Рішення

від 11.12.2019 по справі 414/1944/19

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Кремінна

Справа № 414/1944/19

Провадження № 2/414/473/2019

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Акулова Є.М.,

секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.,

за участі:

відповідача ОСОБА_1

його представника та представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Усовой К.В.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гранум до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі, відміну його державної реєстрації та поновлення договору оренди ТОВ Гранум

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Гранум звернулося до Кремінського районного суду Луганської області із зазначеною позовною заявою, посилаючись на наступні обставини.

23 березня 2011 року між ТОВ Гранум та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4421680200:16:002:0022, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Кремінському район, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 грудня 2011 року за № 442160004001400. Договір укладено на сім років, чинності він набрав з моменту підписання сторонами та його державної, тобто діє до 23 грудня 2018 року.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Бажаючи поновити договір оренди позивач 22 вересня 2018 року надіслало на адресу ОСОБА_2 лист - повідомлення та проект Додаткової угоди до договору оренди землі. На що остання жодної відповіді не надіслала.

Крім того, ТОВ Гранум продовжує користуватися земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2 , тому вважає раніше укладений договір оренди поновленим на той самий строк і тих самих умовах, які були передбачені договором.

Готуючись до розрахунку єдиного податку IV групи на 2019 р., ТОВ Гранум почав перевіряти через сервіс Публічна кадастрова карта України по кадастрових номерах всі земельні ділянки, які орендує підприємство і виявило, що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є запис про те, що зазначена земельна ділянка, кадастровий номер 4421680200:16:002:0022, передана в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права 26.02.2018 року, номер запису про право 25089455, орган, що здійснив державну реєстрацію права Сватівська міська рада.

Вважає, що під час дії договору оренд землі від 23 березня 2011 року між ТОВ Гранум та ОСОБА_2 , Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 уклав та зареєстрував договір оренди на ту саму земельну ділянку, яка вже знаходиться в оренді ТОВ Гранум , при цьому грубо порушуючи чинне законодавство України та переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі.

Тому просить суд, визнати недійсним договір оренди землі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скасувати державну реєстрацію права оренди землі, кадастровий номер 4421680200:16:002:0022, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права 26.02.2018 року, номер запису про право 25089455, орган, що здійснив державну реєстрацію права Сватівська міська рада. Визнати договір оренди землі від 23 березня 2011 року між ТОВ Гранум та ОСОБА_2 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явився, просив справу розглянути за відсутності його представника. У відповіді на відзив вказав, що договір визнається дійсним якщо реєстрація такого права була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення. Оскільки на їхній лист ОСОБА_2 не надіслала заперечення у поновленні договору, крім того ТОВ Гранум має переважне право на поновленні договору оренди, тому на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за участі свого представника.

Відповідач ФОП ОСОБА_1 та представник обох відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні вказали, що 01.01.2013 року всі суб`єкти господарювання зобов`язані провести реєстрацію прав та внести дані до єдиного реєстру, в тому числі й договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 , а позивач цим правом не скористався. Підтвердила, що за договором оренди з ТОВ Гранум її доверителька отримувала орендну плату в повному обсязі за весь час оренди та відповідно до законодавства надіслала на адресу Товариства лист, в якому однозначно висловилася проти подовження строку дії договору, на який отримала відписку Товариства щодо нібито неіснуючого договору оренди між ними. Вказала також, що лист №94 від 26.12.2018 року, де ОСОБА_2 нібито письмово вказує на те, що отримала 2 додаткових угоди, повідомлення і гроші. ОСОБА_2 не писала і не підписувала ту інформацію, яку як доказ долучає позивач. Долучена додаткова угода не підписана самим позивачем. На земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 весняно-польові роботи навесні 2019 року здійснив ФОП ОСОБА_4 , як новий орендар. Наголосила, що після підписання договору оренди землі ТОВ Гранум та ОСОБА_2 не вчинило жодних дій щодо проведення його державної реєстрації. В свою чергу, договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ Гранум та ОСОБА_2 , був зареєстрований у встановленому діючим законодавством порядку, що також не заперечувалося позивачем. Саме новий орендар з нею розрахувався за договором оренди. Просили в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що поле, на якому знаходиться земельна ділянка, належна ОСОБА_2 , ТОВ Гранум не обробляє з початку 2019 року, в лютому поточного року не обробляло також. Йому відомо, що саме новий орендар ОСОБА_6 обробляв поле та розплатився із ОСОБА_2 за договором оренди.

Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що саме вони з братом, який орендує земельну ділянку ОСОБА_2 , протягом 2019 року обробляли в тому числі і її поле. До укладання братом договору орендарем був ТОВ Гранум. Підтвердив, що у лютому взагалі ніяких польових робіт не проводилося.

Суд, вислухавши відповідача ФОП ОСОБА_1 , його представника, представника відповідача ОСОБА_2 та свідків, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що 23.03.2011 року ТОВ Гранум підписало договір оренди землі з ОСОБА_2 , відповідно до якого остання надала позивачу у строкове платне користування на сім років земельну ділянку сільськогосподарського призначення № 486, площею 6,5374 га з кадастровим номером 4421680200:16:002:0022, що розташована на території Бараниківської сільської ради Кремінського району Луганської області (а.с. 7-10,12).

Цей договір, відповідно до Закону України " Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який набрав чинності з 01.01.2013 року, позивачем зареєстрований не був.

Сторонами визнається, що за договором оренди з ТОВ Гранум ОСОБА_2 отримувала орендну плату в повному обсязі за весь час оренди з 2011 до 2018 року включно.

26.02.2018 року ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали новий договір оренди землі, відповідно до якого остання надала ФОП ОСОБА_1 у строкове платне користування на десять років земельну ділянку сільськогосподарського призначення № 486, площею 6,5374 га з кадастровим номером 4421680200:16:002:0022, що розташована на території Бараниківської сільської ради Кремінського району Луганської області, який був зареєстрований у встановленому законом порядку (а.с.40-41,43,44).

ФОП ОСОБА_1 приступив до виконання зобов`язань передбачених вищевказаним договором оренди землі, виконуючи при цьому сільськогосподарські роботи, враховуючи затрати на їх здійснення та сплачуючи відповідні податки (а.с.107,11,112) та розрахувався з орендодавцем за наслідками 2019 року.

Сторонами визнається, що на адресу ОСОБА_2 від ТОВ Гранум надходив лист з повідомленням про намір скористатися переважним правом на подовження договору оренди, з додатковою угодою, не підписаною Товариством, датований 21.09.2018 року № 96. (ас5-6,8-11).

Згідно Листа -повідомлення від 01.10.2018 року на адресу ТОВ ОСОБА_8 .В повідомляє про небажання продовжувати термін дії договору, укладеного 23.12.2011 року (ас37-38).

Згідно відповіді ТОВ №118 від 17.10.2018 року (ас39) на цей лист ОСОБА_2 Товариство її повідомляє про нібито відсутність між ними договірних відносин щодо Державного акту №486 від 23.12.2011 року, ствержує про державну реєстрацію справжнього договору оренди між ними від 23.03.2011 року та попереджає про відповідальність за передачу протягом дії чинного договору оренди прав третім особам.

Вирішуючи справу по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Відповідно до статей 125 , 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною пятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України , статей 125 , 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16, суд враховує під час розгляду цієї цивільної справи в силу приписів ч. 4ст. 263 ЦПК України .

У договорі оренди землі, укладеного між позивачем ТОВ Ганум та відповідачем ОСОБА_2 передбачено, що договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Однак, як встановлено судом, після підписання вказаного договору оренди землі ТОВ Гранум не вчинило жодних дій щодо проведення його державної реєстрації, що не спростовано позивачем, в Реєстре відсутні дані про договір оренди.

В свою чергу, договір оренди земельної ділянки, укладеної між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був зареєстрований у встановленому діючим законодавством порядку, про що свідчить витяг з Реєстру.

З досліджених судом доказів вбачається, що ТОВ Гранум та ОСОБА_2 скористалися своїми правами щодо надання пропоцізії його подовження та небажання останньої його подовжувати, які підтверджено письмовими доказами.

А тому, суд дійшов висновку, що оскільки за договором оренди землі, укладеним між ТОВ Гранум та відповідачем ОСОБА_9 не проведено державну реєстрацію прав, цей договір оренди землі не набрав чинності, а ТОВ Гранум не набуло прав орендаря за цим договором, хоча обидві сторони протягом строку його дії фактично та сумлінно його виконували. Тим самим, на переконання суду, цей договір між сторонами сплив у строк, встновлений договором, а саме 23.12.2018 року, і за зазначених обставин, а саме відсутність його державної реєстрації зі сторони Товариства та однозначно висловленої та доведеної до Товариства, у встановлений Законом та договором строк, волі одендодавця ОСОБА_9 про небажання його подовжувати.

А тому, вимоги позивача щодо недійсності договору оренди між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_6 не підлягають задоволенню.

При цьому твердження позивача про те, що з 01.01.2013 державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки не є обо`вязковою у зв`язку із змінами у законодавстві є помилковим, оскільки із вказаної дати відбувся лише перерозподіл повноважень щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якими з 01.01.2013 була наділена Державна реєстраційна служба, натомість територіальні органи земельних ресурсів були позбавлені таких повноважень.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені законодавчи приписи, суд не бере до уваги посилання позивача на нібито вчинення ним усіх, передбачених законом дій, щодо переважного права на подовження договору оренди з ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_2 , уклавши новий договір оренди, в даному випадку не порушила прав позивача, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати не підлягають покладенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 215, 638 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст. 6 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст.2,4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ст.ст. 10-13 , 76-81 , 89 , 141, 258 , 259 , 263-265 ЦПК України , суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Гранум до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі, відміну його державної реєстрації та поновлення договору оренди ТОВ Гранум .

Повний текст рішення виготовлений 12.12.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в тому ж порядку і в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя Є.М. Акулов