Постанова

від 03.12.2019 по справі 826/11650/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11650/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дизайн-Принт Україна на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дизайн-Принт Україна до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Дизайн-Принт Україна звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 06.02.2015 № 000581506.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2015 ДПІ у Печерському районі м. Києва за результатами камеральної перевірки складено акт № 477/26-55-06, за висновками якого платник - ТОВ Дизайн-Принт Україна порушує терміни сплати самостійно визначеного зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у розмірі 8 511, 62 грн.

На підставі висновків акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0005851506 від 06.02.2015, згідно з яким ТОВ Дизайн-Принт Україна зобов`язано сплатити штраф на суму 8 511,62 грн.

Водночас, позивач надав копію платіжного доручення № 8426 від 06.03.2014 на суму самостійно визначеного зобов`язання з податку на прибуток підприємства за 2013 рік на суму 64 908,00 грн. (граничний строк сплати податку - 11.03.2014) та стверджує, що ним помилково здійснено перерахування грошового зобов`язання на рахунок для сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств - розрахунковий рахунок 31117165700007, код платежу 11024000, а не на рахунок для сплати податку на прибуток приватних підприємств.

Листом від 28.03.2014 № 13 позивач звернувся до ДПІ у Печерському районі м. Києва з проханням зарахувати суму 64 908, 00 грн. в оплату на належний рахунок.

Отримавши податкове повідомлення-рішення від 06.02.2015 №0005851506, позивач звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві зі скаргою, за результатами розгляду якої винесено рішення від 15.04.2015 № 6413/10/26-15-10-06 про її часткове задоволення та зменшення розміру штрафних санкцій на 2 530,02 грн.

Позивач, не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що податкове повідомлення рішення № 0005851506 від 06.02.2015 в частині накладення на позивача штрафу на суму 5 981, 60 грн. є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, оскільки обсяг застосованих штрафних санкцій стосувався не тільки самостійно визначеного зобов`язання з податку на прибуток підприємства за період 2013 року в сумі 64 908,00 грн., а й іншого періоду, а саме: ІІ-ІV квартал 2011 року, щодо якого жодних питань у позові позивач не ставить.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 16.1.4 ПК України платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 ПК України).

Відповідно до статті 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Сплата податків і зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Стаття 57 ПК України визначає строки сплати податкового зобов`язання.

Так, відповідно до пункту 57.1 зазначеної статті, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (пункт 131.2 статті 131 ПК України).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року № 765, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним окремим видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, відповідно до доданого до скарги платіжного доручення ТОВ Дизайн-Принт України від 06.02.2014 №8426 кошти в сумі 64 908 ,00 грн. перераховано на розрахунковий рахунок № 31117165700007 УДКСУ у Печерському районі м. Києва, який призначений для сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств. На підставі виписок з розрахункового рахунку № 31117165700007 УДКСУ у Печерському районі м. Києва на КОР ТОВ Дизайн-Принт Україна з платежу 11024000 зазначені кошти в сумі 64 908,00 грн. зараховані 06.03.2014.

Згідно з даними КОР з платежу 11021000 товариству з обмеженою відповідальністю Дизайн-Принт Україна на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартал 2011 року нараховано 19.02.2012 суму такого податку у розмірі 53 592,00 грн., яку в сумі 40 941,88 грн. 19.02.2012 погашено за рахунок переплати та 19.04.2012 у сумі 12 650,12 грн. платіжним дорученням від 19.04.2012 № 3683;

Також, позивачу на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік нараховано 11.03.2014 суму такого податку у розмірі 64 908,00 грн., яку в сумі 10, 35 грн. 11.03.2014 погашено за рахунок переплати та 08.09.2014 в сумі 29 908,00 грн. платіжним дорученням від 08.09.2014 № 7812-20 про перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший.

Таким чином, штрафні санкції за несвоєчасність сплати позивачем податку на прибуток за ІІ- ІV квартал 2011 року у сумі 2 530,02 грн. застосовано податковим органом без урахування пункту 6 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, внаслідок чого штрафні санкції, застосовані до позивача податковим повідомленням-рішенням зменшено на суму 2 530, 02 грн.

З наведеного колегія суддів приходить до висновку, що обставини, на які посилається ТОВ Дизайн-Принт Україна , зокрема, щодо помилкового перерахування грошових коштів в сумі 64 908,00 грн. на інший рахунок, були враховані Головним управлінням ДФС у м. Києві шляхом зменшення суми штрафних санкцій, визначених оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Водночас, в іншій частині податкове повідомлення рішення № 0005851506 від 06 лютого 2015 року правомірно залишено відповідачем без змін, оскільки обсяг застосованих штрафних санкцій стосувався не тільки самостійно визначеного зобов`язання з податку на прибуток підприємства за період 2013 року, у сумі 64 908,00 грн., а й іншого періоду, а саме: ІІ-ІV квартал 2011 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дизайн-Принт Україна залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 09.12.2019.