Рішення
від 03.12.2019 по справі 280/4238/19
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2019 року о/об 13 год. 17 хв.Справа № 280/4238/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя" (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 24911195)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за участі представників сторін:

від позивача - Клюйко А. А.

(діє на підставі довіреності № 1/06-юр від 27.06.2019 року)

від відповідача - Радова С.О.

(діє на підставі довіреності № 1275/08-01-10-03-10 від 22.10.2019 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя (далі - позивач, або ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0006481202 від 17 травня 2019 року.

Ухвалою судді від 03 вересня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а перше судове засідання призначено на 24 вересня 2019 року.

24 вересня 2019 року провадження у справі зупинено до 06 листопада 2019 року.

06 листопада 2019 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Разом з тим, 06 листопада 2019 року провадження у справі зупинено до 03 грудня 2019 року.

03 грудня 2019 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 03 грудня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що правомірність складання та реєстрації податкових накладних ТОВ Аеронавтика (код ЄДРПОУ 36274023) та ТОВ Спецсервіс Україна (код ЄДРПОУ 41599113) у господарських операціях із ТОВ "Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя" ніким не ставиться під сумнів, у тому числі і відповідачем. Реєстрація податкових накладних, що складені ТОВ Аеронавтика (код ЄДРПОУ 36274023) та ТОВ Спецсервіс Україна (код ЄДРПОУ 41599113) у господарських операціях із ТОВ "Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя", що відбулися у січні 2019 року не є скасованою. Вказує, що контрагентом позивача складені та зареєстровані податкові накладні, а господарські операції, в рамках яких були складені податкові накладні були фактично здійсненні, що підтверджується первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№ 39648 від 24 вересня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що при проведенні перевірки позивача, податковим органом виявлено дефекти у складені товарно - супровідних документах та встановлено порушення підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181. підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 пункту 200.4 статті 200 підпункту б), підпункту в) пункту 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) за січень 2019 року на суму ПДВ 177 580 грн. та занижено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 383 грн.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21 березня 2019 року № 1113 головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Запорізькій області Фоміною Наталією Сергіївною, головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Олександрівського управління у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області Лимаренко Ольгою Володимирівною, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ТА ОБЛАДНАННЯ ЗАПОРІЖЖЯ , код за ЄДРПОУ 24911195, з питання достовірності нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2019 року.

Перевірка проводилась у період з 08 квітня 2019 року по 12 квітня 2019 року.

За результатами проведеної перевірки, податковим органом складено Акт перевірки №228/08-01-12-02/24911195 від 19 квітня 20149 року.

У висновках Акту перевірки вказано, про порушення позивачем:

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) за січень 2019 р. на суму ПДВ 177 580 грн.;

- підпункту б), підпункту в) пункту 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, а саме: завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) за січень 2019 року на суму ПДВ 383 грн., в результаті чого: у ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ відсутнє право на врахування суми від`ємного значення 383грн. наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість та отримання даної суми бюджетного відшкодування за січень 2019 року ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ занижено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (о.21) на суму 383 грн.

На підставі Акту перевірки №228/08-01-12-02/24911195 від 19 квітня 20149 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0006481202 від 17 травня 2019 року, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 177 850 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 88 790 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0006491202 від 17 травня 2019 року відповідно до якого позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість на суму 383 грн. 00 коп.

ТОВ ЕСО Запоріжжя не погодившись з такими податковими повідомленнями-рішеннями оскаржило їх в адміністративному порядку, надіславши на адресу Державної фіскальної служби України скаргу.

За результатами поданої скарги ДФС України прийнято рішення № 36489/6199-99-11-04-0175 від 31 липня 2019 року, яким скаргу ТОВ ЕСО Запоріжжя залишила без задоволення, а податкові повідомлення рішення без змін.

Не погоджуючись з такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суд з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1.статті 14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, визначено у статті 198 Кодексу.

Згідно підпункту а пункту 198.1 статті 198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункту 198.2. статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.4. статті 200 Кодексу).

При цьому, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін (пункт 201.1. статті 201 Кодексу).

Згідно пункту 201.10 статті 201 Кодексу, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що до податкового кредиту не відносяться суми сплаченого податку у складі ціни з придбані товари (роботи, послуги) не підтверджені податковими накладними, складеними у відповідності до вимог законодавства.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції також передбачена нормами Кодексу.

При розгляді справи та матеріалів, судом звернуто увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Необхідно звернути увагу на те, що поставка товарів для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Головне управління ДФС у Запорізькій області під час проведення перевірки та встановлення порушень податкового законодавства позивачем, посилалося на те, що: … до перевірки надано товарно-транспортну накладну (форма № 1-ТН) від 10 січня 2019 року на перевезення (доставку) товару: Блок ВЧ ГР2.068.120. В даній ТТН не зазначено в графі Автомобільний перевізник хто саме здійснював транспортні послуги щодо перевезення вищевказаного товару. Не вказано марку авто, лише є номер: АВ 6956 СР та водій: ОСОБА_1 , посвідчення КХВ НОМЕР_1 . Також, не повністю зазначено назву пункту навантаження товару. В ході проведеного детального аналізу отриманих та виданих податкових накладних ТОВ Аеронавтика , які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено повне пересортування, в зв`язку з тим, що ТОВ Аеронавтика придбає одну групу товарів, а реалізує на адресу ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ іншу групу товарів, чим маніпулює податковою звітністю. В акті зазначено, що формування активу за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому), з його легалізацією за рахунок використання документів контрагента постачальника ТОВ Аеронавтика , що фактично не міг і не здійснював постачання з оплатою на користь такого контрагента . Перевіркою встановлено здійснення ТОВ Аеронавтика нереальних (товарних) господарських операцій на адресу ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ у зв`язку із відсутністю в ланцюгу ТОВ Аеронавтика формування податкового кредиту від постачальників зазначених вище товарів, які документально оформлено на ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ . Таким чином, надані до перевірки документи постачальника ТОВ Аеронавтика на формування податкового кредиту за січень 2019 року в сумі ПДВ 148080,00 грн. складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - привалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Враховуючи викладене, ТОВ Аеронавтика не могло фактично здійснити господарські операції на користь ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ , що вказує на формування ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ податкового кредиту з ПДВ за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження. Зазначене може свідчити про здійснення безтоварно-господарських операцій та надання податкової вигоди іншим суб`єктам господарювання. Формування активу за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому), з його легалізацією за рахунок використання документів контрагента постачальника ТОВ СПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА , що фактично не міг і не здійснював постачання з оплатою на користь такого контрагента . Перевіркою встановлено, що ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ декларувало придбання у ТОВ СПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА товари, які фактично являються товаром невідомого походження, так як відсутнє його придбання у ланцюгах постачання або виробництва. Враховуючи викладене, ТОВ СПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА не могло фактично здійснити господарські операції на користь ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ , що вказує на формування ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ податкового кредиту з ПДВ за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження. Зазначене може свідчити про здійснення безтоварно-господарських операцій та надання податкової вигоди іншим суб`єктам господарювання. … .

Суд не погоджується з таким висновками податкового органу на підставі наступного.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ Аеронавтика та ТОВ СПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА надано, а судом під час розгляду справи досліджено:

- договір №01/07-15 від 02 липня 2015 року, укладений між ТОВ ЕСО ЗАПОРІЖЖЯ , як покупцем, та ТОВ Аеронавтика , як продавцем. Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 вказаного договору продавець продає, а покупець купує запасні частини до авіаційної техніки;

- додаткову угоду №7 від 27 липня 2018 року;

- видаткову накладну № 1 від 10 січня 2019 року на постановку Блок ВЧ ГР2.068.120 ;

- ТТН №01-19 від 10 січня 2019 року;

- виписку по рахунку від 11 січня 2019 року;

- контракт № HZL/ESE/S/356/08/18-01 від 15 серпня 2018 року;

- ВМД №112020/2019/000069 від 15 січня 2019 року;

- підтвердження про перетин кордону від 17 січня 2019 року;

- авіанакладну SN5969266303 від 15 січня 2019 року

- виписку по рахунку від 03 січня 2019 року;

- виписку по рахунку від 28 січня 2019 року;

- рахунок на оплату №75 від 24 січня 2019 року;

- виписку по рахунку від 20 березня 2019 року;

- видаткову накладну №247 від 20 березня 2019 року;

- експрес-накладну №59998076503410 від 20 березня 2019 року НОВА ПОШТА ;

- контракт № ESE/HZL/R1525512-2019 від 23 січня 2019 року;

- ВМД №112020/2019/000609 від 10 квітня 2019 року;

- підтвердження про перетин кордону від 12 квітня 2019 року;

- авіанакладну SN598578001T від 10 квітня 2019 року;

- виписка по рахунку від 09 квітня 2019 року;

- INVOICE №3 від 04 квітня 2019 року;

- договір оренди №С17-22 від 01 лютого 2018 року з Актом прийому - передачі приміщення в оренду від 01 лютого 2019 року;

- договір оренди нежитлового приміщення №2 від 02 січня 2019 року з Актом № 1 прийому-передачі приміщення в оренду від 02 січня 2019 року.

Зауваження відповідача, щодо складання експрес-накладної №59998076503410 від 20 березня 2019 року, суд не приймає, оскілки така накладна складалась не позивачем, або його контрагентом, а підприємством, яке надає послуги по транспортуванню товарів. У розглядуваному випадку не йдеться включення витрат до складу податкового кредиту за надання послуг кур`єрською доставкою НОВА ПОШТА . Тому й яким чином складено її третьою особою у даному випадку не впливає на формування бюджетного відшкодування по господарським взаємовідносинам позивача та ТОВ СПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА .

Судом встановлено, що товар який доставлявся послугами НОВА ПОШТА , отриманий.

Щодо посилань на не укладання договору на поставку з постачальником ТОВ СПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА , суд зазначає про таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦКУ за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Форма договору купівлі-продажу наведена у статті 639 ЦКУ, де сказано, що:

договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом;

якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Те саме прописано й для нотаріального посвідчення договору (частина 4 статті 639 ЦКУ)

Якщо подивитись на загальні вимоги укладення правочинів (договорів), то ЦКУ вимагає форми таких правочинів (договорів):

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частини 1, 2 статті 205 ЦКУ).

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (частина 2 статті 206 ЦКУ).

Позивачем до суду надано, а судом досліджено докази отримання товару та сплати за такий товар.

Суд зауважує, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина 1 статті 206 ЦКУ).

Отже, враховуючи вищенаведене можемо стверджувати, що оскільки до договору поставки цивільним процесуальним кодексом не встановлена спеціальна форма (письмова, усна, нотаріальна), то сторони вправі укладати так і у тій формі, в який вони домовились це зробити. При цьому, система оподаткування та статусу госпсубєкта значення не мають.

Таким чином, посилання податкового органу на порушення позивачем норм податкового законодавства неукладеним договором поставки у письмовій формі є безпідставними.

Щодо посилань інспектора ревізора у Акті перевірки на неналежне оформлення товарно-транспортної накладної, то суду зазначає про таке.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, та про це зазначалось вище, що за змістом первинних документів, наданих на підтвердження реальності проведених господарських операцій, вбачається можливим встановити зміст господарської операції. При цьому неналежне оформлення або відсутність ТТН на транспортування продукції, відсутність сертифікатів походження (якості) товарів не може автоматично свідчити про безтоварність господарських операцій, за наявності інших належних доказів.

З огляду на що, певні недоліки у ТТН або відсутність ТТН, як і відсутність сертифікатів походження (якості) товарів, не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

До таких само висновків прийшов і Верховний Суд, зокрема у постанові від 06 лютого 2018 року, №К/9901/2030/17, справа №821/589/17.

Стосовно тверджень відповідача про пересорт товарів по ланцюгу їх постачання до ТОВ Аеронавтика та ТОВ СПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА , суд зазначає, що такі твердження є безпідставними.

При цьому суд зазначає, що зустрічна перевірка контрагентів позивача не проводилась, як не проводилось і зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. Тим більше, що відповідач не спростовує факт реєстрації податкових накладних в ЄРПН, тому відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ товариство правомірно віднесло до складу податкового кредиту ПДВ по зазначеним в акті податковим накладним.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про те, що первинні документи (зокрема договори, податкові та видаткові накладні, ТТН) є неналежним чином оформленими, що свідчить про нереальність здійснених господарських операцій.

Аналіз вищевикладеного показує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0006481202 від 17 травня 2019 року є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені у акті перевірки №228/08-01-12-02/24911195 від 19 квітня 20149 року, через що податкове повідомлення-рішення № 0006481202 від 17 травня 2019 року підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя" (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 24911195) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0006481202 від 17 травня 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя" (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 24911195) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 3995 грн. 55 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 грудня 2019 року

Суддя Д.В. Татаринов

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.12.2019
Оприлюднено13.12.2019
Номер документу86298144
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —280/4238/19

Ухвала від 13.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 10.06.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Постанова від 27.04.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 30.03.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 18.02.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 03.02.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 16.01.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Рішення від 03.12.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Татаринов Дмитро Вікторович

Ухвала від 03.12.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Татаринов Дмитро Вікторович

Рішення від 03.12.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Татаринов Дмитро Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні