Рішення

від 12.12.2019 по справі 910/12534/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2019Справа № 910/12534/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шиндлер"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто"

про стягнення 602 678,60 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Шиндлер" до товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" про стягнення 602 678,60 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості №2 від 12.02.2019 року належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті непогашеного грошового боргового зобов`язання.

У зв`язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача 617 647,40 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

07.10.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому просив суд частково відмовити у задоволенні позовних вимог, а саме повністю відмовити у задоволенні вимог, щодо компенсації витрат на правничу допомогу адвоката.

06.11.2019 року до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому позивачем зазначено, що він вважає за можливе не стягувати з відповідача витрати на правничу допомогу та не надавати суду обґрунтування витрат на правничу допомогу. Просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 602 678,60 грн., судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 9 040,19 грн. та не стягувати з відповідача витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено позивачем, починаючи з березня 2017 року між позивачем та відповідачем були укладені наступні договори: №2117238 від 24.05.2017 р., № 2117248 від 22.03.2017 р., № 2117249 від 24.05.2017 р., № 2118284 від 27.02.2018 р., № 4117055 від 05.10.2017 р.

Згідно зазначених договорів позивач надавав відповідачу послуги з технічного та сервісного обслуговування, ремонту ліфтів.

Разом з тим, протягом 2017-2019 років, у відповідача уторилась значна заборгованість перед позивачем за виконані роботи по вищезазначеним договором.

У зв`язку з чим, 12.08.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Шиндлер" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості №2.

Відповідно до п.1.1 договору , станом на 12.08.2019 року боржник має перед кредитором непогашене грошове боргове зобов`язання в загальному розмірі 617 647,40, яке виникло у боржника перед кредитором згідно наступних договорів та рахунків:

1.1.1 за договором № 2117238 від 24.05.2017 р. у розмірі 278 394,20 грн.

1.1.2 за договором № 2117248 від 22.03.2017 р, у розмірі 10 442,40 грн.

1.1.3. за договором № 2117249 від 24.05.2017 р. у розмірі 105 591,60 грн.

1.1.5 за договором № 2118284 від 27.02.2018 р. у розмірі 134 719,20 грн.

1.1.6 за договором № 4117055 від 05.10.2017 р. у розмірі 75 000,00 грн.

1.1.7 рахунок на оплату 0Ш00-000820 від 11.03.2019 грн. на суму 4 500,00грн.,

1.1.8 рахунок на оплату 0Ш00-001139 від 26.03.2019 на суму 3 600,00 грн.;

1.1.9 рахунок на оплату 0Ш00-001141 від 26.03.2019 на суму 2 700,00грн.;

1.1.10 рахунок на оплату 0Ш00-002393 від 25.06.2019 на суму 2 700,00 грн.

Згідно з п.1.2 договору даним сторони підтверджують, що зобов`язання, вказані в пунктах 1.1.1. - 1.1.10, даного договору дійсні і строк їх виконання настав. Боржник визнає у повному обсязі заборгованість у розмірі 617 647,40 грн. (шістсот сімнадцять тисяч шістсот сорок сім гривень сорок копійок), надалі - заборгованість , що виникла згідно договорів та рахунків, які вказані в пунктах 1.1.1. - 1.1.10. даного договору, в повному обсязі та зобов`язується виплатити заборгованість кредитору в порядку та на умовах, що встановлені даним договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що сторони погодили, що з метою реструктуризації заборгованості, кредитор погоджується надати боржнику розстрочку для сплати суми заборгованості згідно наступного графіку погашення заборгованості:

№Період оплати частини заборгованостіЗагальна сума заборгованості, що має бути сплачена, грн.. 1з 12.08.2019 року по 14.08.2019 року 154 411,85 2з 09.09.2019 року по 13.09.2019 року 154 411,85 3з 08.10.2019 року по 11.10.2019 року 154 411,85 4з 11.11.2019 року по 14.11.2019 року 154 411,85 Разом 617 647,40 Відповідно до п.2.2.2 договору при виплаті заборгованості боржник в платіжному дорученні в графі призначення платежу має зазначати наступне: Виплата заборгованості по договору про реструктуризацію заборгованості № 2 від 12.08.2019 року .

В будь-якому разі, кредитор має право зараховувати в рахунок погашення заборгованості, в порядку встановленому цим договором, будь-які платежі, що сплачуватимуться боржником по договорам та рахункам визначеним в пункті 1.1.1-1.1.10 договору (в тому числі з відповідним призначенням платежу).

Всі платежі здійснені боржником з метою погашення заборгованості за цим договором зараховуються кредитором як погашення заборгованості по договорах та рахунках, що визначені в пунктах 1.1.1-1.1.10 даного договору. Порядок зарахування отриманих від Боржника коштів в рахунок погашення кожного конкретного боргу за відповідним договором та/або рахунком, що визначені в пунктах 1.1.1-1.1.10 даного договору, визначається кредитором самостійно (на власний розсуд) (п.2.2.3 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що даний договір регулює порядок та умови погашення заборгованості, що виникла у боржника перед кредитором згідно рахунків та договорів, що визначені в пунктах 1.1.1-1.1.10 даного договору, станом на 12.08.2019 року.

Як зазначено позивачем, згідно графіку погашення визначеного сторонами в пункті 2.1 договору, на день звернення позивача до суду, на виконання зобов`язань за договором, відповідачем було виплачено позивачу виключно 14 968,80 грн.

Отже, відповідач порушив зобов`язання по виплаті заборгованості по договору та безпідставно прострочив оплату згідно з графіком.

Поточний розмір заборгованості відповідача за договором, як зазначено позивачем, складає 602 678,60 грн.

Так, в матеріалах справи наявне платіжне доручення №1439 від 28.08.2019 року відповідно до якого відповідачем перераховано на рахунок позивача 14 968,80 грн. з призначенням платежу: оплата за сервісне обслуговування ліфтів відповідно дог. №2118284 від 27.02.2018р. .

Відповідно до п.3.3 договору у випадку будь-якого порушення боржником своїх зобов`язань по оплаті заборгованості (не повної та/або несвоєчасної оплати та/або не оплати) в порядку визначеному цим договором (зокрема пунктом 2.1 договору), кредитор отримує право без будь-яких попередніх вимог та/або претензій звернутись до суду з позовною заявою до боржника з вимогою дострокового звернення стягнення на всю суму заборгованості (незалежно від настання у боржника зобов`язань по сплаті чергової частини заборгованості відповідно до пункту 2.1 договору, з урахуванням сум, що вже були сплачені з метою погашення заборгованості згідно даного договору).

Будь-яких інших доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором про реструктуризацію №2 від 12.08.2019 у відповідача перед позивачем в сумі 602 678,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не заперечувався у відзиві на позов, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, будинок 45-А/4,офісне приміщення 34, ідентифікаційний код 35429115) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шиндлер" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, літера А, ідентифікаційний номер 32852667) заборгованість у розмірі 602 678 (шістсот дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 60 коп. та судовий збір в розмірі 9 040 (дев`ять тисяч сорок) грн. 18 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий