Ухвала
від 11.12.2019 по справі 904/9770/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

11.12.2019м. ДніпроСправа № 904/9770/17

За поданням Державного виконавця Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кодні Інни Миколаївни

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у справі:

за позовом Керівника Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Дніпро

до Селянського (фермерського) господарства "РОКСОЛАНА", с. Ізлучисте, Софіївський р-н, Дніпропетровська область

про стягнення коштів поворотної фінансової допомоги за договором про надання фінансової підтримки у сумі 100 000,00 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Без виклику (повідомлення) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "РОКСОЛАНА" про стягнення повторної фінансової допомоги у сумі 100 000,00 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 51 від 08.10.2009 року про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2018 року позов задоволено та стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Роксолана" на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств коштів повторної фінансової допомоги у сумі 100 000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

02.03.2018 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2018 року судом видано наказ про примусове виконання.

20.07.2018 року прокуратура Дніпропетровської області подала до суду заяву № 05/2-1226вих-18 від 19.07.2018 року, в якій просить суд внести виправлення у резолютивній частині рішення суду від 01.02.2018 року, а саме зазначивши: "Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Роксолана" (53160, Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Ізлучисте, код ЄДРПОУ 19307066) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, в Державну казначейську службу України в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600,00 грн."

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2018 року заяву про виправлення описки залишено без руху та запропоновано заявнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2018 року усунути недоліки заяви, а саме надати належні докази надіслання копії заяви про виправлення описки сторонам.

30.07.2018 року на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2018 року прокуратура Дніпропетровської області подала до суду заяву, якою усунуто недоліки та надано суду належні докази надіслання копії заяви про виправлення описки сторонам.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2018 року прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 03.08.2018 року о 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2018 року заяву прокуратури Дніпропетровської області про виправлення описки в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2018 року та наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.18 року у справі № 904/9770/17 задоволено.

03.08.2018 року на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2018 року судом видано наказ про примусове виконання.

19.08.2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області звернувся державний виконавець Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішенні суду, а боржник фактично ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань щодо виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 року відмовлено у задоволенні подання державного виконавця Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

10.12.2019 року державний виконавець Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кодня А.М. повторно звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області звернувся з поданням № 13.42-34/15338 від 02.12.2019 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Дослідивши подані документи, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 ч.1, 4, 5 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

28.03.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56066568 та направлено боржнику за вих. № 13.42-32/1052, до виконання та надіслано виклик державного виконавця за вих. № 1052 від 28.03.2018 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. 05.64.2018 року до відділу ДВС повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом про отримання (штрих код 53100 01622886).

03.09.2018 року боржнику направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57125240 за вих. № 13.42-32/4372 до виконання та надіслано виклик державного виконавця за вих. № 13.42-32/4372 від 03.09.2018 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрих код 53100 01689000). 12.09.2018 року працівником Укрпошти було вручено особисто боржнику СФГ Роксолана в особі керівника Зоріло Миколи Леонідовича під підпис.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно інформаційної довідки з Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними та/або фізичними особами-підприємцями № 1036102974 від 29.03.2018 року у боржника є відкриті рахунки.

30.03.2018 року державним виконавцем Софіївського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області було винесено постанову про арешт коштів боржника за вих. №13.42-32/1094 та надіслано сторонам до виконання. Відповідно до повідомлення про повернення платіжної вимоги кошти на рахунках відсутні. Згідно інформації, що надана ПАТ КБ Приват Банк від 10.04.2018 року №20.1.0.0.0/7-20180410/2687 на рахунках недостатньо коштів для виконання вищевказаної постанови.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

02.04.2018 року державним виконавцем відділу встановлено, що виконавчі документи боржником самостійно не виконанні, не надано документального підтвердження про сплату заборгованості за вищевказаними виконавчими документами та винесено постанову про арешт майна боржника та направлено сторонам до виконання за вих.№ 13.42-32/1101. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно накладено арешт на все нерухоме майно (номер запису про обтяження 25532851) тав Державному реєстрі обтяжень рухомого майна накладено арешт на все рухоме майно (номер запису про обтяження 16803644).

15.02.2019 року на адресу боржника повторно було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2018 року за вих. №13.42-32/1052 та виклик державного виконавця від 15.02.2019 року за вих. № 965 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення боржнику. До відділу ДВС повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих код № 01735753) з особистим підписом про отримання, однак боржник СФГ Роксрлана в особі керівника Зоріло Миколи Леонідовича на виклик не з`явився, про причини неявки виконавця не повідомив.

26.02.2019 року державним виконавцем було направлено запит до Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та до Відділу Держгеокадастру у Софіївському районі за вих. № 1287 - інформація у Державному земельному кадастрі про будь-яке майно, що зареєстроване за СФГ Роксолана - відсутня. В електронно-обліковій системі Єдиний реєстр для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дррожньр-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів інформація щодо реєстрації сільськогосподарської техніки за СФГ Роксолана - відсутня.

10.05.2019 року державним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

10.05.2019 року державним виконавцем повторно надіслано виклик державного виконавця за вих.№ 13.42-34/4796 від 10.05.2019 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. До відділу ДВС станом на 02.12.2019 року боржник в особі керівника Зоріла Леоніда Миколайовича - не з`явився, про причини не виконання рішення неповідомив.

29.05.2019 року за вих. № 13.42-34/5927 до Софіївського районного сектору ГУ ДМС України в Дніпропетровській області направлено запит про надання інформації щодо видачі документа Зорілу Миколі Леонідовичу , що дає право на виїзд з України і в`їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами. За повідомленням Софіївського районного сектору ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 31.05.2019 року за вих. № 1259/709 боржник Зоріло Микола Леонідович , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 24.06.2016 року та НОМЕР_3 від 18.04.2019 року.

25.11.2019 року було повторно направлено запит до Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та до Відділу Держгеокадастру у Софіївському районі за вих. № 13.42-34/14906. Станом на 02.12.2019 ррку відпрвідь відсутня.

26.11.2019 року державним виконавцем при примусовому виконанні вищевказаних виконавчих документів було складено акт державного виконавця та здійснено вихід за адресою боржника СФГ Роксолана , а саме Дніпропетровська обл., Срфіївський р-н., с. Ізлучисте. Де в розмові з мешканцями с. Ізлучисте, було виявлено, що нерухоме майно, яке б належало боржнику - відсутнє. Домоволодіння, які значаться за вищевказаною адресою на праві власності належать іншим фізичним особам. Зі слів мешканців села керівник СФГ Роксолана в особі Зоріла Миколи Леонідовича , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться закордоном.

29.11.2019 року за вих. № 13.42-34/15199 виконавцем відділу направлено запит до Софіївського БТІ щодо наявного чи зареєстрованого майна або майна, яке перебуває у праві власності боржника СФГ Роксолана . На запит № 15199 від 29.11.2019 року ОКП Софіївське БТІ повідомило, що по даним архіву право власності на нерухоме майно за СФГ Роксолана , ЄДРПОУ: 19307066 ОКП Софіївське БТІ не зареєстровано.

Таким чином, як зазначає виконавець, ним встановлено, що боржник СФГ Роксолана у добровільному порядку вимоги виконавчого документу не виконує. СФГ Роксолана було повідомлено про відкриття виконавчого провадження належним чином. Станом на теперішній час боржником не вжито жодних заходів щодо реального виконання наказів Господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання від 02.03.2018 року та 03.08.2018 року.

З урахуванням усього вищевикладеного, та з урахуванням того, що вищевказані накази Господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання від 02.03.2018 року та 03.08.2018 року, рішення по яким набрали законної сили, є обов`язковим до виконання, на підставі яких відкрито зведене виконавче провадження, про яке боржнику достеменно відомо, державним виконавцем вчинено достатніх дій в межах виконавчого провадження, проте, рішення суду боржником свідомо не виконується, та з урахуванням усіх обставин в сукупності, державний виконавець вважає, що керівник боржника - юридичної особи СФГ Роксолана ухиляється від виконання рішення суду.

Саме на керівника боржника - юридичної особи, за твердженням державного виконавця, покладається вчинення певних дій від імені такої особи, відповідно й за ухилення від таких дій саме керівник і має нести відповідальність.

Таким чином, як зазначає державний виконавець, з посиланням на п.19, 22 ч. 2, ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якого, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом, та враховуючи, що забезпечення виконання рішення суду застосовується як гарантія задоволення законних вимог стягувача, з метою упередження наміру щодо навмисного ухилення від виконання рішення суду саме шляхом виїзду за кордон, є достатні підстави для задоволення його подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи Зоріла Миколи Леонідовича , без вилучення паспортного документу, до виконання зобов`язань за рішенням суду, як обґрунтоване та доведене.

Розглянувши подання державного виконавця Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кодні Інни Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи Зоріла Миколи Леонідовича , до виконання зобов`язань за рішенням суду (відповідно до положень ст. 18 ч. 3 п. 19 ЗУ Про виконавче провадження ), дослідивши матеріали, надані до подання, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно до ч. 2 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у ба

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Розділом ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в країну громадян України" передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч.4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.11.2009 року у справі "Гочев проти Болгарії" сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Відповідно до ст. 313 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Водночас, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії).

Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

Таким чином, при здійсненні судового розгляду, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, суд має на меті забезпечити дійсне вирішення правового спору між сторонами.

Розділом V Господарського процесуального Кодексу України визначені процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах.

Відповідно до ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом до закриття провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно п. 2 ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження", боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Боржником за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2019 року у справі № 904/9770/17 є СФГ "Роксолана". Тобто, обов`язок щодо виконання судового рішення покладено не на фізичну особу Зоріла Миколу Леонідовича , а на юридичну особу - СФГ " Роксолана ".

Так, дійсно, пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи чи керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

Між тим, Господарським процесуальним кодексом України, не врегульовано питання щодо можливості застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи-боржника у праві виїзду за межі України.

Отже, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, господарський суд виходить з того, що оскільки фізична особа Зоріло Микола Леонідович не є Боржником, в розумінні Закону України „Про виконавче провадження", тобто не є особою, на яку судовим рішенням покладено обов`язок щодо його виконання, а тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, суд не вбачає підстав для задоволення подання державного виконавця Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кодні Інни Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи Зоріла Миколи Леонідовича .

Крім того, з урахуванням вимог, викладених державним виконавцем в своєму поданні, суд вважає за необхідне додатково зазначити таке.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як вже зазначалось судом, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах, визначені Розділом V Господарського процесуального Кодексу України.

Згідно ст. 338 Господарського процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Таким чином, суд взагалі позбавлений права вирішувати процесуальне питання, у вигляді застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, винесених за результатами розгляду судової справи №904/9770/17, навіть не зважаючи на об`єднання в одне зведене виконавче провадження наказів суду про примусове виконання.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи усе вищевикладене, надаючи оцінку доводам, викладеним у поданні державного виконавця, проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд вважає, що відсутні достатні правові підстави для застосування такого виключного заходу як обмеження гарантованого фізичній особі права на свободу пересування, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні подання державного виконавця Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кодні Інни Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи СФГ " Роксолана " - Зоріла Миколи Леонідовича до виконання зобов`язань за рішенням суду.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 10, 15, 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону україни "про порядок виїзду з України і в`їзду в країну громадян України", ст.ст. 2, 11, 73, 74, 79, 86, 234, 326, 327, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кодні Інни Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи СФГ "Роксолана" - Зоріла Миколи Леонідовича , до виконання зобов`язань за рішенням суду - відмовити.

Ухвала набирає чинності 11.12.2019 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.12.2019 року.

Суддя В.Г. Бєлік

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення11.12.2019
Оприлюднено12.12.2019
Номер документу86278292
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/9770/17

Ухвала від 11.12.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Ухвала від 30.08.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Судовий наказ від 03.08.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Ухвала від 03.08.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Ухвала від 30.07.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Ухвала від 24.07.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Судовий наказ від 03.03.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Рішення від 01.02.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Ухвала від 10.01.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Ухвала від 12.12.2017

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні