Постанова

від 10.12.2019 по справі 420/4726/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/4726/19

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. Дата і місце ухвалення: 31.10.2019р., м. Одеса Дата виготовлення повного тексту: 31.10.2019р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства НВФ Технотрейд на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства НВФ Технотрейд до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2019 року приватне підприємство НВФ Технотрейд звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2019 року №0020091407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 311 512,50 грн. (в тому числі: за основним платежем - 249 210 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 62 302,50 грн.).

Позов обґрунтовувало тим, що висновки акту позапланової документальної виїзної перевірки від 05.04.2019р. про заниження позивачем податку на додану вартість в жовтні 2018 року на суму 249 210 грн. є безпідставними, оскільки ПП НВФ Технотрейд під час проведення перевірки надало достатньо документів в підтвердження товарності господарських операцій з контрагентом ТОВ ТД АРІАНТ . Позивач зазначав, що податковий орган фактично змусив підприємство відповідати за можливі дії (бездіяльність) його контрагента-постачальника, який перебував поза межами контролю ПП НВФ Технотрейд . На момент здійснення господарських операцій ТОВ ТД АРІАНТ було належним чином зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість; установчі документи недійсними у встановленому порядку не визнавалися, кримінальних справ відносно керівника постачальника не було.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, приватне підприємство НВФ Технотрейд подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 31.10.2019р. з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що при виборі контрагента позивач діяв без належної обачності (обережності). Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача, що перед укладенням з ТОВ ТД АРІАНТ договору ПП НВФ Технотрейд вчинило низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб`єктності та добросовісності його контрагента. Зокрема, позивачем було отримано інформацію про його контрагента з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстру платників податку на додану вартість, які є у вільному доступі та з яких можливо отримати відомості щодо стану юридичної особи, її директора та інших посадових осіб, уповноважених на підписання договорів та складення первинних, розрахункових документів. Чинним законодавством не покладено обов`язку на покупця товару при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням всіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету тощо.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що основним видом діяльності ПП НВФ Технотрейд є неспеціалізована оптова торгівля. Придбаваючи у підприємств-постачальників товар (частини для продукції машинобудування) підприємство в подальшому його реалізовувало покупцям, за що отримувало дохід, з якого сплачувало податки. До перевірки надавалися документи бухгалтерського обліку - реєстри відповідних рахунків, що підтверджують отримання та оприбуткування товарів від контрагента ТОВ ТД АРІАНТ . А відтак, висновок суду першої інстанції про ненадання ПП НВФ Технотрейд доказів оприбуткування придбаного товару є необґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору є оскарження ПП НВФ Технотрейд правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 07 травня 2019 року №0020091407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 311 512,50 грн. (в тому числі: за основним платежем - 249 210 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 62 302,50 грн.).

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №587/15-32-14-07/33313478 від 05.04.2019р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства НВФ Технотрейд з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником TOB ТД АРІАНТ за період з 01.10.2018р. по 31.10.2018р., у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.п. а п.198.1 та абз. 1 п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, а саме: заниження податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет, в сумі 249 210 грн. (у т.ч. за жовтень 2018 року - 249 210 грн.).

Зокрема, висновки акту перевірки №587/15-32-14-07/33313478 від 05.04.2019р. базуються на висновках податкового органу про не підтвердженість реальності здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом-постачальником TOB ТД АРІАНТ у жовтні 2018 року. Актом перевірки зафіксовано, що аналізом наданих до перевірки видаткових накладних, оформлених на виконання умов договору поставки від 16.10.2018р. №1610, укладеного між ПП НВФ Технотрейд , як Покупцем, та TOB ТД АРІАНТ , як Продавцем, встановлено, що вони не містять конкретної адреси (місця) їх складання, не зазначено посадову особу отримувача товарів, у зв`язку з чим не являється за можливе її ідентифікувати. Товарно-транспортних накладних, які б підтверджували перевезення товару, до перевірки не надано, як і не надано сертифікатів якості та паспортів на отриману продукцію. Товарно-матеріальні цінності, які в подальшому реалізовано на ПП НВФ Технотрейд , відповідно до кодів УКТЗЕД TOB ТД АРІАНТ придбало у ТОВ Рекламне агентство СОПІС . Однак, за даними Єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ Рекламне агентство СОПІС не придбавало ТМЦ, які передані в подальшому по ланцюгу реалізації до ПП НВФ Технотрейд . Також, в акті перевірки зазначено про відсутність податкових накладних щодо оренди офісних та складських приміщень або даних відповідального зберігання ТМЦ у процесі здійснення господарської діяльності.

За висновками перевіряючих, недоведеність реальності здійснення ПП НВФ Технотрейд господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі, та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Укладений договір поставки від 16.10.2018 року №1610 між суб`єктами господарювання TOB ТД АРІАНТ та ПП НВФ Технотрейд не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет; наданими до перевірки документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту ПП НВФ Технотрейд , отриманого від TOB ТД АРІАНТ у жовтні 2018 року на суму 249 210 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ПП НВФ Технотрейд про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2019 року №0020091407, дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено заниження позивачем в жовтні 2018 року податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет у сумі 249 210 грн.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими посилання податкового органу на те, що з наданих до перевірки видаткових накладних неможливо ідентифікувати отримувача товару, докази перевезення придбаного у TOB ТД АРІАНТ товару відсутні, походження придбаного позивачем товару не встановлено. Судом не прийнято до уваги посилання ПП НВФ Технотрейд на проведення оплати вартості придбаних у TOB ТД АРІАНТ товарів, зазначивши, що саме по собі формальне перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента не є беззаперечним свідченням реальності здійснення господарської операції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198 , 200 , 201 Податкового кодексу України , право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що у перевірений період основним видом діяльності ПП НВФ Технотрейд була діяльність з неспеціалізованої оптової торгівлі (код КВЕД 46.90).

Відповідно до баз даних Єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП НВФ Технотрейд мало взаємовідносини по придбанню товарів з TOB ТД АРІАНТ за період з 01.10.2018р. по 31.10.2018р. на загальну суму ПДВ 249 210 грн.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 16.10.2018 року між TOB ТД АРІАНТ , як Продавцем, та ПП НВФ Технотрейд , як Покупцем, укладено договір поставки №1610, за умовами п.1.1 якого Продавець зобов`язується постачати товар (передавати у власність Покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах вказаного Договору.

Предметом поставки є товар, вказаний у специфікації або рахунку. (п.2.1 Договору)

За умовами п.3.1, п.3.2, п.3.6 Договору партія товару, що узгоджена відповідною специфікацією або рахунком, повинна бути поставлена Покупцю протягом 10 днів з моменту виставлення рахунку. Постачання здійснюється на умовах ЕХW у відповідності з ІНКОТЕРМС 2010. Пунктом постачання товару за цим Договором є: м.Дніпро, вул. Івана Акінфієва, 30.

Того ж дня, тобто 16.10.2018 року, сторонами договору поставки укладено Додаткову угоду №1/1 про внесення змін до договору поставки №1610 від 16.10.2018р., якою внесено зміни до п.3.6 Договору, шляхом викладення його в наступній редакції: 3.6. Пунктом постачання товару є: м.Одеса, вул.Косовська, 47. Постачання товару здійснює TOB ТД АРІАНТ , вартість доставки входить в ціну товару .

З матеріалів справи, також, вбачається, що 16.10.2018 року між TOB ТД АРІАНТ (Первісний кредитор), ТОВ ЕЛАСТІКОН (Новий кредитор) та ПП НВФ Технотрейд (Боржник) укладено Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із п. 8.2 Договору поставки №1610 від 16.10.2018 ( Основний договір ), укладеного між Первісним кредитором та Боржником. Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі згідно рахунків: №214 від 16.10.2018р. на суму 442188,0 грн., №219 від 19.10.2018р. на суму 68772,0 грн., №231 від 14.10.2018р. на суму 186300,0 грн., №244 від 29.10.2018р. на суму 798000,0 грн. До Нового кредитора не переходить право на стягнення штрафних санкцій за порушення Основного договору Боржником.

На підтвердження виконання умов договору поставки №1610 від 16.10.2018р. позивачем надано до перевірки:

- видаткові накладні: №219 від 19.10.2018р. (ущільнення 39700261, золотник 14 0000 41, клей Лейконат), №214 від 16.10.2018р. (гільза 14 0000 50, золотник 14 0000 41, корпус 4.673.001, поршень 4.673.003, шихта 20Б, шихта КНА, тканина 300В), №231 від 24.10.2018р. (корпус УА 27А-140-1/2, втулка 142011, втулка 142014, втулка направляюча 4242301, вісь середня 161 020 0, шайба похила 1161 022 1, ресора 1209 002 2, вал 1209 007 0, колесо переднє Л-63 К25-5000.7), №244 від 29.10.2018р. (регулятор 4000, насос 4001);

- податкові накладні: №41 від 19.10.2018р., №21 від 16.10.2018р., №88 від 29.10.2018р., №66 від 24.10.2018р.,

- платіжні доручення: №1171 від 11.12.2018р., №1176 від 12.12.2018р., №1184 від 20.12.2018р., №1195 від 09.01.2019р., №1205 від 18.01.2019р., №1220 від 05.02.2019р., №1238 від 22.02.2019р., №1255 від 14.03.2019р., №1262 від 22.03.2019р.

Суми податку на додатну вартість на підставі виписаних TOB ТД АРІАНТ податкових накладних ПП НВФ Технотрейд віднесло до складу податкового кредиту жовтня 2018 року.

Колегія суддів зазначає, що визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

З огляду на це, предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій між TOB ТД АРІАНТ та ПП НВФ Технотрейд .

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, натомість суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В акті перевірки №587/15-32-14-07/33313478 від 05.04.2019р. податковим органом, серед іншого, зафіксовано недоліки в оформленні наданих позивачем видаткових накладних, а саме: видаткові накладні не містять конкретної адреси їх складання, а також з них не являється за можливе ідентифікувати отримувача товару.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних №219 від 19.10.2018р., №214 від 16.10.2018р., №231 від 24.10.2018р. та №244 від 29.10.2018р. колегія суддів вважає обґрунтованими такі висновки податкового органу, оскільки з їх змісту дійсно неможливо встановити особу отримувача товару, тоді як у видаткових накладних зазначено відомості щодо особи постачальника товару, яка підписала відповідні первинні документи.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Ні до перевірки, а ні суду першої та апеляційної інстанцій ПП НВФ Технотрейд не надало специфікацій або рахунків, про які йдеться в пунктах 2.1 та 3.1 Договору поставки №1610 від 16.10.2018р.

Не надано позивачем і доказів перевезення придбаного товару, тоді як п.3.6 Договору поставки №1610 від 16.10.2018р. визначено, що пунктом постачання товару за цим Договором є: м.Дніпро, вул. Івана Акінфієва, 30.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПП НВФ Технотрейд посилається на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано надану позивачем додаткову угоду №1/1 про внесення змін до договору поставки №1610 від 16.10.2018р., якою внесено зміни до п.3.6 Договору, шляхом викладення його в наступній редакції: 3.6. Пунктом постачання товару є: м.Одеса, вул.Косовська, 47. Постачання товару здійснює TOB ТД АРІАНТ , вартість доставки входить в ціну товару .

Колегія суддів критично ставиться до таких посилань апелянта, оскільки зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідну додаткову угоду №1/1 від 16.10.2018р. ПП НВФ Технотрейд не надавало до перевірки. Зазначене ставить під сумнів існування вказаної додаткової угоди як на момент здійснення господарських операцій, так і на момент проведення перевірки, результати якої оформлено актом перевірки №587/15-32-14-07/33313478 від 05.04.2019р.

В акті перевірки зазначено лише про надання позивачем до перевірки додаткової угоди №1 від 19.10.2018р. до договору поставки №1610 від 16.10.2018р., укладення якої зумовлено виникненням правовідносин щодо відступлення права вимоги.

Більше того, стверджуючи про те, що транспортування товару здійснювалося силами TOB ТД АРІАНТ та місцем постачання було м.Одеса, вул.Косовська, 47, апелянтом не обґрунтовано зазначення у видаткових накладних №219 від 19.10.2018р., №214 від 16.10.2018р., №231 від 24.10.2018р. та №244 від 29.10.2018р. місцем їх складання м.Дніпро.

Варто зазначити, що за умовами пункту 3.2 Договору поставки №1610 від 16.10.2018р. постачання здійснюється на умовах ЕХW у відповідності з ІНКОТЕРМС 2010.

Термін EXW або Франко завод (…назва місця) - згідно ІНКОТЕРМС 2010 означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Покупець повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження.

З вказаного слідує, що умовами п.3.2 Договору поставки №1610 від 16.10.2018р. визначено обов`язок здійснення транспортування товару Покупцем та понесення ним пов`язаних з цим витрат.

При цьому, з урахуванням наданої позивачем додаткової угоди №1/1 від 16.10.2018р., пункт 3.6 Договору вже передбачає здійснення поставки товару його Продавцем з включенням вартості доставки до ціни товару.

Таким чином, колегією суддів не встановлено та апелянтом не доведено належними доказами за рахунок якої сторони договору здійснено транспортування товару та чи увійшли витрати на перевезення до ціни товару.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначив про ненадання ПП НВФ Технотрейд до перевірки та до суду доказів оприбуткування товару, придбаного у TOB ТД АРІАНТ .

Апелянт, не погоджуючись з такими висновками суду, посилається на те, що придбаваючи у підприємства-постачальника товар (частини для продукції машинобудування) підприємство в подальшому його реалізовувало покупцям, за що отримувало дохід, з якого сплачувало податки. Однак, жодного доказу в підтвердження використання придбаного у TOB ТД АРІАНТ товару у власній господарській діяльності ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не надано.

Актом перевірки, також, зафіксовано, відсутність джерела законного походження товару, оскільки товарно-матеріальні цінності, які в подальшому реалізовано на ПП НВФ Технотрейд , TOB ТД АРІАНТ придбало у ТОВ Рекламне агентство СОПІС . Однак, за даними Єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ Рекламне агентство СОПІС не придбавало ТМЦ, які передані в подальшому по ланцюгу реалізації до ПП НВФ Технотрейд , а також вказане підприємство не є виробником відповідного товару.

Зазначена обставина, на думку суду апеляційної інстанції, не може бути достатньою підставою для висновку про порушення добросовісним платником податку вимог податкового законодавства, оскільки останній не уповноважений будь-яким чином здійснювати перевірку походження товару у своїх контрагентів по ланцюгах постачання.

Однак, при вирішенні спору колегія суддів враховує, що посилання податкового органу на не встановлення джерела походження товару по другому ланцюгу постачання не було єдиною підставою для висновку про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.п. а п.198.1 та абз. 1 п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, тоді як під час судового розгляду справи ПП НВФ Технотрейд не довело суду належними та достатніми доказами факту придбання товарів у TOB ТД АРІАНТ та їх використання у власній господарській діяльності.

А відтак, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову приватного підприємства НВФ Технотрейд про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 07 травня 2019 року №0020091407.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 31.10.2019р. та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства НВФ Технотрейд залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 грудня 2019 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук