Постанова

від 09.04.2020 по справі 908/2700/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2020 року м.Дніпро Справа № 908/2700/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О.., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2019 року (повний текст складено 10.12.2019 року) у справі №908/2700/19 (суддя Дроздова С.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Кам`янсько-Дніпровських районних електричних мереж (71304 Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Чкалова, 8, ідентифікаційний код 00130926)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-4» (71304 Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Усачова, 55, ідентифікаційний код юридичної особи 36936792)

про стягнення 91 240,50 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.12.2019 року у справі №908/2700/19 в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Кам`янсько-Дніпровських районних електричних мереж, (м. Кам`янка-Дніпровська, Запорізька область) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-4» , (м. Кам`янка-Дніпровська, Запорізька область) відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем невірно визначено поняття енергії, використаної відповідачем. В Акті про порушення №000734 від 16.07.2018 року позивач зазначив на порушення відповідачем п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, згідно яких необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Позивач, в свою чергу, просив суд стягнути з відповідача 91 240 грн. 50 коп. боргу за недораховану електроенергію.

Також суд зазначив, що акт проведення експертизи лічильника електроенергії від 28.08.2018 року № 123 не містить чіткого висновку про те, що споживач електричної енергії здійснив втручання в роботу лічильника; позивачем не надано доказів, які б підтвердили, яким способом позивачем встановлено факт впливу магнітного поля на розрахунковий засіб обліку, не зазначено, яким чином здійснювалося зниження показників лічильника, наприклад: Індикація на РК дисплеї Еrrоr rаdіo, не надано відеофіксації, яка б могла бути надана суду.

Суд вважав, що саме зазначення в акті проведення експертизи лічильника № 123 від 28.08.2018 року того, що індикатор дії впливу магнітного поля спрацював, не свідчить про втручання у роботу приладу обліку.

Також суд зазначив на невірне визначення позивачем періоду нарахування, який проведено всупереч п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає на порушення судом норм матеріального та процессуального права при вирішенні спору.

Вказує, що:

- відповідно до акту про пломбування від 28.12.2012 року на розрахунковий засіб обліку споживача встановлено індикатор впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, зазначено елемент обліку, № пломби та їх кількість на кожному елементі обліку;

- статтею 44 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, зокрема за пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра;

- Актом про порушення № 000734 від 16.07.2018 року та Актом проведення експертизи лічильника електроенергії №123 від 28.08.2018 року підтверджено здійснення позивачем правопорушення, а саме - вчинення дій, що призвели до спрацювання індикатора дії впливу магнітного поля на лицьовій стороні кожуха; крім того, встановлений факт механічного пошкодження розрахункового лічильника, при цьому лічильний механізм зірваний з кріплення, що знаходиться на території позивача, відповідальність за збереження якого, покладене саме на позивача;

- порушення усунуто споживачем шляхом встановлення нового лічильника, опломбування та технічна перевірка якого відбулася 28.12.2012 року;

- проведений розрахунок вартості недорахованої електричної енергії здійснено позивачем за 195 днів відповідно до п.2.15 Методики - за 6 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Отже, на думку апелянта є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2020 року було відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовується самими сторонами зобов`язань в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Постановою Верховного Суду України від 16.05.2011 року у справі № 2-28/2397-2010 (предметом позову по якій було визнання недійсним рішення комісії енергопостачальника), що є обов`язковою для застосування в силу ст. 111-28 ГПК України, визначено, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Рішення постачальника електричної енергії (позивача) про нарахування вартості недорахованої спожитої електроенергії, яке оформлене протоколом від 18.09.2018 року засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, стягнення за яким є предметом спору, є саме оперативно-господарською санкцією в розумінні ст.ст. 235, 237 Господарського кодексу України.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, яка набрала чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур`єр» , крім пунктів 1 та 12, які набирають чинності з 11 червня 2018 року затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 12 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, Постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» (із змінами) визнано такою, що втратила чинність,

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2012 року між ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Кам`янко-Дніпровського РЕМ (постачальник електричної енергії)) та ТОВ «Гермес-4» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 98 (на електроустановку, що знаходиться за адресою: с. Велика Знам`янка, вул. Центральна 305 (а.с.8-12).

Відповідно до розділу 1 договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу» .

Під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 9.4 розділу 9 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2013 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії.

На час розгляду спору договір сторін є діючим і іншого не доведено.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

В день підписання договору сторонами складено акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку відповідача від 28.12.2012 року - а саме: зазначено елемент обліку, № пломби та їх кількість на кожному елементі обліку.

Так, представниками енергопостачальника виконано пломбування двері шафи ввідного автомату опломбовано пломбою № 8414197-1 шт.; корпус електролічильника пломбами-наклейками ВАТ ЗОЕ №10-0012104 та № 10-0012103; на корпусі електролічильника встановлена пломба-індикатор магнітного поля № 7013039-1шт.

Згідно даного акта відповідальним за збереження пломб є відповідач. Другий екземпляр акту отримано відповідачем 16.07.2018 року під підпис, про що є відповідна відмітка у акті (а.с.22).

Відповідно до вимог пункту 3.3 ПКЕЕ, які діяли на час укладення договору, відповідальність за збереження і цілісність пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

16.07.2018 року рейдовою бригадою енергопостачальника за результатом контрольної технічної перевірки об`єкта електропостачання за адресою: с. В. Знам`янка, вул. Центральна, 305 було складено Акт про порушення відповідачем ПРРЕЕ № 000734 (а.с.15).

В Акті зазначено про порушення споживачем п. 5.5.5 ПРРЕЕ - дії споживача, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку, а саме: спрацювання індикатора дії впливу постійного магнітного поля, встановленого на лічильнику згідно Акту про пломбування від 28.12.2012 року, механічне пошкодження розрахункового лічильника, при якому лічильний механізм зірваний з кріплення.

В Акті також зазначено, що споживач не надав можливість скласти перелік встановлених струймоприймачів, перевірити інформацію щодо їх потужності та не надав паспортних даних усіх наявних струймоприймачів.

Акт про порушення підписано з зауваженнями представника споживача.

Відповідно до Акту від 16.07.2018 року (а.с.17) лічильник знятий, запакований і направлений на експертизу, знята пломба №8414196 з кришки клемніка електролічильника.

В Акті про порушення зазначено, що комісія енергопостачальника з розгляду даного Акту відбудеться після проведення експертизи. Відповідно до плану-графіку проведення експертизи було призначено на 28.08.2018 року.

Згідно Акту проведення експертизи лічильника електроенергії № 123 від 28.08.2018 року зниження показників лічильника здійснювалось таким чином: спрацював індикатор дії впливу магнітного поля на лицьовій стороні кожуха; зламані стійки кріплення лічильного механізму (а.с.19).

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення, але на засідання не з`явився.

18.09.2018 року відбулося засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ, що оформлено відповідним протоколом (а.с.25).

Енергопостачальником було розглянуто Акт №000734 від 16.07.2018 року та прийнято рішення виконати розрахунок недоврахованої електроенергії по акту згідно п.2.1 п.п.3 п.2.4 Методики, затвердженої Постановою НКРЄ №562 від 04.05.2006 року (із змінами та доповненнями) за період з 16.01.2018 року по 29.07.2018 року, час роботи 16 годин на добу, кількість недоврахованої енергії складає 37153 кВт.год. на суму 91 240 грн. 50 коп.

Відповідно до позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 91 240,50 грн. боргу за недовраховану електроенергію та судові витрати.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні спору суд першої інстанції безпідставно звільнив відповідача від відповідальності за порушення, встановлені представниками позивача та дійшов помилкового висновку про те, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки позовні вимоги необгрунтовані та недоведені.

Відповідно до ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, а саме: учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність, зокрема за пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Відповідно до п. 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики, визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Постановою Регулятора, а саме НКРЕ від 04.05.2006 року за №562 затверджена Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), яка застосовується при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 1.3. Методики енергопостачальником з метою запобігання розкраданню електричної енергії на прилади обліку електричної енергії споживача можуть бути встановлені індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - індикатори).

За приписами підпункту 3 п. 2.1 названої Методики ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог правил, в разі виявлення таких порушень як пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксанія індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Підпунктом 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ встановлений обов`язок Споживача електричної енергії, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування:

Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

Як вказано вище, Актом про порушення № 000734 від 16.07.2018 року (надалі - Акт про порушення) виявлено порушення п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (які набрали чинність з 11.06.2018 року) - встановлено наявність дій споживача, які призвели до зміни показів розрахункового обліку, а саме - спрацювання індикатора дії впливу постійного магнітного поля, який було встановлено на лічильнику згідно акту про пломбування від 28.12.2012 року. Також виявлено механічні пошкодження розрахункового лічильника, при якому лічильний механізм зірвано з кріплення.

Актом проведення експертизи лічильника електроенергії №123 від 28.08.2018 року підтверджено факт порушення ПРРЕЕ, а саме спрацювання індикатора дії впливу магнітного поля на лицьовій стороні кожуха та злам стійки кріплення лічильного механізму, про які й зазначено у Акті порушення № 000734 від 16.07.2018 року.

Тобто, Актом про порушення № 000734 від 16.07.2018 року та Актом проведення експертизи лічильника електроенергії №123 від 28.08.2018 року підтверджено здійснення відповідачем правопорушення, передбаченого підпунктом 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що акт проведення експертизи лічильника електроенергії від 28.08.2018 року № 123 не містить чіткого висновку про те, що споживач електричної енергії здійснив втручання в роботу лічильника, позивачем не надано доказів, які б підтвердили, яким способом позивачем встановлено факт впливу магнітного поля на розрахункового засобу обліку, не зазначено яким чином здійснювалося зниження показників лічильника, наприклад: Індикація на РК дисплеї Error radio, не надано відеофіксації, яка б могла бути надана суду.

Проте, пунктами 3.31, 3.32 ПКЕЕ, що діяли на момент здійснення пломбування, передбачено: розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. За згодою сторін пломби з тавром енергопостачальника можуть бути встановлені і у інших місцях, які не уможливлюють безоблікове споживання електроенергії. При пломбуванні оформляється акт про пломбування. Акт про пломбування обліку підписується уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

На вимогу вищезазначених пунктів, на прилади обліку електричної енергії відповідача були встановлені індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - індикатори) про що позивачем та відповідачем було складено Акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку відповідача від 28.12.2012 року, про який зазначено вище.

Відповідальність за збереження і цілісність пломб відповідно до Акта про пломбування покладається на власника електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно Акту про пломбування від 28.12.2012 року відповідальним за збереження пломб, зазначених Акті, є директор ТОВ «Гермес-4» Антоненко В.В.

Згідно Акту про порушення спрацювала саме пломба-індикатор магнітного поля № 7013039.

Підпунктом 8 п.5.5.5. ПРРЕЕ встановлений обов`язок саме Споживача забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування та в разі його порушення нести відповідальність згідно із законодавством.

Отже, факт порушення відповідачем ПРРЕЕ у встановленому чинним законодавством порядку, шляхом складання у відповідності до вимог ПРРЕЕ та Методики Акту про порушення, є встановленим.

Позивачем доведено факт пошкодження пломби-індикатор магнітного поля № 7013039 шляхом впливу на неї магнітного поля, що встановлено Актом проведення експертизи лічильника електроенергії №123 від 28.08.2018 року.

Суд дійшов висновку, що позивачем невірно проведено нарахування, оскільки розрахунок недоврахованої електричної енергії проведено згідно п.2.1.2 Методики - за відсутності пломби Енергопостачальника. При цьому суд зазначив саме формулювання, викладені позивачем у позовній заяві.

Колегія суддів щодо цього зазначає наступне:

Такий висновок суду суперечить наданим доказам, оскільки, як зазначено вище, розрахунок проведено позивачем згідно п.2.1 п.п.3 п.2.4 Методики.

В позовній заяві дійсно позивач зазначив на п.п.3.31, 3.32 , 3.3 Правил користування електричною енергією, які на яас виявлення порушення відповідача втратили чинність.

Дійсно, в позовній заяві позивач зазначив, що розрахунок недоврахованої електричної енергії проведено ним згідно п.2.1.2 Методики.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2020 року у справі №904/349/19 зазначено наступне:

« В постанові від 04.12.2020 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, як помилково вважали суди попередніх інстанцій у цій справі…

… суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

… саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту."

Згідно з принципом jura novit curia( суд знає закони ) неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм» .

Отже, навіть невірне посилання позивача в позовній заяві на пункти Методики, які не були ним застосовані, не звільняє суд від обовязку перевірити обгрунтованість позовних вимог саме тими доказами, які надані до позову.

Надані докази підтверджують правову позицію Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Кам`янсько-Дніпровських районних електричних мереж.

Методика, на підставі якої проведено позивачем нарахування, передбачає визначення розміру недоврахованої електричної енергії.

Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, містять визначення поняття «необлікована електрична енергія» , які за суттю є тотожними поняттю «недоврахована електрична енергія» .

Отже, нарахована позивачем оперативно - господарська санкція підлягає застосуванню до відповідача.

Позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню.

Оскільки апелянтом висновки оскаржуваного рішення спростовано, апеляційна скарга доведена та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на відповідача (1921,00 грн. за розгляд позову та 2 881,50 грн. за розгляд апеляційної скарги, всього 4 802.50 грн.).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду суду Запорізької області від 04.12.2019 року у справі №908/2700/19 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-4» (71304 Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Усачова, 55, ідентифікаційний код юридичної особи 36936792) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Кам`янсько-Дніпровських районних електричних мереж (71304 Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Чкалова, 8, ідентифікаційний код 00130926) 91 240,50 грн недоврахованої електроенергії.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-4» (71304 Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Усачова, 55, ідентифікаційний код юридичної особи 36936792) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Кам`янсько-Дніпровських районних електричних мереж (71304 Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Чкалова, 8, ідентифікаційний код 00130926) 1921,00 грн за розгляд позовної заяви та 2 881,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя І.О. Вечірко