Рішення

від 04.12.2019 по справі 908/2700/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/205/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2019 Справа № 908/2700/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Кам`янсько-Дніпровських районних електричних мереж (71304 Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Чкалова, 8, ідентифікаційний код 00130926)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-4» (71304 Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Усачова, 55, ідентифікаційний код юридичної особи 36936792)

про стягнення 91 240 грн. 50 коп.

за участю

представника позивача: Кость А.В., дов. № 436 від 19.09.2019 р.

представник відповідача: не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Кам`янсько-Дніпровських районних електричних мереж звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-4» 91 240 грн. 50 коп. боргу за недораховану електроенергію.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 30.09.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2700/19 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

У позовній заяві позивач просив суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.10.2019 позовну заяву суддею Дроздовою С.С. прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі 908/2700/19, присвоєно номер провадження 27/205/19.

Справа № 908/2700/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 31.10.2019.

31.10.2019 р. судом проведено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.10.2019 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи було відкладено у зв`язку з неприбуттям представника відповідача на 27.11.2019.

Ухвалою суду від 27.11.2019, відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 04.12.2019.

У судовому засіданні 04.12.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-4» 91 240 грн. 50 коп. боргу за недораховану електроенергію. Позовні вимоги обґрунтовує наступним. 16.07.2018 рейдовою бригадою Енергопостачальника за результатом технічної перевірки об`єкта електропостачання за адресою: с. В. Знам`янка, вул. Центральна, 305 було складено акт про порушення ТОВ Гермес-4 ПРРЕЕ (які набрали чинність з 11.06.2018 року) №000734. Підставою для складання акта стало порушення Споживачем вимог п. 5.5.5 ПРРЕЕ, який передбачає: 8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; що призвело доопрацювання індикатора магнітного поля, які встановлені на корпусі електролічильника згідно акта про пломбування від 28.12.2012. Другий екземпляр акту з додатками отримано відповідачем 16.07.2018 під підпис, про що є відповідна відмітка у акті.

В акті про порушення зазначено, що комісія Енергопостачальника з розгляду даного акту відбудеться після проведення експертизи. Відповідно до плану-графіку проведення експертизи було призначено на 28.08.2018. 16.08.2018 року за вихідним № 63-26У2046 листом Кам`янсько-Дніпровського РЕМ ПАТ Запоріжжяобленерго Відповідач був запрошений для участі в проведені експертизи в ДРПО, що підтверджується фіскальним чеком від 16.08.2018. Згідно Акту проведення експертизи лічильника електроенергії № 123 від 28.08.2018 зниження показників лічильника здійснювалось таким чином: спрацював індикатор дії впливу магнітного поля на лицьовій стороні кожуха; зламані стійки кріплення лічильного механізму. Листом Кам`янсько-Дніпровського РЕМ ПАТ Запоріжжяобленерго від 03.09.2018 відповідача було запрошено на засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 000734 від 16.07.2018. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення, але на засідання не з`явився. 18.09.2018 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Енергопостачальником було прийнято рішення затверджено розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту № 000734 від 16.07.2018 у розмірі 37153кВт.год. на суму 91240,50 грн., що оформлено протоколом від 18.09.2018. Другий екземпляр протоколу від 18.09.2018. та рахунок № 891 відповідачу було направлено 18.09.2018, про що свідчить наявність фіскального чеку відділення поштового зв`язку. Період нарахування по акту про порушення ПРРЕЕ становить 195 день (з 16.01.2018 по 29.07.2018).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, письмового відзиву не надано. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В матеріалах справи міститься оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме: ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.10.2019, яка отримана відповідачем - 15.10.2019.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходження юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-4» є: 71304 Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Усачова, 55, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2700/19.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, вислухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.12.2012 між ВАТ Запоріжжяобленерго в особі Кам`янко-Дніпровського РЕМ (постачальник електричної енергії)) та ТОВ Гермес-4 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 98 (на електроустановку, що знаходиться за адресою: с. Велика Знам`янка, вул. Центральна 305.

Відповідно до розділу 1 договору Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу".

Під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 9.4 розділу 9 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2013. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Згідно з матеріалами справи, договір № 98 від 28.12.2012 сторонами не розірваний (не припинений), діє до теперішнього часу, є пролонгованим.

Під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1 договору).

Позивач у позовній заяві посилається зокрема на п. 10.2 ПКЕЕ (які діяли до 11.06.2018р.) визначені наступні зобов`язання споживача:

1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору;

2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

4) додержуватись вимог нормативно - технічних документів та умов договору;

5) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України;

26) забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Також посилається на пункти 3.31, 3.32 ПКЕЕ відповідно до яких розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. За згодою сторін пломби з тавром енергопостачальника можуть бути встановлені і у інших місцях, які не уможливлюють безоблікове споживання електроенергії. При пломбуванні оформляється акт про пломбування. Акт про пломбування обліку підписується уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

На вимогу вищезазначених пунктів, позивачем було складено акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку відповідача від 28.12.2012.

В акті про пломбування зазначено елемент обліку, № пломби та їх кількість на кожному елементі обліку.

Так, представниками Енергопостачальника виконано пломбування двері шафи ввідного автомату опломбовано пломбою № 8414197-1 шт.; корпус електролічильника пломбами-наклейками ВАТ ЗОЕ №10-0012104 та № 10-0012103; на корпусі електролічильника встановлена пломба-індикатор магнітного поля № 7013039-1шт. Згідно даного акта відповідальний за збереження пломб є відповідач. Другий екземпляр акту отримано відповідачем 16.07.2018 під підпис, про що є відповідна відмітка у акті.

Відповідно до вимог пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

У позові позивач зазначив, що 16.07.2018 рейдовою бригадою Енергопостачальника за результатом технічної перевірки об`єкта електропостачання за адресою: с. В. Знам`янка, вул. Центральна, 305 було складено акт про порушення відповідачем ПРРЕЕ (які набрали чинність з 11.06.2018 року) № 000734.

Підставою для складання акта стало порушення споживачем вимог п. 5.5.5 ПРРЕЕ, який передбачає: 8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; що призвело доопрацювання індикатора магнітного поля, які встановлені на корпусі електролічильника згідно акта про пломбування від 28.12.2012.

Другий екземпляр акту з додатками отримано відповідачем 16.07.2018. під підпис, про що є відповідна відмітка у акті.

В акті про порушення зазначено, що комісія Енергопостачальника з розгляду даного акту відбудеться після проведення експертизи. Відповідно до плану-графіку проведення експертизи було призначено на 28.08.2018.

16.08.2018 за вихідним № 63-26У2046 листом Кам`янсько-Дніпровського РЕМ ПАТ Запоріжжяобленерго відповідач був запрошений для участі в проведені експертизи в ДРПО, що підтверджується фіскальним чеком від 16.08.2018.

Згідно Акту проведення експертизи лічильника електроенергії № 123 від 28.08.2018 зниження показників лічильника здійснювалось таким чином: спрацював індикатор дії впливу магнітного поля на лицьовій стороні кожуха; зламані стійки кріплення лічильного механізму.

Листом Кам`янсько-Дніпровського РЕМ ПАТ Запоріжжяобленерго від 03.09.2018 відповідача було запрошено на засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 000734 від 16.07.2018.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення, але на засідання не з`явився.

18.09.2018 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Енергопостачальником було прийнято рішення затверджено розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту № 000734 від 16.07.2018 у розмірі 37153кВт.год. на суму 91 240 грн. 50 коп., що оформлено протоколом від 18.09.2018.

Другий екземпляр протоколу від 18.09.2018 та рахунок № 891 відповідачу було направлено 18.09.2018 про що свідчить фіскальний чек відділення поштового зв`язку.

Пунктом 2.1 Методики, визначено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Розрахунок недоврахованої електроенергії по акту № 000734 від 16.07.2018 виконано згідно п. 2.1.2 Методики, а саме за відсутність пломби Енергопостачальника.

Позивач у позовній заяві зазначив, що період нарахування по акту про порушення ПРРЕЕ становить 195 день (з 16.01.2018 по 29.07.2018, а отже кількість недоврахованої електроенергії складає 37153 кВт.г. склала 91 240 грн. 50 коп.

Отже, предметом позовних вимог позивача по даній справі є стягнення вартості електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем (відповідачем) Правил користування електричною енергією, що нарахована позивачем на підставі акту про порушення № 000734 від 16.07.2018.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази і пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правовідносини, які виникли між сторонами, законодавством України, Правилами користування електричною енергією та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовується самими сторонами зобов`язань в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Постановою Верховного Суду України від 16.05.2011 р. у справі № 2-28/2397-2010 (предметом позову по якій було визнання недійсним рішення комісії енергопостачальника), що є обов`язковою для застосування в силу ст. 111-28 ГПК України, визначено, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Рішення постачальника електричної енергії (позивача) про нарахування вартості недорахованої спожитої електроенергії, яке оформлене протоколом від 18.09.2018 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, є саме оперативно-господарською санкцією в розумінні ст.ст. 235, 237 ГК України.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, яка набрала чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті Урядовий кур`єр , крім пунктів 1 та 12, які набирають чинності з 11 червня 2018 року затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 12 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 Про затвердження Правил користування електричною енергією (із змінами) визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 Про затвердження Правил користування електричною енергією (із змінами).

Отже, Правила користування електричною енергією втратили чинність 11.06.2018.

16.07.2018 рейдовою бригадою Енергопостачальника за результатом технічної перевірки об`єкта електропостачання за адресою: с. В. Знам`янка, вул. Центральна, 305 було складено акт про порушення відповідачем ПРРЕЕ № 000734.

Отже, на момент складання акту про порушення № 000734 від 16.07.2018 діяли нові Правила роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до яких необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Позивач в свою чергу просить суд стягнути з відповідача 91 240 грн. 50 коп. боргу за недораховану електроенергію.

Тобто, позивачем невірно визначено поняття енергії, яка використана відповідачем.

Відповідно до п. 2.3.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Пунктом 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії на роздрібному ринку визначено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до пункту 1.2 Методики вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об^єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно із підпунктом 1 підпункту 2.1 пункту 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика) вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил. Зокрема, порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності

гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).

Абзацом десятим підпункту 2.1 пункту 2 Методики передбачено, що у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Відповідно до пункту 3.1 Методики факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.

Крім цього, відповідно до пункту 1.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.06 (далі - Методика), енергопостачальником з метою запобігання розкраданню електричної енергії на прилади обліку електричної енергії споживача можуть бути встановлені індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - індикатори).

Положеннями пункту 2.1 Методики передбачено, що факт установлення індикаторів має бути зазначений в акті про пломбування або в іншому документі, що підтверджує факт установлення таких індикаторів на приладах обліку та передачу цих приладів обліку, пломб та індикаторів на збереження, який складається в двох примірниках представниками енергопостачальника в присутності споживача (власника об`єкта або наймача) або уповноваженої ним особи та підписується ними .

Таким чином, у разі встановлення на об`єкті (території) споживача лічильників електричної енергії з вмонтованими індикаторами, наявність цих індикаторів має бути відображена в акті про пломбування, який буде підтверджувати факт установлення приладів обліку, пломб та індикаторів та передачу їх на збереження споживачу» .

В матеріалах справи міститься акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії від 28.12.2012, відповідно до якого на корпусі електролічильника встановлена пломба-індикатор магнітного поля №7013039-1шт.

Як вже зазначалося, згідно Акту проведення експертизи лічильника електроенергії № 123 від 28.08.2018, зниження показників лічильника здійснювалось таким чином: спрацював індикатор дії впливу магнітного поля на лицьовій стороні кожуха; зламані стійки кріплення лічильного механізму.

Однак, суд дійшов висновку, що акт проведення експертизи лічильника електроенергії від 28.08.2018 № 123 не містить чіткого висновку про те, що споживач електричної енергії здійснив втручання в роботу лічильника, позивачем не надано доказів, які б підтвердили яким способом позивачем встановлено факт впливу магнітного поля на розрахункового засобу обліку , не зазначено яким чином здійснювалося зниження показників лічильника, наприклад: Індикація на РК дисплеї Еrrоr rаdіo, не надано відеофіксації, яка б могла бути надана суду.

Саме зазначення в акті проведення експертизи лічильника № 123 від 28.08.2018, що індикатор дії впливу магнітного поля спрацював, не свідчить про втручання у роботу приладу обліку.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 91 240 грн. 50 коп. недоврахованої електроенергії за період з 16.01.2018 по 29.07.2018 (період нарахування по акту про порушення ПРРЕЕ - 195 днів).

Акт про порушення № 000731 складений - 16.07.2018, в свою чергу розрахунок добового обсягу споживання електричної енергії здійснюється не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення (п. 2.5 Методики).

В свою чергу акт про порушення № 000731 складений 16.07.2018.

Суд дійшов висновку, що позивачем невірно розраховано період нарахування недорахованої електричної енергії.

Отже, розрахунок на підставі акта про порушення № 000734 від 16.07.2018 вартості недорахованої електричної енергії є необґрунтованим та безпідставним за недоведеністю факту порушення споживачем Правил користування електричною енергією, та обставини втручання у роботу приладу обліку, яка призвела до зміни його показів, або пошкодження приладу з такими ж наслідками.

Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Як Конституція України, так і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод направлені на всебічне забезпечення прав та поваги держави до споживача. Реальність будь-якого суб`єктивного майнового чи немайнового права полягає в його гарантованості. В силу статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод проголошує верховенство права як частину спільного спадку договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип пропорційності - "розумного співвідношення", який закріплений усталеною практикою Європейського суду з прав людини та вимагає пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються і метою, яку прагнуть досягнути шляхом такого засобу.

Водночас, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії", навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Крім того, у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов"язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача вартості недорахованої електроенергії в сумі 91 240 грн. 50 коп., позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними і на час розгляду даної справи відсутні підстави для задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Кам`янсько-Дніпровських районних електричних мереж.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Кам`янсько-Дніпровських районних електричних мереж, м. Кам`янка-Дніпровська, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-4» , м. Кам`янка-Дніпровська, Запорізька область відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення оформлено та підписано 10.12.2019.

Суддя С.С. Дроздова