Рішення

від 12.12.2019 по справі 640/14008/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/496

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 640/14008/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю А.С. ТРЕЙД

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,

Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю А.С. ТРЕЙД (надалі - позивач), адреса: 03150, м. Київ, вул. Володимиро-Либідська, буд. 25, із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач 1), адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, Державної фіскальної служби України (надалі- відповідач 2), адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, у якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення №1204836/39470230 від 25.06.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 30.04.2019 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що позивач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, як платник податку на додану вартість.

25 лютого 2019 року Позивач та акціонерне товариство Таврійська будівельна компанія уклали Договір про надання послуг.

На виконання умов вказаного договору позивач надав акціонерному товариству Таврійська будівельна компанія послуги з подрібнення та подальшого сортування гірничої маси, в тому числі:

За договором від 25.02.2019: в квітні місяці 2019 року було виконано послуг з подрібнення та сортуванню гірничої маси в кількості 7 245 тон на суму 714 050,37 грн. (сімсот чотирнадцять тисяч п`ятдесят гривень 37 коп.), в т.ч. ПДВ - 119 008,40 грн., що відображено в Акті №6 від 30.04.2019 року.

При цьому, AT Таврійська будівельна компанія 15.03.2019 на підставі рахунку №2 від 14.03.2019 року зробило попередню оплату за послуги з подрібнення та сортуванню гірничої маси в сумі 200 000,00 (двісті тисяч гривень 00 коп.), у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн. (було зареєстровано 29.03.2019 ПН №3 від 15.03.2019) платіжному дорученню №12875 від 15.03.2019.

Таким чином, після підрахувань об`єму виконаних послуг за березень-квітень 2019 року та отриманої попередньої оплати, позивачем 15.05.2019, за правилом першої події було виписано та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну (далі - ПН) від 30.04.2019 № 1 на суму 567 005,03 грн., в якій ПДВ - 94 500,84 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, як зазначено у позовній заяві, позивачем було підготовлено та подано до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 30 квітня 2019 року, реєстрацію якої було зупинено, запропоновано надати письмові пояснення та необхідні документи, які були надані позивачем 12 червня 2019 року.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень, відповідачем 2 прийнято рішення від 25.06.2019 №1204836/39470230 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.04.2019.

Позивачем на вказане рішення про відмову у реєстрації податкової накладної подано до Державної фіскальної служби України відповідну скаргу, за наслідками розгляду якої у задоволенні скарги товариства відмовлено, а рішення залишено без змін.

За твердженнями позивача, ним було подано усі необхідні первинні документи та підтверджено реальність здійснення господарських операцій для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому у відповідачів не було правових підстав для відмови у їх реєстрації.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву послався на порядок зупинення та порядок здійснення моніторингу податкових накладних податковим органом, а також зазначив, що за результатами поданих позивачем податкових накладних та документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій платником податку, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник відповідача 2 у відзиві на позовну заяву зазначив аналогічні підстави, як і відповідач 1, з яких ним не визнаються позовні вимоги та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вказане стало підставою для звернення з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

У відповідності до абзацу 1 пункту 201.1 розділу V ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117 (надалі - Порядок № 117), Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 21 Постанови № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної та бути обґрунтованим.

Наведене в сукупності свідчить про те, що у будь-якому випадку контролюючий орган повинен був в оскаржуваному рішенні чітко вказати які копії документів не було надано позивачем та які з наданих документів складені з порушенням законодавства та, норми якого закону порушені при складанні документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкова накладна від 30 квітня 2019 року № 1 прийнята, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних критеріям оцінки ризиків, що визначені підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Разом з тим, судом встановлено, що податковий орган повинен був у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а і відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Суд звертає увагу, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операцій по цим податковим накладним.

Однак, в порушення вимог законодавства, з оскаржуваних рішень неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Крім того, оспорюване рішення містить лише загальне твердження про ненадання платником податків документів без конкретизації (підкреслення, як того вимагає форма такого рішення) конкретного переліку документів, яких, на думку Комісії, не вистачає, що повністю нівелює принцип визначеності, прозорості та обґрунтованості рішення.

При цьому, відповідач не навів жодного правого обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, яка із шести перелічених у підпункті 1.6 пункту 1 критеріїв, що наведені у листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 відноситься до позивача.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України №1204836/39470230 про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю А.С. ТРЕЙД №1 від 30.04.2019.

При цьому, суд зауважує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує здійснення платником податків господарських операцій та наявності дати виникнення події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Крім того, пунктом 28 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРНП було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема якщо набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Беручи до уваги викладене, зважаючи на протиправність оскаржуваних рішень, а також враховуючи надання з боку позивача первинних документів, які свідчать про проведення господарських операцій, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №1 від 30.04.2019 подану товариством з обмеженою відповідальністю А.С. ТРЕЙД в Єдиному реєстрі податкових накладних - датою її фактичного подання.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного з відповідачів.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю А.С. ТРЕЙД до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25 червня 2019 року №1204836/39470230 про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю А.С. ТРЕЙД №1 від 30 квітня 2019 року.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну №1 від 30 квітня 2019 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю А.С. ТРЕЙД (03150, м. Київ, вул. Володимиро-Либідська, буд. 25, код ЄДРПОУ 39470230) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 15 травня 2019 року.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю А.С. ТРЕЙД (03150, м. Київ, вул. Володимиро-Либідська, буд. 25, код ЄДРПОУ 39470230) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю А.С. ТРЕЙД (03150, м. Київ, вул. Володимиро-Либідська, буд. 25, код ЄДРПОУ 39470230) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова