Постанова

від 11.12.2019 по справі 360/3745/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року справа №360/3745/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Блохіна А.А., Ястребової Л.В., секретар судового засідання - Кобець О.А., за участю позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року в справі № 360/3745/19 (головуючий І інстанції Тихонов І.В., повний текст судового рішення складено та підписано 30 вересня 2019 року в м. Сєвєродонецьк) за позовом ОСОБА_1 до Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області про стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області (далі - відповідач, сільська рада), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, зобов`язати нарахувати та виплатити вказані кошти.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що після припинення його повноважень як голови Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області він звернувся до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації щодо працевлаштування на посаду, яку він обіймав до посади голови сільської ради. У відповідь на це звернення позивача повідомлено про відсутність можливості такого працевлаштування.

На підставі ст. 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо призначення йому середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, у відповідь на яку сільська рада повідомила про відсутність підстав для нарахування та виплати вказаних коштів (а.с. 4-6).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено:

- визнано протиправними дії Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців;

- зобов`язано Шульгинську сільську раду Старобільського району Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату на період працевлаштування, але не більше шести місяців, з 18.07.2019 по 18.01.2020 в сумі 41764,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині розрахунку належної йому суми середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, з 18.07.2019 по 18.01.2020, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом першої інстанції не правильно застосовано положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. На думку ОСОБА_1 , розмір належних йому до сплати коштів складає 136001,76 грн замість 41764,20 грн, обрахованих судом.

Шульгинська сільська рада Старобільського району Луганської області не погодилась із рішенням суду в повному обсязі та подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не з`ясовано, у зв`язку із чим відсутня можливість працевлаштування ОСОБА_1 на посаду, яку він обіймав до обрання головою Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області. Сільська рада наголошує, що позивачу запропоновано взяти участь у конкурсному відборі на посаду головного спеціаліста Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації, тобто рівнозначну посаду. Отже, відсутні підстави для застосування в межах спірних правовідносин гарантій, встановлених ст. 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад .

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі, заперечуєчи проти доводів Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідач до апеляційного суду не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 у період з 03.11.2015 по 17.07.2019 обіймав посаду голови Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області, що підтверджується копіями паспорту громадянина України, картки платника податків та трудової книжки (а.с. 7-10).

Рішенням 1-ої сесії 7-го скликання Шульгинської сільської ради від 17.07.2019 № 01/01-отг повноваження Шульгинського сільського голови з 17 липня 2019 року завершилися, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад , про що внесено відповідний запис у трудову книжку позивача.

З метою працевлаштування на попереднє місце роботи ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації, яке довідкою від 19.07.2019 № 01-10/2756 повідомило про відсутність можливості такого працевлаштування; інша рівноцінна посада відсутня. Також відповідно до цієї довідки позивача повідомлено про наявність в Управлінні двох тимчасово вакантних посад головного спеціаліста та запропоновано взяти участь у конкурсному відборі на заміщення однієї з них (а.с. 11).

Наведене стало підставою звернення ОСОБА_1 19.07.2019 до відповідача із заявою про виплату середньої заробітної плати за 6 місяців з моменту закінчення повноважень сільського голови(а.с. 12).

Листом від 29.07.2019 № 571 Шульгинська сільська рада, розглянувши звернення позивача, повідомила про право повернутись на попереднє місце роботи згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад та ст. 118 КЗпП України, оскільки організація, де він працював до переходу на виборну посаду, не перебуває в стадії ліквідації та не ліквідована, а її керівництво у довідці від 19.07.2019 року № 01-10/2756 не надає достатніх пояснень щодо причин неможливості працевлаштування на попереднє місце роботи чи рівнозначну посаду. Відповідно до цього листа сільська рада не вбачає законних підстав для виплати середнього заробітку на період пошуку роботи. (а.с. 13).

Вважаючи, що сільська рада без належного законодавчо-встановленого підґрунтя відмовила йому в нарахуванні та виплаті належних коштів, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Роботодавець створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За приписами ст. 5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту;районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Особливості правового статусу сільського голови регламентовані ст. 12 Закону № 280/97-ВР, відповідно до ч. 5 якої на сільських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Закон України Про статус депутатів місцевих рад від 11 липня 2002 року № 93-IV (далі - Закон № 93-IV) відповідно до Конституції України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

Положеннями ч. 2 ст. 33 Закону № 93-IV гарантовано, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді впродовж періоду пошуку ним роботи, але не більше шести місяців, за умови відсутності його попередньої роботи (посади) або іншої рівноцінної.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до відповідної установи з метою працевлаштування на попередню посаду або рівноцінну. Неможливість працевлаштування підтверджена довідкою від 19.07.2019 № 01-10/2756.

При цьому, конструкція ч. 2 ст. 33 Закону № 93-IV регламентує, що середній заробіток на період працевлаштування зберігається за депутатом (сільським головою) безвідносно до підстав відмови у працевлаштуванні на попередню роботу.

Тобто, Шульгинська сільська рада Старобільського району Луганської області за відсутності відповідних повноважень надала оцінку обґрунтованості підстав, за яких Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації відмовило ОСОБА_1 у працевлаштуванні на попередню або рівноцінну посаду. Також відповідач на власний розсуд визначив наявність в Управлінні рівноцінної для позивача посади.

Наведене зумовлює необхідність погодити висновок суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача в частині відмови в нарахуванні та виплаті позивачу середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, спростовуючи доводи сільської ради, викладені в апеляційній скарзі.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про неправильний розрахунок належних йому коштів, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, у тому числі на виконання положень ч. 2 ст. 33 Закону № 93-IV, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Постанова № 100).

Згідно з п. 2 Постанови № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За приписами п. 5 Постанови № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

У той же час відповідно до п. 8 Постанови № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином, для визначення розміру належних ОСОБА_1 коштів необхідно встановити:

1) розмір його середньоденної заробітної плати за розрахунковий період (останні два місяці роботи на посаді сільського голови) шляхом ділення загального розміру отриманої за цей період заробітної плати на кількість фактично відпрацьованих у періоді днів;

2) визначити середньомісячне число робочих днів за розрахунковий період (останні два місяці роботи на посаді сільського голови);

3) помножити розмір середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів, визначивши середню місячну заробітну плату;

4) визначити загальну суму середньої заробітної плати на період пошуку роботи.

Повноваження ОСОБА_1 як голови Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області припинені в липні 2019 року, отже останні два місяці роботи на посаді - травень та червень 2019 року. Наявною в матеріалах справи довідкою про доходи, отримані позивачем на посаді голови сільської ради за травень-червень 2019 року, підтверджено, що у травні 2019 року він отримав заробітну плату в розмірі 1802,77 грн за 02 відпрацьованих дні, а в червні 2019 року - 12118,63 грн за 11 відпрацьованих днів (а.с.97).

Таким чином, розрахунок суми середньої заробітної плати на період пошуку роботи виглядає наступним чином:

1) (1802,77 грн + 12118,63 грн) / 13 днів = 1070,88 грн - розмір середньоденної заробітної плати;

2) загальна кількість робочих днів у травні-червні 2019 року складає 40 днів, середньомісячне число робочих днів дорівнює 20-ти дням;

3) 1070,88 грн * 20 днів = 21417,60 грн - розмір середньої місячної заробітної плати;

4) 21417,60 грн * 6 місяців - 128505,60 грн - загальна сума середньої заробітної плати на період пошуку роботи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з доводами ОСОБА_1 щодо помилковості розрахунку судом першої інстанції належної позивачу суми середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування в розмірі 41764,20 грн, спростовуючи разом з тим наведений позивачем розрахунок на підставі положень Постанови № 100.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи в частині наявності у позивача права на отримання відповідних коштів, але висновки суду в частині розміру цих коштів суперечать чинному законодавству.

Наведене є підставою для застосування судом апеляційної інстанції п. 3 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України та зміни судового рішення у відповідній частині.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року в справі № 360/3745/19 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року в справі № 360/3745/19 - задовольнити частково.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року в справі № 360/3745/19 - змінити.

Абзац третій резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

Зобов`язати Шульгинську сільську раду Старобільського району Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату на період працевлаштування, але не більше шести місяців, з 18.07.2019 по 18.01.2020 в сумі 128505,60 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 грудня 2019 року.

Повний текст судового рішення складено та підписано 12 грудня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М. Г. Сухарьок

Судді А. А. Блохін

Л. В. Ястребова