Постанова

від 09.12.2019 по справі 676/199/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 676/199/18

Провадження № 22-ц/4820/717/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Чебан О.М.

з участю прокурора та представника відповідача Яцечко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Жванецької сільської ради, ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, про визнання незаконним та скасування рішення Гринчуцької сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності, зобов`язання повернути земельну ділянку у комунальну власність, за апеляційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Бондара О.О. від 11 січня 2019 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року прокурор, звертаючись в суд з цим позовом в інтересах держави до відповідачів, вказував, щорішенням Гринчуцької сільської ради №17 від 07.11.2012 року відповідачці ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1072 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту с.Малинівці Гринчуцької сільської ради Кам`янець-Подільського району, кадастровий номер 6822481300:05:007:0001, з порушенням закону, оскільки ця ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Дністер і не може бути передана у приватну власність.

В подальшому ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 29.08.2013 року, видане Реєстраційною службою Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, на вказану земельну ділянку.

Спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища та відноситься до категорії земель водного фонду, надання яких для ведення особистого селянського господарства без зміни у встановленому порядку її цільового призначення є порушенням закону. При наданні у приватну власність спірної земельної ділянки проект землеустрою не розроблявся та цільове призначення її не змінено.

З цих підстав просив визнати незаконним та скасувати рішення Гринчуцької сільської ради №17 від 07.11.2012 року про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,1072 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту с.Малинівці Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району, кадастровий номер земельної ділянки: 6822481300:05:007:0001; визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 29.08.2013 року, видане Реєстраційною службою Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області на земельну ділянку площею 0,1072 га кадастровий номер 6822481300:05:007:0001; зобов`язати ОСОБА_1 повернути в комунальну власність вказану земельну ділянку.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 січня 2019 року у задоволенні позову заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури до Жванецької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Гринчуцької сільської ради №17 від 07.11.2012 року, визнання недійсним свідоцтва серії НОМЕР_1 від 29.08.2013 року, зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку кадастровий номер 6822481300:05:007:0001 в комунальну власність відмовлено.

В апеляційній скарзі прокуратура Хмельницької області просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На думку апелянта суд першої інстанції не врахував, що позов подано прокурором в інтересах держави, Жванецька сільська рада прийняла незаконне рішення та передала у власність земельні ділянки комунальної власності, що належать до земель водного фонду, а тому має виступати в якості відповідача у спірних правовідносинах.

Наявні у справі докази свідчать, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю, а її цільове призначення - землі водного фонду. Спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у справі.

Прокурор навівдостатньо доводіві обґрунтуваньдля зверненнядо судуза захистомінтересів державита,відповідно,розгляду йогопозовних вимогпо сутісаме вінтересах держави.

Приймаючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не враховано, що

спірна земельна ділянка розташована в прибережній захисній смузі річки Дністер, водного об`єкта загальнодержавного значення. Крім того, річка Дністер на території Кам`янець-Подільського району відноситься до складу Дністровського водосховища, яке забезпечує роботу Новодністровської ГЕС, використовується для забезпечення запасами питної води великих та малих населених пунктів.

Тому витребування земельної ділянки водного фонду, яка є прибережною захисною смугою річки загальнодержавного значення та частиною Дністровського водосховища в комунальну власність з метою подальшого її використання за цільовим призначенням становить державний інтерес.

В засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Представник відповідача ОСОБА_1 просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про розгляд справи, не з`явились в судове засідання.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Так, судом встановлено, що рішенням Гринчуцької сільської ради №17 від 07.11.2012 року ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1072 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту с.Малинівці Гринчуцької сільської ради Кам`янець-Подільського району, кадастровий номер 6822481300:05:007:0001.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 29.08.2013 року.

Рішенням Жванецької сільської ради від 08 вересня 2017 року № 1 об`єднано територіальні громади, що входили до складу Гринчуцької сільської ради, в тому числі села Малинівці, села Жванець, Ластовецької сільської ради, Рудської сільської ради, Сокілської сільської ради Кам`янець - Подільського району з адміністративним центром в селі Жванець та визначено Жванецьку сільську раду правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позов заявлено прокурором в інтересах держави, а судом встановлено, що належним позивачем повинно бути Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області. Суд не може при вирішенні спору, заявленого в інтересах однієї особи держави Україна, вирішувати питання про права і законні інтереси відповідача, яким є Жванецька сільська рада.

Проте з такими висновками суду не можна погодитися, зважаючи на таке.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Предметом спору є земельна ділянка, що передана у власність відповідачки із земель комунальної власності.

Таким чином, позивачем у справі повинна бути Жванецька сільська рада (правонаступник Гринчуцької сільської ради), проте оскільки оскаржується рішення сільської ради, яка в порушення вимог чинного законодавства передала у власність земельні ділянки комунальної власності, що належать до земель водного фонду, тому цей орган місцевого самоврядування виступає в якості відповідача у спірних правовідносинах.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Положення про Головне управління надає органам Держгеокадастру при здійсненні наданих повноважень право на звернення до суду лише у чітко визначених випадках: з позовом про щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також з позовом про повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Звертатись із іншими видами позовів зазначені органи вправі лише у випадку, коли вони здійснюють захист власних інтересів вказаних організацій як юридичних осіб, а не реалізують надані законом повноваження суб`єкта владних повноважень.

Отже, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та її територіальні органи мають право звертатися до суду з позовом, предметом якого є вимоги, які стосуються земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, стосовно яких вони виконують функції власника.

Наявні у справі докази свідчать, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю, а її цільове призначення - землі водного фонду.

Спірна земельнаділянка неє земельноюділянкою сільськогосподарського призначеннята неналежить доагропромислового комплексу,тому Держгеокадастру цьомуразі ненаділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгекадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №910/7813/18.

Наведене цілком спростовує висновок суду першої інстанції про те, що позов мав бути заявлений в інтересах держави в особі органу Держгеокадастру.

Контроль за додержанням режиму використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами.

Проте відповідно до п.5 Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом державної екологічної інспекції України від 28 вересня 2017 року № 652, інспекція має право звертається до суду із позовом лише щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Тобто, Державна екологічна інспекція України, її органи чи посадові особи не мають повноважень звертатись до суду з вимогами викладеними у даному позові, оскільки бути позивачем чи відповідачем у суді для органу державної влади означає насамперед мати право (повноваження) на здійснення дозволених йому нормативно визначених (приписаних) дій та рішень.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі №813/3618/15.

Отже, прокурор правильно вказав у позовній заяві про відсутність повноважень щодо звернення до суду у органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, і набуття статусу позивача прокурором.

З врахуванням положень частини першої статті83, частини першої статті84, статті122 ЗК України, статей1,2,6,10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, водні ресурси є об`єктами права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес, а відтак наявні визначені законом підстави для звернення прокурора з цим позовом.

Згідно пункту «а», «б» частини першої статті 58ЗК України та статтею 4 ВК до земель водного фонду належать земельні ділянки, зайняті водосховищами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема, для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів (частина друга статті 88 ВК України, частина друга статті 60 ЗК України.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до статті 59ЗК України існує обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей лише на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями ЗК України.

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62ЗК України та статтями 1, 88, 90 ВК України.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установленихстаттею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженогонаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434.

Спірна земельна ділянка перебуває в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а тому не може бути передана у власність громадянам відповідно до статей59, 83 ЗК України.

Отже, Гринчуцька сільська рада під час прийняття рішення про передачу у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства порушила вимоги земельного, водного законодавства, а тому оскаржуване рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 набула право власності на спірну земельну ділянку на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, тому свідоцтво про право власності на земельну ділянку як правовстановлюючий документ слід визнати недійсним.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина другастатті 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 487/10128/14-ц,постанова від12червня 2019року, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушеннямЗК УкраїнитаВК Українитреба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

З врахуванням наведеного наявні підстави для задоволення позовних вимог і щодо зобов`язання повернути земельну ділянку в комунальну власність.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.

Відповідно до частини четвертоїстатті 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

І в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).

Позов у цій справі прокурор подав до суду 11 січня 2018 року.

Таким чином, враховуючи, що про порушення прокурору стало відомо лише з інформації Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровського водосховища 05.05.2017 року, можна констатувати про відсутність пропуску прокурором строку позовної давності.

Зважаючи на викладене, заявлений позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню. Відтак оскаржуване рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача понесені останнім судові витрати на сплату судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій в сумі 12729 грн.(4800+7929), по 6364,50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької областізадовольнити.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Гринчуцької сільської ради №17 від 07.11.2012 року про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1072 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту с.Малинівці Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району, кадастровий номер 6822481300:05:007:0001.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 29.08.2013 року, видане Реєстраційною службою Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1072 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту с.Малинівці Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району, кадастровий номер 6822481300:05:007:0001.

Зобов`язати ОСОБА_1 (паспорт громадянки України НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , 32378, Хмельницька область, Кам`янець-Подільського району, с. Гринчук) повернути в комунальну власність земельну ділянку площею 0,1072 га, що розташована в межах населеного пункту с.Малинівці Гринчуцької сільської ради Кам`янець-Подільського району, кадастровий номер 6822481300:05:007:0001.

Стягнути зЖванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04404036, 32378, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с.Жванець, вул. Центральна, 57) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації - 32378, Хмельницька область, Кам`янець-Подільського району, с. Гринчук) на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, 29001, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3) понесені судові витрати по 6364,50 грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.12. 2019 року.

Судді Л.М. Грох

А.М.Костенко

Т.В.Спірідонова