Рішення

від 05.12.2019 по справі 2а-1072/10/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року Справа № 2а-1072/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства Дніпропетровський завод прокатних валків

до Офісу великих платників Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

22.01.2010 року Відкрите акціонерне товариство Дніпропетровський завод прокатних валків звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001468811/0 від 06.08.2009 року (№0001468811/1 від 27.08.2009 року, №0001468811/2 від 10.11.2009 року), яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем комунальний податок у сумі 11 607,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача податкової декларації (розрахунку), за результатами якої складено акт перевірки, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001468811/0 від 06.08.2009 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем комунальний податок у сумі 11 607,86 грн., за результатами адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення №0001468811/1 від 27.08.2009 року, №0001468811/2 від 10.11.2009 року. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення, є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

25.01.2010 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

04.04.2011 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська по справі №2а-26/10 (2а-15/2011).

Дана справа перебувала в провадженні судді Барановського Р.А.

25.09.2019 року на підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 1135д було проведено перерозподіл даної справи та передано вказану справу судді Дєєву М.В.

26.09.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було прийнято до провадження дану адміністративну справу та витребувано у Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська належним чином завірену копію рішення по справі №2а-26/10 (2а-15/2011) з відміткою набрання законної сили.

07.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було поновлено провадження у справі, вирішено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

13.11.2019 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

13.11.2019 року у судовому засіданні було замінено відповідача по справі його правонаступником, а саме: Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на Офіс великих платників Державної фіскальної служби та замінено позивача його правонаступником, а саме: Відкрите акціонерне товариство Дніпропетровський завод прокатних валків на Акціонерне товариство Дніпропетровський завод прокатних валків .

Також, 13.11.2019 року у судовому засіданні було оголошено перерву.

15.11.2019 року на виконання вимог ухвали від 26.09.2019 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська надав витребувану судом інформацію.

05.12.2019 року учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не з`явились, в матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, судом вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку), за результатами якої складено акт перевірки №1002-08-02/1-00187375 від 31.07.2009 року (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків акту №1002-08-02/1-00187375 від 31.07.2009 року перевіркою було встановлено:

Відповідно до ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори» , із змінами і доповненнями, визначено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

На підставі наданих повноважень Дніпропетровською міською радою прийняте рішення від 30.07.03р. № 6/11 „Про комунальний податок» , яким затверджено Положення про комунальний податок. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.09.2006 № 4/4 ''Про рішення міської ради від 30.07.2003 № 6/11 „Про комунальний податок» , до нього були внесені зміни відповідно яких починаючи з 01.01.2007, обчислення комунального податку проводиться за ставкою 20 відсотків від офіціально встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи із середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу, а п.2.2 рішенням Дніпропетровської міської ради від 13.02,2008 № 35/28 „Про внесення змін до рішення міської ради від 30.07.2003 № 6/11 „Про комунальний податок» визначено, що розмір комунального податку за базовий (звітний) період за одного працівника дорівнює 10,20 грн., що становить 5% від річного фонду оплати праці обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17,00 грн. х 12 = 204,00грн.).

На порушення п.п.2.2 п.2 Положення „Про комунальний податок» , затвердженого рішенням Дніпропетровської міської Ради від 30.07.03р. № 6/11, із змінами, ВАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» при обчисленні суми комунального податку за 3 квартал 2007 року, 4 квартал 2007 року та 1 квартал 2008 року (січень-лютий) невірно застосовано ставку комунального податку.

Що призвело до заниження податкового зобов`язання на 11055,10 грн. .

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем було подано відповідачу заперечення №973/05 від 31.07.2009 року.

05.08.2019 року відповідач надав відповідь на заперечення позивача оформлену листом №23868/10/08-02/1-16 від 05.08.2019 року відповідно до якого вказано, що висновки зроблені в акті перевірки є правомірними і обгрунтованими.

На підставі висновків акта перевірки №1002-08-02/1-00187375 від 31.07.2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001468811/0 від 06.08.2009 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем комунальний податок у сумі 11 607,86 грн., з них за основним платежем 11 055,10 грн., за штрафними (фінансовими санкціями - 552,76 грн.

14.08.2009 року позивач подав скаргу №1038/19 на податкове повідомлення-рішення № 0001468811/0 від 06.08.2009 року.

Рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську скаргу платника податків на податкове повідомлення-рішення № 0001468811/0 від 06.08.2009 року залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

За результатами адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001468811/1 від 27.08.2009 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем комунальний податок у сумі 11 607,86 грн., з них за основним платежем 11 055,10 грн., за штрафними (фінансовими санкціями - 552,76 грн. та встановлено новий строку для сплати обов`язкового платежу.

07.09.2009 року позивач подав скаргу №1146/19 на податкове повідомлення-рішення № 0001468811/0 від 06.08.2009 року.

Рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську скаргу платника податків на податкове повідомлення-рішення № 0001468811/0 від 06.08.2009 року залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

За результатами адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001468811/2 від 10.11.2009 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем комунальний податок у сумі 11 607,86 грн., з них за основним платежем 11 055,10 грн., за штрафними (фінансовими санкціями - 552,76 грн. та встановлено новий строку для сплати обов`язкового платежу.

10.11.2009 року позивач подав скаргу №1473/19 на податкові повідомлення-рішення № 0001468811/0 від 06.08.2009 року та № 0001468811/1 від 27.08.2009 року.

Рішенням Державної податкової адміністрації України скаргу платника податків на податкові повідомлення-рішення № 0001468811/0 від 06.08.2009 року та № 0001468811/1 від 27.08.2009 року залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України Про систему оподаткування (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) місцеві податки і збори (обов`язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Згідно з пунктом 24 частини першої 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання становлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом.

До 01.01.2011 року види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування визначались Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 (далі Декрет № 56-93).

Статтею 1 Декрету № 56-93 до місцевих податків віднесено комунальний податок.

Відповідно до статті 15 Декрету № 56-93 комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів (стаття 18 Декрету № 56-93).

Законом України Про державну податкову службу від 04.12.1990 № 509-XII у відповідній редакції за Державною податковою адміністрацією України було закріплено функцію по затвердженню форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003 № 625, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.01.2004 за № 4/8603, затверджено форму податкового розрахунку комунального податку.

Згідно примітки * до форми податкового розрахунку комунального податку, в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 20.03.2006 № 143, кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників , затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722. При цьому, якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку визначено базовий податковий (звітний) період календарний місяць, то в рядку 01 указується середньооблікова кількість штатних працівників за такий місяць, якщо календарний квартал (півріччя, рік) - сума середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу (півріччя, року).

Положення Про комунальний податок затверджено рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 № 6/11, та викладено додатком:

- пункт 2.1. Об`єктом оподаткування є місячний фонд оплати праці, обчислений виходячи із офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, що працюють у звітному місяці. Граничний розмір податку не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Середньооблікова чисельність працівників за звітній місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця з 1 по 30 або 31 (для лютого по 28 або 29 число), виключаючи святкові (не робочі) та вихідні дня, і ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця.

- пункт 2.2. Обчислення комунального податку проводиться за ставкою 10 відсотків від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу працівників;

- пункт 3.2. Податкові декларації (розрахунки) надають до державної податкової інспекції за базовий (звітний) календарний період, який дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.09.2006 № 4/4, введеним в дію з 01.01.2007, внесено зміни до рішення міської ради від 30.07.2003 № 4/9 Про комунальний податок , виклавши пункт 2.2. додатка в такій редакції:

- 2.2. Обчислення комунального податку проводиться за ставкою 20 відсотків від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 13.02.2008 № 35/28 внесено зміни до рішення міської ради від 30.07.2003 № 6/11 Про комунальний податок , виклавши пункт 2.2. додатка в такій редакції:

- розмір комунального податку за базовий (звітний) період за одного працівника дорівнює 10,20 грн, що становить 5% від річного фонду оплати праці обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн х 12 = 204 грн.

Пунктом 3.2 Положення Про комунальний податок , затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 № 6/11, базовим звітним періодом для комунального податку встановлений календарний період, який дорівнює календарному кварталу.

Зі змісту форми податкового розрахунку комунального податку вбачається, що розрахунок комунального податку проводиться шляхом множення ставки податку, визначеної органом місцевого самоврядування на річний фонд оплати праці.

При цьому, останній розраховується як добуток кількісного складу працівників за базовий податковий (звітний) період та неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Платником податку розмір податку за 3 квартал 2007 року, 4 квартал 2007 року та 1 квартал 2008 року (січень-лютий) було застосовано ставку комунального податку в розмірі 10% від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

Суд вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу про необхідність врахування встановленого пунктом 2.1 Положення комунальний податок яким місячний фонд оплати праці встановлений об`єктом оподаткування, оскільки до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено встановлення механізму справляння, порядку сплати та ставки оподаткування у граничних розмірах.

Встановлення об`єкту оподаткування місцевим податком до компетенції органів місцевого самоврядування законом не віднесено.

Доводи контролюючого органу, що базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний місяць суперечить пункту 3.2 Положення Про комунальний податок , затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 № 6/11, до вказаного пункту зміни не вносились.

Таким чином, суд дійшов висновку, що є протиправним розрахунок суми комунального податку за спірний період, за яким при визначенні кількості працівників виходячи з суми середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць розмір комунального податку.

Здійснений контролюючим органом розрахунок за кожен місяць не відповідає пункту 3.2 вказаного Положення, а поділ середньооблікової кількості працівників, визначеної згідно Інструкції зі статистики кількості працівників , затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, на три частини є помилковим та таким, що спотворює середньооблікову кількість працівників.

Декретом № 56-93 чітко визначено, що право встановлювати та визначати розмір та порядок сплати, зокрема комунального податку, надано органам місцевого самоврядування, однак, лише в межах граничного розміру, визначеного статтею 15.

Законом України Про тимчасове зупинення повноважень Верховної Ради України, передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України, і повноважень Президента України, передбачених пунктом 7-4 статті 114-5 Конституції України від 18.11.1992, що введений в дію 24.11.1992 зупинено тимчасово, строком на шість місяців, дію пункту 13 статті 97 Конституції України в частині здійснення законодавчого регулювання відносин власності, підприємницької діяльності, соціального і культурного розвитку, державної митної, науково-технічної політики, кредитно-фінансової системи, оподаткування, державної політики оплати праці і ціноутворення, а також дію пункту 7-4 статті 114-5 Конституції України, та покладено ці повноваження на Кабінет Міністрів України.

Декрет № 56-93 був прийнятий 20.05.1993, тобто у період, передбачений Законом України Про тимчасове зупинення повноважень Верховної Ради України, передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України, і повноважень Президента України, передбачених пунктом 7-4 статті 114-5 Конституції України .

Таким чином, Декрет № 56-93 має силу закону про оподаткування.

Граничний розмір комунального податку не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

З системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку, що платник комунального податку обрахував суму податку за квартал як базовий (податковий) період у максимальному розмірі, у зв`язку із чим донарахування податку у розмірі більшому, ніж визначено Декретом № 56-93 є неправомірним.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №6719/140/6191401 від 22.01.2010 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 3,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства Дніпропетровський завод прокатних валків (49023, м.Дніпро, вул.Яхненківська, буд.2, код ЄДРПОУ 00187375) до Офісу великих платників Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.11Г, код ЄДРПОУ 39440996) - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0001468811/0 від 06.08.2009 року, №0001468811/1 від 27.08.2009 року, №0001468811/2 від 10.11.2009 року.

Стягнути на користь Акціонерного товариства Дніпропетровський завод прокатних валків (код ЄДРПОУ 00187375) судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв