2, пп.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, ПК України, п. 9 П(С)БО 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, п.5 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, п.6, п.9.4, абз. 9 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №318 від 31.12.1999р., п.4, п.23, п. 28, П(С)БО 7 Основні засоби , ст.1, ст.2, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995р., в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2470879грн. у тому числі по періодам: за 2017 рік на суму 2288446грн. за 3 квартали 2018 року на суму 182433грн.

Згідно акту перевірки від 21.12.2018р. №250/21-22-14-01/36009118, протягом 2017-18 років ТОВ Ната-Алтунчан задокументовано постачання піддонів всього на суму 4 858 100 грн. від наступних контрагентів: ФОП ОСОБА_1 , на суму 1422940 грн. за період з 01.04.2017р. по 31.12.2017р.; ФОП ОСОБА_2 на суму 30000грн. за 3 квартали 2018р.; ФОП ОСОБА_3 на суму 517000грн. за 3 квартали 2018р.; ФОП ОСОБА_4 на суму 2102450грн. за період з 01.04.2017р. - 31.12.2017р. та за 3 квартали 2018р.; ФОП ОСОБА_5 на суму 785710грн.

Між вищезазначеними фізичними особами-підприємцями та ТОВ Ната-Алтунчан укладено договори поставки аналогічні за своїм змістом, згідно умов всіх договорів (п.2.1, 2.3) якість піддонів повинна відповідати ГОСТ ТУ відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною договорів. Крім того, постачальник зобов`язаний надати на кожну партію піддонів накладну та рахунок-фактуру, оформленні належним чином. /т.3 а.с.164-234/

Так, задокументовані піддони (розмірами 1,4x1,35x0,14 та 2,6x1,45x0,14) згідно договорів та накладних є великогабаритним товаром, який потребує транспортування до орендованої ТОВ Ната-Алтунчан території у ТОВ Смарт Мерітайм Груп за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1. /т.4 а.с.14-16, 26, 31-34, 38-48, 55-60/

Разом з тим, позивачем при проведенні перевірки та в ході розгляду даної справи не надано обов`язкові первинні документи передбачені договорами, на підтвердження реальності виконання спірних угод, а саме: специфікації, рахунки-фактури, а також докази на підтвердження доставки та перевезення товару, - товарно-транспортні накладні, пропуски транспортних засобів контрагентів на об`єкт позивача.

Крім того, податковим органом було направлено запити щодо надання інформації до фізичних осіб-підприємців контрагентів позивача для документального підтвердження виконання укладених договорів, виписаних видаткових накладних, форм та обсягів розрахунків, наявність приміщень, земельних ділянок, які використовуються для здійснення господарської діяльності (власних або орендованих), копії договорів та первинних документів по взаємовідносинам з постачальниками сировини для виготовлення піддонів або готових піддонів та стан розрахунків з ними; наявність основних фондів, зокрема транспорту, пристроїв, інвентарних засобів (власних або орендованих для виготовлення піддонів), наявність необхідної кількості працюючих для виконання даного виду робіт, а саме для виготовлення піддонів. /т.4 а.с.6, 13, 25, 51, 52/

Проте, згідно отриманих відповідей від ФОП ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_4 не надано договорів, документів, які б підтверджували транспортування та доставку піддонів як від постачальника, так і до покупця, не надано також документів на придбання готових піддонів в якості товару (накладних, рахунків, чеків, банківських виписок, експрес-накладних та вантажних декларацій поштових відправлень) або сировини для виготовлення піддонів, які б підтверджували джерело походження, що не дає можливості підтвердити задокументовані взаємовідносини.

Згідно зі змінами до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, відповідно до яких повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Так, згідно з ч.3 ст.244 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. У такій довіреності мають зазначатися: інформація про довірителя; відомості про представника; повноваження представника, тобто які саме дії вчинятимуться від імені довірителя; дата складання.

Однак, позивачем не надано жодної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від вищезазначених суб`єктів підприємницької діяльності.

Отже, колегія суддів вважає, що наданими до перевірки документами ТОВ Ната-Алтунчан не доведено факту отримання піддонів саме від постачальників ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 на суму 4 858 100 грн., так як вказані контрагенти не мають управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та інших засобів. Відсутні документи на придбання піддонів, якими в подальшому задокументовано реалізацію на підприємство, встановлено факт відсутності доказових документів в частині доставки піддонів як до фізичних осіб - підприємців, так і від фізичних осіб-підприємців до ТОВ Ната-Алтунчан .

Тобто, позивачем безпідставно оформлено здійснення господарських операцій від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 та використано складені ними видаткові накладні на суму 4 858 100грн., всупереч норм ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п.2.1, 2.2 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88., а тому податковим органом обґрунтовано встановлено, що неможливо підтвердити фактичне придбання ТОВ Ната-Алтунчан піддонів у вказаних фізичних осіб-підприємців у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутністю факту одержання всього на суму 4858100грн., у тому числі за період з 01.04.2017р. по 31.12.2017р. на суму 2699690 грн., за 3 квартали 2018 року на суму 2158410 грн.

В частині завищення витрат за рахунок не розподілення транспортно - заготівельних витрат (ТЗВ) у зв`язку з придбанням запасів всього на суму 723 851,80грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Перевіркою для розрахунку ТЗВ за період з 01.04.2017р. по 31.12.2017р. був прийнятий показник ТЗВпоч (залишок ТЗВ на початок місяця) у розмірі 0 грн., тому що у підприємства на бухгалтерських рахунках запасів та товарів був відсутній залишок та облік транспортно-заготівельних витрат.

Підприємство стверджує, що показник Звиб сировина, що вибула на виробництво на суму 10 876 746,21грн. за період з 01.04.2017р. по 31.12.2017р. є невірним, а повинен складати 19 091 628,57грн. з урахуванням рахунку 281 за 2 квартал 2017р.

Водночас, з даним твердженням позивача неможливо погодитись виходячи з наступного: різниця в сумі 8 214 882,36 грн. згідно аналізу рахунка 281 за 2 квартал 2017р. складає не сировину (лісоматеріали), що була списана у виробництво, а собівартість реалізації готової продукції - шпону, що теж обліковується підприємством на рахунку 281 та відображена кореспонденцією Дт 902 Кт 281.

Підприємство стверджує, що розрахунок ТЗВ за період з 01.04.2017р. по 31.12.2017р. та за 9 місяців 2018р. є невірним, так як показники витрат пов`язані з придбанням лісоматеріалів занижені по деяким контрагентам. Проте дані показники визначені тільки за послугами, що пов`язані лише з доставкою сировини - лісоматеріалу без додаткових матеріалів, які зазначені в прибуткових накладних та податкових накладних (ЄРГІН).

Однак, навіть у разі неврахування перевіркою в розрахунку ТЗВ деякої суми витрат, пов`язаною з доставкою, такі витрати вже були віднесені підприємством напряму до витрат і не були виключені перевіркою при розрахунку ТЗВ зі складу витрат, а тому це не спричинить завищення встановленого показника.

Таким чином, в порушення п. 44.1 ст.44 ПК України, п. 9 П(С)БО 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, абз. 9 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. від №318, підприємством завищено витрати за рахунок не розподілення транспортно-заготівельних витрат у зв`язку з придбанням запасів всього на суму 723851,80 грн., у тому числі завищено за період з 01.04.2017р. по 31.12.2017р. на суму 3614182,10 грн. та занижено за 9 місяців 2018 року на суму 2 890 330,30грн.

В частині завищення витрат за рахунок не підтвердження фактичного списання лісоматеріалів та вивезення їх на звалище всього на суму 4 175 333,40грн. слід зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що підприємство здійснило списання лісоматеріалів у кількості 4802,121 м. куб. вартістю 4 175 333,40грн. на рахунок витрат 947 Нестачі і втрати від псування цінностей , що проведено в бухгалтерському обліку наступним чином Дт 947 Кт 281.

Однак, в актах списання деревини, складених підприємством, не зазначені причини списання, не зазначено про неналежну якість списаної деревини, не наведено постачальників такої деревини.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999р. №291, на субрахунку 947 Нестачі і втрати від псування цінностей ведеться облік нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження, та реалізації. Одночасно із списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, на витрати, балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 Списані активи .

Таким чином, підприємство здійснило списання лісоматеріалів у зв`язку із втратою або від їх псування.

Згідно товарно-транспортних накладних встановлено, що ТОВ Ната-Алтунчан задокументовано вивезення такої списаної деревини, перевізником ФОП Полетаев, автомобіль сідельний тягач MAN 19.464 НОМЕР_1 , зазначено місце відвантаження: ТОВ ТД Ітака , м. Херсон, вул.Ракетна, звалище (полігон) твердих побутових відходів.

Так, 12.05.2017р. між ТОВ Ната-Алтунчан та ТОВ ТД Ітака укладено договір №84/17 про приймання відстругу (тирси деревини) та відходів кускової деревини, але директором ТОВ ТД Ітака - ОСОБА_6 не підтверджено факту здійснення позивачем вивезення кускової деревини на полігон розміщення відходів.

На запит податкового органу №1 від 14.12.2017р. про надання пояснень причин списання лісоматеріалів, пиломатеріалів у вересні 2017р. у зв`язку з втратою якості деревини або з інших причин, з можливістю надати підтверджуючі документи по даному питанню, позивачем не надало пояснень та їх документального підтвердження щодо псування лісоматеріалів у кількості 4802,121 м. куб. на суму 4 175 333,40 грн. та їх вивезення у разі втрати їх якості або з інших причин.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю у підприємства документів з підтвердженням псування деревини, неможливо достовірно підтвердити списання деревини у зв`язку з втратою якості або з інших причин, що не може в подальшому використовуватись в господарській виробничій діяльності, а тому в порушення п. 44.1 ст.44 п.134.1 ст.134 ПК України, п. 9 П(С)БО 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, п.9 П(С)БО 16 Витрати позивачем завищено витрати всього на суму 4 175 333,40грн.

Щодо завищення витрат за рахунок не підтвердження фактичного списання піддонів на господарську діяльність підприємства на суму 3 303 499,90грн. варто зазначити наступне.

Податковим органом встановлено, що ТОВ Ната-Алтунчан здійснено списання піддонів у кількості 21 278шт. на суму 3 303 499.90грн., що в бухгалтерському обліку відображено наступними проводками: Дт 947 Нестачі та втрати від псування цінностей Кт 204 Тара та тарні матеріали , що включає у витрати.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999р. №291 на субрахунку 947 Нестачі і втрати від псування цінностей ведеться облік нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження, та реалізації. Одночасно із списанням цінностей на витрати у разі, коли винних осіб у нестачі не встановлено, балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 Списані активи .

Таким чином, підприємство здійснило списання піддонів у зв`язку з втратою або від їх псування.

Під час перевірки встановлено відсутність документів щодо транспортування з вивезення даних списаних піддонів на сміттєзвалище, а в наданих до перевірки актах на списання піддонів не було зазначено причин їх списання.

Крім того, на запит податкового органу від 14.12.2017р. №1 ТОВ Ната-Алтунчан щодо надання пояснення та документів про норми списання одного піддону на обсяг пакування шпону, при відвантаженні продукції на експорт та причини списання піддонів на рахунок 947 у 2017 році, підприємством відповідь по даному питанню не надана.

При цьому, ТОВ Ната-Алтунчан зазначає, що операція зі списання піддонів відноситься до комерційної таємниці та не повинна надаватись під час перевірки, посилаючись на ст.ст.155, 162 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до п.85.3. ст.85 ПК України документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення та їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник).

Тобто, ТОВ Ната-Алтунчан вважаючи документи по операції зі списання піддонів комерційною таємницею, повинно було їх надати до перевірки згідно вимог п.85.3. ст.85 ПК України.

Отже, у зв`язку з ненаданням підприємством підтверджуючих документів щодо правомірного списання піддонів або у зв`язку з втратою якості або нестачі, або інших причин, неможливо підтвердити витрати, пов`язані зі списанням піддонів на суму 3303499,90 грн. за 2017 рік. в результаті чого ТОВ Ната-Алтунчан порушено п. 44.1 ст.44, п. 134.1 ст.134 ПК України, п. 9 П(С)БО 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, абз. 9 П(С)БО 16 Витрати .

Щодо завищення позивачем витрат на суму нарахованої амортизації на обладнання, яке не використовувалось у господарській діяльності підприємства, за вересень 2018р. на суму 15108,78 грн. колегія суддів приходить до наступних висновків.

Податковою перевіркою встановлено, що у вересні 2018р. підприємство нарахувало амортизаційні нарахування на обладнання на суму 15108,78грн., але не використовувало (не експлуатувало) його у виробничій діяльності з обробки деревини та виготовлення шпону, виходячи з наступного: відсутні документи Звіти виробництва за зміну ; відсутністю даних по бухгалтерському рахунку 23 Виробництво .

Відповідно до п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 ПК України амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до п.4 ПБО 7 Основні засоби амортизація - це систематичний розподіл вартості, що амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до п.23 ПБО 7 Основні засоби нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Термін невиробничі основні засоби означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку, а у зв`язку з тим, що виробництво припинилося в кінці серпня 2018р., то з наступного місяця - вересня, відсутня виробнича діяльність підприємства і основні засоби підприємства є невиробничими, та не повинні нараховуватись амортизаційні відрахування.

Вищенаведене свідчить про необхідність призупинення нарахування амортизації на період його консервації.

Разом з тим, ТОВ Ната-Алтунчан стверджує, що основні засоби не використовувалися у зв`язку з їх консервацією та простоєм підприємства.

Статтею 34 Кодексу законів про працю України визначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно п.2 Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1997р. №1183, консервація основних фондів підприємств - це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

Однак, вищезазначені терміни неможливо застосувати до ситуації, що склалася на підприємстві, оскільки, основне виробниче обладнання було передане в оренду ФОП ОСОБА_7 згідно договору від 31.08.2018р. №7 у зв`язку з чим повну зупинку виробництва підприємства неможливо кваліфікувати як призупинення; по-друге, підприємством не доведено наявності організаційних або технічних умов на підприємстві для такої зупинки, а також не надано доказів здійснення комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів.

Вищенаведене свідчить про необхідність призупинення нарахування амортизації на основні засоби, передані в оренду на підставі договору з ФОП ОСОБА_7 від 31.08.2018р. №7 та здійснення його консервації (п.23 ПБО 7) на період дії цього договору.

Запит податкового органу від 07.12.2018р. №1 про надання пояснення щодо відсутності наказу на підприємстві на консервацію виробничого обладнання у зв`язку з відсутністю виробничої діяльності у вересні 2018р., ТОВ Ната-Алтунчан відповіді не надало.

Крім того, податковою перевіркою встановлено, що операції з надання в оренду ФОП ОСОБА_7 , яка є також посадовою особою підприємства - директором ТОВ Ната-Алтунчан , виробничого обладнання (комбіноване обладнання для виробництва, для лущення та різки шпону, комплект технологічної лінії деревообробного обладнання, рубильна машина) за договором оренди обладнання від 31.08.2018р. №7 вартістю оренди 120грн., в т.ч. ПДВ на місяць, підприємство отримує не дохід, а збиток від операції надання в оренду за вересень 2018р. у сумі 62913грн., оскільки фактично нараховано амортизаційних відрахувань за вересень 2018р. на основні засоби та включено до витрат на суму на 63002,87грн., а дохід від надання в оренду складає лише 90грн. без ПДВ.

Відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за мови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з п.п.14.1.159. п.14.1 ст.14 пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв, зокрема, для фізичної особи та юридичної особи: фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі.

Колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про те, що орендар ФОП ОСОБА_7 , яка одночасно є і директором ТОВ Ната-Алтунчан та одноособово виконує організаційно-розпорядчі функції та здійснює практичний контроль за бізнес - рішеннями підприємства, а тому відповідно до п.п.14.1.159. п.14.1 ст.14 ПК України, підпадає під визначення пов`язаних осіб.

Таким чином, укладений договір оренди обладнання від 31.08.2018р. №7 не містить в собі розумної економічної причини (ділової мети), яка відповідно до п.п.14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Враховуючи викладене, підприємство, здійснюючи господарську операцію по наданню в оренду обладнання, не отримало економічного ефекту у вигляді отримання прибутку, а здійснило більше витрат на амортизацію даного об`єкта, ніж отримано доходу.

Отже, проведена операція по передачі високоліквідного обладнання пов`язаній особі всупереч вимогам пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПКУ не ставить на меті отримання доходу, а без даного обладнання неможливо здійснювати господарської діяльності підприємства, внаслідок чого в порушення п.п.14.1.231.п. 14.1. ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.6, п.9.4, ПСБО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 підприємством здійснено збиткову операцію на загальну суму 62912,87грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Ната-Алтунчан задокументовано отримання консультаційних послуг від ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 447 000грн. (без ПДВ), у т.ч.: за 2017р. - 200 000грн., за 9 місяців 2018р. - 247 000грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_8 позивачем надано рахунки; акти виконаних робіт (надання послуг) від 23.10.2017р. №214 за консультаційні послуги по митному законодавству за І півріччя 2017р. на суму 100000грн., від 24.10.2017р. №215 за консультаційні послуги по митному законодавству за II півріччя 2017р. на суму 100000грн., від 04.06.2018р. № 112 на суму 247000 грн. з переліком консультаційних послуг; платіжні доручення. /т.3 а.с.97-108/

Водночас, акти виконаних робіт (надання послуг) за 2017 рік мають типовий зміст, містять лише загальну назву послуги без розкриття змісту та обсягу отриманих послуг.

До акту виконаних робіт (надання послуг) від 04.06.2018р. №112 додано звіт, в якому ФОП ОСОБА_8 коментує статті Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та надає визначення Інкотермс-2010 та його положень.

Однак, до акту від 04.06.2018р. №112 не надано аналіз зовнішнього ринку збуту шпону, цінової політики на ринку, ризиків при імпорті та експорті тих чи інших товарів-попереднього, розрахунку митних платежів-підбору коду товару, на підставі яких складено зовнішньоекономічні договори та інше.

Крім того, ТОВ Ната-Алтунчан не укладало нових зовнішньоекономічних контрактів.

Відповідно до п.6 П(С)БО 16 Витрати витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

При цьому, позивач вважає, що замовлення послуг, їх якість, обсяг, зміст, ціль - є особистим правом підприємства, та інформація з цього питання є конфіденційною.

Проте, обмеження на застосування режиму комерційної таємниці встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993р. №611 Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці , згідно якої комерційної таємниці не становитимуть, у тому числі такі: дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов`язкових платежів; документи про сплату податків і обов`язкових платежів; інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров`ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків.

Підприємства зобов`язані подавати перелічені у цій постанові відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законодавства, за їх вимогою.

Таким чином, перевіркою правомірно та повно здійснювалось дослідження первинних документів щодо надання консультаційних послуг ФОП ОСОБА_8 та обґрунтовано встановлено порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.6, п.9.4, ПСБО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, з приводу завищення витрат внаслідок не підтвердження фактичного отримання консультаційних послуг на суму 447000грн., у тому числі за 2017р. на суму 200000грн., за 3 квартали 2018р. на суму 247000грн.

Податковий орган вважає, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 164206грн., оскільки наданими до перевірки документами не доведено факту фактичного здійснення ПП Фірма ТДС підрядних будівельних робіт з монтажу ангару металевого на території ТОВ Смарт Мерігайм Груп за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1.

Так, 03.11.2017р. між ТОВ Ната-Алтунчан (замовник) та ПП Фірма ТДС укладено договір підряду №12, згідно умов якого підрядник зобов`язується виконати по завданню замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити наступну роботу: металокаркаси для фундаменту під ангар металевий розміром 10м на 30м та висотою стін 4,5м.

Згідно договору до вартості робіт включається виготовлення проектної документації. /т.3 а.с.74-75/

16.11.2017р. між ТОВ Ната-Алтунчан (замовник) та ПП Фірма ТДС укладено договір підряду №13, згідно умов якого підрядник зобов`язується виконати по завданню замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити наступну роботу: монтаж фундаменту під ангар металевий розміром 10 м на 30 м та висотою стін 4,5 м. /т.3 а.с.76-77/

В бухгалтерському обліку ТОВ Ната-Алтунчан відображено будівництва ангару металевого на рахунку 1522 на суму 821028,33 грн. та включено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 164205,67 грн., у т.ч. за листопад 2017 . на суму 58899грн., за грудень 2017р. - 105 316,67 грн. за податковими накладними, виписаними ПП Фірма ТДС , позивачем було сплачено ПП Фірма ТДС 985234грн.

На підтвердження здійснення ПП Фірма ТДС будівництва ангару металевого, позивачем надано акти виконаних робіт, Сборочные чертежи 00.01 Склад оцинкованый (холодного типа) для строительства в северных и центральних районах Украины , платіжні доручення. /т.3 а.с.78-96/

При цьому, позивачем не надано проектну документацію на ангар металевий, а в наданих Сборочные чертежи 00.01 Склад оцинкованый (холодного типа) для строительства в северных и центральних районах Украины зазначено, що настояний чертеж разработан на основании чертежей КМ ангара 15,0x30 (м) .

Водночас, згідно вищезазначених договорів з ПП ТДС , фундамент ангару повинен бути розміром 10 м на 30 м.

Відповідно до регістрів бухгалтерського обліку підприємства, витрати на будівництво ангару завершено у 2017р., однак на протязі 9 місяців 2018р. ангар металевий не введено в експлуатацію та не включено до складу основних фондів підприємства, оскільки станом на 30.09.2018р. сума, витрачена на будівництво, обліковується на субрахунку 152 Придбання (Виготовлення) основних засобів бухгалтерського рахунку 15 Капітальні інвестиції .

Таким чином, підприємством не використовувався в господарській діяльності ангар металевий.

Як вбачається з вищезазначених договорів підряду, в них не зазначено місце (адреса) проведення підрядником ПП ТДС роботи з монтажу ангару металевого, а директор ТОВ Ната - Алтунчан Коваленко Н. В . повідомила, що монтаж ангару здійснювався на території ТОВ Смарт Мерітайм Груп за адресою: м. Херсон. Карантинний острів, 1.

Згідно договорів оренди від 01.06.2015р. №0848, від 17.06.2014 №76/01-0614-35, укладених між ТОВ Ната-Алтунчан та ТОВ Смарт Мерітайм Груп , позивач орендує територію площею 2000кв.м. під відкритий склад та складське приміщення площею 576кв.м.

При цьому п.5.11. договору від 01.06.2015р. №0848 передбачено не здійснювати реконструкцію та переобладнання майна (мощення та території площею 2000кв.м), його інженерних мереж і комунікацій, без отримання на це письмового дозволу орендодавця.

Відповідно до п.5.12. вищезазначеного договору передбачено не перешкоджати представникам орендодавця при проведенні ними перевірки використання орендованого майна, інженерних мереж та комунікацій у відповідності з умовами договору, проведенні ремонтних робіт, перевірці технічного стану комунікацій та інженерних мереж.

В листі - приписі ТОВ Смарт Мерітайм Груп від 29.05.2018р. №211/01-436 повідомило ТОВ Ната-Алтунчан про неможливість зведення ангару на орендованій території.

Відповідно до ч.3 ст.837 ЦК України для виконання окремих видів робіт, установлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

Згідно із ч.3 ст. 21 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування з підвищеною небезпекою.

Згідно Інтернет бази Реєстр дозволів Держгірпромнагляду України http://dozvil.ndiop.kiev.ua підприємство підрядник ПП Фірма ТДС не має дозволів на проведення таких робіт зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, електропрогрівання бетону та електророзморожування ґрунтів , що підлягають реєстрації в регіональних органах Держгіпромнагляду.

Також згідно офіційного веб-сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України (https://dabi.gov.ua/license/- ліцензії) - ПП Фурма ТДС не має ліцензії на господарську діяльність з будівництва об`єктів IV та V складності з будівельних та монтажних робіт.

Як вбачається з офіційного веб-сайту ДАБІ у Херсонській області (https://dabi.gov.ua/declarate/list.) замовником будівництва ТОВ Ната-Алтунчан не подавалося повідомлення про початок будівельних робіт, або декларація про початок будівельних робіт.

Враховуючи відсутність на підприємстві ліцензії, дозвільних документів на будівельні роботи що відносяться до робіт підвищеної небезпеки, достатньої кількості трудових ресурсів, відсутність придбання будівельних матеріалів, відсутність передавання будівельних робіт замовникові, неможливо підтвердити реальність здійснення будівельних послуг підрядника ПП Фірма 'ТДС , а тому позивачем в порушення вимог п.44.1, ст.44, пп. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 ПК України, п.2 та3 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , здійснено лише документальне оформлення підрядних послуг без фактичного їх виконання, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 164206грн. в тому числі: за листопад 2017р. у сумі 90039грн., за грудень 2017р. у сумі 74167грн.

Враховуючи конкретно встановлені обставини у справі на підставі оцінених доказів, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 21.03.2019р. №№0000951422; 0000961422; 0000971422; 0000981422, натомість позивачем, з огляду на приписи процесуального закону (частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Ната-Алтунчан до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 21.03.2019р. №№0000951422; 0000961422; 0000971422; 0000981422.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.