Постанова

від 11.12.2019 по справі 420/6908/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/6908/18 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Запорожана Д.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за позовом Приватної науково-виробничої фірми "ВІТАС" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.12.2017 року №427013/20921305, якою відмовлено у реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 року №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних,поданої платником податків - Приватною науково-виробничою фірмою "ВІТАС" (код 20921305), зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №17 від 25.10.2017 року, подану платником податків - Приватною науково-виробничою фірмою "ВІТАС" (код 20921305), -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приватна науково-виробнича фірма "ВІТАС" звернулась до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.12.2017 року №427013/20921305, якою відмовлено у реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 року №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої платником податків - Приватною науково-виробничою фірмою "ВІТАС" (код 20921305), зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №17 від 25.10.2017 року, подану платником податків - Приватною науково-виробничою фірмою "ВІТАС" (код 20921305).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 15.12.2017 року №427013/20921305 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відносно податкової накладної від 25.10.2017 року № 17. Підставою прийняття оскаржуваного рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.12.2017 року №427013/20921305 зазначено наступне: - "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування" (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації"). Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято комісією відповідача з порушенням чинного податкового законодавства та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Представник відповідача 07.02.2019 року за (вхід.№4428/19) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що ПНВФ "ВІТАС" направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №17 від 25.10.2017 року. За отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДФС України підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Платник податку, направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій №17 від 25.10.2017 року. Однак, за рішенням комісії ДФС України №427013/20921305 від 15.12.2017 року ПНВФ "ВІТАС" відмовлено у реєстрації податкової накладної №17 від 25.10.2017 року. Так, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII було внесено ряд суттєвих змін до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю. Відповідним Законом було доповнено статтю 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 наступного змісту: "реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу". Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію / відмову у реєстрації на даний час регламентована: Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями); Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №752/30620; Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій"; Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 "Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №753/30620; Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами та доповненнями). У відповідності до вимог п.12 Постанови №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. У відповідності до вимог п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567, Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України). Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації" №566 від 13.06.2017 року, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів. За приписами пункту 2 Порядку №566, комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації". Таким чином, відповідач зазначає, що з огляду на вищевикладене та відсутність надання платником податків істотних документів, платником не додержано вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, а тому рішення комісії ДФС України №427013/20921305 від 15.12.2017 року ПНВФ "ВІТАС" про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 25.10.2017 року із посиланням на підставу - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування є повністю обґрунтованим (а.с.88-94).

18.02.2019 року від позивача на адресу суду за вхід.№5924/19 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідач спочатку зазначив у відзиві про те, що ПНВФ "ВІТАС" надав ДФС документи, які підтверджують господарські операції, а потім, відповідач зазначив про те, що ПНВФ "ВІТАС" не надав відповідачу документів, які підтверджують проведення господарської операції. При цьому, відповідач також не зазначив, які саме документи, на йому думку, позивач не надав комісії ДФС, також не зазначив про те, саме чому надані документи не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. Також, відзив відповідача - не містіть ніяких заперечень, доводів та доказів, які б спростовували наступні доводи і докази позивача щодо реальності проведення господарської операції, а саме: 09 жовтня 2017 року, між позивачем - ПНВФ "ВІТАС" (Продавцем) і ТОВ "Облтепло" (Покупець) був укладений договір поставки товару труби, згідно рахунку - фактурі № ЧФ-0000078 від 09.10.2017 року, загальною вартістю 505 591,20 грн., у т.ч. ПДВ 84 265,20 грн. Зазначений товар, загальною вартістю 505 591,20 грн., з ПДВ. Покупець ТОВ "Облтепло" сплатив Постачальнику ПНВФ "ВІТАС" наступним чином, відповідно до платіжних документів: меморіальний ордер №605 від 10.10.2017 року на суму 200 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн.; меморіальний ордер №685 від 25.10.2017 року на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.; меморіальний ордер №795 від 14.11.2017 року на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.; меморіальний ордер №854 від 27.11.2017 року на суму 105 591,20 грн., у т.ч. ПДВ 17 598,53 грн., на загальну суму 505 591,20 грн., у т.ч. ПДВ 84 265,20 грн. Крім того, за результатами даних реальних господарських операцій, позивач склав 4 податкових накладних і направив їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкову накладну від 10.10.2017 року № 7, на суму 200 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн.; податкову накладну від 25.10.2017 року № 17, на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.; податкову накладну від 14.11.2017 року № 4, на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.; податкову накладну від 16.11.2017 року № 5, на суму 105 591,20 грн., у т.ч. ПДВ 17 598,53 грн. Із зазначених податкових накладних, три податкових накладних, а саме: ПН від 10.10.2017 року № 7, ПН від 14.11.2017 року № 4, ПН від 16.11.2017 року № 5 - були зареєстровані належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних. І тільки відносно однієї податкової накладної від 25.10.2017 року № 17, позивач отримав відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, позивачем складено за результатами даних реальних господарських операцій податкової накладної №17 від 25.10.2017 року і направлено її на реєстрацію до ЄРПН. Позивач у позові вказує, що зазначені господарські операції відбулися реально, тому податкова накладна №17 від 25.10.2017 року складена обґрунтовано і підлягає реєстрації у ЄРПН, у зв`язку з чим просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі (а.с.109-111).

Ухвалою суду 03.01.2019 року було відкрито провадження у справі №420/6908/18 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.03.2019 року зупинено провадження по справі до моменту підготовки учасників судочинства до виступу в судових дебатах.

В судовому засіданні 10.04.2019 року провадження по справі № 420/6908/18 було поновлено. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.12.2017 року №427013/20921305, якою відмовлено у реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 року №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої платником податків - Приватною науково-виробничою фірмою "ВІТАС" (код 20921305). Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №17 від 25.10.2017 року, подану платником податків - Приватною науково-виробничою фірмою "ВІТАС" (код 20921305).

На вказане рішення суду Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог - в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, у зв`язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватна науково-виробнича фірма "ВІТАС", ідентифікаційний код юридичної особи 20921305, місцезнаходження: 65049, Одеська обл., місто Одеса, вул. Рожева, будинок 2, дата державної реєстрації: 19.03.1993 року, дата запису: 31.08.2006 року, номер запису: 1 556 20 0000 021937, знаходиться на обліку у ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з 11.10.1990 року, види діяльності: код КВЕД 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів з пластмас; код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням основний); код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

09 жовтня 2017 року, між Постачальником, Приватною науково-виробничою фірмою "ВІТАС" (далі - ПНВФ "ВІТАС") і Покупцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Облтепло" (далі - ТОВ "Облтепло") був укладений договір поставки товару: труба д. 200 * 11.9 ПЕ 100 8БК 17, у кількості 1315,0 метрів, по ціні 320,40 грн. без ПДВ, на суму 421 326,00 грн. без ПДВ, ПДВ в сумі 84 265,20 грн. всього з ПДВ - 505 591,20 грн., згідно Рахунку - фактурі № ЧФ- 0000078 від 09.10.2017 року. Зазначений товар, загальною вартістю 505 591,20 грн. з ПДВ. Покупець ТОВ "Облтепло" сплатив Постачальнику ПНВФ "ВІТАС" наступним чином, відповідно до платіжних документів: меморіальний ордер №605 від 10.10.2017 року на суму 200 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн.; меморіальний ордер №685 від 25.10.2017 року на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.; меморіальний ордер №795 від 14.11.2017 року на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.; меморіальний ордер №854 від 27.11.2017 року на суму 10 5591,20 грн., у т.ч. ПДВ 17 598,53 грн., на загальну суму 505 591,20 грн., у т.ч. ПДВ 84 265,20 грн.

16 листопада 2017 року, Постачальник ПНВФ "ВІТАС" видав Покупцю ТОВ "Облтепло" товар: труба д. 200 * 11.9 ПЕ 100 SDR 17, у кількості 1315,0 метрів, по ціні 320,40 грн. без ПДВ, на суму 421 326,00 грн. без ПДВ, ПДВ в сумі 84 265,20 грн., всього з ПДВ - 505 591,20 грн., згідно видаткової накладної № РН-0000071 від 16.11.2017 року.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, пункт 188.1 статті 188 ПК України.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/а бо розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За результатами даних реальних господарських операцій, позивач склав 4 податкових накладних і направив їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкову накладну від 10.10.2017 року № 7, на суму 200 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн.; податкову накладну від 25.10.2017 року № 17, на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.; податкову накладну від 14.11.2017 року № 4, на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.; податкову накладну від 16.11.2017 року № 5, на суму 105 591,20 грн., у т.ч. ПДВ 17 598,53 грн. Із зазначених податкових накладних, три податкових накладних, а саме: ПН від 10.10.2017 року № 7, ПН від 14.11.2017 року № 4, ПН від 16.11.2017 року № 5 - були зареєстровані належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних. І тільки відносно однієї податкової накладної від 25.10.2017 року № 17, позивач отримав відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами даних реальних господарських операцій, позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №17 від 25.10.2017 року, яку було прийнято, але її реєстрацію зупинено.

Підставою зупинення ПН стало те, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 3917 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Позивачем на виконання вимог, передбачених п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ, було направлено на адресу Державної фіскальної служби України письмові пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої була зупинена.

У рішенні комісії ДФС від 15.12.2017 року №427013/20921305 в реєстрації ПН було відмовлено саме з підстави "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної".

При цьому, фіскальним органом вищої податкової інстанції лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи, а саме зазначено: або надані копії документів містять порушення законодавства, а якщо це так, то які саме; або ці копії документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо це так, то яких документів не достає; або існують обидві зазначені умови.

Підставою для відмови в реєстрації зазначених ПН стало, нібито, ненадання Товариством копії документів, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII було внесено ряд суттєвих змін до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з положеннями п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно до вимог п.74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до вимог п.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до вимог п.5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Приписами п.п.12,13,14,17 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Зазначеним нормам порядку № 1246 кореспондують приписи п. 201.16 ст. 201 ПКУ, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до вимог п.п.1,2,6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , що затверджені Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 року № 567, оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Згідно до вимог п.1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Так, в залежності від того, якому саме критерію оцінки ступеня ризику визначеному у пп.1 чи пп.2 п.6 Критеріїв відповідає податкова накладна, суб`єкт підприємництва має надати певний вичерпний перелік документів. Такі переліки визначені законодавцем окремо для податкових накладних, що відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків передбачених пп.1 та пп.2 п.6 Критеріїв.

Відповідно до вимог п.1,2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації" № 566, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку № 566, комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 року підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до вимог пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилаєте платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

У відповідності до вимог п.20 Постанови № 1246 у разі надходження до ДФС рішенню суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як углядається з матеріалів справи, позивач надав до Державної податковій інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області документи та пояснення до зазначених господарських операцій та податкової накладної для направлення для комісії ДФС України. Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків до комісії ДФС України для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних. Позивач також надав контролюючому органу пояснення про те, що Приватна науково-виробнича фірма "ВІТАС", в ході господарської діяльності (код 46.73 за КВЕД ДК 009:2010) здійснює оптову торгівлю поліетиленових труб (код 3917 за УКТ ЗЕД). Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, є основним видом нашої діяльності (код 46.73 за КВЕД ДК 009:2010). Поліетиленові труби, підприємство отримує в результаті переробки поліетилену, який отримується від постачальника за кодом 3915 за УКТ ЗЕД. Позивач надав контролюючому органу у повному обсязі документи, які підтверджують реальність здійснення зазначених операції, у тому числі і операції по податковій накладній від 25.10.2017 року №17, реєстрація якої зупинена.

З урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що подані для проведення реєстрації податкової накладної первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підприємства позивача та додатково подані пояснення позивача, надавали змоги податковому органу прийти до висновку про фактичність проведених операцій, проведення оплати їх вартості та виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ з даної операції.

Протиправність та безпідставність таких рішень та дій податкового органу в аналогічній справі підтверджена постановою Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, а саме: Верховний Суд у своєму рішенні зазначив, що … як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у Рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Під час зупинення реєстрації податкової накладної позивача №17 від 25.10.2017 року ДФС України у квитанції про зупинення не було повідомлено позивачу, які саме конкретно документи підприємство повинно подати для підтвердження права реєстрації вказаних податкових накладних, що за висновками Верховного Суду є протиправним зупиненням реєстрації податкових накладних.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, ці висновки Верховного Суду України обов`язково повинні враховуватись судами при розгляді аналогічних спорів.

Разом з тим, представником позивача, на підтвердження своєї правової позиції, суду апеляційної інстанції надані додаткові докази - первинні документи: договір поставки № 44 від 09 жовтня 2017 року, укладений між Постачальником, Приватною науково-виробничою фірмою "ВІТАС" і Покупцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Облтепло", а також додаток №1 до договору поставки №44 від 09 жовтня 2017 року (специфікація №1 на товар, що підлягає постачанню - труба д200х11,9 ПЕ 100 SDR 17, загальна вартість товару, що поставляється за Специфікацією, становить 505 591, 20 грн.).

Отже, дослідивши надані докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №427013/20921305 від 15.12.2017 року - протиправним. У зв`язку з чим, слід зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №17 від 25.10.2017 року, подану платником податків - Приватною науково-виробничою фірмою "ВІТАС".

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Запорожан Д.В. Кравченко К.В.