Постанова

від 05.12.2019 по справі 440/1239/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 р.Справа № 440/1239/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Старосуда М.І.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. ,

при секретарі судового засідання Лисенко К.В.

за участю представників позивача - Репало Д.О., Прус А.В.

представника відповідача - Федчун Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, повний текст складено 11.09.19 року по справі № 440/1239/19

за позовом приватного багатопрофільного підприємства "УКРЕНЕРГОКОНТРАКТ"

до Управління Держпраці у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне багатопрофільне підприємство "УКРЕНЕРГОКОНТРАКТ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису від 14.11.2018 №ПЛ26209/168/АВ/П та постанови про накладення штрафу від 28.11.2018 №ПЛ2620/168/АВ/П/ТД-ДФ.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права та зазначає, що правовідносини, які склалися між позивачем та гр. ОСОБА_1 мають ознаки трудових відносин.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представники позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідачем винесено наказ від 13.11.2018 №228П "Про проведення заходів державного контролю", відповідно якого головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних-актів А. Черкаській доручено провести інспекційне відвідування щодо відповідності вимогам законодавства про працю діяльності ПБП "УКРЕНЕРГОКОНТРАКТ".

Відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю №2338 від 13.11.2018 головному державному інспектору Черкаській Ані Михайлівні доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю у діяльності ПБП "УКРЕНЕРГОКОНТРАКТ", місце здійснення діяльності вул. Великорогізнянська, 35, м. Полтава.

На підставі вказаних наказу та направлення головним державним інспектором управління Держпраці у Полтавській області Черкаською А.М. проведено інспекційне відвідування ПБП "УКРЕНЕРГОКОНТРАКТ" на предмет додержання ним вимог законодавства про працю, за результатами якого складений акт від 14.11.2018 №ПЛ2620/168/АВ.

Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, оскільки правовідносини, що склалися між ПБП "УКРЕНЕРГОКОНТРАКТ" та громадянином ОСОБА_1 носять ознаки трудових, тобто вказаний громадянин допущений до роботи без належного трудового оформлення.

14.11.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ2620/168/АВ/П, яким ПБП "УКРЕНЕРГОКОНТРАКТ" зобов`язано усунути порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

28.11.2018 начальником Управління Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ2620/168/АВ/П/ТД-ФС, якою на ПБП "УКРЕНЕРГОКОНТРАКТ" накладено штраф у сумі 111690 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Позивач не погодився із приписом про усунення виявлених порушень і постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржуваний припис та постанову про накладення штрафу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Оскаржувані припис та постанова винесені відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин ПБП "УКРЕНЕРГОКОНТРАКТ" з ОСОБА_1 , який на думку органу Держпраці, перебуває з підприємцем у трудових відносинах.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 01 листопада 2018 року між позивачем та громадянином ОСОБА_1 укладено цивільно-правовий договір про надання послуг з відпуску палива в автомобілі на АЗС за адресою м. Полтава вул. Великорогізнянська, 35.

Зі змісту цього договору слідує, що виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали і вправі залучати відповідних фахівців для якісного і своєчасного надання послуг. Факт надання відповідних послуг (робіт) з боку виконавця буде засвідчуватися актами прийому наданих послуг (виконаної роботи).

З акту виконаних робіт за вищевказаним цивільно-правовим договором вбачається, що послуги виконавцем надавалися 01.11.2018 з 8:00 год. до 11 год., 07.11.2018 з 12:00 год. до 16:00 год., 14.11.2018 з 09:00 год. до 13:00 год. та 22.11.2018 з 10:00 год. до 13:00 год. та визначено розмір винагороди в сумі 280 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець за цивільно-правовим договором на відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір укладений між позивачем та громадянином ОСОБА_1 за своїм змістом є цивільно-правовим договором, а відносини, що склалися між сторонами цього договору є суто цивільно-правовими.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулює спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року по справі № 440/1239/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Старосуд Судді (підпис) (підпис) Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 12.12.2019 року