Рішення

від 02.12.2019 по справі 918/615/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/615/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. , за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С. ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця Чернявської Віти Володимирівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНКГЛОБАЛ ЕР ВІ"

про стягнення заборгованості в сумі 306 194 грн 91 коп. ,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Воронюк К.Ю., ордер серія ВК № 1000863 від 19.08.2019 р.;

від відповідача - Найдич М.А., довіреність від 30.09.2019 р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 7002140RD16754.

У судовому засіданні 2 грудня 2019 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2019 року фізична особа-підприємець Чернявська Віта Володимирівна (далі - Підприємець, позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНКГЛОБАЛ ЕР ВІ" (далі - Товариство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 306 194 грн 91 коп., з яких: 246 062 грн 91 коп. заборгованість за договором, 60 132 грн 00 коп. штрафні санкції, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 6 вересня 2019 року позовну заяву фізичної особи-підприємця Чернявської Віти Володимирівни від 20 серпня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 7 жовтня 2019 року.

4 жовтня 2019 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву від 04.10.2019 р. з додатками (а.с. 54-74), в якому останній просить відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначає, що в додатку № 1 до Договору та в Акті приймання-передачі товару від 01.11.2018 р. зазначено інші видаткові накладні ніж ті, що були зазначені в підпунктах 1.2.1-1.2.9 Договору. зокрема накладні № 3 від 30.10.2018 року, № 4 від 30.10.2018 р., № 5 від 30.10.2018 р., № 6 від 30.10.2018 р., № 7 від 30.10.2018 р., № 8 від 30.10.2018 р. Тобто видаткові накладні, які датовані від 30.10.2018 року, до дати підписання Договору. Також відповідач зазначає, що в доданих до позову видаткових накладних позивачем внесено зміни, які відсутні в оригіналах таких накладних, зокрема дописано інформацію про договір. Крім того, відповідач зазначає. що у березні 2019 року відбулася зміна власника Товариства, а у серпні 2019 року - змінено керівника Товариства. Попереднім власником та керівником не було передано новому власнику та керівнику повну інформацію та документи про діяльність Товариства. У зв`язку із чим відповідач позбавлений можливості встановити як факт укладення договору, так і реальність проведення господарських операцій між сторонами. Також відповідач зазначає, що позивач просить стягнути 60 132 грн 00 коп. штрафних санкцій за весь період прострочення, однак останнім не додано до позовної заяви розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за договором купівлі-продажу.

Ухвалою суду від 7 жовтня 2019 року підготовче засідання відкладено на 24 жовтня 2019 року.

18 жовтня 2019 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про уточнення позовних вимог від 15 жовтня 2019 року з додатками (а.с. 87-92), до якого долучено оригінал позовної заяви від 20 серпня 2019 року із уточненими позовними вимогами. В даному клопотанні позивач зазначає, що при подачі позовної заяви допустив кілька технічних помилок стосовно неправильної назви укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу.

Клопотання про уточнення позовних вимог від 15 жовтня 2019 року прийнято судом до розгляду.

24 жовтня 2019 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення від 23 жовтня 2019 року з доказами надіслання відповідачу (а.с. 95-101).

Ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року строк підготовчого провадження у даній справі продовжено на 30 днів до 5 грудня 2019 року включно, а підготовче засідання відкладено на 18 листопада 2019 року.

13 листопада 2019 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про збільшення позовних вимог від 12 листопада 2019 року з додатками (а.с. 112-123), яка прийнята судом до розгляду. Згідно заяви про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 327 458 грн 00 коп., з яких: 259 950 грн 00 коп. основний борг за договором, 67 508 грн. 00 коп. штрафні санкції, що складаються з: 4 599 грн 00 коп. - 3% річних, 6 759 грн 00 коп. - інфляційні втрати та 56 150 грн 00 коп. - пеня. Також в даній заяві позивач просить стягнути судові витрати в розмірі 13 592 грн 92 коп., що включають: 4 911 грн 87 коп. - судовий збір та 9 000 грн 00 коп. - витрати, пов`язані із правовою допомогою.

Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року підготовче провадження у даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 2 грудня 2019 року.

У судовому засіданні 2 грудня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Крім того, зазначив, що докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, будуть надані суду.

Представник відповідача у судовому засіданні 2 грудня 2019 року в задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2018 року між фізичною особою-підприємцем Чернявською Вітою Володимирівною (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІНКГЛОБАЛ ЕР ВІ" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу товару № 1-31102018 (далі - Договір, а.с. 11-12).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець продає, а Покупець приймає у власність товар (далі - об`єкт даного договору) та зобов`язується оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Чіткий перелік товару, що є об`єктом даного договору, визначається видатковими накладними, які є додатками до даного договору та є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2. Договору):

1.2.1. Видаткова накладна № 1 від 01.11.2018 р. на суму 421 062 (чотириста двадцять одна тисяча шістдесят дві) гривні 91 коп.;

1.2.2. Видаткова накладна № 2 від 01.11.2018 р. на суму 357 914 (триста п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень 00 коп.;

1.2.3. Видаткова накладна № 3 від 01.11.2018 р. на суму 60 625 (шістдесят тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень 00 коп.;

1.2.4. Видаткова накладна № 4 від 01.11.2018 р. на суму 143 311 (сто сорок три тисячі триста одинадцять) гривень 36 коп.;

1.2.5. Видаткова накладна № 5 від 01.11.2018 р. на суму 182 409 (сто вісімдесят дві тисячі чотириста дев`ять) гривень 25 коп.;

1.2.6. Видаткова накладна № 6 від 01.11.2018 р. на суму 12 901 (дванадцять тисяч дев`ятсот одна) гривня 29 коп.;

1.2.7. Видаткова накладна N 7 від 01.11.2018 р. на суму 64 143 (шістдесят чотири тисячі сто сорок три) гривні 78 коп.;

1.2.8. Видаткова накладна № 8 від 01.11.2018 р. на суму 15 455 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 05 коп.

1.2.9. Узагальнений перелік товару, що є Об`єктом даного Договору, відображається в Додатку № 1 до даного Договору, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 1.4. Договору найменування, номенклатура, марка, модель, кількість та вартість товару, що є об`єктом даного договору, зазначається у Додатку № 1 до даного договору, що є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що факт приймання-передачі товару, що є об`єктом даного договору, засвідчується підписаним сторонами актом приймання-передачі товару, що є об`єктом даного договору.

Загальна сума вартості товару, що є Об`єктом даного Договору, складає 1 257 822 грн 64 коп. (п. 5.2. Договору).

Грошова сума, що становить загальну вартість товару, що є об`єктом даного Договору, сплачується Покупцем Продавцю після фактичного приймання-передачі товару, що є об`єктом даного Договору, у відповідності до наступного графіку платежів (п. 5.3. Договору):

5.3.1. Суму в розмірі 325 720,61 грн, (триста двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять гривень 61 коп.) Покупець зобов`язується сплатити в період з 01.11.2018 р. по 30.11.2018 р.

5.3.2. Суму в розмірі 357 914,00 грн (триста п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) Покупець зобов`язується сплатити в період з 01.12.2018 р. по 30.12.2018 р.

5.3.3. Суму в розмірі 153 125,12 грн. (сто п`ятдесят три тисячі сто двадцять п`ять грн 12 коп.) Покупець зобов`язується сплатити в період з 01.01.2019 p. по 30.01.2019 р.).

5.3.4. Суму в розмірі 421 062,91 грн. (чотириста двадцять одна тисяча, шістдесят дві гривні 12 коп.) Покупець зобов`язується сплатити в період з 01.02.2019 р. по 28.02.2019 р.

Пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі, шляхом переказу безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п. 6.2. Договору за прострочення терміну оплати Покупець зобов`язаний додатково сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до виконання сторонами своїх обов`язків по даному договору.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їхніми печатками.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2018 року між фізичною особою-підприємцем Чернявською Вітою Володимирівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІНКГЛОБАЛ ЕР ВІ" підписано додаток № 1 до Договору (далі - Додаток, а.с. 13).

Згідно Додатку Продавець продає, а Покупець приймає у власність товар, що є об`єктом Договору купівлі-продажу товару № 1-31102018 від 31 жовтня 2018 р., яке зазначається у видаткових накладних, які є невід`ємними додатками до Договору купівлі-продажу товару № 1-31102018 від 31 жовтня 2018 р., а саме:

1.1. Видаткова накладна № 1 від 01.11.2018 р. на суму 421 062 (чотириста двадцять одна тисяча шістдесят дві) гривні 91 коп.;

1.2. Видаткова накладна N 2 від 01.11.2018 р. на суму 357 914 (триста п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень 00 коп.;

1.3. Видаткова накладна № 3 від 30.10.2018 р. на суму 60 625 (шістдесят тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень 00 коп.;

1.4. Видаткова накладна № 4 від 30.10.2018 р. на суму 143 311 (сто сорок три тисячі триста одинадцять) гривень 36 коп.;

1.5. Видаткова накладна № 5 від 30.10.2018 р. на суму 182 409 (сто вісімдесят дві тисячі чотириста дев`ять) гривень 25 коп.;

1.6. Видаткова накладна № 6 від 30.10.2018р. на суму 12 901 (дванадцять тисяч дев`ятсот одна) гривня 29 коп.;

1.7. Видаткова накладна № 7 від 30.10.2018 р. на суму 64 143 (шістдесят чотири тисячі сто сорок три) гривні 78 коп.;

1.8. Видаткова накладна № 8 від 30.10.2018 р. на суму 15 455 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 05 коп.

Додаток є невід`ємною частиною Договору купівлі-продажу товару № 1-31102018 від 31 жовтня 2018 р., набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами своїх обов`язків по Договору купівлі-продажу товару № 1-31102018 від 31 жовтня 2018 р. (п. 3 Додатку).

Судом встановлено, що вказаний Додаток підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їхніми печатками.

Судом також встановлено, що згідно Акту приймання-передачі товару від 1 листопада 2018 року Продавець передає, а Покупець приймає у власність товар, що є об`єктом Договору купівлі-продажу товару № 1-31102018 від 31 жовтня 2018 р., яке зазначається у видаткових накладних, які є невід`ємними додатками до Договору купівлі-продажу товару № 1-31 102018 від 31 жовтня 2018 р., а саме:

1.1. Видаткова накладна № 1 від 01.11.2018 р. на суму 421 062 (чотириста двадцять одна тисяча шістдесят дві) гривні 91 коп.;

1.2. Видаткова накладна № 2 від 01.11.2018 р. на суму 357 914 (триста п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень 00 коп.;

1.3. Видаткова накладна № 3 від 30.10.2018 р. на суму 60 625 (шістдесят тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень 00 коп.;

1.4. Видаткова накладна № 4 від 30.10.2018 р. на суму 143 311 (сто сорок три тисячі триста одинадцять) гривень 36 коп.;

1.5. Видаткова накладна № 5 від 30.10.2018 р. на суму 182 409 (сто вісімдесят дві тисячі чотириста дев`ять) гривень 25 коп.;

1.6. Видаткова накладна № 6 від 30.10.2018р. на суму 12 901 (дванадцять тисяч дев`ятсот одна) гривня 29 коп.;

1.7. Видаткова накладна № 7 від 30.10.2018 р. на суму 64 143 (шістдесят чотири тисячі сто сорок три) гривні 78 коп.;

1.8. Видаткова накладна № 8 від 30.10.2018 р. на суму 15 455 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 05 коп.

Акт набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 5 зазначеного Акту).

Акт приймання-передачі товару від 1 листопада 2018 року підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їхніми печатками.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 1 257 822 грн 64 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 16-25): від 1 листопада 2018 року № 1 на суму 421 062 грн 91 коп., від 1 листопада 2018 року № 2 на суму 357 914 грн 00 коп., від 1 листопада 2018 року № 3 на суму 60 625 грн 00 коп., від 1 листопада 2018 року № 4 на суму 143 311 грн 36 коп., від 1 листопада 2018 року № 5 на суму 182 409 грн 25 коп., від 1 листопада 2018 року № 6 на суму 12 901 грн29 коп., № 7 від 1 листопада 2018 року № 7 на суму 64 143 грн 78 коп., від 1 листопада 2018 року № 8 на суму 15 455 грн 05 коп.

Судом встановлено, що зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими представниками їх сторін та скріплені печатками цих юридичних осіб.

За твердженням позивача, відповідачем оплачено суми, передбачені п.п. 5.3.1.-5.3.3. Договору.

Суму, передбачену п. 5.3.4. Договору, в розмірі 421 062 грн 91 коп. відповідач зобов`язався сплатити в період з 01.02.2019 р. по 28.02.2019 р.

В той час, як зазначає позивач, відповідачем, у визначений Договором період, лише частково здійснено оплату на загальну суму 15 000 грн 00 коп.

Відтак, станом на 01.03.2019 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 406 062 грн 91 коп.

Як зазначає позивач, у період з 01.03.2019 року по 14.08.2019 року відповідачем були здійснені наступні оплати за Договором:

- 14.03.2019 року на загальну суму 25 000 грн 00 коп.;

- 22.03.2019 року на загальну суму 100 000 грн 00 коп.;

- 26.03.2019 року на загальну суму 35 000 грн 00 коп.

17 липня 2019 року Підприємцем надіслано відповідачу вимогу від 16 липня 2019 року про сплату заборгованості (а.с. 30-34, докази надіслання - а.с. 35).

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як зазначив позивач, відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати за поставлений товар, у зв`язку із чим, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12 листопада 2019 року, за останнім рахується заборгованість в розмірі 259 950 грн 00 коп.

В обґрунтування зазначеної позивачем заборгованості в розмірі 259 950 грн 00 коп., Підприємець посилається на ст. 534 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та зазначає, що у першу чергу здійснював погашення нарахованих штрафних санкцій, а решту суми - у якості погашення основної суми боргу.

Як вбачається із заключної виписки за період з 01.10.2018 р. по 12.08.2019 р. (а.с. 26-29) Товариством здійснені оплати 14.03.2019 року на суму 25 000 грн 00 коп., 22.03.2019 року на суму 100 000 грн 00 коп., 26.03.2019 року на суму 35 000 грн 00 коп.

З вищезазначеної виписки також вбачається, що призначення платежу по даним оплатам зазначено: оплата за послуги згідно договору купівлі-продажу товару № 1-31102018 від 31.10.2018 р.

Відтак, позивачем самовільно зараховано грошові кошти, які були належним чином сплачені на відповідні банківські рахунки не як оплату за послуги згідно договору купівлі-продажу товару (у графі призначення платежу чітко зазначено призначення платежу), а як штрафні санкції, за так зване невиконання договірних зобов`язань.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Отже, черговість зарахування вимог за грошовими зобов`язаннями, передбачена ст. 534 ЦК України, на яку посилається позивач, може застосовуватись при недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання, отриманого саме без реквізиту "Призначення платежу".

Крім того, суд звертає увагу на Лист ВСУ від 01.07.2012 року "Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України" де зазначено, що при застосуванні норм стосовно черговості погашення вимог за грошовими зобов`язаннями у разі недостатності суми проведеного платежу (ст. 534 ЦК України) судами необхідно виходити з того, що під процентами, які погашаються раніше основної суми боргу, розуміються проценти за користування чужими грошовими коштами, що підлягають сплаті за грошовими зобов`язаннями зокрема проценти за користування сумою позики, кредиту тощо. Проценти передбачені ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання погашаються після суми основного боргу.

З урахуванням наведеного вище вбачається, що позивач, отримавши перераховані відповідачем грошові кошти з конкретно визначеним призначенням платежу зарахував їх не, як оплата за надані послуги, а як оплату штрафних санкцій, чим і порушив принцип ведення бухгалтерського обліку та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22.

З аналізу наведеного вище вбачається, що позивач без врахування норм чинного законодавства не вправі зараховуючи отриманий платіж самовільно змінювати його призначення.

За таких обставин, наведене вище спростовує твердження позивача про наявність заборгованості відповідача по спірному договору в розмірі 259 950 грн 00 коп.

Таким чином, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 246 062 грн 91 коп. (421 062,91 - 15 000,00 - 25 000,00 - 100 000,00 - 35 000,00).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини за договором купівлі-продажу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що на дату прийняття рішення у даній справі за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 246 062 грн 91 коп.

Як підтверджено матеріалами справи відповідач оплату вартості поставленого позивачем товару в сумі 246 062 грн 91 коп. у строки, передбачені п. 5.3.4. Договору, не здійснив.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення з Товариства заборгованості в сумі 259 950 грн 00 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 246 062 грн 91 коп. В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 13 887 грн 09 коп.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк оплату за поставлений товар не здійснив, а отже за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Оскільки відповідачем допущено порушення зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару, на підставі пункту 6.2. Договору та ст. 625 ЦК України, позивачем здійснено нарахування пені в сумі 56 150 грн 00 коп., 3% річних в сумі 4 599 грн 00 коп. та інфляційних втрат в сумі 6 759 грн 00 коп. на відповідні суми заборгованості з 01.03.2019 р. по 01.11.2019 р., які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2. Договору за прострочення терміну оплати Покупець зобов`язаний додатково сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Як було зазначено вище, що позивачем самовільно зараховано грошові кошти, які були належним чином сплачені на відповідні банківські рахунки не як оплату за послуги згідно договору купівлі-продажу товару (у графі призначення платежу чітко зазначено призначення платежу), а як штрафні санкції, за так зване невиконання договірних зобов`язань.

Відтак, позивачем було здійснено нарахування штрафних санкцій на невірні суми заборгованості.

Як було зазначено судом вище суму, передбачену п. 5.3.4. Договору, в розмірі 421 062 грн 91 коп. відповідач зобов`язався сплатити в період з 01.02.2019 р. по 28.02.2019 р.

У визначений Договором період, відповідачем лише частково здійснено оплату на загальну суму 15 000 грн 00 коп.

Станом на 01.03.2019 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 406 062 грн 91 коп.

Як було встановлено судом вище, Товариством здійснені оплати 14.03.2019 року на суму 25 000 грн 00 коп., 22.03.2019 року на суму 100 000 грн 00 коп., 26.03.2019 року на суму 35 000 грн 00 коп.

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій на суму 406 062 грн 91 коп. з 01.03.2019 р. по 13.03.2019 р., на суму 390 359 грн 00 коп. з 14.03.2019 р. по 21.03.2019 р., на суму 293 695 грн 00 коп. з 22.03.2019 р. по 25.03.2019 р., на суму 259 950 грн 00 коп. з 27.03.2019 р. по 01.11.2019 р.

В той час, з врахуванням здійснених відповідачем оплат нарахування штрафних санкцій слід здійснювати на наступні суми та в періоди:

- 406 062 грн 91 коп. з 01.03.2019 р. по 13.03.2019 р.;

- 381 062 грн 91 коп. з 14.03.2019 р. по 21.03.2019 р.;

- 281 062 грн 91 коп. з 22.03.2019 р. по 25.03.2019 р.;

- 246 062 грн 91 коп. з 26.03.2019 р. по 01.11.2019 р. (нарахування пені з 26.03.2019 р. по 26.09.2019 р.).

З розрахунку позивача також вбачається, що на суму 259 950 грн 00 коп. останнім здійснено нарахування з 27.03.2019 р. по 01.11.2019 р. В той час слід було здійснювати нарахування з 26.03.2019 р. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то бере до уваги період нарахування, визначений позивачем.

Крім того, з розрахунку позивача також вбачається, що нарахування пені на суму 259 950 грн 00 коп. здійснено за загальний період з 27.03.2019 р. по 01.11.2019 р., який перевищує шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

За таких обставин, оскільки сторони не передбачили іншого періоду нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України), то визначений позивачем період нарахування пені обмежується шестимісячним строком, а тому нарахування пені на суму 259 950 грн 00 коп. слід було здійснювати за загальний період з 27.03.2019 р. по 26.09.2019 р.

Врахувавши вищенаведене суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір пені становить 52 325 грн 81 коп., при заявленому - 56 150 грн 00 коп.

Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума пені, яка за розрахунком суду складає 52 325 грн 81 коп.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення пені в сумі 56 150 грн 00 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 52 325 грн 81 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3 824 грн 19 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок відсотків річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованих відсотків річних становить 5 226 грн 20 коп., при заявленому - 4 599 грн 00 коп. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягають три відсотки річних у заявленому позивачем розмірі 4 599 грн 00 коп.

Крім того суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір даних компенсаційних виплат становить 4 179 грн 30 коп., при заявленому - 6 759 грн 00 коп.

Відтак, суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає розмір інфляційних втрат, який за розрахунком суду складає 4 179 грн 30 коп.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення інфляційних втрат в сумі 6 759 грн 00 коп., підлягає частковому задоволенню в розмірі 4 179 грн 30 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2 579 грн 70 коп. слід відмовити.

Посилання відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця Чернявської Віти Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНКГЛОБАЛ ЕР ВІ" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 246 062 грн 91 коп. - основного боргу, 4 599 грн 00 коп. - три відсотки річних, 4 179 грн 30 коп. - інфляційних втрат та 52 325 грн 81 коп. - пені. У решті позовних вимог в частині стягнення 13 887 грн 09 коп. основного боргу, 2 579 грн 70 коп. інфляційних втрат та 3 824 грн 19 коп. пені відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 4 607 грн 50 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНКГЛОБАЛ ЕР ВІ" (33001, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 189, код ЄДРПОУ 42539542) на користь фізичної особи-підприємця Чернявської Віти Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 246 062 (двісті сорок шість тисяч шістдесят дві) грн 91 коп. - основного боргу, 4 599 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 00 коп. - три відсотки річних, 4 179 (чотири тисячі сто сімдесят дев`ять) грн 30 коп. - інфляційних втрат, 52 325 (п`ятдесят дві тисячі триста двадцять п`ять) грн 81 коп. - пені та 4 607 (чотири тисячі шістсот сім) грн 50 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Чернявської Віти Володимирівни про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНКГЛОБАЛ ЕР ВІ" 13 887 грн 09 коп. основного боргу, 2 579 грн 70 коп. інфляційних втрат та 3 824 грн 19 коп. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 12 грудня 2019 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2-3 - позивачу рекомендованим ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 );

4 - відповідачу рекомендованим (33001, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 189).